| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Алке́ни (заст. олефіни) (англ. alkenes, ні … Алке́ни (заст. олефіни) (англ. alkenes, нім. Alkene, Alkylene) — ненасичені вуглеводні, що мають загальну формулу CnH2n. Алкени характеризує наявність подвійних зв'язків між атомами вуглецю; якщо подвійних зв'язків декілька, то такі сполуки називаються . Алкени широко застосовуються для отримання полімерів, а також для синтезу похідних: , етиленгліколю, ізопропілового спирту, ацетону, акрилонітрилу й багатьох інших сполук, які мають велике значення.х інших сполук, які мають велике значення.
, 烯（xī）烴（tīng）（英語：Alkene）是指含有C=C鍵（碳─碳双键）的碳氢化 … 烯（xī）烴（tīng）（英語：Alkene）是指含有C=C鍵（碳─碳双键）的碳氢化合物。属于不饱和烃，分为链烯烃与环烯烃。按含双键的多少分别称单烯烃、二烯烃等。只拥有一个双键的简单烯烃组成了一个由通式CnH2n（其中 n ≥ 2）代表的同系物。 最简单的烯烃是乙烯（C2H4），國際純化學和應用化學聯合會命名为ethene。乙烯是工业上生产规模最大的有机化合物。 “烯”字是新造字，左边的火取自“碳”字，代表可以燃烧；右边的希取自“稀”字，表示氢原子和化合价稀少之意，意味着烯是烷（完整）烃的一类不饱和衍生物。取自“稀”字，表示氢原子和化合价稀少之意，意味着烯是烷（完整）烃的一类不饱和衍生物。
, Les alcènes sont des hydrocarbures insatur … Les alcènes sont des hydrocarbures insaturés, caractérisés par la présence d'au moins une double liaison covalente entre deux atomes de carbone. Ces liaisons sont toujours de types covalentes normales parfaites. Les alcènes non cycliques n'ayant qu'une double liaison possèdent une formule brute de la forme CnH2n où n est un entier naturel supérieur ou égal à 2. L'alcène le plus simple est l'éthylène (nom usuel de l'éthène). Le terme « oléfine » était le nom donné par le passé aux alcènes ; bien qu'encore employé (ainsi que le terme « polyoléfine »), il tombe progressivement en désuétude.»), il tombe progressivement en désuétude.
, Алке́ны (олефи́ны, этиле́новые углеводоро́ … Алке́ны (олефи́ны, этиле́новые углеводоро́ды) — ациклические непредельные углеводороды, содержащие одну двойную связь между атомами углерода, образующие гомологический ряд с общей формулой CnH2n. Атомы углерода при двойной связи находятся в состоянии sp2-гибридизации и имеют валентный угол 120°.Простейшим алкеном является этилен (C2H4).По номенклатуре IUPAC, названия алкенов образуются от названий соответствующих алканов заменой суффикса «-ан» на «-ен»; положение двойной связи указывается арабской цифрой после соответствующего атома углерода. Например: CH2=CH-CH2-CH3 (Бутен-1) Углеводородные радикалы, образованные от алкенов, имеют суффикс «-ени́л».Тривиальные названия: CH2=CH— «вини́л», CH2=CH—CH2— «алли́л».я: CH2=CH— «вини́л», CH2=CH—CH2— «алли́л».
, Los alquenos son hidrocarburos insaturados … Los alquenos son hidrocarburos insaturados que tienen doble enlace carbono-carbono en su molécula. Se puede decir que un alqueno es un alcano que ha perdido dos átomos de hidrógeno produciendo como resultado un enlace doble entre dos carbonos. Los alquenos cíclicos reciben el nombre de cicloalquenos. Antiguamente se les denominaba como olefinas dadas las propiedades que presentaban sus representantes más simples, principalmente el eteno, para reaccionar con halógenos y producir óleos.reaccionar con halógenos y producir óleos.
, Alkeny – organiczne związki chemiczne z gr … Alkeny – organiczne związki chemiczne z grupy węglowodorów nienasyconych, w których występuje jedno podwójne wiązanie chemiczne między atomami węgla (C=C). Razem ze związkami, które posiadają dwa lub więcej wiązań podwójnych (polienami, takimi jak dieny, itd.) oraz z analogami pierścieniowymi (cykloalkenami i ) tworzą grupę olefin. Mają więcej izomerów i są bardziej aktywne niż alkany. Wraz ze zwiększającą się długością łańcucha węglowego maleje ich reaktywność. Można je otrzymać z ropy naftowej, a w laboratorium w reakcji eliminacji fluorowca z halogenków alkilowych lub przez alkoholi. Ich wzór ogólny to CnH2n. przez alkoholi. Ich wzór ogólny to CnH2n.
, Alkene (früher auch Olefine) sind chemisch … Alkene (früher auch Olefine) sind chemische Verbindungen aus der Gruppe der aliphatischen Kohlenwasserstoffe, die an beliebiger Position eine Kohlenstoff-Kohlenstoff-Doppelbindung im Molekül besitzen. Alkene sind ungesättigte Verbindungen im Gegensatz zu den Alkanen, bei denen alle Valenzen des Kohlenstoffatoms abgedeckt (gesättigt) sind. Alkene kommen im geringen Maßstab im Erdöl vor, in der Natur werden sie als Pheromone und Phytohormone verwendet. Sie sind die wichtigsten Basisprodukte der industriellen organischen Chemie. Die Alkene bilden eine homologe Reihe mit der allgemeinen Summenformel CnH2n beginnend mit dem Ethen. Der veraltete Name Olefine ergibt sich aus dem alten Namen Olefin von Ethen, da es mit Halogenen ölige, wasserunlösliche Flüssigkeiten bildet, die aus Halogenalkanen bestehen. Alicyclische Verbindungen mit einer Doppelbindung werden als Cycloalkene bezeichnet, mit Cyclohexen als wichtigstem Vertreter. mit Cyclohexen als wichtigstem Vertreter.
, Alkeno (lehen, olefina) lotura bikoitz bat … Alkeno (lehen, olefina) lotura bikoitz bat edo gehiago dituen hidrokarburo alifatikoen izen generikoa. CnH2n dute formula orokorra. Asegabeak dira. Kate zuzena nahiz adarkatua izan dezakete. Lotura bikoitz bakarra dutenei monoolefina edo alkeno deitzen zaie; bi lotura bikoitz dituztenei, diolefina, alkadieno edo, besterik gabe, dieno; eta hiru lotura bikoitz edo gehiago dituztenei, triolefina edo trieno. Alkeno ziklikoei zikloalkeno deritze. Etilenoa da alkenorik xinpleena (CH2=CH2), eta sintesi kimikoan gehien erabiltzen dena; butadienoa da, berriz, alkenorik garrantzitsuena, petrolioaren destilazioan lortzen baita. Alkenoak asko erabiltzen dira industria petrokimikoan (etilenoa, propilenoa eta butadienoa, batez ere). Zuntzak ekoizteko erabiltzen dira.z ere). Zuntzak ekoizteko erabiltzen dira.
