| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Als metallische Bindungen oder Metallbindu … Als metallische Bindungen oder Metallbindungen bezeichnet man die chemische Bindungen, die in Metallen und in Legierungen vorliegen. Diese Bindungsart ist durch das Vorhandensein von frei beweglichen (delokalisierten) Elektronen gekennzeichnet. Die Elektronen sind frei beweglich in einem Metallgitter, gebildet aus den als dichte Kugelpackung angeordneten Metallkationen, die sich leicht gegeneinander verschieben lassen. Diese Anordnung der Elementarteilchen ist für die makroskopischen Eigenschaften der Metalle d. h. für die elektrische Leitfähigkeit, für den metallischen Glanz und die Duktilität (Schmiedbarkeit bzw. Verformbarkeit) verantwortlich und wird durch elektrostatische Anziehungskräfte zwischen Metallionen und freien Elektronen stabilisiert. Die vorgenannten Eigenschaften von Metallen entstehen erst durch diese spezielle Art der chemischen Bindung; Einzelatome dieser Elemente haben diese Eigenschaften nicht. Da aber Glanz und Duktilität auch bei nichtmetallischen Stoffen auftreten können, ist die notwendige Bedingung dafür, dass bei einem Material (Metall, Legierung oder intermetallische Phase) tatsächlich ein metallischer Leiter vorliegt, der Nachweis dafür, dass bei dem Material ein negativer Temperaturkoeffizient der elektrischen Leitfähigkeit vorliegt, d. h., dass sich bei dem fraglichen Material die elektrische Leitfähigkeit bei Temperaturerhöhung verschlechtern muss.ei Temperaturerhöhung verschlechtern muss.
, Metaalbinding is een vorm van binding tuss … Metaalbinding is een vorm van binding tussen atomen (eigenlijk ionen) van zwak elektronegatieve (=elektropositieve) elementen, dat zijn chemische elementen waarvan de atomen makkelijk elektronen afstaan/delen. Deze groep elementen, aan de linkerkant van het periodiek systeem gelegen, noemt men de metalen. De metaalionen in een metaalrooster delen onderling de elektronen die uit hun buitenste schil afkomstig zijn. Door het eerdergenoemde relatief elektropositieve karakter van metalen, is de aantrekking tussen de atoomkernen, die het metaalrooster vormen, en hun buitenste elektronen, gering. Het gevolg is dat de buitenste elektronen zich tamelijk vrij bewegen kunnen tussen de atomen. Eén voorstelling van metaalbinding is dat het metaal een rooster vormt van positieve metaalionen met daartussen vrije, beweeglijke elektronen. Tussen deze tegengesteld geladen ionen en elektronen heersen sterke elektrische aantrekkingskrachten die het geheel stevig aan elkaar houden. Later onderzoek heeft laten zien dat dit eenvoudige beeld eigenlijk alleen opgaat voor een metaal als cesium. Helemaal 'vrij' worden de elektronen namelijk zelden. Een metaal als cesium benadert dat ideaal nog het meest. In andere metalen blijven de elektronen nog wel de potentiaal van de atomen voelen. Metaalbinding is een intramoleculaire noch een intermoleculaire kracht. In het metaalrooster zijn namelijk geen moleculen te onderkennen. In feite zou men het gehele kristal als één groot molecuul kunnen beschouwen waarover de bindingselektronen in alle richtingen zodanig gedelocaliseerd zijn dat het niet meer duidelijk is bij welke atomen ze behoren. Delocalisatie is vooral bekend van benzeen, maar geldt ook voor grotere aromatische systemen zoals naftaleen, anthraceen enz. Wanneer we het aantal belendende benzeenringen uitbreiden tot in het oneindige krijgen we grafiet, waar de delocalisatie over een geheel tweedimensionaal vlak verspreid is. Men kan zich een metaal als een driedimensionale versie hiervan voorstellen. Metaalbinding is dus een vorm van sterk gedelocaliseerde covalente binding, zij het in combinatie met elektronendeficiëntie: er zijn vaak veel meer elektronenorbitalen beschikbaar dan er elektronen zijn. Het sterkst gedelocaliseerd zijn elektronen als zij van huis uit s- of p- elektronen zijn. Voor d- en vooral voor f-elektronen, zoals in de lanthaniden is de delocalisatie heel wat minder sterk en dit verklaart waarom soms deze elektronen zich nog steeds als een ongepaard elektron kunnen gedragen en tot magnetische eigenschappen aanleiding geven. De sterkte van een metaalbinding wordt bepaald door (zie bindingssterkte):
