| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
O positivismo é uma corrente filosófica qu … O positivismo é uma corrente filosófica que surgiu em França no começo do século XIX. Os principais idealizadores do positivismo foram os pensadores Auguste Comte e John Stuart Mill. Esta escola filosófica ganhou força na Europa na segunda metade do século XIX e começo do XX. É um conceito que possui distintos significados, englobando tanto perspectivas filosóficas e científicas do século XIX quanto outras do século XX. Desde o seu início, com Auguste Comte (1798-1857) na primeira metade do século XIX, até o presente século XXI, o sentido da palavra mudou radicalmente, incorporando diferentes sentidos, muitos deles opostos ou contraditórios entre si. Nesse sentido, há correntes de outras disciplinas que se consideram "positivistas" sem guardar nenhuma relação com a obra de Comte. Exemplos paradigmáticos disso são o positivismo jurídico, do austríaco Hans Kelsen, e o positivismo lógico (ou Círculo de Viena), de Rudolf Carnap, Otto Neurath e seus associados. Para Comte, o positivismo é uma doutrina filosófica, sociológica e política. Surgiu como desenvolvimento sociológico do iluminismo, das crises social e moral do fim da Idade Média e do nascimento da sociedade industrial, processos que tiveram como grande marco a Revolução Francesa (1789-1799). Em linhas gerais, ele propõe à existência humana valores completamente humanos, afastando radicalmente a teologia e a metafísica (embora incorporando-as em uma filosofia da história). O positivismo defende a ideia de que o conhecimento científico é a única forma de conhecimento verdadeiro. De acordo com os positivistas somente pode-se afirmar que uma teoria é correta se ela foi comprovada através de métodos científicos válidos. Os positivistas não consideram os conhecimentos adquiridos através de crenças religiosas, superstição ou qualquer outro, do campo espiritual, intuitivo ou transcendente, que não possa ser comprovado cientificamente. Para eles, o progresso da humanidade depende exclusivamente dos avanços científicos. Assim, o positivismo desenvolvido na segunda fase da carreira de Comte, associa uma interpretação das ciências e uma classificação do conhecimento a uma ética apenas humana radical.cimento a uma ética apenas humana radical.
, 実証主義（じっしょうしゅぎ、英: positivism、仏: positivisme … 実証主義（じっしょうしゅぎ、英: positivism、仏: positivisme、独: Positivismus）は、狭い意味では実証主義を初めて標榜したオーギュスト・コント自身の哲学を指し、広い意味では、経験的事実に基づいて理論や仮説、命題を検証し、超越的なものの存在を否定しようとする立場である。 英語の「positive」は、もともと「（神によって）置かれた」を意味するラテン語「positivus」に由来する。この原義から転じて、実証主義における「positive」とは、経験的に裏付けられたものを意味する。じて、実証主義における「positive」とは、経験的に裏付けられたものを意味する。
, Het positivisme is de filosofische opvatti … Het positivisme is de filosofische opvatting dat alleen de empirische wetenschappen geldige kennis opleveren. Kennis zou volgens deze opvatting dus enkel verworven kunnen worden door het correct toepassen van de wetenschappelijke methode, waardoor elke klassieke vorm van metafysica en andere kennisgronden wordt verworpen: kennis is alleen mogelijk aangaande de wereld der verschijnselen. De term duidt op een filosofie die zich enkel op waarneembare feiten baseert (zie ook empirisme) en alle metafysische filosofie en theologie, alsook normatieve kennis of ethiek en breder alle kennis die niet zintuiglijk controleerbaar is, verwerpt. Dit wordt in het positivisme gekoppeld aan het typische geloof in de vooruitgang van de mensheid in de richting van een positieve, op praktijk gerichte wereldbeschouwing. Positivisme gaat ook vaak gepaard met sciëntisme, de overtuiging dat de wetenschap een antwoord zal bieden op alle problemen. Deze stroming was vooral populair in de tweede helft van de 19e eeuw, maar kende in de 20e eeuw heroplevingen. Vaak is het de 'impliciete filosofie van de wetenschapper'. In de volksmond wordt de term 'positivisme' ook vaak gebruikt om een positieve (levens)houding aan te duiden.n positieve (levens)houding aan te duiden.
, La scienca progreso komence de la 19-a jar … La scienca progreso komence de la 19-a jarcento en Eŭropo, pro la unua "Industria revolucio", igis la homon kredi sin sinjoro de la naturo. Pozitivismo aperis tiam kiel filozofia skolo, kiu emfazas la venkon de la scienco kontraŭ la metafizikaj revoj de la religio. Tiusence, la pensa movado kreita de Isidore-Auguste-Marie-François-Xavier COMTE, aŭ simple Auguste Comte (1798-1857), diris, ke ĉiu scio pri la fizika mondo venas de "pozitivaj" (realaj) fenomenoj de eksperimentado kaj ili estas la nuraj validaj objektoj de intelekta esplorado. Comte defendis la ekziston de agokampo, kie la ideoj rilatas logike kaj matematike, kaj kie sekve ĉia transcendenta aŭ metafizika serĉado ne pruvebla per eksperimentado estu malatentinda. Comte serĉadis sintezon de la pozitiva scio de la unua duono de 19-a jarcento, ĉefe en la fiziko, kemio kaj biologio. Li celis la estigon de "morala fiziko", (la "sociologio"), kiu reformulos la socian bildon de tiama Eŭropo, malstabiligita pro la novaj laboraj rilatoj, kiuj aperis kun la industria kapitalismo. En la unua etapo de siaj laboroj, Comte havis kiel gvidanton la teoriiston, de utopia socialismo, la grafon de Saint-Simon (Claude-Henri de ROUVROY, 1760-1825), kies sekretario li estis . En sia verko Kurso de Pozitiva Filozofio (Cours de Philosophie positive) (1830-1842), Comte ekmontris la bazon de sia doktrino, kies elementoj teoriaj temis pri la "leĝo de tri stadioj" de la homa historia disvolviĝo: la teologia, la metafizika kaj la pozitiva. En la teologia stadio, la homo komprenas la mondon per la naturaj fenomenoj, sed pensas ilin diaj; ĉi tiu stadio finiĝas en la monoteismo. En la metafizika stadio, la interpretado de la mondo estas bazita sur abstraktaj konceptoj, ideoj kaj principoj. Finfine, en la pozitiva stadio, la homo sin limigas al montro de fenomenoj kaj al fiksado de iliaj konstantaj rilatoj laŭ ordo kaj sameco. En ĉi tiu stadio, la kaŭzoj kaj esencoj de la fenomenoj estas metitaj flanken por evidentigi iliajn senŝanĝajn leĝojn, ĉar la pensado devas organizi, ne malkaŝi. La celo de la pozitivisma filozofio estas sistemiga organizado de la sciencoj. Laŭ Comte jam ses sciencobranĉoj atingis pozitivan stadion, kiujn li ordigis je piramida hierarkio: en la bazo estas la matematiko, poste en dua etaĝo astronomio, fiziko kemio, kaj en tria biologio kaj sociologio al kiuj aldoniĝis poste la scienco pri la moralo. En alia verko, Diskurso pri la tuto de Pozitivismo (1848), Comte eliris el la pozitiva realo por atingi moralajn kaj socialajn signifojn celante reorganizi la socion, per la supereco de la amo kaj sensiveco je racionalismo. El Meĥaniko, Comte prenis la konceptojn de statiko kaj dinamiko kaj aplikis ilin al studoj de sociaj fenomenoj. Li vidis ambaŭ en reciprokaj opono kaj komplementeco. Statiko estas la interna deziro de ĉiuj civilizitaj socioj je ordo, dinamiko estas la progreso. Laŭ Comte necesas harmoniigi ilin. Lia moto: "Ordeno kaj Progresso" estis adoptita en la brazila nacia flago laŭ sugesto de kolonelo Benjamin Constant unu el fondantoj de brazila respubliko en 1889. La kulmino de ĉi tiu tezo estas la "homarana religio". La pozitiva filozofio kreis ankaŭ teorion pri reformo de socio kaj religion.teorion pri reformo de socio kaj religion.
, Il positivismo è un movimento filosofico e … Il positivismo è un movimento filosofico e culturale, nato in Francia nella prima metà dell'Ottocento e ispirato ad alcune idee guida fondamentali riferite in genere all'esaltazione del progresso scientifico. Questa corrente di pensiero, trainata dalle rivoluzioni industriali e dalla letteratura a esso collegata, si diffonde nella seconda metà del secolo a livello europeo e mondiale influenzando anche la nascita di movimenti letterari come il verismo in Italia e il naturalismo in Francia. Henri de Saint-Simon introdusse per la prima volta il termine "positivismo" Il positivismo non si configura dunque come un pensiero filosofico organizzato in un sistema definito come quello che aveva caratterizzato la filosofia idealistica, ma piuttosto come un movimento per certi aspetti simile all'illuminismo, di cui condivide la fiducia nella scienza e nel progresso scientifico-tecnologico, e per altri affine alla concezione romantica della storia che vede nella progressiva affermazione della ragione la base del progresso o evoluzione sociale.a base del progresso o evoluzione sociale.