, Alkener som har den äldre benämningen olef … Alkener som har den äldre benämningen olefiner är en typ av kolväten som är enkelomättade, det vill säga ett kolväte med minst en dubbelbindning, –C=C–, och utan trippelbindningar mellan kolatomerna. Kolatomerna är placerade som i en (förgrenad eller oförgrenad) kedja. Den generella summaformeln är CnH2n. Alkenerna är mer reaktiva än alkanerna. De kan exempelvis påvisas med en vattenlösning av brom – alkener reagerar med brom och tar därmed bort den karakteristiska bruna färgen hos bromvattnet. Dock är reaktionen inte specifik, liknande reaktioner sker med till exempel diener och alkyner. De enklaste alkenerna är eten (C2H4) och propen (C3H6). Då en och samma kolvätemolekyl innehåller två dubbelbindningar mellan kolatomer, så kallas den för dien, och ingår i den grupp av kolväten som kallas för diener. Exempel är butadien (CH2=CH-CH=CH2) och isopren (CH2=C(CH3)-CH=CH2). Om ett kolväte innehåller tre dubbelbindningar kallas den för trien och så vidare.ningar kallas den för trien och så vidare.
, In organic chemistry, an alkene is a hydro … In organic chemistry, an alkene is a hydrocarbon containing a carbon–carbon double bond. Alkene is often used as synonym of olefin, that is, any hydrocarbon containing one or more double bonds. Two general types of monoalkenes are distinguished: terminal and internal. Also called α-olefins, terminal alkenes are more useful. However, the International Union of Pure and Applied Chemistry (IUPAC) recommends using the name "alkene" only for acyclic hydrocarbons with just one double bond; alkadiene, alkatriene, etc., or polyene for acyclic hydrocarbons with two or more double bonds; cycloalkene, cycloalkadiene, etc. for cyclic ones; and "olefin" for the general class – cyclic or acyclic, with one or more double bonds. Acyclic alkenes, with only one double bond and no other functional groups (also known as mono-enes) form a homologous series of hydrocarbons with the general formula CnH2n with n being 2 or more (which is two hydrogens less than the corresponding alkane). When n is four or more, isomers are possible, distinguished by the position and conformation of the double bond. Alkenes are generally colorless non-polar compounds, somewhat similar to alkanes but more reactive. The first few members of the series are gases or liquids at room temperature. The simplest alkene, ethylene (C2H4) (or "ethene" in the IUPAC nomenclature) is the organic compound produced on the largest scale industrially. Aromatic compounds are often drawn as cyclic alkenes, however their structure and properties are sufficiently distinct that they are not classified as alkenes or olefins. Hydrocarbons with two overlapping double bonds (C=C=C) are called allenes—the simplest such compound is itself called allene—and those with three or more overlapping bonds (C=C=C=C, C=C=C=C=C, etc.) are called cumulenes. Some authors do not consider allenes and cumulenes to be "alkenes".der allenes and cumulenes to be "alkenes".
, Alkena atau olefin dalam kimia organik ada … Alkena atau olefin dalam kimia organik adalah hidrokarbon tak jenuh dengan sebuah ikatan rangkap dua antara atom karbon. Istilah alkena dan olefin sering digunakan secara bergantian (lihat bagian Tata nama di bawah). Alkena asiklik yang paling sederhana, yang membentuk satu ikatan rangkap dan tidak berikatan dengan gugus fungsional manapun, dikenal sebagai mono-ena, membentuk suatu hidrokarbon dengan rumus umum CnH2n. Alkena memiliki kekurangan dua atom hidrogen dibandingkan alkana terkait (dengan jumlah atom karbon yang sama). Alkena yang paling sederhana adalah etena atau etilena (C2H4) adalah senyawa organik terbesar yang diproduksi dalam skala industri. Senyawa aromatik sering kali juga digambarkan seperti alkena siklik, tetapi struktur dan ciri-ciri mereka berbeda sehingga tidak dianggap sebagai alkena.da sehingga tidak dianggap sebagai alkena.
, Els alquens, també anomenats olefines, són … Els alquens, també anomenats olefines, són hidrocarburs alifàtics que tenen algun doble enllaç entre els àtoms de carboni i per això són anomenats insaturats. La fórmula genèrica dels alquens és i l'alquè més simple és l'etè, . El més important a escala industrial és l'etè, punt de partida per a l'obtenció d'altres composts químics importants.nció d'altres composts químics importants.
, Sraith homalógach hidreacarbóin ina bhfuil … Sraith homalógach hidreacarbóin ina bhfuil, ar a laghad, nasc dúbailte carbóin-charbóin is ea ailcéin. Tugtar olaifíní orthu freisin. Tá líon na n-adamh hidrigine in ailcéin dhá oiread líon na n-adamh carbóin, agus mar sin is í a bhfoirmle ghinearálta ná CnH2n. Mar shampla, is í an fhoirmle mhóilíneach d'eitéin ná C2H4 , agus i gcás próipéine is í C3H6. Imoibritheach go príomha trí shuimiú.3H6. Imoibritheach go príomha trí shuimiú.
, Alkenen of olefinen zijn onverzadigde kool … Alkenen of olefinen zijn onverzadigde koolwaterstoffen waarin minstens één paar koolstofatomen verbonden is door een dubbele binding. Alkenen met één zo'n dubbele binding en geen andere functionele groepen hebben de algemene verhoudingsformule . De eenvoudigste lineaire alkenen zijn:
* etheen
* propeen
* buteen
* 1-penteen
* 1-hexeen
* 1-hepteen
* 1-octeen
* 1-noneen
* 1-deceen Vanaf buteen zijn er structuurisomeren mogelijk. De dubbele binding is een belangrijk reactief centrum. Dit kan worden gebruikt om het alkeen te polymeriseren, en ook voor verschillende typen additiereacties die gesubstitueerde alkanen als reactieproduct hebben. Verder kunnen ze een rol spelen in pericyclische reacties, waaronder de Diels-Alder-reactie en de Cope-omlegging. Diels-Alder-reactie en de Cope-omlegging.
, الألكين في الكيمياء العضوية هو هيدروكربون … الألكين في الكيمياء العضوية هو هيدروكربون غير متشبع يحتوى على الأقل رابطة واحدة ثنائية بين ذرتي كربون. تكون الألكينات البسيطة التي تحتوى على رابطة واحدة مزدوجة سلسلة متجانسة، والألكينات لها الصيغة العامة CnH2n. أبسط الألكينات هو الذي يعرف باسم «إثيلين» بينما الاسم الرسمية له طبقا للإتحاد الدولي للكيمياء والكيمياء التطبيقية (IUPAC) يسمي إثين. تسمى الألكينات أيضًا بالأوليفينات. الاثيلين هو جزيء مستو بطول الكربون الكربون الرابطة المزدوجة (1.34 انغستروم) الذي هو أقصر بكثير من طول الرابطة واحدة المقابلة (1.53 انغستروم) في الإيثان.واحدة المقابلة (1.53 انغستروم) في الإيثان.