* het aantal vrije elektronen
* de straal van de metaalionenelektronen
* de straal van de metaalionen
, 金属結合（きんぞくけつごう、英: metallic bond）とは、金属で見られる化 … 金属結合（きんぞくけつごう、英: metallic bond）とは、金属で見られる化学結合である。金属原子はいくつかの電子を出して陽イオン（金属結晶の格子点に存在する正電荷を持つ金属の原子核）と、自由電子（結晶全体に広がる負電荷をもったもの）となる。規則正しく配列した陽イオンの間を自由電子が自由に動き回り、これらの間に働くクーロン力（静電気力、静電引力）で結び付けられている。一部では共有結合の一種とみなす主張があるが、原子集団である結晶場で結合電子を共有していて、典型的な共有結合は2原子間でしか共有されていないので、計算手法等が著しく異なり混乱を招くので主流ではない。π結合は分子、あるいはグラフェン内の多くの原子で結合軌道が形成されるので一種の金属結合的性質を持ち、それがグラファイト系物質の導電性の源泉となっている。 金属の場合、最外殻電子など電子の一部は特定の原子核の近傍に留まらず結晶全体に非局在化しており、この様な状態の電子を擬似的な自由電子と呼ぶ。金属の電気伝導性や熱伝導度が高いことは自由電子の存在に起因していると考えられ、それゆえ、自由電子は伝導電子とも呼ばれる。自由電子の分子軌道はほぼ同一のエネルギー準位のエネルギーバンドを形成し、電子ガスとも呼ばれるような自由電子の状態を形成する。電子は光子と相互作用するので、金属の持つ特性である反射率、金属光沢は自由電子のエネルギーバンドの状況を反映していると考えられている。 自由電子の量子力学的説明は自由電子やバンド理論を参照されたい。 一方、金属の原子核は周囲に一様に広がる自由電子ガスと相互作用しているため、原子位置のずれに対するエネルギー障壁は低く、それゆえ、金属は展性や延性が高いと考えられている。それは、電子軌道として局在性(結合異方性)の高いp、d電子ではなくs電子主体の結合だからともいえ、それが等極結合的でありながら最密充填性の高い結晶構造（面心立方、六方最密）を得る源泉ともなっている。 金属結合における結合エネルギーは核外電子に参加する自由電子の範囲で異なり、数十～数百kJ/molの値をとる。例えばアルカリ金属の場合、閉殻電子は自由電子に関与せず、もっぱら価電子（最外殻電子）が金属結合に関与している。そのため結合エネルギーも弱く、80～160 kJ/mol程度である。一方、タングステンなどは結合エネルギーは850 kJ/molにも達するが、これは内殻電子も結合に関与するためであると考えられている。 2種類以上の金属を融解させ混合し、冷却すれば合金ができる。であると考えられている。 2種類以上の金属を融解させ混合し、冷却すれば合金ができる。
, Une liaison métallique est une liaison chi … Une liaison métallique est une liaison chimique résultant de l'action d'un fluide d'électrons délocalisés unissant des atomes ionisés positivement. Les matériaux métalliques purs ou alliés sont caractérisés par un continuum de niveaux d'énergie entre la bande de valence, occupée par les électrons de valence, et la bande de conduction, occupée par les électrons libres, de sorte que ces derniers sont injectés thermiquement depuis la bande de valence par-delà le niveau de Fermi, assurant la formation d'une liaison métallique délocalisée dans tout le volume du métal. La nature électronique particulière des liaisons métalliques est responsable de plusieurs propriétés macroscopiques des métaux : le fluide d'électrons libres assure à la fois une conductivité électrique et une conductivité thermique élevées en permettant la circulation du courant électrique et en favorisant la propagation des phonons dans le matériau ; elle rend compte de la ductilité, de la malléabilité et de la plasticité des métaux en maintenant leur cohésion en cas de déformation brisant les autres liaisons interatomiques ; elle confère aux métaux leur absorbance et leur éclat particulier par son interaction avec les ondes électromagnétiques, ainsi que leur point de fusion et leur point d'ébullition plus élevés que les non-métaux en renforçant les autres types de liaisons interatomiques. Ces dernières, notamment les liaisons covalentes de coordination, sont responsables des différentes structures cristallines formées par les métaux solides : la plus fréquente est la structure cubique centrée, suivie de la structure hexagonale compacte et de la structure cubique à faces centrées. La force d'une liaison métallique dépend notamment du nombre d'électrons libres par atome métallique, et est la plus élevée parmi les métaux de transition : cette liaison subsiste dans un métal liquide, alors que les autres liaisons interatomiques sont rompues, de sorte que la température d'ébullition d'un métal est un meilleur indicateur de la force de sa liaison métallique que sa température de fusion.n métallique que sa température de fusion.