, Pozytywizm – kierunek w filozofii i litera … Pozytywizm – kierunek w filozofii i literaturze zainicjowany przez Auguste'a Comte'a w drugiej połowie XIX wieku (Kurs filozofii pozytywnej). Został rozwinięty przez J.S. Milla oraz H. Spencera. Był kontynuowany w XIX w. jako empiriokrytycyzm (II fala) i w XX w. jako pozytywizm logiczny (III fala). Podstawowa teza pozytywizmu głosi, że jedyną pewną wiedzą jest wiedza naukowa. Ta może być zdobyta tylko dzięki pozytywnej weryfikacji teorii za pomocą empirycznej metody naukowej. Pozytywizm podkreśla znaczenie wiedzy empirycznej i naukowości, a wzorem są w nim nauki przyrodnicze. Odrzuca przez to teologię oraz klasyczną metafizykę jako nieuprawnione spekulacje (ale nie zawsze ontologię jako ogólną naukę o bytach). Elementem pozytywizmu jest naturalizm, często też fizykalizm i ateizm, rzadziej materializm. Pozytywizm przeważnie odrzuca istniejące religie jako zabobony oparte na fikcjach, choć sam Comte proponował zastąpienie ich przez humanistyczną religię ludzkości. Prekursorem pozytywizmu był brytyjski empirysta i sceptyk David Hume. Z czasem metoda naukowa odeszła od pozytywistycznej weryfikacji i konfirmacji teorii na rzecz ich falsyfikacji oraz od indukcjonizmu do dedukcjonizmu. Mimo to pozytywizm we współczesnej postaci nadal jest kojarzony ze światopoglądem naukowym – czasem nazywany wręcz scjentyzmem lub ideologią naukową. Jako taki bywa często podzielany przez technokratów, wierzących w konieczność rozwoju przez postęp nauki. W Polsce oddziaływanie tego nurtu myśli przejawiało się początkowo głównie w literaturze, która w kraju pod zaborami nie tylko przeciwstawiała się literackiemu romantyzmowi, głosząc wiarę w postęp i zdobycze nauki, ale także postulowała kulturalną i gospodarczą odbudowę przez pracę u podstaw.ospodarczą odbudowę przez pracę u podstaw.
, Ο Θετικισμός είναι ένα επιστημονικό φιλοσο … Ο Θετικισμός είναι ένα επιστημονικό φιλοσοφικό δόγμα, το οποίο υποστηρίζει, πως μία πρόταση ή ένας φυσικός νόμος είναι αληθής, μόνο όταν είναι λογικά επαληθεύσιμος. Η επαλήθευση θα πρέπει να είναι κατ' ανάγκην έμμεση, δηλαδή μία πρόταση είναι αληθής μόνο αν, συνδυαζόμενη με κάποια άλλη αληθή πρόταση, δίνει αληθή συμπεράσματα. Απορρίπτει καθετί υπερβατικό, απόκρυφες δυνάμεις, κ.ά., που θεωρεί ανύπαρκτες και ασύλληπτες από τη νόηση. Ιδρυτής του είναι ο Γάλλος φιλόσοφος Αύγουστος Κοντ (Auguste Comte). φιλόσοφος Αύγουστος Κοντ (Auguste Comte).
, Позитиви́зм (фр. positivisme, от лат. posi … Позитиви́зм (фр. positivisme, от лат. positivus — положительный) — философское учение и направление в методологии науки, определяющее единственным источником истинного, действительного знания эмпирические исследования и отрицающее познавательную ценность философского исследования. Основной тезис позитивизма — «Всё подлинное (позитивное) знание есть совокупный результат специальных наук».ть совокупный результат специальных наук».
, El positivismo o filosofía positiva es una … El positivismo o filosofía positiva es una teoría filosófica que sostiene que todo conocimiento genuino se limite a la interpretación de los hallazgos «positivos», es decir, reales, perceptibles sensorialmente y verificables. Según esta postura, todo conocimiento genuino es o bien positivo —a posteriori y derivado exclusivamente de la experiencia de los fenómenos naturales y de sus propiedades y relaciones— o bien verdadero por definición, es decir, analítico y tautológico. Así, la información derivada de la experiencia sensorial, interpretada a través de la razón y la lógica, constituye la fuente exclusiva de todo conocimiento cierto. Los datos verificados (hechos positivos) recibidos de los sentidos son conocidos como evidencia empírica; así pues, el positivismo se basa en el empirismo. Esta línea de pensamiento se encuentra ya en la antigüedad griega. Como un nuevo desarrollo del siglo XIX, se contrapuso a las visiones escolásticas tradicionalmente imperantes de una filosofía trascendental. Estas últimas perspectivas afirmaban, en cambio, que el conocimiento se genera por propiedades eternamente válidas —y, en últimas, creadas por Dios— de la mente o la razón. Esto podría demostrarse sobre la base de resultados positivos. En el contexto de los inventos, descubrimientos y la expansión del conocimiento científico durante el Renacimiento, estos intentos tradicionales de explicación filosófico-religiosa se habían vuelto cuestionables desde hacía ya un buen tiempo. Esto probablemente condujo a la exigencia del positivismo respecto a que los hallazgos positivos fueran interpretados sin apelar a explicaciones teológicas o metafísicas, en contraste con la práctica habitual hasta entonces. Posteriormente surgieron diferentes aproximaciones positivistas, asociadas, entre otros, a los siguientes filósofos: Auguste Comte (1798-1857), Hippolyte Taine (1828-1893), Jean-Marie Guyau (1854-1888), James Mill (1773-1836), Jeremy Bentham (1748-1832), John Stuart Mill (1806-1873), Charles Darwin (1809-1882), Herbert Spencer (1820-1903), Roberto Ardigò (1828-1920), Ludwig Feuerbach (1804-1872), Eugen Dühring (1833-1921), Friedrich Nietzsche (1844-1900), Ernst Mach (1838-1916), Ernst Laas (1837-1885), Richard Avenarius (1843-1896), Hans Vaihinger (1852-1933), (1849-1914), o Theodor Ziehen (1862-1950). El término positivismo se remonta a Auguste Comte (1798-1857). Él y sus sucesores elaboraron su planteamiento hasta convertirlo en un enfoque social-científico-humanista. El positivismo sociológico sostiene que la sociedad, al igual que el mundo físico, opera de acuerdo con leyes generales. Se rechaza el conocimiento introspectivo e intuitivo, así como la metafísica y la teología, en tanto las afirmaciones metafísicas y teológicas no pueden ser verificadas por la experiencia de los sentidos. Aunque el enfoque positivista ha sido un tema recurrente en la historia del pensamiento occidental, el enfoque moderno fue formulado por el filósofo Auguste Comte a comienzos del siglo XIX. Comte sostenía que, al igual que el mundo físico funciona según la gravedad y otras leyes absolutas, lo mismo ocurre con la sociedad.solutas, lo mismo ocurre con la sociedad.
, 실증주의(實證主義, 영어: positivism)는 감각 경험과 실증적 검증에 … 실증주의(實證主義, 영어: positivism)는 감각 경험과 실증적 검증에 기반을 둔 것만이 확실한 지식이라고 보는 인식론적 관점이자 과학 철학이다. 실증주의적 접근법은 '고대 그리스 시대부터 오늘날까지 서구 사상사에서 논의가 되풀이되던 주제'였고, 11세기 알하이탐의 《》에서도 등장하며, 19세기 초에 콩트에 이르러 이 개념이 더욱 발전하였다. 콩트는 라플라스와 같은 계몽주의 사상가에게서 비롯된 과학 철학의 접근법을 취하여 과학적 방법이 사상사에서 형이상학을 대체한다고 보았으며, 과학의 이론과 관찰이 서로 의지한다고 보았다. 사회학의 실증주의는 나중에 뒤르켐이 사회 조사의 기초로 확대하였다. 20세기에 접어들어 베버와 지멜을 비롯한 독일 사회학자들이 실증주의 독트린의 엄격한 요소를 거부하며 반실증주의 사회학을 제시하였다. 20세기 초 논리 실증주의(콩트의 기본 테제를 엄격하게 한 형태이지만 대체로 이와 별개의 사상 조류이다)가 빈에서 발흥하여 영미권 철학과 해석적 전통의 주류를 차지하였다. 논리 실증주의(혹은 '신실증주의')는 형이상학적 추론을 버리고, 진술과 명제를 순수한 논리로 환원하였다. 심리학에서는 베이컨과 마흐에게서 비롯되어 여러 방식에서 논리 실증주의와 갈라진 실증주의적인 접근법을 스키너가 《》에서 제시하였다. 실증주의적 관점은 '과학주의'와 연관이 있는데, 과학주의란 자연 과학의 방법이 철학과 사회 과학과 같은 모든 탐구 영역에 적용될 수 있다는 관점이다. 대부분의 사회 과학자들과 역사가들은 논리 실증주의에 흥미를 잃은 지 오래다. 오늘날 사회 과학과 물리 과학의 연구자들은 관찰자의 편견과 구조적 제한의 왜곡 효과를 인식한다. 쿤과 같은 철학자들에 의해 연역적 방법이 약화되면서 이러한 비판이 가능해졌고, 나 와 같은 철학 조류가 나타났다. 실증주의는 과학과 기술을 통한 가 필연적이라고 믿는 ''의 지지를 받았다. 하버마스는 과학적 사고가 이념 자체와 유사해졌다는 점에서 순수한 을 비판하였다.마스는 과학적 사고가 이념 자체와 유사해졌다는 점에서 순수한 을 비판하였다.
, El positivisme és el sistema de filosofia basat en l'experiència i en el coneixement empíric dels fenòmens naturals. En virtut d'això, el positivisme considera la metafísica i la teologia com a sistemes de coneixement imperfectes i inadequats.
, Pozitivismus je epistemologické a metodolo … Pozitivismus je epistemologické a metodologické stanovisko, případně způsob myšlení. Chce se vyhnout spekulaci a vycházet jen z „daného“, tj. z jednotlivých ověřitelných faktů. Je kriticky zaměřen proti metafyzice, ontologii a všem spekulativně orientovaným filosofiím. Pojem „pozitivní filosofie“, neboli zkráceně pozitivismus byl poprvé použit v roce 1824 Augustem Comtem. Pozitivistické paradigma je jedno z paradigmat, která určují základ teorií a hypotéz pro sociologii a další společenské vědy, které pracují s více různými paradigmaty. které pracují s více různými paradigmaty.