, Τα αλκένια είναι, σύμφωνα με IUPAC, ακόρεσ … Τα αλκένια είναι, σύμφωνα με IUPAC, ακόρεστοι αλειφατικοί (δηλαδή άκυκλοι) υδρογονάνθρακες με ακριβώς έναν διπλό δεσμό (C=C). Έχουν 1. Τα αλκένια αποτελούν ιδιαίτερη χημική ομόλογη σειρά. Ο γενικός χημικός τύπος των αλκενίων είναι CnH2n (n=2,3..). Βάσει του τύπου αυτού, τα αλκένια είναι ισομερή θέσης με τα κυκλοαλκάνια από τα οποία, όμως, διαφέρουν πολύ στις ιδιότητες. Τα αλκένια έχουν δύο άτομα υδρογόνου (Η) λιγότερα από τα αλκάνια αφού θεωρητικά προκύπτουν από τους κορεσμένους υδρογονάνθρακες αν αφαιρεθούν δύο άτομα Η από γειτονικά άτομα άνθρακα οπότε και οι μονάδες συγγένειας που περισσεύουν δημιουργούν το διπλό δεσμό.Το απλούστερο αλκένιο είναι το αιθένιο (CH2=CH2). Πολλά εγχειρίδια Χημείας ταυτίζουν τα αλκένια με τις ολεφίνες, όμως οι τελευταίες αποτελούν παλαιότερη κατηγορία που χρησιμοποιεί κυρίως η Χημική Βιομηχανία και είναι ευρύτερη περιλαμβάνοντας όλους τους ακόρεστους υδρογονάνθρακες. Δηλαδή οι ολεφίνες περιλαμβάνουν όχι μόνο τα αλκένια, αλλά και τα αλκίνια, τα αλκαδιένια και κάθε άλλη ομόλογη σειρά υδρογονανθράκων που περιέχουν έναν τουλάχιστον πολλαπλό (διπλό ή τριπλό) δεσμό. Ο γενικός τύπος των αλκενίων δεν ισχύει για όσες ολεφίνες έχουν βαθμό ακορεστότητας > 1. Κάποια άλλα συγγράμματα χρησιμοποιούν τους όρους αλκένια και ολεφίνες ως ταυτόσημους και επιπλέον περιλαμβάνουν στην κατηγορία και τα μόρια με δακτυλίους δηλαδή και τα κυκλοαλκένια. με δακτυλίους δηλαδή και τα κυκλοαλκένια.
, 알켄(alkene)은 에틸렌계 탄화수소에 속하는 탄화수소화합물이다. 에텐처럼 CnH2n 형태의 분자식을 갖는다. 영어로 알킨(alkene)이라고 하나, 한국어를 포함한 다른나라에서 알킨은 알카인을 일컫는 구 명칭이므로 주의가 필요하다.
, Alkeny jsou nenasycené uhlovodíky, které m … Alkeny jsou nenasycené uhlovodíky, které mají mezi atomy uhlíku v molekule s otevřeným řetězcem jednu dvojnou vazbu C=C. Patří mezi alifatické sloučeniny. Názvy alkenů jsou zakončeny na -en, obecný vzorec pro alkeny je CnH2n. Dříve se nazývaly také olefíny. je CnH2n. Dříve se nazývaly také olefíny.
, Gli alcheni sono idrocarburi (cioè compost … Gli alcheni sono idrocarburi (cioè composti organici costituiti solamente da atomi di carbonio e idrogeno) aciclici contenenti esattamente un doppio legame C=C. Gli alcheni fanno parte della classe delle olefine, alla quale appartengono anche i cicloalcheni e i polieni.Hanno formula bruta CnH2n. Il più semplice alchene esistente è l'etilene (o etene), avente formula CH2=CH2, dal quale si ottiene il polietilene attraverso polimerizzazione per addizione. Come nel caso degli alcani, gli atomi di carbonio sono uniti tra loro attraverso legami covalenti a formare una catena aperta, lineare o ramificata; una coppia di atomi di carbonio adiacenti è però unita da un legame covalente doppio. I due atomi di carbonio coinvolti nel doppio legame presentano orbitali ibridi di tipo sp2; questo fa sì che i tre atomi legati ad ognuno di essi si trovino ai tre vertici di un triangolo grosso modo equilatero. I due triangoli sono inoltre allineati lungo l'asse del legame e tra loro complanari. Un legame C-C è di tipo σ, formato dalla sovrapposizione di due orbitali ibridi sp2 lungo l'asse del legame; il secondo legame è di tipo π, formato dalla sovrapposizione in direzione perpendicolare all'asse del legame dei due orbitali p non coinvolti nell'ibridazione. A differenza di quanto accade negli alcani, la rotazione attorno al doppio legame è impedita. Questo, quando ognuno dei carboni coinvolti nel doppio legame reca sostituenti diversi, crea coppie di isomeri geometrici, che vengono distinti l'uno dall'altro tramite i prefissi "cis-" e "trans-" (si veda la voce formula chimica). La presenza del doppio legame carbonio-carbonio conferisce agli alcheni una reattività superiore a quella dei corrispondenti alcani. Tale reattività si esplica principalmente in reazioni di addizione, che prevedono l'apertura del doppio legame e la sua conversione in due legami semplici.L'addizione di una molecola di alchene ad un'altra identica, ripetuta virtualmente all'infinito produce un esempio di polimero.l'infinito produce un esempio di polimero.
, アルケン（ドイツ語: Alken、英語: alkene）は化学式 CnH2n (n≧2) で表される有機化合物で、C-C間の二重結合を1つ持つ。すなわち、不飽和炭化水素の一種。エチレン系炭化水素、オレフィン (olefin)、オレフィン系炭化水素とも呼ばれる。C-C二重結合を構成している2つπ結合1つとσ結合1つから成り立っており、このうちπ結合の結合エネルギーはC-H結合のものよりも小さく、付加反応が起こりやすい。例えばエテン（エチレン）と塩素の混合物に熱を与えると 1,2-ジクロロエタンが生成する。
, Alkeno, ankaŭ nomata olefino, signifas hidrokarbonon kun unu duobla ligo inter du karbonatomoj. Tiu duobla ligo ne havas konkretan lokon enĉene.