, Un enlace metálico es un enlace químico qu … Un enlace metálico es un enlace químico que mantiene unidos los átomos (Unión entre núcleos atómicos y los electrones de valencia, que se juntan alrededor de estos como una nube) de los metales entre sí. Estos átomos se agrupan de forma muy cercana unos a otros, lo que produce estructuras muy compactas. Se trata de líneas tridimensionales que adquieren estructuras tales como: la típica de empaquetamiento compacto de esferas (hexagonal compacta), cúbica centrada en las caras o la cúbica centrada en el cuerpo. En este tipo de estructura cada átomo metálico está rodeado por otros doce átomos (seis en el mismo plano, tres por encima y tres por debajo). Además, debido a la baja electronegatividad que poseen los metales, los electrones de valencia son extraídos de sus orbitales. Este enlace sólo puede estar en sustancias en estado sólido. Los metales poseen algunas propiedades características que los diferencian de los demás materiales. Suelen ser sólidos a temperatura ambiente, excepto el mercurio, que tienen un punto de fusión muy bajo. El enlace metálico es característico de los elementos metálicos. Es un enlace fuerte, primario, que se forma entre elementos de la misma especie. Al estar los átomos tan cercanos unos de otros, interaccionan sus núcleos junto con sus nubes electrónicas, empaquetándose en las tres dimensiones, por lo que quedan los núcleos rodeados de tales nubes. Estos electrones libres son los responsables de que los metales presenten una elevada conductividad eléctrica y térmica, ya que estos se pueden mover con facilidad si se ponen en contacto con una fuente eléctrica. Los metales generalmente presentan brillo y son maleables. Los elementos con un enlace metálico están compartiendo un gran número de electrones de valencia, formando un mar de electrones rodeando un enrejado gigante de cationes. Muchos de los metales tienen puntos de fusión más altos que otros elementos no metálicos, por lo que se puede inferir que hay enlaces más fuertes entre los distintos átomos que los componen. La vinculación metálica es no polar, apenas hay diferencia de electronegatividad entre los átomos que participan en la interacción de la vinculación (en los metales, elementales puros) o muy poca (en las aleaciones), y los electrones implicados en lo que constituye la interacción a través de la estructura cristalina del metal. El enlace metálico explica muchas características físicas de metales, tales como solidez, dureza, maleabilidad, ductilidad, buenos en la conducción de calor y electricidad, y con brillo o lustre (devuelven la mayor parte de la energía lumínica que reciben). La vinculación metálica es la atracción electrostática entre los átomos del metal o cationes y los electrones deslocalizados. Esta es la razón por la cual se puede explicar un deslizamiento de capas, dando por resultado su característica maleabilidad y ductilidad. Los átomos del metal tienen por lo menos un electrón de valencia, no comparten estos electrones con los átomos vecinos, ni pierden electrones para formar los iones. En su lugar los niveles de energía externos de los átomos del metal se traslapan. Son como enlaces covalentes identificados.Son como enlaces covalentes identificados.
, Ο μεταλλικός δεσμός έχει σχέση με τα κοινά … Ο μεταλλικός δεσμός έχει σχέση με τα κοινά ηλεκτρόνια των μετάλλων που δεν συγκρατούνται ισχυρά και κινούνται ελεύθερα μεταξύ των ατόμων. Αυτή η απομάκρυνση τους από τους πυρήνες, επιτρέπει στιγμιαία τη δημιουργία θετικών φορτίων στα άτομα που περισφίγγονται από τα νέφη των ελεύθερων ηλεκτρονίων. Στα άτομα των μεταλλικών στοιχείων τα ηλεκτρόνια σθένους είναι χαλαρά συνδεδεμένα με τον πυρήνα. Αποτέλεσμα αυτού είναι ότι τα ηλεκτρόνια σθένους μετακινούνται εύκολα από τον έναν πυρήνα στον άλλο και είναι κατά έναν τρόπο κοινό "κτήμα" όλων των ατόμων. Κατά την ελεύθερη μετάβαση των ηλεκτρονίων από πυρήνα σε πυρήνα κάθε ένας πυρήνας φορτίζεται προς στιγμήν θετικά. Αυτό δημιουργεί ηλεκτροστατικές έλξεις μεταξύ αυτών των πυρήνων και των ελεύθερων κινούμενων ηλεκτρονίων. Οι έλξεις αυτές συγκρατούν τους πυρήνες μεταξύ τους. Δεδομένου δε ότι το ηλεκτρικό ρεύμα είναι κίνηση ηλεκτρονίων και ότι στα μέταλλα τα ηλεκτρόνια μετακινούνται ελεύθερα, τα μέταλλα είναι καλοί αγωγοί του ηλεκτρισμού.έταλλα είναι καλοί αγωγοί του ηλεκτρισμού.