, Positivism (fr. positivisme) är en benämni … Positivism (fr. positivisme) är en benämning på olika filosofiska riktningar som strävat efter att grunda tänkandet på "fakta", det vill säga kunskap som baseras på sinneserfarenhet. Genom empiriska studier försöker forskaren hitta egenskaper hos studieobjektet som återkommer också i andra fall och situationer. När man kartlagt ett tings regelbundenheter ger detta möjlighet att förutsäga, och ingripa i, ett skeende. Det som kan förutsägas (till exempel att jorden kommer att snurra ett varv runt solen under nästa år) är det som kan betraktas som kunskap. Det som inte kan vägas eller mätas betraktas som mindre intressant. Termen positivism kan också avse logisk positivism. Inom psykologin tillämpas positivismen av de behavioristiska och operationalistiska skolorna (exempelvis B.F. Skinner).[källa behövs]a (exempelvis B.F. Skinner).[källa behövs]
, Positibismoa benetako ezagutza zentzumenen … Positibismoa benetako ezagutza zentzumenen esperientzian oinarritu behar dela ezartzen duen korronte epistemologiko bat da. Aldi berean, ezagutza lortzeko ikerketa filosofiko espekulatiboaren baliorik eza baieztatu eta positibismoa bera filosofia ez-metafisiko eta positibo berri moduan defendatzen dute positibistek. Horrela, behaketazko esperientzia da positiboa den informazio bakarra eta beste guztia metafisika besterik ez da. Positibismoa ikuspuntu gisa Francis Baconen eskutik etorri eta Ilustrazioarekin garatu bazen ere, positibo terminoa XIX. mendean sortu zen, Auguste Comte filosofo eta soziologoaren eskutik. Positibismoa enpirismoarekin eta zientismoarekin lotzen da. Enpirismoak ezagutza esperientziatik etorri behar dela baieztatzen duen pentsaera da; zientismoak, bere aldetik, zientzia naturalen metodoak ikerkuntza arlo guztietan, dela filosofian, dela gizarte zientzietan, dela bestelakoan, erabiltzen ahal direla defendatzen du. Hala ere, natura zein gizarte zientzialari frankok onartzen dute behatzaileak berak eta pentsamenduaren egituraren mugak desitxuratzen dutela behaketa, errealitatearen isla murritza emanez horrela. Historian zehar positibismo korronte ezberdinak izan dira. Auguste Comte aitzindari zuen korronteari deitu izan zaio, positibismoa gizartearen aro moduan ulertzen baitzuen, erlijiotik filosofiara eta filosofiatik zientzia positibora, bere arabera. XIX. mendeko bukaeratik Munduko Lehenengo Gerrara bitartean, Ernst Mach eta edo garatu zen, zientzia positiboak garatu beharreko kontzeptuak eta metodoak zehaztu egin behar zirela ezartzen zuela. Joera honen garapen moduan, positibismo logikoa garatu zen, zeina hizkuntzaren azterketa zehatza egiten baitzuen zientziari oinarri berriak eskaintzeko asmoz, Ludwig Wittgenstein, Bertrand Russell eta Gottlob Fregeren eskutik.rand Russell eta Gottlob Fregeren eskutik.
, Der Positivismus ist eine Richtung in der … Der Positivismus ist eine Richtung in der Philosophie, die fordert, dass Erkenntnisse, die den Charakter von Wissen beanspruchen, auf die Interpretation von „positiven“, d. h. von tatsächlichen, sinnlich wahrnehmbaren und überprüfbaren Befunden beschränkt werden. Diese Denkrichtung findet sich der Sache nach schon in der griechischen Antike. Als Neugründung des 19. Jahrhunderts stand sie im Gegensatz zu traditionell vorherrschenden scholastischen Sichtweisen einer Transzendentalphilosophie. Letztere behaupteten hingegen, Wissen werde durch ewig gültige – und letztlich von Gott geschaffene – Eigenschaften des Verstandes erzeugt, die Vernunft. Dies könne anhand positiver Befunde nachgewiesen werden. Der Ausdruck ‚Positivismus‘ findet sich zuerst bei Claude-Henri de Rouvroy de Saint-Simon. Im Rahmen von Erfindungen, Entdeckungen und der Erweiterung naturwissenschaftlicher Kenntnisse in der Renaissance waren traditionelle, philosophisch-religiöse Erklärungsversuche schon seit längerem fragwürdig geworden. Dieser historische Befund dürfte zu der weitreichenden Forderung des Positivismus geführt haben, dass positive Befunde im Unterschied zu der bis dahin üblichen Praxis ohne theologische und metaphysische Erklärungen interpretiert werden sollten. Es entstanden in der Folge eine Reihe unterschiedlicher positivistischer Konzepte, die sich u. a. mit folgenden Philosophen verbinden: Auguste Comte (1798–1857), Hippolyte Taine (1828–1893), Jean-Marie Guyau (1854–1888), James Mill (1773–1836), Jeremy Bentham (1748–1832), John Stuart Mill (1806–1873), Charles Darwin (1809–1882), Herbert Spencer (1820–1903), Roberto Ardigò (1828–1920), Ludwig Feuerbach (1804–1872), Eugen Dühring (1833–1921), Ernst Mach (1838–1916), Ernst Laas (1837–1885), Richard Avenarius (1843–1896), Hans Vaihinger (1852–1933), Friedrich Jodl (1849–1914), Theodor Ziehen (1862–1950). Seine wichtigste Prägung hat der Ausdruck Positivismus bei Auguste Comte (1798–1857) erhalten. Er und seine Nachfolger arbeiteten seinen Ansatz bis etwa 1837 zu einem sozialwissenschaftlich-humanistischen Ansatz aus. Der mathematisch-logische Positivismus des 20. Jhd. beendete die Rolle positivistischer Ansätze in der Philosophie.sitivistischer Ansätze in der Philosophie.
, Is éard a bhí sa phosaitíbheachas go bunús … Is éard a bhí sa phosaitíbheachas go bunúsach teoiric ar an eolas, a d’áitigh nach féidir a bheith feasach ar rud ar bith atá taobh amuigh de theorainneacha an tomhais eolaíochtúil. Ar na mallaibh sheas an posaitíbheachas de réir a chéile don idé-eolaíocht aindiachasach a mhaígh: 1) nach féidir linn a bheith feasach ar rud ar bith taobh amuigh den domhan ábharach toisc nach bhfuil ann d’aon rud taobh amuigh dá theorainneacha. 2) gur leagan creidimh é an reiligiún atá as dáta agus baothchreidmheach araon agus go dtiocfaidh dearcadh domhanda eolaíochtúil / posaitíbheach ina ionad.da eolaíochtúil / posaitíbheach ina ionad.
, Позитиві́зм (лат. positivus — позитивний) … Позитиві́зм (лат. positivus — позитивний) — філософське вчення і напрям в методології науки, що визначає єдиним джерелом справжнього знання емпіричне наукове дослідження, а не філософське пізнання. У філософії позитивізм — це концепція, яка зазначає, що людське мислення проходить три етапи розвитку: теологічний (релігійний), метафізичний (філософський) та позитивний (науковий). Вперше ця концепція була сформована Оґюстом Контом у 30-х роках XIX століття. У своїй основній праці «Курс позитивної філософії» (1842) Конт запропонував концепцію, за якою істинне знання про світ є результатом конкретних наук, очищених від гуманітарних інтерпретацій, які, на його думку, є безпідставними і неістиними. Позитивістський підхід відіграв значну роль у розвитку філософії науки в XX столітті продовжує зберігати свій вплив у XXI сторіччі.овжує зберігати свій вплив у XXI сторіччі.
, Positivism is an empiricist philosophical … Positivism is an empiricist philosophical theory that holds that all genuine knowledge is either true by definition or positive—meaning a posteriori facts derived by reason and logic from sensory experience. Other ways of knowing, such as theology, metaphysics, intuition, or introspection, are rejected or considered meaningless. Although the positivist approach has been a recurrent theme in the history of western thought, modern positivism was first articulated in the early 19th century by Auguste Comte. His school of sociological positivism holds that society, like the physical world, operates according to general laws. After Comte, positivist schools arose in logic, psychology, economics, historiography, and other fields of thought. Generally, positivists attempted to introduce scientific methods to their respective fields. Since the turn of the 20th century, positivism has declined under criticism from antipositivists and critical theorists, among others, for its alleged scientism, reductionism, overgeneralizations, and methodological limitations.lizations, and methodological limitations.
, Le positivisme est un courant philosophiqu … Le positivisme est un courant philosophique fondé au XIXe siècle par Auguste Comte, à la fois héritier et critique des Lumières du XVIIIe siècle et qui soumet de manière rigoureuse les connaissances acquises à l'épreuve des faits. Le positivisme scientifique d'Auguste Comte s'en tient donc aux relations entre les phénomènes et ne cherche pas à connaître leur nature intrinsèque : il met l'accent sur les lois scientifiques et refuse la recherche des causes premières. Auguste Comte construit une philosophie des sciences qui part des mathématiques pour aller jusqu'à la sociologie et la science politique, ainsi qu'une philosophie de l'histoire qui conçoit le processus historique comme une avancée vers davantage de rationalité scientifique (« positive ») et moins de théologie et de spéculation métaphysique sur les réalités transcendantes (« la loi des trois états »). Après la mort de Comte, en 1857, le courant fut bientôt en proie à de nombreuses tensions internes ; cependant, le positivisme a marqué de nombreux domaines de la pensée du XIXe siècle, exerçant une influence entre autres sur la médecine, l'empirisme logique, et sur divers courants qui ne sont pas tous liés entre eux (comme le positivisme juridique, certains courants anglais qui dérivent de l'altruisme comtien, ou encore le néopositivisme contemporain).ou encore le néopositivisme contemporain).