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Ethylene-3D-vdW.png?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
http://www.acdlabs.com/iupac/nomenclature/79/r79_53.htm +
, http://www.acdlabs.com/iupac/nomenclature/79/r79_60.htm +
, http://www.acdlabs.com/iupac/nomenclature/79/r79_73.htm +
, http://www.acdlabs.com/iupac/nomenclature/79/r79_78.htm +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
2761
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
39462
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1121818338
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Cyclopropanation +
, http://dbpedia.org/resource/Photosensitiser +
, http://dbpedia.org/resource/Wittig_reagent +
, http://dbpedia.org/resource/Sodium +
, http://dbpedia.org/resource/Cycloalkene +
, http://dbpedia.org/resource/Osmium_tetroxide +
, http://dbpedia.org/resource/Picometre +
, http://dbpedia.org/resource/Catalytic_hydrogenation +
, http://dbpedia.org/resource/Hydroboration%E2%80%93oxidation_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Catalytic +
, http://dbpedia.org/resource/2-Methyl-2-butene +
, http://dbpedia.org/resource/Ligand +
, http://dbpedia.org/resource/Catalytic_reforming +
, http://dbpedia.org/resource/Olefin_metathesis +
, http://dbpedia.org/resource/Polymer +
, http://dbpedia.org/resource/Pentene +
, http://dbpedia.org/resource/Radialene +
, http://dbpedia.org/resource/Prins_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Peroxide +
, http://dbpedia.org/resource/Epoxide +
, http://dbpedia.org/resource/Ester_pyrolysis +
, http://dbpedia.org/resource/Cycloalkane +
, http://dbpedia.org/resource/File:AlkeneGroups.png +
, http://dbpedia.org/resource/File:Alkene_nomenclature.svg +
, http://dbpedia.org/resource/File:OctaneCracking.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Oxymercuration +
, http://dbpedia.org/resource/File:Ni%28cod%292.png +
, http://dbpedia.org/resource/File:Wittig_reaction_example.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Functional_group +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrogen_halide +
, http://dbpedia.org/resource/Sulfuric_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Hydroxyl_radical +
, http://dbpedia.org/resource/Double_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Allyl +
, http://dbpedia.org/resource/File:CopeEliminationExample.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Lindlar%27s_catalyst +
, http://dbpedia.org/resource/File:Schenck_ene_reaction.svg +
, http://dbpedia.org/resource/File:Cis-trans_example.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Oxymercuration%E2%80%93demercuration_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/File:4%2B2_cycloaddition_cyclopentadiene_O2.svg +
, http://dbpedia.org/resource/File:AlkyneToAlkene.png +
, http://dbpedia.org/resource/File:Ethylene_3D.png +
, http://dbpedia.org/resource/File:3%2C3copeexpansion.svg +
, http://dbpedia.org/resource/File:EZalkenes2.png +
, http://dbpedia.org/resource/File:Ethylene-3D-vdW.png +
, http://dbpedia.org/resource/Hydroboration%E2%80%93oxidation +
, http://dbpedia.org/resource/File:E2EliminationExample.png +
, http://dbpedia.org/resource/Halohydrin_formation +
, http://dbpedia.org/resource/Endoperoxide +
, http://dbpedia.org/resource/Dichlorocarbene_addition +
, http://dbpedia.org/resource/File:ButaneDehydrogenation.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Paterno%E2%80%93B%C3%BCchi_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Hydroalkenylation +
, http://dbpedia.org/resource/Entropy +
, http://dbpedia.org/resource/Ziegler%E2%80%93Natta_process +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrosilylation +
, http://dbpedia.org/resource/Buta-1%2C3-diene +
, http://dbpedia.org/resource/Cahn-Ingold-Prelog_priority_rule +
, http://dbpedia.org/resource/Physical_state +
, http://dbpedia.org/resource/Ethanol +
, http://dbpedia.org/resource/Stereoselectivity +
, http://dbpedia.org/resource/Vicinal_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Surfactant +
, http://dbpedia.org/resource/Alkylation +
, http://dbpedia.org/resource/Polypropylene +
, http://dbpedia.org/resource/Bond_length +
, http://dbpedia.org/resource/Zeolite +
, http://dbpedia.org/resource/1-Butene +
, http://dbpedia.org/resource/Mole_%28unit%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Transition_metal_alkene_complex +
, http://dbpedia.org/resource/Cyclic_compound +
, http://dbpedia.org/resource/Butene +
, http://dbpedia.org/resource/Hydroformylation +
, http://dbpedia.org/resource/Dihydroxylation +
, http://dbpedia.org/resource/Peterson_olefination +
, http://dbpedia.org/resource/Cope_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Horner%E2%80%93Wadsworth%E2%80%93Emmons_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Margarine +
, http://dbpedia.org/resource/Julia_olefination +
, http://dbpedia.org/resource/Barton%E2%80%93Kellogg_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Hofmann_elimination +
, http://dbpedia.org/resource/Elimination_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrophosphination +
, http://dbpedia.org/resource/Takai_olefination +
, http://dbpedia.org/resource/Boord_olefin_synthesis +
, http://dbpedia.org/resource/Bamford%E2%80%93Stevens_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/McMurry_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Chugaev_elimination +
, http://dbpedia.org/resource/Polymerization +
, http://dbpedia.org/resource/Shapiro_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Grieco_elimination +
, http://dbpedia.org/resource/Ramberg%E2%80%93B%C3%A4cklund_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Aromatic +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrohalogenation +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrocyanation +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrovinylation +
, http://dbpedia.org/resource/Petrochemical_industry +
, http://dbpedia.org/resource/Amine_oxide +
, http://dbpedia.org/resource/Annulene +
, http://dbpedia.org/resource/Vinyl_group +
, http://dbpedia.org/resource/Allylic +
, http://dbpedia.org/resource/Oxymercuration-reduction +
, http://dbpedia.org/resource/Cis%E2%80%93trans_isomerism +
, http://dbpedia.org/resource/Ene_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/IUPAC_nomenclature +
, http://dbpedia.org/resource/Ozonolysis +
, http://dbpedia.org/resource/Woodward_cis-hydroxylation +
, http://dbpedia.org/resource/German_language +
, http://dbpedia.org/resource/Hydroamination +
, http://dbpedia.org/resource/Iodine_number +
, http://dbpedia.org/resource/Bredt%27s_rule +
, http://dbpedia.org/resource/Sharpless_bishydroxylation +
, http://dbpedia.org/resource/Nitroalkene +
, http://dbpedia.org/resource/Koch_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Triflate +
, http://dbpedia.org/resource/Methylene_blue +
, http://dbpedia.org/resource/E%E2%80%93Z_notation +
, http://dbpedia.org/resource/2-Butene +
, http://dbpedia.org/resource/Free-radical_addition +
, http://dbpedia.org/resource/Naphtha +
, http://dbpedia.org/resource/Molecular_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Covalent_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Shell_higher_olefin_process +
, http://dbpedia.org/resource/Xanthate +
, http://dbpedia.org/resource/Conjugated_system +