, Kovová vazba je specifický typ chemické va … Kovová vazba je specifický typ chemické vazby, která se ustavuje mezi atomy kovů. Označení kovová vazba vychází z představy moderní , podle které jsou valenční elektrony atomů tvořící kov volně sdílené mezi všemi atomy, takže kovové ionty jsou obklopeny a prostoupeny jakýmsi „elektronovým plynem“. Přítomnost takových volných elektronů velmi dobře vysvětluje vysokou tepelnou a elektrickou vodivost, kovový lesk, pravidelnou krystalickou mřížku, nízkou elektronegativitu, tvorbu kationtů, neprůhlednost a další vlastnosti kovů. Soudržnost krystalů je způsobována různými silami podle toho, jaké částice tvoří krystalickou strukturu. U iontových krystalů jsou soudržné síly převážně elektrostatické. Podobnou strukturu jako iontové krystaly mají i látky, u kterých se vedle iontového charakteru uplatní i kovalentní charakter. Jsou-li krystalické struktury vybudovány z molekul, uplatní se Van der Waalsovy síly, vodíková vazba nebo slabé elektrostatické interakce. Tepelná a elektrická vodivost je ovlivněna elektronovým plynem, který se nachází mezi uzlovými body mřížky. Například u hořčíku je počet valenčních elektronů 3s, v tomto případě dochází k překryvu vrstev 3s a 3p , takže ze všech molekulových orbitalů z valenční vrstvy vzniklého z vrstvy 3s a 3p o dané energii je jich zaplněna jen čtvrtina. Elektrony mohou v kovech snadno přecházet do volných molekulových orbitalů ve valenční vrstvě, čímž způsobují dobrou elektrickou vodivost. Čím jsou uzlové body blíž u sebe, tím hůře elektrony procházejí a vodivost je tedy slabší Při kování nebo tváření se díky delokalizaci vazebných elektronů jednotlivé vrstvy krystalové mřížky po sobě volně posouvají. Kujnost je ovlivněna vzdáleností uzlových bodů. Čím jsou uzlové body k sobě blíže, tím je kov tvrdší, ale křehčí. V opačném případě je kov měkčí a snadno se upravuje.případě je kov měkčí a snadno se upravuje.
, Metallbindning är den typ av kemisk bindni … Metallbindning är den typ av kemisk bindning som är karakteristisk för metaller. I en metall bildar metallatomernas valenselektroner inte par, som de gör i icke-metalliska kovalenta bindningar. De är inte heller lokaliserade till bestämda atomkärnor utan rör sig fritt omkring hela strukturen. Detta är inte en helt slumpmässig rörelse eftersom elektronerna påverkas av ömsesidig repulsion och dessa elektroner sägs vara "delokaliserade". Detta kan liknas vid ett "elektronmoln" som omger en jättestruktur av positivt laddade metalljoner. I en metall är de orbitaler som är tillgängliga för valenselektronerna så stora att de omger hela strukturen och de olika orbitalernas energinivåer ligger så nära varandra att energiskillnaden kan försummas. Därmed kan elektronerna röra sig "fritt" utan nämnvärd energitillförsel över de olika orbitalerna och man brukar därför säga att elektronerna rör sig i energiband. De fria elektronerna utgör den sammanhållande kraften i bindningen i metallen, och ligger bakom flera av metallernas karakteristiska egenskaper såsom t.ex. mycket god elektrisk ledningsförmåga, speciell glans och lyster, böjlighet och smidbarhet m.m. Tabellen visar olika bindningstypers bindningsenergier för ett antal ämnen: Jonföreningar ger ganska spröda kristaller. Metaller, däremot, kan ofta valsas ut i tunna blad eller smidas till olika föremål, vilket beror på metallbindningen. Jonföreningar är uppbyggda av joner med olika laddningar som binder varandra och om dessa skulle valsas, alltså förskjutas av yttre påverkan, så att joner med lika laddningar skulle komma intill varandra, skulle repulsion uppstå och kristallen spricka. Men i metallkristallen uppstår ingen sådan repulsion när lagren av metallatomer förskjuts, utan förskjutningar kan förekomma utan sprickbildningar i makroskopisk skala på grund av de fria elektronernas sammanhållande förmåga.fria elektronernas sammanhållande förmåga.
, Metallic bonding is a type of chemical bon … Metallic bonding is a type of chemical bonding that arises from the electrostatic attractive force between conduction electrons (in the form of an electron cloud of delocalized electrons) and positively charged metal ions. It may be described as the sharing of free electrons among a structure of positively charged ions (cations). Metallic bonding accounts for many physical properties of metals, such as strength, ductility, thermal and electrical resistivity and conductivity, opacity, and luster. Metallic bonding is not the only type of chemical bonding a metal can exhibit, even as a pure substance. For example, elemental gallium consists of covalently-bound pairs of atoms in both liquid and solid-state—these pairs form a crystal structure with metallic bonding between them. Another example of a metal–metal covalent bond is the mercurous ion (Hg2+2).ovalent bond is the mercurous ion (Hg2+2).