, Positivisme adalah aliran filsafat yang me … Positivisme adalah aliran filsafat yang menyatakan bahwa pengetahuan yang benar hanya berasal dari ilmu alam dan tidak berkaitan dengan metafisika. Dalam bidang ilmu sosiologi, antropologi, dan bidang ilmu sosial lainnya, istilah positivisme sangat berkaitan erat dengan istilah naturalisme dan dapat dirunut asalnya ke pemikiran Auguste Comte pada abad ke-19. Comte berpendapat, positivisme adalah cara pandang dalam memahami dunia dengan berdasarkan sains. Menurut Comte, teori sains dapat disusun mulai dari tingkat yang sederhana dan universal yang selanjutnya sampai kepada tahapan yang lebih kompleks dan terbatas. Susunan tingkatan ini dapat terus dikembangkan sehingga masing-masing sains yang baru akan tergantung pada tahap sebelumnya. Penganut paham positivisme meyakini bahwa hanya ada sedikit perbedaan (jika ada) antara ilmu sosial dan ilmu alam, karena masyarakat dan kehidupan sosial berjalan berdasarkan aturan-aturan, demikian juga alam. Positivisme secara etimologi berasal dari kata positive, yang dalam bahasa filsafat bermakna sebagai suatu peristiwa yang benar-benar terjadi, yang dapat dialami sebagai suatu realitas. Ini berarti, yang disebut sebagai positif bertentangan dengan sesuatu yang hanya ada di dalam angan-angan (impian), atau terdiri dari sesuatu yang hanya merupakan konstruksi atas kreasi kemampuan untuk berpikir dari akal manusia. Dapat disimpulkan bahwa pengertian positivisme secara terminologi berarti suatu paham yang dalam "pencapaian kebenaran"-nya bersumber dan berpangkal pada kejadian yang benar-benar terjadi. Segala hal di luar itu, sama sekali tidak dikaji dalam positivisme.ama sekali tidak dikaji dalam positivisme.
, 实证主义（英語：Positivism）是一種以「實際驗證」为中心的哲學思想。廣義而言 … 实证主义（英語：Positivism）是一種以「實際驗證」为中心的哲學思想。廣義而言，任何種類的哲學體系，只要求知于經驗材料的思辨，都為實證主義。这一思想最早可以追朔到英國13世紀的經驗主義學者羅傑·培根。法國哲學家奧古斯特·孔德首先用實證一詞來傳達事物的六項性質：真實的、有用的、確定的、正確的、有機的和相對的。實證一詞可以解釋作“發現是真的”。狹義而言，實證主義則指法國哲學家孔德的哲學，孔德認為對現實之認識只有靠特定科學及對尋常事物的觀察才能獲得。 孔德生長的時代，正是科學思想發端的時代，人們對形上學產生懷疑，逐漸以注重經驗的科學方法觀察、研究事物，探求事實的本原和變化的現象。 實證主義又稱實證論，其中心論點是：事實必須是透過觀察或感覺經驗，去認識每個人身處的客觀環境和外在事物。實證論者認為，雖然每個人接受的教育不同，但他們用來驗證感覺經驗的原則，並無太大差異。實證主義的目的，在希望建立知識的客觀性。 孔德認為人類，非生而知道萬事萬物，必須經由學習過程，從不同的情境中獲得知識。透過直接或間接的感覺、推知或體認經驗，並且在學習過程中進一步推論還沒有經驗過的知識。超越經驗或不是經驗可以觀察到的知識，不是真的知識。 孔德在其所寫的《實證哲學》一書裡，認為人類進化分成三階段：
* 一是神學階段，蓋人類對於自然界的力量和某些現象感到懼怕，因此就以信仰和膜拜來解釋面對自然界的變化；
* 二是形上學階段，以形而上或普遍的本質階段，解釋一切現象；
* 三是實證階段，也就是科學的階段，運用觀察、分類，以及分類性的資料，探求事物彼此的關係，此法獲得的結果，才是正確可信的。 實證主義反對神秘玄想，主張以科學方法建立經驗性的知識。這種思想恰巧與柏拉圖的理型論相反，柏拉圖認為只有觀念才是真實的，感官都是虛幻的。 20世紀中葉，奥地利哲学家維根斯坦，結合實證主義中，重經驗的學說和符號邏輯學說，成為邏輯實證論。符號邏輯就是將代數的方法和符號，應用在邏輯上。這種理論運用邏輯，達成具有像數學那樣明顯和確實的結論。 实证主义的应用也被认为包含以下原则：1.只有感官所包含的现象和知识才能真正成为知识（现象主义的原理）。2.理论的目的是产生可以测试的假设，从而可以对定律的解释进行评估（演繹主义的原则）。3.知识是通过收集事實为定律提供依据（歸納主义原则）而得出的。4.科学必须（也可以）以一种无价值（即客观）的方式进行。5.科学陈述与规范陈述之间有明显的区别，相信前者是科学家的真正领域。这最后一个原则是由第一个原则所暗示的，因为规范性陈述的真实性或其他方面不能被感官所证实。 後實證主義是針對實證主義稍作修正。後實證論其一主張——否證論，此理論嚴格判別一個理論是否科學，對於理論的佐證雖然認可了理論的合理性，但是佐證是暫時的，科學是需要不斷思考的事業，而且科學沒有絕對正確的。了理論的合理性，但是佐證是暫時的，科學是需要不斷思考的事業，而且科學沒有絕對正確的。
, الفلسفة الوضعية (بالإنجليزية: Positivism) … الفلسفة الوضعية (بالإنجليزية: Positivism) هي إحدى فلسفات العلوم التي تستند إلى رأي يقول أنه في مجال العلوم الاجتماعية، كما في العلوم الطبيعية، فإن المعرفة الحقيقية هي المعرفة والبيانات المستمدة من التجربة الحسية، والمعالجات المنطقية والرياضية لمثل هذه البيانات والتي تعتمد على الظواهر الطبيعية الحسية وخصائصها والعلاقات بينهم والتي يمكن التحقق منها من خلال الأبحاث والأدلة التجريبية. كما تعد قسم من أقسام «نظرية المعرفة» (إبستيمولوجيا). وهي نشأت كنقيض لعلوم اللاهوت والميتافيزيقيا الذين يعتمدان المعرفة الاعتقادية غير المبرهنة.وضع الفيلسوف والعالم الاجتماعي الفرنسي الشهير أوغست كونت هذا المصطلح في القرن التاسع عشر وهو يعتقد بان العالم سيصل الی مرحلة من الفكر والثقافة التي سوف تنفي كل القضايا الدينية والفلسفية وسوف تبقى القضايا العلمية التي أثبتت بالحس والخبرة الحسية أو بالقطعية والوضعية (positive). وفي ذلك العصر سوف يمح الدين من ساحة المجتمعات البشرية.تهتم هذه المدرسة بإجراء الأبحاث الكمية، وتعتمد عادة في دراساتها للظواهر الاجتماعية على تصميم استبيانات بحثية بهدف إجراء البحث على عينة كبيرة من الناس واستخراج النتائج بصورة سريعة يمكن تعميمها على قطاعات أوسع من المجتمع.لاحقاً تعرضت هذه المدرسة الكلاسيكية لنقد كبير أدى إلى ظهور مدارس اجتماعية أخرى، مثل فلسفة ما بعد الوضعية، والفلسفة التأويلية، والظاهراتية، والحركة النقدية.ة التأويلية، والظاهراتية، والحركة النقدية.