, http://dbpedia.org/resource/Alpha-olefin +
, http://dbpedia.org/resource/Cracking_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Triphenylphosphine +
, http://dbpedia.org/resource/Wittig_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Nickel +
, http://dbpedia.org/resource/Phenyl +
, http://dbpedia.org/resource/Polyolefin +
, http://dbpedia.org/resource/E-Z_notation +
, http://dbpedia.org/resource/Trans-Cyclooctene +
, http://dbpedia.org/resource/Chlorine +
, http://dbpedia.org/resource/Propylene +
, http://dbpedia.org/resource/Cobalt +
, http://dbpedia.org/resource/Halohydrin +
, http://dbpedia.org/resource/Halogen_addition_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Propadiene +
, http://dbpedia.org/resource/Triphenylphosphine_oxide +
, http://dbpedia.org/resource/Carbon +
, http://dbpedia.org/resource/Dendralene +
, http://dbpedia.org/resource/VSEPR_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Isobutylene +
, http://dbpedia.org/resource/Titanium +
, http://dbpedia.org/resource/Singlet_oxygen +
, http://dbpedia.org/resource/Nonbonded_interactions +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrocarbon +
, http://dbpedia.org/resource/%C3%85ngstr%C3%B6m +
, http://dbpedia.org/resource/Steric_strain +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrogen_iodide +
, http://dbpedia.org/resource/Sulfone +
, http://dbpedia.org/resource/Bromine +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrogen +
, http://dbpedia.org/resource/Electron +
, http://dbpedia.org/resource/Organosilicon_compound +
, http://dbpedia.org/resource/Tosylate +
, http://dbpedia.org/resource/Sodium_methoxide +
, http://dbpedia.org/resource/Molecular_mass +
, http://dbpedia.org/resource/Cyclopentadiene +
, http://dbpedia.org/resource/Tebbe%27s_reagent +
, http://dbpedia.org/resource/Hydroacylation +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrogenation +
, http://dbpedia.org/resource/Norbornadiene +
, http://dbpedia.org/resource/P_orbital +
, http://dbpedia.org/resource/Diol +
, http://dbpedia.org/resource/Aldehyde +
, http://dbpedia.org/resource/Latin +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrogen_chloride +
, http://dbpedia.org/resource/Structural_isomer +
, http://dbpedia.org/resource/Silicotungstic_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Carboalkoxylation +
, http://dbpedia.org/resource/Diels%E2%80%93Alder_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Carboxylic_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Joule +
, http://dbpedia.org/resource/Polarity_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Halogenation +
, http://dbpedia.org/resource/Homologous_series +
, http://dbpedia.org/resource/Ammonia +
, http://dbpedia.org/resource/Hydration_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Isoprene +
, http://dbpedia.org/resource/Ketone +
, http://dbpedia.org/resource/Cycloaddition +
, http://dbpedia.org/resource/Pauson%E2%80%93Khand_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Cope_rearrangement +
, http://dbpedia.org/resource/Orbital_hybridization +
, http://dbpedia.org/resource/Diene +
, http://dbpedia.org/resource/Natural_gas_condensate +
, http://dbpedia.org/resource/Potassium_permanganate +
, http://dbpedia.org/resource/Markovnikov%27s_rule +
, http://dbpedia.org/resource/Bromine_number +
, http://dbpedia.org/resource/International_Union_of_Pure_and_Applied_Chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Simmons%E2%80%93Smith_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Amine +
, http://dbpedia.org/resource/Alkyne +
, http://dbpedia.org/resource/Preferred_IUPAC_name +
, http://dbpedia.org/resource/Haloalkane +
, http://dbpedia.org/resource/Substituent +
, http://dbpedia.org/resource/Rearrangement_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Catalyst +
, http://dbpedia.org/resource/Carbanion +
, http://dbpedia.org/resource/Polyene +
, http://dbpedia.org/resource/Polyethylene +
, http://dbpedia.org/resource/Organometallic_compound +
, http://dbpedia.org/resource/Hydroxylation +
, http://dbpedia.org/resource/Superoxide +
, http://dbpedia.org/resource/Phosphoric_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Organic_compound +
, http://dbpedia.org/resource/Pericyclic_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Isomer +
, http://dbpedia.org/resource/Alcohol_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Allenes +
, http://dbpedia.org/resource/Zeise%27s_salt +
, http://dbpedia.org/resource/Radical_polymerization +
, http://dbpedia.org/resource/Cyclooctadiene +
, http://dbpedia.org/resource/Cumulene +
, http://dbpedia.org/resource/Heterogeneous_catalysis +
, http://dbpedia.org/resource/Platinum +
, http://dbpedia.org/resource/Aromatic_hydrocarbon +
, http://dbpedia.org/resource/Dehydrogenation +
, http://dbpedia.org/resource/Organic_chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Addition_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Zaitsev%27s_rule +
, http://dbpedia.org/resource/Carbometalation +
, http://dbpedia.org/resource/Deoxygenation +
, http://dbpedia.org/resource/Epoxidation +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Alkenes +
, http://dbpedia.org/resource/Chirality_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Open-chain_compound +
, http://dbpedia.org/resource/Dehydrohalogenation +
, http://dbpedia.org/resource/Bond_angle +
, http://dbpedia.org/resource/Palladium +
, http://dbpedia.org/resource/Alkane +
, http://dbpedia.org/resource/Dehydration_reaction +
, http://dbpedia.org/resource/Sigma_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrobromic_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Pi_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Ethylene +
, http://dbpedia.org/resource/Peroxy_acid +
, http://dbpedia.org/resource/File:Ear.png +
, http://dbpedia.org/resource/Cyclohexene +
, http://dbpedia.org/resource/-ene +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrocarboxylation +
, http://dbpedia.org/resource/IUPAC_name +
, http://dbpedia.org/resource/Triethylaluminium +
, http://dbpedia.org/resource/Electrophilic_halogenation +
, http://dbpedia.org/resource/Electrophilic_addition +
, http://dbpedia.org/resource/Mukaiyama_hydration +
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Distinguish +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Who +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Main +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Citation_needed +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Use_dmy_dates +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Wiktionary +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Chem +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Functional_Groups +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Chem2 +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Wikiquote +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Redirect +