, Металі́чний зв'язо́к — тип хімічного зв'яз … Металі́чний зв'язо́к — тип хімічного зв'язку, при якому валентні електрони атомів делокалізуються і починають взаємодіяти з атомними усього тіла. При встановленні металічного типу зв'язку з атомів утворюється метал, в якому позитивно заряджені іони занурені в електронний газ. Незважаючи на заряджений стан іонів, взаємодія між ними екранується рухливими електронами, й не поширюється на далекі відстані. Наявність вільних електронів визначає всю сукупність властивостей речовин у металічному стані: високу електро- і теплопровідність; позитивний температурний коефіцієнт електроопору, здатність добре відбивати світлові хвилі (що зумовлює їхній характерний блиск і непрозорість), високу пластичність (ковкість), термоелектронну емісію, явище фотоефекту, магнітні властивості та ін. На відміну від ковалентних і іонних сполук у металах невелике число електронів одночасно зв'язує велике число атомних ядер. Успільненням валентних електронів металічний зв'язок дещо нагадує ковалентний. Проте у металів спільні електрони не належать окремим парам атомів, вони повністю делокалізовані. Цим пояснюється відсутність просторової напрямленості та насичуваності металічного зв'язку. Делокалізація валентних електронів є наслідком багатоцентрового характеру металічного зв'язку й причиною високої електро- та теплопровідності металів. Отже, металічний зв'язок є багатоцентровим хімічним зв'язком з дефіцитом електронів і базується на узагальненні зовнішніх електронів атомів. Тому він характерний лише для конденсованого стану речовини. У газуватому стані атоми всіх речовин, у тому числі й металів, зв'язані між собою тільки ковалентним зв'язком. Більшість металів утворює одну з наступних високосиметричних ґраток зі щільною упаковкою атомів: кубічну об'ємно центровану, кубічну гранецентровану і гексагональну. У кубічній об'ємно центрованій ґратці атоми розташовані у вершинах куба і один атом в центрі обсягу куба. Кубічну об'ємно центровану ґратку мають метали: Pb, K, Na, Li, β-Ti, β-Zr, Ta, W, V, α-Fe, Cr, Nb, Ba та інші. У кубічній гранецентрованій ґратці атоми розташовані у вершинах куба і в центрі кожної грані. Ґратки такого типу мають метали: α-Ca, Ce, α-Sr, Pb, Ni, Ag, Au, Pd, Pt, Rh, γ-Fe, Cu, α-Co та інші. У гексагональній ґратці атоми розташовані у вершинах і центрі шестигранних основ призми, а три атоми - у середній площині призми. Таку упаковку атомів мають метали: : Mg, α-Ti, Cd, Re, Os, Ru, Zn, β-Co, Be, β-Ca та інші. Вільно рухомі електрони зумовлюють високу електро- і теплопровідність. Речовини, для яких властивий металічний зв'язок, часто поєднують міцність з пластичністю, тому що при зміщенні атомів один щодо одного не відбувається розриву зв'язків.о одного не відбувається розриву зв'язків.
, Wiązanie metaliczne – ogólna nazwa dla wsz … Wiązanie metaliczne – ogólna nazwa dla wszelkich wiązań chemicznych występujących bezpośrednio między atomami metali. Wiązania między atomami metalu, jeśli występują w izolowanej formie (np. w związkach metaloorganicznych) są w zasadzie typowymi wiązaniami kowalencyjnymi, wyróżniają się jednak w stosunku do analogicznych wiązań między niemetalami dwiema istotnymi cechami:
* ulegają one łatwiejszej polaryzacji pod wpływem np. pola elektrycznego ze względu na to, że ogólnie w metalach elektrony walencyjne są słabiej związane z jądrami atomów niż w niemetalach
* nawet jeśli formalnie są wiązaniami pojedynczymi, ze względu na występowanie w metalach dużej liczby walencyjnych orbitali d zachodzi zjawisko ich nakładania się, co powoduje że wiązania te nabierają często charakteru częściowo wielokrotnego. Cechy te powodują, że w kryształach metali powstają pasma zdelokalizowanych elektronów, które mogą swobodnie się przemieszczać pod wpływem przyłożonego napięcia elektrycznego, dzięki czemu metale są dobrymi przewodnikami elektrycznymi. Skutkiem tej delokalizacji jest też istnienie w metalach trójwymiarowej sieci silnych wiązań, co warunkuje dużą wytrzymałość mechaniczną metali, wysokie temperatury topnienia, , duży współczynnik rozszerzalności cieplnej i inne cechy charakterystyczne dla metali.i inne cechy charakterystyczne dla metali.