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Auguste_Comte.jpg?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
http://www.positivismors.blogspot.com/ +
, http://www.marxists.org/reference/subject/philosophy/help/mach1.htm +
, http://www.marxists.org/reference/subject/philosophy/works/us/rorty.htm +
, http://positivists.org/ +
, https://web.archive.org/web/20051105022353/http:/www.igrejapositivistabrasil.org.br/ +
, http://www.augustecomte.org/ +
, https://web.archive.org/web/20120714202127/http:/www.palm.com.br/cpp/frameset.htm +
, https://www.gutenberg.org/ebooks/16833 +
, http://www.pozytywista.pl/ +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
2871407
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
69884
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1122827018
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Philosopher_of_science +
, http://dbpedia.org/resource/Lester_F._Ward +
, http://dbpedia.org/resource/Quantum_mechanics +
, http://dbpedia.org/resource/Antipositivism +
, http://dbpedia.org/resource/Michael_Burawoy +
, http://dbpedia.org/resource/Verificationism +
, http://dbpedia.org/resource/Law_of_three_stages +
, http://dbpedia.org/resource/London_Positivist_Society +
, http://dbpedia.org/resource/Historical_source +
, http://dbpedia.org/resource/Social_evolutionism +
, http://dbpedia.org/resource/The_Course_in_Positive_Philosophy +
, http://dbpedia.org/resource/A_General_View_of_Positivism +
, http://dbpedia.org/resource/Jurisprudence +
, http://dbpedia.org/resource/Validity_%28logic%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Age_of_Enlightenment +
, http://dbpedia.org/resource/John_Stuart_Mill +
, http://dbpedia.org/resource/Experientialism +
, http://dbpedia.org/resource/Objective_truth +
, http://dbpedia.org/resource/Platonism +
, http://dbpedia.org/resource/Operational_definition +
, http://dbpedia.org/resource/Charvaka +
, http://dbpedia.org/resource/Subject_%28philosophy%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Rationalism +
, http://dbpedia.org/resource/Logical_positivism +
, http://dbpedia.org/resource/The_Structure_of_Scientific_Revolutions +
, http://dbpedia.org/resource/Scientific_law +
, http://dbpedia.org/resource/Social_action +
, http://dbpedia.org/resource/Friedrich_Hayek +
, http://dbpedia.org/resource/French_Third_Republic +
, http://dbpedia.org/resource/Wilhelm_Scherer +
, http://dbpedia.org/resource/Utopian_socialist +
, http://dbpedia.org/resource/Critical_rationalism +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Philosophy_of_science +
, http://dbpedia.org/resource/Empiricism +
, http://dbpedia.org/resource/French_Revolution +
, http://dbpedia.org/resource/Verstehen +
, http://dbpedia.org/resource/Falsifiability +
, http://dbpedia.org/resource/Determinism +
, http://dbpedia.org/resource/Secularisation +
, http://dbpedia.org/resource/Whig_%28British_political_party%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Source_criticism +
, http://dbpedia.org/resource/Thomas_Kuhn +
, http://dbpedia.org/resource/David_Harvey_%28geographer%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Cient%C3%ADfico +
, http://dbpedia.org/resource/Scientific_politics +
, http://dbpedia.org/resource/Protestant +
, http://dbpedia.org/resource/Plato +
, http://dbpedia.org/resource/Herbert_Spencer +
, http://dbpedia.org/resource/G._B._Vico +
, http://dbpedia.org/resource/Critical_realism_%28philosophy_of_the_social_sciences%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Poetry +
, http://dbpedia.org/resource/Knowledge +
, http://dbpedia.org/resource/File:Stephen_Hawking.StarChild.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Logic +
, http://dbpedia.org/resource/Pierre_Duhem +
, http://dbpedia.org/resource/Altruism +
, http://dbpedia.org/resource/Pierre-Simon_Laplace +
, http://dbpedia.org/resource/Emile_Littr%C3%A9 +
, http://dbpedia.org/resource/Critical_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Category:History_of_philosophy +
, http://dbpedia.org/resource/Duhem%E2%80%93Quine_thesis +
, http://dbpedia.org/resource/Historical_materialism +
, http://dbpedia.org/resource/Emile_Hennequin +
, http://dbpedia.org/resource/Robert_K._Merton +
, http://dbpedia.org/resource/Stephen_Hawking +
, http://dbpedia.org/resource/Postpositivism +
, http://dbpedia.org/resource/Ernst_Kantorowicz +
, http://dbpedia.org/resource/Encyclop%C3%A6dia_Britannica_Eleventh_Edition +
, http://dbpedia.org/resource/Charles_Darwin +
, http://dbpedia.org/resource/Category:20th-century_philosophy +
, http://dbpedia.org/resource/Legal_positivism +
, http://dbpedia.org/resource/Positive_law +
, http://dbpedia.org/resource/Dialectical_materialism +
, http://dbpedia.org/resource/Natural_law +
, http://dbpedia.org/resource/Trans-cultural_diffusion +
, http://dbpedia.org/resource/Karl_Marx +
, http://dbpedia.org/resource/Leopold_von_Ranke +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Philosophy_of_law +
, http://dbpedia.org/resource/Harriet_Martineau +
, http://dbpedia.org/resource/The_Universe_in_a_Nutshell +
, http://dbpedia.org/resource/G%C3%B6del%27s_incompleteness_theorems +
, http://dbpedia.org/resource/On_the_Origin_of_Species +
, http://dbpedia.org/resource/Neo-Kantian +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Sociological_theories +
, http://dbpedia.org/resource/Raymond_Aron +
, http://dbpedia.org/resource/Reliability_%28statistics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Phenomenology_%28philosophy%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Georg_Iggers +
, http://dbpedia.org/resource/Economics +
, http://dbpedia.org/resource/Rudolf_Carnap +
, http://dbpedia.org/resource/Institution +
, http://dbpedia.org/resource/Kieran_Egan_%28philosopher%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Qualitative_research +
, http://dbpedia.org/resource/Positivism_dispute +
, http://dbpedia.org/resource/Patricia_M._Shields +
, http://dbpedia.org/resource/Public_sociology +
, http://dbpedia.org/resource/Synthetic_a_priori +
, http://dbpedia.org/resource/Otto_Neurath +
, http://dbpedia.org/resource/Caf%C3%A9_Central +
, http://dbpedia.org/resource/Berlin_Circle_%28philosophy%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Positivism +
, http://dbpedia.org/resource/Vladimir_Solovyov_%28philosopher%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Operationalism +
, http://dbpedia.org/resource/Ideology +
, http://dbpedia.org/resource/Empirical_evidence +
, http://dbpedia.org/resource/Hans_Hahn_%28mathematician%29 +
, http://dbpedia.org/resource/First_International +
, http://dbpedia.org/resource/Philosophy_of_history +
, http://dbpedia.org/resource/Replicability +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Epistemological_theories +
, http://dbpedia.org/resource/Administration_&_Society +
, http://dbpedia.org/resource/Sociological_naturalism +
, http://dbpedia.org/resource/Fustel_de_Coulanges +
, http://dbpedia.org/resource/Metaphysics +
, http://dbpedia.org/resource/Epistemology +
, http://dbpedia.org/resource/Theological +
, http://dbpedia.org/resource/Wilhelm_Dilthey +
, http://dbpedia.org/resource/Moritz_Schlick +
, http://dbpedia.org/resource/The_Logic_of_Scientific_Discovery +
, http://dbpedia.org/resource/The_New_Paul_and_Virginia +
, http://dbpedia.org/resource/Ferdinand_T%C3%B6nnies +
, http://dbpedia.org/resource/Max_Horkheimer +
, http://dbpedia.org/resource/George_Holyoake +
, http://dbpedia.org/resource/Bias +
, http://dbpedia.org/resource/Worldview +
, http://dbpedia.org/resource/Blue_Flower +
, http://dbpedia.org/resource/Eug%C3%A8ne_S%C3%A9m%C3%A9rie +
, http://dbpedia.org/resource/Meta-theory +
, http://dbpedia.org/resource/File:Auguste_Comte.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Category:19th-century_philosophy +
, http://dbpedia.org/resource/S:1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Positivism +
, http://dbpedia.org/resource/Social_facts +
, http://dbpedia.org/resource/Dimitri_Pisarev +
, http://dbpedia.org/resource/Fabien_Magnin +
, http://dbpedia.org/resource/Methodology +
, http://dbpedia.org/resource/Religion_of_humanity +
, http://dbpedia.org/resource/File:Comte%2C_%27Cours_de_philosophie_positive%27_Wellcome_L0016061.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/File:Templo_Positivista_em_Porto_Alegre.JPG +
, http://dbpedia.org/resource/Rules_of_the_Sociological_Method +
, http://dbpedia.org/resource/File:Schlick_sitting.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Positivism_in_Poland +
, http://dbpedia.org/resource/Cercle_des_prol%C3%A9taires_positivistes +
, http://dbpedia.org/resource/Social_research +
, http://dbpedia.org/resource/Catholic +
, http://dbpedia.org/resource/J%C3%BCrgen_Habermas +
, http://dbpedia.org/resource/Reductionism +
, http://dbpedia.org/resource/Conjectures_and_Refutations +
, http://dbpedia.org/resource/Sociology +
, http://dbpedia.org/resource/Astronomy +
, http://dbpedia.org/resource/%C3%89mile_Zola +
, http://dbpedia.org/resource/Paul_Lazarsfeld +
, http://dbpedia.org/resource/Georg_Simmel +
, http://dbpedia.org/resource/A_priori_and_a_posteriori +
, http://dbpedia.org/resource/Intuition +
, http://dbpedia.org/resource/Anomie +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Romanticism +
, http://dbpedia.org/resource/Chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Cliodynamics +
, http://dbpedia.org/resource/Geoffrey_Chaucer +
, http://dbpedia.org/resource/R._G._Collingwood +
, http://dbpedia.org/resource/Calendar_reform +
, http://dbpedia.org/resource/Communist +
, http://dbpedia.org/resource/Ideal_type +
, http://dbpedia.org/resource/Value_%28personal_and_cultural%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Historism +
, http://dbpedia.org/resource/Karl_Popper +
, http://dbpedia.org/resource/Ethology +
, http://dbpedia.org/resource/Historiography +
, http://dbpedia.org/resource/Reproducibility +
, http://dbpedia.org/resource/Hermeneutics +
, http://dbpedia.org/resource/Marx +
, http://dbpedia.org/resource/Analytic%E2%80%93synthetic_distinction +
, http://dbpedia.org/resource/Norm_%28sociology%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Theory +
, http://dbpedia.org/resource/Philosophy +
, http://dbpedia.org/resource/Social_Darwinism +
, http://dbpedia.org/resource/Quantitative_research +
, http://dbpedia.org/resource/Technocracy +
, http://dbpedia.org/resource/Biology +
, http://dbpedia.org/resource/God +
, http://dbpedia.org/resource/Suicide_%28Durkheim_book%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Scientism +
, http://dbpedia.org/resource/Market_research +
, http://dbpedia.org/resource/George_Herbert_Mead +
, http://dbpedia.org/resource/Social_sciences +
, http://dbpedia.org/resource/Brazil +
, http://dbpedia.org/resource/Axiomatization +
, http://dbpedia.org/resource/Sui_generis +
, http://dbpedia.org/resource/Anthony_Giddens +
, http://dbpedia.org/resource/Reason +
, http://dbpedia.org/resource/Ontology +
, http://dbpedia.org/resource/Middle_range_theory_%28sociology%29 +
, http://dbpedia.org/resource/File:Emile_Durkheim.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Sensory_experience +
, http://dbpedia.org/resource/Vienna_Circle +