, http://dbpedia.org/resource/Template:BranchesofChemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Hydrocarbons +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Alkenes +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Alkenes +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Hydrocarbon +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Alkene?oldid=1121818338&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/CopeEliminationExample.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Wittig_reaction_example.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Schenck_ene_reaction.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/E2EliminationExample.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/EZalkenes2.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Ear.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/3%2C3copeexpansion.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/4%2B2_cycloaddition_cyclopentadiene_O2.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Ni%28cod%292.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Cis-trans_example.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/ButaneDehydrogenation.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/OctaneCracking.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/AlkeneGroups.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Alkene_nomenclature.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/AlkyneToAlkene.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Ethylene-3D-vdW.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Ethylene_3D.png +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Alkene +
|
| owl:differentFrom |
http://dbpedia.org/resource/Alkane +
, http://dbpedia.org/resource/Alkyne +
|
| owl:sameAs |
http://fa.dbpedia.org/resource/%D8%A2%D9%84%DA%A9%D9%86 +
, http://da.dbpedia.org/resource/Alken_%28kulbrinte%29 +
, http://kk.dbpedia.org/resource/%D0%90%D0%BB%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80 +
, http://bn.dbpedia.org/resource/%E0%A6%85%E0%A7%8D%E0%A6%AF%E0%A6%BE%E0%A6%B2%E0%A6%95%E0%A6%BF%E0%A6%A8 +
, http://hi.dbpedia.org/resource/%E0%A4%90%E0%A4%B2%E0%A5%8D%E0%A4%95%E0%A5%80%E0%A4%A8 +
, http://war.dbpedia.org/resource/Alkeno +
, http://ku.dbpedia.org/resource/Alken +
, http://dbpedia.org/resource/Alkene +
, http://pt.dbpedia.org/resource/Alceno +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EC%95%8C%EC%BC%84 +
, http://lt.dbpedia.org/resource/Alkenas +
, http://sk.dbpedia.org/resource/Alk%C3%A9n +
, http://cy.dbpedia.org/resource/Alcen +
, http://eo.dbpedia.org/resource/Alkeno +
, http://nn.dbpedia.org/resource/Alken +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%90%D0%BB%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%8B +
, http://ms.dbpedia.org/resource/Alkena +
, http://ast.dbpedia.org/resource/Alquenu +
, http://el.dbpedia.org/resource/%CE%91%CE%BB%CE%BA%CE%AD%CE%BD%CE%B9%CE%B1 +
, http://vi.dbpedia.org/resource/Alken +
, http://lv.dbpedia.org/resource/Alk%C4%93ni +
, http://su.dbpedia.org/resource/Alk%C3%A9na +
, http://sr.dbpedia.org/resource/%D0%90%D0%BB%D0%BA%D0%B5%D0%BD_%28%D1%98%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%9A%D0%B5%D1%9A%D0%B5%29 +
, http://pa.dbpedia.org/resource/%E0%A8%85%E0%A8%B2%E0%A8%95%E0%A9%80%E0%A8%A8 +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%90%D7%9C%D7%A7%D7%9F +
, http://eu.dbpedia.org/resource/Alkeno +
, http://az.dbpedia.org/resource/Alkenl%C9%99r +
, http://ta.dbpedia.org/resource/%E0%AE%86%E0%AE%B2%E0%AF%8D%E0%AE%95%E0%AF%8D%E0%AE%95%E0%AF%80%E0%AE%A9%E0%AF%8D +
, http://hu.dbpedia.org/resource/Alk%C3%A9nek +
, http://ml.dbpedia.org/resource/%E0%B4%86%E0%B5%BD%E0%B4%95%E0%B5%8D%E0%B4%95%E0%B5%80%E0%B5%BB +
, http://www.wikidata.org/entity/Q81406 +
, http://ga.dbpedia.org/resource/Ailc%C3%A9in +
, http://hr.dbpedia.org/resource/Alkeni +
, http://simple.dbpedia.org/resource/Alkene +
, http://et.dbpedia.org/resource/Alkeenid +
, http://bg.dbpedia.org/resource/%D0%90%D0%BB%D0%BA%D0%B5%D0%BD +
, http://lmo.dbpedia.org/resource/Alchen +
, http://uz.dbpedia.org/resource/Alkenlar +
, http://id.dbpedia.org/resource/Alkena +
, http://de.dbpedia.org/resource/Alkene +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E7%83%AF%E7%83%83 +
, http://sq.dbpedia.org/resource/Alkenet +
, http://it.dbpedia.org/resource/Alcheni +
, http://sh.dbpedia.org/resource/Alken +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Alkeen +
, http://gl.dbpedia.org/resource/Alqueno +
, http://bs.dbpedia.org/resource/Alken +
, http://hy.dbpedia.org/resource/%D4%B1%D5%AC%D5%AF%D5%A5%D5%B6%D5%B6%D5%A5%D6%80 +
, http://es.dbpedia.org/resource/Alqueno +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E3%82%A2%E3%83%AB%E3%82%B1%E3%83%B3 +
, http://kn.dbpedia.org/resource/%E0%B2%86%E0%B2%B2%E0%B3%8D%E0%B2%95%E0%B3%80%E0%B2%A8%E0%B3%8D +
, http://be.dbpedia.org/resource/%D0%90%D0%BB%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%8B +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Alkeenit +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%90%D0%BB%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%B8 +
, https://global.dbpedia.org/id/4ypKE +
, http://tr.dbpedia.org/resource/Alken +
, http://sl.dbpedia.org/resource/Alken +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Alqu%C3%A8 +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Alken +
, http://d-nb.info/gnd/4001207-4 +
, http://ckb.dbpedia.org/resource/%D8%A6%DB%95%D9%84%DA%A9%DB%8C%D9%86 +
, http://no.dbpedia.org/resource/Alkener +
, http://cs.dbpedia.org/resource/Alkeny +
, http://io.dbpedia.org/resource/Alkeno +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.010zm +
, http://fo.dbpedia.org/resource/Alken +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D8%A3%D9%84%D9%83%D9%8A%D9%86 +
, http://la.dbpedia.org/resource/Alkenum +
, http://is.dbpedia.org/resource/Alkenar +
, http://af.dbpedia.org/resource/Alkeen +
, http://ka.dbpedia.org/resource/%E1%83%90%E1%83%9A%E1%83%99%E1%83%94%E1%83%9C%E1%83%98 +
, http://ur.dbpedia.org/resource/%D8%A7%D9%84%DA%A9%D9%90%DB%8C%D9%86 +
, http://mk.dbpedia.org/resource/%D0%90%D0%BB%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%B8 +
, http://tl.dbpedia.org/resource/Alkeno +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Alkeny +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Alc%C3%A8ne +
, http://ro.dbpedia.org/resource/Alchen%C4%83 +
, http://th.dbpedia.org/resource/%E0%B9%81%E0%B8%AD%E0%B8%A5%E0%B8%84%E0%B8%B5%E0%B8%99 +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/ontology/ChemicalCompound +
|
| rdfs:comment |
알켄(alkene)은 에틸렌계 탄화수소에 속하는 탄화수소화합물이다. 에텐처럼 CnH2n 형태의 분자식을 갖는다. 영어로 알킨(alkene)이라고 하나, 한국어를 포함한 다른나라에서 알킨은 알카인을 일컫는 구 명칭이므로 주의가 필요하다.
, In organic chemistry, an alkene is a hydro … In organic chemistry, an alkene is a hydrocarbon containing a carbon–carbon double bond. Alkene is often used as synonym of olefin, that is, any hydrocarbon containing one or more double bonds. Two general types of monoalkenes are distinguished: terminal and internal. Also called α-olefins, terminal alkenes are more useful.olefins, terminal alkenes are more useful.
, Alkenen of olefinen zijn onverzadigde kool … Alkenen of olefinen zijn onverzadigde koolwaterstoffen waarin minstens één paar koolstofatomen verbonden is door een dubbele binding. Alkenen met één zo'n dubbele binding en geen andere functionele groepen hebben de algemene verhoudingsformule . De eenvoudigste lineaire alkenen zijn:
* etheen
* propeen
* buteen
* 1-penteen
* 1-hexeen
* 1-hepteen
* 1-octeen
* 1-noneen
* 1-deceen Vanaf buteen zijn er structuurisomeren mogelijk.buteen zijn er structuurisomeren mogelijk.