, Lotura metalikoa lotura kimiko mota bat da … Lotura metalikoa lotura kimiko mota bat da positiboki kargatutako ioien eta konduzkio-elektroien (zeinak bat sortzen duten) sortzen dena. Deskripzio posible bat izango litzateke elektroi libreen partekatzea gertatzen dela positiboki kargaturiko ioien (katioi metalikoen) egitura hirudimentsional batean. Lotura metalikoaren ondorioz sortutako propietate fisikoak, besteak beste dira deformagarritasuna, eroale elektrikoa, bero-garraiatzaile zein bero-erresistentzia handia izatea, izatea eta edukitzea. Hala ere, metal batek sor ditzakeen lotura kimikoak, lotura metalikoaz gain, ugariak dira (lotura ionikoa zein kobalentea), metala egoera puruan azaldu arren. Adibidez, galioak (Ga) lotura kobalenteak sortzen ditu bi atomoren artean, egoera solido zein likidoan.moren artean, egoera solido zein likidoan.
, Un enllaç metàl·lic és una mena d'enllaç q … Un enllaç metàl·lic és una mena d'enllaç químic típic dels elements metàl·lics i que es dona entre elements d'electronegativitat iguals o baixes. Normalment es dona entre àtoms del mateix metall o de metalls diferents. En aquest enllaç hi ha una superposició d'orbitals i els electrons de valència es mouen entre la xarxa de cations resultant, pertanyent a la vegada a diversos cations. Perquè es formi un enllaç metàl·lic cal que:
* els elements tinguin una baixa electronegativitat
* tinguin orbitals desocupatsnegativitat
* tinguin orbitals desocupats
, الرابطة الفلزية هي رابطة كيميائية تحصل بين … الرابطة الفلزية هي رابطة كيميائية تحصل بين عنصرين من الفلزات، وهي قوى التجاذب الكهربائي الناتجة بين الأيونات الموجبة وهذه الالكترونات السالبة بالرابطة الفلزية وهي التي تربط البلورة الفلزية (المعدنية) بالكامل. عندما ترتبط الفلزات مع بعضها البعض فانها لا تكتسب التركيب الإلكتروني للغازات النبيلة، فمن السهل أن تفقد ذرات الفلزات مثل الصوديوم والبوتاسيوم الكترونات تكافؤها لتصبح ايونات موجبة لأن سالبيتها الكهربائية منخفضة. قوة الرابطةتتأثر قوة الرابطة الفلزية بعدة عوامل هي:
* كثافة الشحنة تساوي شحنة الايون/حجم الايون، حيث أن شحنة الايون هي الشحنة التي يكتسبها الفلز بعد أن يخسر كل الالكترونات الموجدة في المدار الأخير. (+1،+2،+3)
* حجم الايون: يتناسب حجم الايون تناسب طردي مع عدد المدارات.
* كلما كانت كثافة الشحنة على الايون أعلى كلما زادت قوة الرابط الفلزي ونتيجة لذلك درجة الانصهار تكون أعلى. الخصائص التي تمنحها الرابطة للفلزترجع الكثير من خصائص الفلزات الطبيعية إلى طبيعة هذه الرابطة، فالتوصيل الكهربائي والتوصيل الحراري للفلزات سببه هو حركة الالكترونات الحرة بين الذرات. حركة الالكترونات الحرة داخل المعدن تنتظم عند تمرير التيار الكهربائي من خلاله، وتتقدم الالكترونات من القطب السالب إلى الموجب.دم الالكترونات من القطب السالب إلى الموجب.
, Ligação metálica é uma ligação química de … Ligação metálica é uma ligação química de átomos caracterizada normalmente por um subnível eletrônico s completo e um d incompleto pelo qual os elétrons fluem livremente através de uma estrutura cristalina definida. Em relação às condições normais de temperatura e pressão, a ligação metálica confere a substância um alto ponto de fusão e vaporização e usualmente apresenta uma densidade superior a outras ligações químicas. Tal ligação também fornece outras propriedades tais como maleabilidade, ductibilidade, brilho e alta condutividade elétrica mesmo quando no estado líquido. Existem dois modelos principais para explicar a ligação metálica. O modelo da nuvem de elétrons e o modelo da Teoria de bandas.e elétrons e o modelo da Teoria de bandas.