, http://dbpedia.org/resource/Max_Weber +
, http://dbpedia.org/resource/Postmodernism +
, http://dbpedia.org/resource/Pearson_Education +
, http://dbpedia.org/resource/Philosophical_theory +
, http://dbpedia.org/resource/Michel_Foucault +
, http://dbpedia.org/resource/Weimar_Republic +
, http://dbpedia.org/resource/Observer_bias +
, http://dbpedia.org/resource/Scientific_method +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Philosophy_of_social_science +
, http://dbpedia.org/resource/Symbols +
, http://dbpedia.org/resource/Rationalisation_%28sociology%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Introspection +
, http://dbpedia.org/resource/Social_science +
, http://dbpedia.org/resource/Werturteilsstreit +
, http://dbpedia.org/resource/Psychology +
, http://dbpedia.org/resource/Objectivity_%28philosophy%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Instrumental_rationality +
, http://dbpedia.org/resource/Christianity +
, http://dbpedia.org/resource/Theology +
, http://dbpedia.org/resource/Positive_statement +
, http://dbpedia.org/resource/The_Logic_of_Modern_Physics +
, http://dbpedia.org/resource/Humanities +
, http://dbpedia.org/resource/Social_progress +
, http://dbpedia.org/resource/Hippolyte_Taine +
, http://dbpedia.org/resource/History +
, http://dbpedia.org/resource/Political_science +
, http://dbpedia.org/resource/Teleology +
, http://dbpedia.org/resource/Henri_de_Saint-Simon +
, http://dbpedia.org/resource/Inference +
, http://dbpedia.org/resource/George_Eliot +
, http://dbpedia.org/resource/Auguste_Comte +
, http://dbpedia.org/resource/Positivist_calendar +
, http://dbpedia.org/resource/Edward_Spencer_Beesly +
, http://dbpedia.org/resource/Ludwig_Wittgenstein +
, http://dbpedia.org/resource/Richard_Rorty +
, http://dbpedia.org/resource/Physics +
, http://dbpedia.org/resource/Nature_versus_nurture +
, http://dbpedia.org/resource/Willard_Van_Orman_Quine +
, http://dbpedia.org/resource/Secular_Humanist +
, http://dbpedia.org/resource/Charles_Cooley +
, http://dbpedia.org/resource/Motto +
, http://dbpedia.org/resource/Reification_%28fallacy%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Hans_Reichenbach +
, http://dbpedia.org/resource/World_War_I +
, http://dbpedia.org/resource/Natural_sciences +
, http://dbpedia.org/resource/University_of_Bordeaux +
, http://dbpedia.org/resource/Richard_Congreve +
, http://dbpedia.org/resource/Werner_Heisenberg +
|
| http://dbpedia.org/property/about
|
yes
|
| http://dbpedia.org/property/by
|
no
|
| http://dbpedia.org/property/commons
|
yes
|
| http://dbpedia.org/property/commonsSearch
|
Category:Positivism
|
| http://dbpedia.org/property/label
|
positivism
|
| http://dbpedia.org/property/onlinebooks
|
no
|
| http://dbpedia.org/property/others
|
no
|
| http://dbpedia.org/property/portal
|
Philosophy
, Science
, Society
|
| http://dbpedia.org/property/q
|
yes
|
| http://dbpedia.org/property/s
|
yes
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Cn +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Philosophy_topics +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Citation_needed +
, http://dbpedia.org/resource/Template:See_also +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Sociology +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Science_and_technology_studies +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Library_resources_box +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Research +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Philosophy_of_science +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Clarify +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Navboxes +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Use_dmy_dates +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Qn +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Epistemology +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Main +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Doi +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Subject_bar +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Other_uses +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Use_British_English_Oxford_spelling +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Positivism +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Quotation +
|
| http://dbpedia.org/property/wikt
|
yes
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:19th-century_philosophy +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Positivism +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Epistemological_theories +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Philosophy_of_law +
, http://dbpedia.org/resource/Category:History_of_philosophy +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Philosophy_of_science +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Sociological_theories +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Philosophy_of_social_science +
, http://dbpedia.org/resource/Category:20th-century_philosophy +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Theory +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Positivism?oldid=1122827018&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Templo_Positivista_em_Porto_Alegre.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Auguste_Comte.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Stephen_Hawking.StarChild.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Schlick_sitting.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Comte%2C_%27Cours_de_philosophie_positive%27_Wellcome_L0016061.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Emile_Durkheim.jpg +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Positivism +
|
| owl:sameAs |
http://be.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%82%D1%8B%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BC +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D8%A7%D8%AB%D8%A8%D8%A7%D8%AA%E2%80%8C%DA%AF%D8%B1%D8%A7%DB%8C%DB%8C +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Positivisme +
, http://hr.dbpedia.org/resource/Pozitivizam +
, http://fy.dbpedia.org/resource/Positivisme +
, http://la.dbpedia.org/resource/Positivismus +
, http://id.dbpedia.org/resource/Positivisme +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Positivism +
, http://no.dbpedia.org/resource/Positivisme +
, http://als.dbpedia.org/resource/Positivismus +
, http://it.dbpedia.org/resource/Positivismo +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E5%AE%9F%E8%A8%BC%E4%B8%BB%E7%BE%A9 +
, http://tr.dbpedia.org/resource/Pozitivizm +
, http://da.dbpedia.org/resource/Positivisme_%28litteratur%29 +
, http://vi.dbpedia.org/resource/Ch%E1%BB%A7_ngh%C4%A9a_th%E1%BB%B1c_ch%E1%BB%A9ng +
, http://bs.dbpedia.org/resource/Pozitivizam +
, http://ro.dbpedia.org/resource/Pozitivism +
, http://eu.dbpedia.org/resource/Positibismo +
, http://ml.dbpedia.org/resource/%E0%B4%85%E0%B4%A8%E0%B5%81%E0%B4%AD%E0%B4%B5%E0%B4%B8%E0%B4%A4%E0%B5%8D%E0%B4%A4%E0%B4%BE%E0%B4%B5%E0%B4%BE%E0%B4%A6%E0%B4%82 +
, http://br.dbpedia.org/resource/Soliadouriezh +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Positivisme +
, http://eo.dbpedia.org/resource/Pozitivismo +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BC +
, http://sq.dbpedia.org/resource/Pozitivizmi +
, http://ky.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BC +
, http://hi.dbpedia.org/resource/%E0%A4%A4%E0%A4%A5%E0%A5%8D%E0%A4%AF%E0%A4%B5%E0%A4%BE%E0%A4%A6 +
, http://sl.dbpedia.org/resource/Pozitivizem +
, https://global.dbpedia.org/id/LLcM +
, http://tg.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BC +
, http://es.dbpedia.org/resource/Positivismo +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BC +
, http://cy.dbpedia.org/resource/Positifiaeth +
, http://dbpedia.org/resource/Positivism +
, http://sk.dbpedia.org/resource/Pozitivizmus +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D9%88%D8%B6%D8%B9%D9%8A%D8%A9 +
, http://uz.dbpedia.org/resource/Pozitivizm +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E5%AE%9E%E8%AF%81%E4%B8%BB%E4%B9%89 +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%A4%D7%95%D7%96%D7%99%D7%98%D7%99%D7%91%D7%99%D7%96%D7%9D +
, http://pms.dbpedia.org/resource/Positivism +
, http://kk.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BC +
, http://hy.dbpedia.org/resource/%D5%8A%D5%B8%D5%A6%D5%AB%D5%BF%D5%AB%D5%BE%D5%AB%D5%A6%D5%B4 +
, http://pa.dbpedia.org/resource/%E0%A8%AA%E0%A9%8D%E0%A8%B0%E0%A8%A4%E0%A9%B1%E0%A8%96%E0%A8%B5%E0%A8%BE%E0%A8%A6 +
, http://sh.dbpedia.org/resource/Pozitivizam +
, http://az.dbpedia.org/resource/Pozitivizm +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.0884f_ +
, http://www.wikidata.org/entity/Q131015 +
, http://ta.dbpedia.org/resource/%E0%AE%A8%E0%AF%87%E0%AE%B0%E0%AF%8D%E0%AE%95%E0%AF%8D%E0%AE%95%E0%AE%BE%E0%AE%9F%E0%AF%8D%E0%AE%9A%E0%AE%BF%E0%AE%AF%E0%AE%BF%E0%AE%AF%E0%AE%AE%E0%AF%8D +
, http://ia.dbpedia.org/resource/Positivismo +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Positivismi +
, http://ur.dbpedia.org/resource/%D9%85%D8%AB%D8%A8%D8%AA%DB%8C%D8%AA +
, http://oc.dbpedia.org/resource/Positivisme +
, http://bg.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D1%8A%D0%BC +
, http://cs.dbpedia.org/resource/Pozitivismus +
, http://lv.dbpedia.org/resource/Pozit%C4%ABvisms +
, http://et.dbpedia.org/resource/Positivism +
, http://el.dbpedia.org/resource/%CE%98%CE%B5%CF%84%CE%B9%CE%BA%CE%B9%CF%83%CE%BC%CF%8C%CF%82 +
, http://ast.dbpedia.org/resource/Positivismu +
, http://d-nb.info/gnd/4138026-5 +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Positivisme +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EC%8B%A4%EC%A6%9D%EC%A3%BC%EC%9D%98 +
, http://gl.dbpedia.org/resource/Positivismo +
, http://is.dbpedia.org/resource/Framhyggja +
, http://io.dbpedia.org/resource/Pozitivismo +
, http://sco.dbpedia.org/resource/Positivism +
, http://lt.dbpedia.org/resource/Pozityvizmas +
, http://ka.dbpedia.org/resource/%E1%83%9E%E1%83%9D%E1%83%96%E1%83%98%E1%83%A2%E1%83%98%E1%83%95%E1%83%98%E1%83%96%E1%83%9B%E1%83%98 +
, http://pt.dbpedia.org/resource/Positivismo +
, http://simple.dbpedia.org/resource/Positivism +
, http://sr.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%BC +
, http://li.dbpedia.org/resource/Positivisme +
, http://de.dbpedia.org/resource/Positivismus +
, http://hu.dbpedia.org/resource/Pozitivizmus +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Pozytywizm +
, http://ga.dbpedia.org/resource/Posait%C3%ADbheachas_%28feals%C3%BAnacht%29 +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/ontology/Work +
, http://dbpedia.org/ontology/PersonFunction +
|
| rdfs:comment |
Le positivisme est un courant philosophiqu … Le positivisme est un courant philosophique fondé au XIXe siècle par Auguste Comte, à la fois héritier et critique des Lumières du XVIIIe siècle et qui soumet de manière rigoureuse les connaissances acquises à l'épreuve des faits. Le positivisme scientifique d'Auguste Comte s'en tient donc aux relations entre les phénomènes et ne cherche pas à connaître leur nature intrinsèque : il met l'accent sur les lois scientifiques et refuse la recherche des causes premières. refuse la recherche des causes premières.