, الألكين في الكيمياء العضوية هو هيدروكربون … الألكين في الكيمياء العضوية هو هيدروكربون غير متشبع يحتوى على الأقل رابطة واحدة ثنائية بين ذرتي كربون. تكون الألكينات البسيطة التي تحتوى على رابطة واحدة مزدوجة سلسلة متجانسة، والألكينات لها الصيغة العامة CnH2n. أبسط الألكينات هو الذي يعرف باسم «إثيلين» بينما الاسم الرسمية له طبقا للإتحاد الدولي للكيمياء والكيمياء التطبيقية (IUPAC) يسمي إثين. تسمى الألكينات أيضًا بالأوليفينات. الاثيلين هو جزيء مستو بطول الكربون الكربون الرابطة المزدوجة (1.34 انغستروم) الذي هو أقصر بكثير من طول الرابطة واحدة المقابلة (1.53 انغستروم) في الإيثان.واحدة المقابلة (1.53 انغستروم) في الإيثان.
, Алке́ны (олефи́ны, этиле́новые углеводоро́ … Алке́ны (олефи́ны, этиле́новые углеводоро́ды) — ациклические непредельные углеводороды, содержащие одну двойную связь между атомами углерода, образующие гомологический ряд с общей формулой CnH2n. Атомы углерода при двойной связи находятся в состоянии sp2-гибридизации и имеют валентный угол 120°.Простейшим алкеном является этилен (C2H4).По номенклатуре IUPAC, названия алкенов образуются от названий соответствующих алканов заменой суффикса «-ан» на «-ен»; положение двойной связи указывается арабской цифрой после соответствующего атома углерода. Например: CH2=CH-CH2-CH3 (Бутен-1)лерода. Например: CH2=CH-CH2-CH3 (Бутен-1)
, アルケン（ドイツ語: Alken、英語: alkene）は化学式 CnH2n (n≧2) で表される有機化合物で、C-C間の二重結合を1つ持つ。すなわち、不飽和炭化水素の一種。エチレン系炭化水素、オレフィン (olefin)、オレフィン系炭化水素とも呼ばれる。C-C二重結合を構成している2つπ結合1つとσ結合1つから成り立っており、このうちπ結合の結合エネルギーはC-H結合のものよりも小さく、付加反応が起こりやすい。例えばエテン（エチレン）と塩素の混合物に熱を与えると 1,2-ジクロロエタンが生成する。
, 烯（xī）烴（tīng）（英語：Alkene）是指含有C=C鍵（碳─碳双键）的碳氢化 … 烯（xī）烴（tīng）（英語：Alkene）是指含有C=C鍵（碳─碳双键）的碳氢化合物。属于不饱和烃，分为链烯烃与环烯烃。按含双键的多少分别称单烯烃、二烯烃等。只拥有一个双键的简单烯烃组成了一个由通式CnH2n（其中 n ≥ 2）代表的同系物。 最简单的烯烃是乙烯（C2H4），國際純化學和應用化學聯合會命名为ethene。乙烯是工业上生产规模最大的有机化合物。 “烯”字是新造字，左边的火取自“碳”字，代表可以燃烧；右边的希取自“稀”字，表示氢原子和化合价稀少之意，意味着烯是烷（完整）烃的一类不饱和衍生物。取自“稀”字，表示氢原子和化合价稀少之意，意味着烯是烷（完整）烃的一类不饱和衍生物。
, Alkeny – organiczne związki chemiczne z gr … Alkeny – organiczne związki chemiczne z grupy węglowodorów nienasyconych, w których występuje jedno podwójne wiązanie chemiczne między atomami węgla (C=C). Razem ze związkami, które posiadają dwa lub więcej wiązań podwójnych (polienami, takimi jak dieny, itd.) oraz z analogami pierścieniowymi (cykloalkenami i ) tworzą grupę olefin. Mają więcej izomerów i są bardziej aktywne niż alkany. Wraz ze zwiększającą się długością łańcucha węglowego maleje ich reaktywność. Można je otrzymać z ropy naftowej, a w laboratorium w reakcji eliminacji fluorowca z halogenków alkilowych lub przez alkoholi. Ich wzór ogólny to CnH2n. przez alkoholi. Ich wzór ogólny to CnH2n.
, Alkeno (lehen, olefina) lotura bikoitz bat … Alkeno (lehen, olefina) lotura bikoitz bat edo gehiago dituen hidrokarburo alifatikoen izen generikoa. CnH2n dute formula orokorra. Asegabeak dira. Kate zuzena nahiz adarkatua izan dezakete. Lotura bikoitz bakarra dutenei monoolefina edo alkeno deitzen zaie; bi lotura bikoitz dituztenei, diolefina, alkadieno edo, besterik gabe, dieno; eta hiru lotura bikoitz edo gehiago dituztenei, triolefina edo trieno. Alkeno ziklikoei zikloalkeno deritze. Etilenoa da alkenorik xinpleena (CH2=CH2), eta sintesi kimikoan gehien erabiltzen dena; butadienoa da, berriz, alkenorik garrantzitsuena, petrolioaren destilazioan lortzen baita. Alkenoak asko erabiltzen dira industria petrokimikoan (etilenoa, propilenoa eta butadienoa, batez ere). Zuntzak ekoizteko erabiltzen dira.z ere). Zuntzak ekoizteko erabiltzen dira.
, Los alquenos son hidrocarburos insaturados … Los alquenos son hidrocarburos insaturados que tienen doble enlace carbono-carbono en su molécula. Se puede decir que un alqueno es un alcano que ha perdido dos átomos de hidrógeno produciendo como resultado un enlace doble entre dos carbonos. Los alquenos cíclicos reciben el nombre de cicloalquenos. Antiguamente se les denominaba como olefinas dadas las propiedades que presentaban sus representantes más simples, principalmente el eteno, para reaccionar con halógenos y producir óleos.reaccionar con halógenos y producir óleos.
, Alkeno, ankaŭ nomata olefino, signifas hidrokarbonon kun unu duobla ligo inter du karbonatomoj. Tiu duobla ligo ne havas konkretan lokon enĉene.
, Els alquens, també anomenats olefines, són … Els alquens, també anomenats olefines, són hidrocarburs alifàtics que tenen algun doble enllaç entre els àtoms de carboni i per això són anomenats insaturats. La fórmula genèrica dels alquens és i l'alquè més simple és l'etè, . El més important a escala industrial és l'etè, punt de partida per a l'obtenció d'altres composts químics importants.nció d'altres composts químics importants.