, 金屬鍵是化學鍵中的一种，主要在金属中存在，一些原子簇化合物中也存在金属键。游離域電子 … 金屬鍵是化學鍵中的一种，主要在金属中存在，一些原子簇化合物中也存在金属键。游離域電子及排列成晶格状的金屬離子之间的静电吸引力组合而成。由于电子的自由运动，金屬鍵没有固定的方向，因而是非极性鍵。 金屬鍵決定了金屬許多物理特性，如強度、可塑性、延展性、傳導熱量、导电性、和光澤。例如一般金属的熔点、沸点随金屬鍵的强度而升高。离子半径越小，金属键越强。 金屬之間的鍵結除了金屬鍵以外，也有其他的鍵結方式，甚至是单質也不例外。例如元素態的鎵在固態及液態下有共價的原子對鍵結，這些原子對形成晶格，和其他的金屬仍以金屬鍵鍵結。另一個金屬-金屬共價鍵的例子是多原子汞陽離子Hg2+2。和其他的金屬仍以金屬鍵鍵結。另一個金屬-金屬共價鍵的例子是多原子汞陽離子Hg2+2。
, Il legame metallico è un caso particolare di legame delocalizzato e consiste in un'attrazione elettrostatica che si instaura tra gli elettroni di valenza e gli ioni positivi metallici.
, Is cineál nasctha cheimicigh é nascadh mio … Is cineál nasctha cheimicigh é nascadh miotalach a eascraíonn as an bhfórsa tarraingteach leictreastatach idir leictreoin sheolta (i bhfoirm néal leictreon de leictreoin dílogánanta ) agus iain mhiotail luchtaithe go dearfach. D'fhéadfadh a rá gur ag comhroinnt leictreon saor i measc struchtúr d'iain (caitiain) luchtaithe go deimhneach ata i gceist. Is cúis le nascadh miotalach go leor airíonna fisiciúla atá ag miotail, mar shampla righneas, insínteacht, seoltacht theirmeach agus friotachas agus seoltacht leicteach, teimhneacht agus loinnir .acht leicteach, teimhneacht agus loinnir .
, 금속결합(영어: metallic bonding, 金屬結合)은 강도, 전성, … 금속결합(영어: metallic bonding, 金屬結合)은 강도, 전성, 연성, 광택, 열전도성과 전기전도성과 같은 금속의 여러 특성을 가지게 하는 화학 결합이다. 금속결합은 금속에 고르게 퍼져있는 전자와 이온들 간의 전기적인 인력이다. 격자 모양으로 되어 있는 (+) 성질을 가진 금속 이온 사이에 자유 전자들이 공유되어 있기 때문에 녹은 염과 비교를 할 수 있다. 금속결합은 합금(순수한 금속 포함)에 서로 결합하는 원자들의 전기음성도가 다르고, 전자가 금속의 결정 구석구석 고르게 퍼져 있기 때문에 극성이 아니다. 금속원자는 에너지 준위나 주기에 관계되는 전자껍질에 약간의 전자를 가지고 있다. 그 전자들은 쉽게 원자에서 떨어져 나와 거대한 금속 양이온의 격자에 전자의 바다를 이루며 퍼질 수 있다. 전자와 금속 양이온 간의 힘은 매우 크기 때문에 결합을 끊으려면 많은 에너지가 필요하다. 그래서 금속들은 종종 높은 녹는점과 끓는점을 가진다. 이 이론은 이온 결합과 비슷하다.들은 종종 높은 녹는점과 끓는점을 가진다. 이 이론은 이온 결합과 비슷하다.
, La metala krado estas la karakteriza mater … La metala krado estas la karakteriza materiala strukturo de metaloj. Granda parto de elementoj estas metala materio. Komuna karaktero de metaloj estas la bona elektra kaj termika kondukebleco, la metala brilo kaj bona formebleco. La elektronstrukturon karakterizas, ke sur la plej ekstera ŝelo ili havas kelkajn, relative malstriktajn elektronojn. En solida kaj likva stato ili havas nek individuajn molekulojn, nek liberajn atomojn, sed la plej malstrikte ligataj elektronoj forŝirite apartenas al ĉiuj metaljonoj. En la metalo generas la ligon la sistemo de ĉi tiuj delokiĝintaj elektronoj. Ĉi tia ligo nomiĝas metala ligo. En solida stato la metaljonoj ordigas sin en kristalan kradon, kiu nomiĝas metala krado.ristalan kradon, kiu nomiĝas metala krado.
, Ikatan logam adalah suatu jenis ikatan kim … Ikatan logam adalah suatu jenis ikatan kimia yang melibatkan gaya tarik elektrostatik di antara elektron konduksi yang dikumpulkan di dalam suatu awan elektron (disebut juga "lautan elektron") dan ion logam bermuatan positif. Dipahami sebagai kemitraan elektron "bebas" di antara satu kisi ion bermuatan positif (kation), ikatan logam biasanya dibandingkan dengan ikatan di dalam garam lebur. Namun, pandangan ini hanya tepat untuk beberapa jenis logam saja. Dalam pandangan yang lebih ke arah mekanika kuantum, elektron konduksi membagi kepadatan mereka di antara semua atom yang berfungsi sebagai entitas netral (tidak bermuatan). Ikatan logam memainkan peran dalam berbagai sifat fisik yang dimiliki oleh sesuatu logam seperti kekuatan, duktilitas, konduktivitas termal dan listrik, serta . Meskipun istilah "ikatan logam" lebih sering digunakan menggantikan "ikatan kovalen", penggunaan pengikatan logam (metallic bonding) lebih dianjurkan, karena jenis ikatan ini bersifat kolektif dalam alam, dan satu "ikatan logam" tunggal tidak ada. Tidak semua logam memiliki pengikatan logam: salah satu contoh adalah ion merkuri (Hg2+2) yang membentuk ikatan kovalen logam-logam.yang membentuk ikatan kovalen logam-logam.