, La scienca progreso komence de la 19-a jar … La scienca progreso komence de la 19-a jarcento en Eŭropo, pro la unua "Industria revolucio", igis la homon kredi sin sinjoro de la naturo. Pozitivismo aperis tiam kiel filozofia skolo, kiu emfazas la venkon de la scienco kontraŭ la metafizikaj revoj de la religio. Tiusence, la pensa movado kreita de Isidore-Auguste-Marie-François-Xavier COMTE, aŭ simple Auguste Comte (1798-1857), diris, ke ĉiu scio pri la fizika mondo venas de "pozitivaj" (realaj) fenomenoj de eksperimentado kaj ili estas la nuraj validaj objektoj de intelekta esplorado.j validaj objektoj de intelekta esplorado.
, Positivism is an empiricist philosophical … Positivism is an empiricist philosophical theory that holds that all genuine knowledge is either true by definition or positive—meaning a posteriori facts derived by reason and logic from sensory experience. Other ways of knowing, such as theology, metaphysics, intuition, or introspection, are rejected or considered meaningless.n, are rejected or considered meaningless.
, Ο Θετικισμός είναι ένα επιστημονικό φιλοσο … Ο Θετικισμός είναι ένα επιστημονικό φιλοσοφικό δόγμα, το οποίο υποστηρίζει, πως μία πρόταση ή ένας φυσικός νόμος είναι αληθής, μόνο όταν είναι λογικά επαληθεύσιμος. Η επαλήθευση θα πρέπει να είναι κατ' ανάγκην έμμεση, δηλαδή μία πρόταση είναι αληθής μόνο αν, συνδυαζόμενη με κάποια άλλη αληθή πρόταση, δίνει αληθή συμπεράσματα. Απορρίπτει καθετί υπερβατικό, απόκρυφες δυνάμεις, κ.ά., που θεωρεί ανύπαρκτες και ασύλληπτες από τη νόηση. Ιδρυτής του είναι ο Γάλλος φιλόσοφος Αύγουστος Κοντ (Auguste Comte). φιλόσοφος Αύγουστος Κοντ (Auguste Comte).
, Positivisme adalah aliran filsafat yang me … Positivisme adalah aliran filsafat yang menyatakan bahwa pengetahuan yang benar hanya berasal dari ilmu alam dan tidak berkaitan dengan metafisika. Dalam bidang ilmu sosiologi, antropologi, dan bidang ilmu sosial lainnya, istilah positivisme sangat berkaitan erat dengan istilah naturalisme dan dapat dirunut asalnya ke pemikiran Auguste Comte pada abad ke-19. Comte berpendapat, positivisme adalah cara pandang dalam memahami dunia dengan berdasarkan sains. Menurut Comte, teori sains dapat disusun mulai dari tingkat yang sederhana dan universal yang selanjutnya sampai kepada tahapan yang lebih kompleks dan terbatas. Susunan tingkatan ini dapat terus dikembangkan sehingga masing-masing sains yang baru akan tergantung pada tahap sebelumnya. Penganut paham positivisme meyakini bahwa hanya ada seam positivisme meyakini bahwa hanya ada se
, 实证主义（英語：Positivism）是一種以「實際驗證」为中心的哲學思想。廣義而言 … 实证主义（英語：Positivism）是一種以「實際驗證」为中心的哲學思想。廣義而言，任何種類的哲學體系，只要求知于經驗材料的思辨，都為實證主義。这一思想最早可以追朔到英國13世紀的經驗主義學者羅傑·培根。法國哲學家奧古斯特·孔德首先用實證一詞來傳達事物的六項性質：真實的、有用的、確定的、正確的、有機的和相對的。實證一詞可以解釋作“發現是真的”。狹義而言，實證主義則指法國哲學家孔德的哲學，孔德認為對現實之認識只有靠特定科學及對尋常事物的觀察才能獲得。 孔德生長的時代，正是科學思想發端的時代，人們對形上學產生懷疑，逐漸以注重經驗的科學方法觀察、研究事物，探求事實的本原和變化的現象。 實證主義又稱實證論，其中心論點是：事實必須是透過觀察或感覺經驗，去認識每個人身處的客觀環境和外在事物。實證論者認為，雖然每個人接受的教育不同，但他們用來驗證感覺經驗的原則，並無太大差異。實證主義的目的，在希望建立知識的客觀性。 孔德認為人類，非生而知道萬事萬物，必須經由學習過程，從不同的情境中獲得知識。透過直接或間接的感覺、推知或體認經驗，並且在學習過程中進一步推論還沒有經驗過的知識。超越經驗或不是經驗可以觀察到的知識，不是真的知識。 孔德在其所寫的《實證哲學》一書裡，認為人類進化分成三階段：到的知識，不是真的知識。 孔德在其所寫的《實證哲學》一書裡，認為人類進化分成三階段：
, Der Positivismus ist eine Richtung in der … Der Positivismus ist eine Richtung in der Philosophie, die fordert, dass Erkenntnisse, die den Charakter von Wissen beanspruchen, auf die Interpretation von „positiven“, d. h. von tatsächlichen, sinnlich wahrnehmbaren und überprüfbaren Befunden beschränkt werden. Diese Denkrichtung findet sich der Sache nach schon in der griechischen Antike. Als Neugründung des 19. Jahrhunderts stand sie im Gegensatz zu traditionell vorherrschenden scholastischen Sichtweisen einer Transzendentalphilosophie. Letztere behaupteten hingegen, Wissen werde durch ewig gültige – und letztlich von Gott geschaffene – Eigenschaften des Verstandes erzeugt, die Vernunft. Dies könne anhand positiver Befunde nachgewiesen werden.and positiver Befunde nachgewiesen werden.
, Pozytywizm – kierunek w filozofii i litera … Pozytywizm – kierunek w filozofii i literaturze zainicjowany przez Auguste'a Comte'a w drugiej połowie XIX wieku (Kurs filozofii pozytywnej). Został rozwinięty przez J.S. Milla oraz H. Spencera. Był kontynuowany w XIX w. jako empiriokrytycyzm (II fala) i w XX w. jako pozytywizm logiczny (III fala). Podstawowa teza pozytywizmu głosi, że jedyną pewną wiedzą jest wiedza naukowa. Ta może być zdobyta tylko dzięki pozytywnej weryfikacji teorii za pomocą empirycznej metody naukowej. Pozytywizm podkreśla znaczenie wiedzy empirycznej i naukowości, a wzorem są w nim nauki przyrodnicze. Odrzuca przez to teologię oraz klasyczną metafizykę jako nieuprawnione spekulacje (ale nie zawsze ontologię jako ogólną naukę o bytach). Elementem pozytywizmu jest naturalizm, często też fizykalizm i ateizm, rzadziej często też fizykalizm i ateizm, rzadziej
, Positibismoa benetako ezagutza zentzumenen … Positibismoa benetako ezagutza zentzumenen esperientzian oinarritu behar dela ezartzen duen korronte epistemologiko bat da. Aldi berean, ezagutza lortzeko ikerketa filosofiko espekulatiboaren baliorik eza baieztatu eta positibismoa bera filosofia ez-metafisiko eta positibo berri moduan defendatzen dute positibistek. Horrela, behaketazko esperientzia da positiboa den informazio bakarra eta beste guztia metafisika besterik ez da. Positibismoa ikuspuntu gisa Francis Baconen eskutik etorri eta Ilustrazioarekin garatu bazen ere, positibo terminoa XIX. mendean sortu zen, Auguste Comte filosofo eta soziologoaren eskutik. Comte filosofo eta soziologoaren eskutik.