, Alkene (früher auch Olefine) sind chemisch … Alkene (früher auch Olefine) sind chemische Verbindungen aus der Gruppe der aliphatischen Kohlenwasserstoffe, die an beliebiger Position eine Kohlenstoff-Kohlenstoff-Doppelbindung im Molekül besitzen. Alkene sind ungesättigte Verbindungen im Gegensatz zu den Alkanen, bei denen alle Valenzen des Kohlenstoffatoms abgedeckt (gesättigt) sind. Alkene kommen im geringen Maßstab im Erdöl vor, in der Natur werden sie als Pheromone und Phytohormone verwendet. Sie sind die wichtigsten Basisprodukte der industriellen organischen Chemie.ukte der industriellen organischen Chemie.
, Τα αλκένια είναι, σύμφωνα με IUPAC, ακόρεσ … Τα αλκένια είναι, σύμφωνα με IUPAC, ακόρεστοι αλειφατικοί (δηλαδή άκυκλοι) υδρογονάνθρακες με ακριβώς έναν διπλό δεσμό (C=C). Έχουν 1. Τα αλκένια αποτελούν ιδιαίτερη χημική ομόλογη σειρά. Ο γενικός χημικός τύπος των αλκενίων είναι CnH2n (n=2,3..). Βάσει του τύπου αυτού, τα αλκένια είναι ισομερή θέσης με τα κυκλοαλκάνια από τα οποία, όμως, διαφέρουν πολύ στις ιδιότητες. Τα αλκένια έχουν δύο άτομα υδρογόνου (Η) λιγότερα από τα αλκάνια αφού θεωρητικά προκύπτουν από τους κορεσμένους υδρογονάνθρακες αν αφαιρεθούν δύο άτομα Η από γειτονικά άτομα άνθρακα οπότε και οι μονάδες συγγένειας που περισσεύουν δημιουργούν το διπλό δεσμό.Το απλούστερο αλκένιο είναι το αιθένιο (CH2=CH2).ύστερο αλκένιο είναι το αιθένιο (CH2=CH2).
, Gli alcheni sono idrocarburi (cioè compost … Gli alcheni sono idrocarburi (cioè composti organici costituiti solamente da atomi di carbonio e idrogeno) aciclici contenenti esattamente un doppio legame C=C. Gli alcheni fanno parte della classe delle olefine, alla quale appartengono anche i cicloalcheni e i polieni.Hanno formula bruta CnH2n. Il più semplice alchene esistente è l'etilene (o etene), avente formula CH2=CH2, dal quale si ottiene il polietilene attraverso polimerizzazione per addizione.attraverso polimerizzazione per addizione.
, Sraith homalógach hidreacarbóin ina bhfuil … Sraith homalógach hidreacarbóin ina bhfuil, ar a laghad, nasc dúbailte carbóin-charbóin is ea ailcéin. Tugtar olaifíní orthu freisin. Tá líon na n-adamh hidrigine in ailcéin dhá oiread líon na n-adamh carbóin, agus mar sin is í a bhfoirmle ghinearálta ná CnH2n. Mar shampla, is í an fhoirmle mhóilíneach d'eitéin ná C2H4 , agus i gcás próipéine is í C3H6. Imoibritheach go príomha trí shuimiú.3H6. Imoibritheach go príomha trí shuimiú.
, Alkeny jsou nenasycené uhlovodíky, které m … Alkeny jsou nenasycené uhlovodíky, které mají mezi atomy uhlíku v molekule s otevřeným řetězcem jednu dvojnou vazbu C=C. Patří mezi alifatické sloučeniny. Názvy alkenů jsou zakončeny na -en, obecný vzorec pro alkeny je CnH2n. Dříve se nazývaly také olefíny. je CnH2n. Dříve se nazývaly také olefíny.
, Алке́ни (заст. олефіни) (англ. alkenes, ні … Алке́ни (заст. олефіни) (англ. alkenes, нім. Alkene, Alkylene) — ненасичені вуглеводні, що мають загальну формулу CnH2n. Алкени характеризує наявність подвійних зв'язків між атомами вуглецю; якщо подвійних зв'язків декілька, то такі сполуки називаються . Алкени широко застосовуються для отримання полімерів, а також для синтезу похідних: , етиленгліколю, ізопропілового спирту, ацетону, акрилонітрилу й багатьох інших сполук, які мають велике значення.х інших сполук, які мають велике значення.
, Alkena atau olefin dalam kimia organik ada … Alkena atau olefin dalam kimia organik adalah hidrokarbon tak jenuh dengan sebuah ikatan rangkap dua antara atom karbon. Istilah alkena dan olefin sering digunakan secara bergantian (lihat bagian Tata nama di bawah). Alkena asiklik yang paling sederhana, yang membentuk satu ikatan rangkap dan tidak berikatan dengan gugus fungsional manapun, dikenal sebagai mono-ena, membentuk suatu hidrokarbon dengan rumus umum CnH2n. Alkena memiliki kekurangan dua atom hidrogen dibandingkan alkana terkait (dengan jumlah atom karbon yang sama). Alkena yang paling sederhana adalah etena atau etilena (C2H4) adalah senyawa organik terbesar yang diproduksi dalam skala industri. Senyawa aromatik sering kali juga digambarkan seperti alkena siklik, tetapi struktur dan ciri-ciri mereka berbeda sehingga tidak dianri-ciri mereka berbeda sehingga tidak dian
, Les alcènes sont des hydrocarbures insatur … Les alcènes sont des hydrocarbures insaturés, caractérisés par la présence d'au moins une double liaison covalente entre deux atomes de carbone. Ces liaisons sont toujours de types covalentes normales parfaites. Les alcènes non cycliques n'ayant qu'une double liaison possèdent une formule brute de la forme CnH2n où n est un entier naturel supérieur ou égal à 2. L'alcène le plus simple est l'éthylène (nom usuel de l'éthène). Le terme « oléfine » était le nom donné par le passé aux alcènes ; bien qu'encore employé (ainsi que le terme « polyoléfine »), il tombe progressivement en désuétude.»), il tombe progressivement en désuétude.
, Alkener som har den äldre benämningen olef … Alkener som har den äldre benämningen olefiner är en typ av kolväten som är enkelomättade, det vill säga ett kolväte med minst en dubbelbindning, –C=C–, och utan trippelbindningar mellan kolatomerna. Kolatomerna är placerade som i en (förgrenad eller oförgrenad) kedja. Den generella summaformeln är CnH2n. Alkenerna är mer reaktiva än alkanerna. De kan exempelvis påvisas med en vattenlösning av brom – alkener reagerar med brom och tar därmed bort den karakteristiska bruna färgen hos bromvattnet. Dock är reaktionen inte specifik, liknande reaktioner sker med till exempel diener och alkyner. sker med till exempel diener och alkyner.
|
| rdfs:label |
Alkeen
, Alceno
, Alkene
, Алкены
, アルケン
, Alkeny
, Alqueno
, Alcheni
, Алкени
, 알켄
, ألكين
, Αλκένια
, Ailcéin
, Alquè
, Alkeno
, Alcène
, 烯烃
, Alken
, Alkena
|