, الفلسفة الوضعية (بالإنجليزية: Positivism) … الفلسفة الوضعية (بالإنجليزية: Positivism) هي إحدى فلسفات العلوم التي تستند إلى رأي يقول أنه في مجال العلوم الاجتماعية، كما في العلوم الطبيعية، فإن المعرفة الحقيقية هي المعرفة والبيانات المستمدة من التجربة الحسية، والمعالجات المنطقية والرياضية لمثل هذه البيانات والتي تعتمد على الظواهر الطبيعية الحسية وخصائصها والعلاقات بينهم والتي يمكن التحقق منها من خلال الأبحاث والأدلة التجريبية. كما تعد قسم من أقسام «نظرية المعرفة» (إبستيمولوجيا). وهي نشأت كنقيض لعلوم اللاهوت والميتافيزيقيا الذين يعتمدان المعرفة الاعتقادية غير المبرهنة.وضع الفيلسوف والعالم الاجتماعي الفرنسي الشهير أوغست كونت هذا المصطلح في القرن التاسع عشر وهو يعتقد بان العالم سيصل الی مرحلة من الفكر والثقافة التي سوف تنفي كل القضايا الدينية والفلسفية وسوف تبقى القضايا العلمية التي أثبتت بالحس والخبرة الحسية أو بالقطعية والوضعية (positiالخبرة الحسية أو بالقطعية والوضعية (positi
, 실증주의(實證主義, 영어: positivism)는 감각 경험과 실증적 검증에 … 실증주의(實證主義, 영어: positivism)는 감각 경험과 실증적 검증에 기반을 둔 것만이 확실한 지식이라고 보는 인식론적 관점이자 과학 철학이다. 실증주의적 접근법은 '고대 그리스 시대부터 오늘날까지 서구 사상사에서 논의가 되풀이되던 주제'였고, 11세기 알하이탐의 《》에서도 등장하며, 19세기 초에 콩트에 이르러 이 개념이 더욱 발전하였다. 콩트는 라플라스와 같은 계몽주의 사상가에게서 비롯된 과학 철학의 접근법을 취하여 과학적 방법이 사상사에서 형이상학을 대체한다고 보았으며, 과학의 이론과 관찰이 서로 의지한다고 보았다. 사회학의 실증주의는 나중에 뒤르켐이 사회 조사의 기초로 확대하였다. 20세기에 접어들어 베버와 지멜을 비롯한 독일 사회학자들이 실증주의 독트린의 엄격한 요소를 거부하며 반실증주의 사회학을 제시하였다.이 실증주의 독트린의 엄격한 요소를 거부하며 반실증주의 사회학을 제시하였다.
, Is éard a bhí sa phosaitíbheachas go bunús … Is éard a bhí sa phosaitíbheachas go bunúsach teoiric ar an eolas, a d’áitigh nach féidir a bheith feasach ar rud ar bith atá taobh amuigh de theorainneacha an tomhais eolaíochtúil. Ar na mallaibh sheas an posaitíbheachas de réir a chéile don idé-eolaíocht aindiachasach a mhaígh: 1) nach féidir linn a bheith feasach ar rud ar bith taobh amuigh den domhan ábharach toisc nach bhfuil ann d’aon rud taobh amuigh dá theorainneacha. 2) gur leagan creidimh é an reiligiún atá as dáta agus baothchreidmheach araon agus go dtiocfaidh dearcadh domhanda eolaíochtúil / posaitíbheach ina ionad.da eolaíochtúil / posaitíbheach ina ionad.
, Pozitivismus je epistemologické a metodolo … Pozitivismus je epistemologické a metodologické stanovisko, případně způsob myšlení. Chce se vyhnout spekulaci a vycházet jen z „daného“, tj. z jednotlivých ověřitelných faktů. Je kriticky zaměřen proti metafyzice, ontologii a všem spekulativně orientovaným filosofiím. Pojem „pozitivní filosofie“, neboli zkráceně pozitivismus byl poprvé použit v roce 1824 Augustem Comtem. Pozitivistické paradigma je jedno z paradigmat, která určují základ teorií a hypotéz pro sociologii a další společenské vědy, které pracují s více různými paradigmaty. které pracují s více různými paradigmaty.
, El positivismo o filosofía positiva es una … El positivismo o filosofía positiva es una teoría filosófica que sostiene que todo conocimiento genuino se limite a la interpretación de los hallazgos «positivos», es decir, reales, perceptibles sensorialmente y verificables. Según esta postura, todo conocimiento genuino es o bien positivo —a posteriori y derivado exclusivamente de la experiencia de los fenómenos naturales y de sus propiedades y relaciones— o bien verdadero por definición, es decir, analítico y tautológico. Así, la información derivada de la experiencia sensorial, interpretada a través de la razón y la lógica, constituye la fuente exclusiva de todo conocimiento cierto. Los datos verificados (hechos positivos) recibidos de los sentidos son conocidos como evidencia empírica; así pues, el positivismo se basa en el empirismo.s, el positivismo se basa en el empirismo.
, Het positivisme is de filosofische opvatti … Het positivisme is de filosofische opvatting dat alleen de empirische wetenschappen geldige kennis opleveren. Kennis zou volgens deze opvatting dus enkel verworven kunnen worden door het correct toepassen van de wetenschappelijke methode, waardoor elke klassieke vorm van metafysica en andere kennisgronden wordt verworpen: kennis is alleen mogelijk aangaande de wereld der verschijnselen. De term duidt op een filosofie die zich enkel op waarneembare feiten baseert (zie ook empirisme) en alle metafysische filosofie en theologie, alsook normatieve kennis of ethiek en breder alle kennis die niet zintuiglijk controleerbaar is, verwerpt. Dit wordt in het positivisme gekoppeld aan het typische geloof in de vooruitgang van de mensheid in de richting van een positieve, op praktijk gerichte wereldbes positieve, op praktijk gerichte wereldbes
, El positivisme és el sistema de filosofia basat en l'experiència i en el coneixement empíric dels fenòmens naturals. En virtut d'això, el positivisme considera la metafísica i la teologia com a sistemes de coneixement imperfectes i inadequats.
, O positivismo é uma corrente filosófica qu … O positivismo é uma corrente filosófica que surgiu em França no começo do século XIX. Os principais idealizadores do positivismo foram os pensadores Auguste Comte e John Stuart Mill. Esta escola filosófica ganhou força na Europa na segunda metade do século XIX e começo do XX. É um conceito que possui distintos significados, englobando tanto perspectivas filosóficas e científicas do século XIX quanto outras do século XX. do século XIX quanto outras do século XX.
, Il positivismo è un movimento filosofico e … Il positivismo è un movimento filosofico e culturale, nato in Francia nella prima metà dell'Ottocento e ispirato ad alcune idee guida fondamentali riferite in genere all'esaltazione del progresso scientifico. Questa corrente di pensiero, trainata dalle rivoluzioni industriali e dalla letteratura a esso collegata, si diffonde nella seconda metà del secolo a livello europeo e mondiale influenzando anche la nascita di movimenti letterari come il verismo in Italia e il naturalismo in Francia. Henri de Saint-Simon introdusse per la prima volta il termine "positivismo"er la prima volta il termine "positivismo"
, 実証主義（じっしょうしゅぎ、英: positivism、仏: positivisme … 実証主義（じっしょうしゅぎ、英: positivism、仏: positivisme、独: Positivismus）は、狭い意味では実証主義を初めて標榜したオーギュスト・コント自身の哲学を指し、広い意味では、経験的事実に基づいて理論や仮説、命題を検証し、超越的なものの存在を否定しようとする立場である。 英語の「positive」は、もともと「（神によって）置かれた」を意味するラテン語「positivus」に由来する。この原義から転じて、実証主義における「positive」とは、経験的に裏付けられたものを意味する。じて、実証主義における「positive」とは、経験的に裏付けられたものを意味する。
, Позитиви́зм (фр. positivisme, от лат. posi … Позитиви́зм (фр. positivisme, от лат. positivus — положительный) — философское учение и направление в методологии науки, определяющее единственным источником истинного, действительного знания эмпирические исследования и отрицающее познавательную ценность философского исследования. Основной тезис позитивизма — «Всё подлинное (позитивное) знание есть совокупный результат специальных наук».ть совокупный результат специальных наук».
, Positivism (fr. positivisme) är en benämni … Positivism (fr. positivisme) är en benämning på olika filosofiska riktningar som strävat efter att grunda tänkandet på "fakta", det vill säga kunskap som baseras på sinneserfarenhet. Genom empiriska studier försöker forskaren hitta egenskaper hos studieobjektet som återkommer också i andra fall och situationer. När man kartlagt ett tings regelbundenheter ger detta möjlighet att förutsäga, och ingripa i, ett skeende. Det som kan förutsägas (till exempel att jorden kommer att snurra ett varv runt solen under nästa år) är det som kan betraktas som kunskap. Det som inte kan vägas eller mätas betraktas som mindre intressant.ler mätas betraktas som mindre intressant.
, Позитиві́зм (лат. positivus — позитивний) … Позитиві́зм (лат. positivus — позитивний) — філософське вчення і напрям в методології науки, що визначає єдиним джерелом справжнього знання емпіричне наукове дослідження, а не філософське пізнання. У філософії позитивізм — це концепція, яка зазначає, що людське мислення проходить три етапи розвитку: теологічний (релігійний), метафізичний (філософський) та позитивний (науковий). Вперше ця концепція була сформована Оґюстом Контом у 30-х роках XIX століття. У своїй основній праці «Курс позитивної філософії» (1842) Конт запропонував концепцію, за якою істинне знання про світ є результатом конкретних наук, очищених від гуманітарних інтерпретацій, які, на його думку, є безпідставними і неістиними.його думку, є безпідставними і неістиними.
|
| rdfs:label |
실증주의
, Positivismus
, Positivisme
, Positivismo
, Pozitivismo
, Positivism
, 实证主义
, Θετικισμός
, 実証主義
, Позитивізм
, Posaitíbheachas (fealsúnacht)
, Pozitivismus
, وضعية
, Positibismo
, Pozytywizm
, Позитивизм
|
| rdfs:seeAlso |
http://dbpedia.org/resource/Constructive_empiricism +
|