, Металли́ческая связь — химическая связь ме … Металли́ческая связь — химическая связь между атомами в металлическом кристалле, возникающая за счёт перекрытия (обобществления) их валентных электронов. Металлическая связь описывается многими физическими свойствами металлов, такими как прочность, пластичность, теплопроводность, удельное электрическое сопротивление и проводимость, непрозрачность и блеск.ие и проводимость, непрозрачность и блеск.
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Metallic_Bonding_Example.svg?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
19838
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
24605
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1097434186
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Phonon +
, http://dbpedia.org/resource/Thermal_analysis +
, http://dbpedia.org/resource/Mercurous_ion +
, http://dbpedia.org/resource/Chemical_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Caesium +
, http://dbpedia.org/resource/Strength_of_materials +
, http://dbpedia.org/resource/Infrared +
, http://dbpedia.org/resource/Physical_property +
, http://dbpedia.org/resource/Tight_binding +
, http://dbpedia.org/resource/Momentum +
, http://dbpedia.org/resource/Metal_aromaticity +
, http://dbpedia.org/resource/Covalent_bond +
, http://dbpedia.org/resource/Ultra-high_vacuum +
, http://dbpedia.org/resource/Cyclotron_resonance +
, http://dbpedia.org/resource/Charge_density_wave +
, http://dbpedia.org/resource/Semiconductor +
, http://dbpedia.org/resource/Electrochemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Metallic_glass +
, http://dbpedia.org/resource/Brillouin_zone +
, http://dbpedia.org/resource/Magnetism +
, http://dbpedia.org/resource/Colloidal_gold +
, http://dbpedia.org/resource/Free_electron_model +
, http://dbpedia.org/resource/Electrical_resistivity_and_conductivity +
, http://dbpedia.org/resource/Periodic_trends +
, http://dbpedia.org/resource/Electron +
, http://dbpedia.org/resource/Density_functional_theory +
, http://dbpedia.org/resource/X-ray_diffraction +
, http://dbpedia.org/resource/Nearly_free_electron_model +
, http://dbpedia.org/resource/Victor_Goldschmidt +
, http://dbpedia.org/resource/Ion +
, http://dbpedia.org/resource/Anthracene +
, http://dbpedia.org/resource/Tungsten +
, http://dbpedia.org/resource/Azimuthal_quantum_number +
, http://dbpedia.org/resource/Alloys +
, http://dbpedia.org/resource/Gallium +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrogen +
, http://dbpedia.org/resource/Crystal_structure +
, http://dbpedia.org/resource/Helium +
, http://dbpedia.org/resource/Principal_quantum_number +
, http://dbpedia.org/resource/X-ray_photoelectron_spectroscopy +
, http://dbpedia.org/resource/Benzene +
, http://dbpedia.org/resource/Effective_nuclear_charge +
, http://dbpedia.org/resource/Fermi_surface +
, http://dbpedia.org/resource/Periodic_table +
, http://dbpedia.org/resource/Sphere +
, http://dbpedia.org/resource/Optical_properties +
, http://dbpedia.org/resource/Valence_electrons +
, http://dbpedia.org/resource/Delocalized_electron +
, http://dbpedia.org/resource/Mercury_%28element%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Opacity_%28optics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Jupiter +
, http://dbpedia.org/resource/Degenerate_semiconductor +
, http://dbpedia.org/resource/Energy_level +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_bonding +
, http://dbpedia.org/resource/Conduction_electrons +
, http://dbpedia.org/resource/Lanthanide_contraction +
, http://dbpedia.org/resource/Carat_%28purity%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Embedded_atom_model +
, http://dbpedia.org/resource/Surface_plasmon_resonance +
, http://dbpedia.org/resource/Icosahedron +
, http://dbpedia.org/resource/Law_of_definite_proportions +
, http://dbpedia.org/resource/Metallic_hydrogen +
, http://dbpedia.org/resource/Sodium +
, http://dbpedia.org/resource/Atom +
, http://dbpedia.org/resource/Rudolf_Peierls +
, http://dbpedia.org/resource/Electron_shell +
, http://dbpedia.org/resource/Unpaired_electron +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_packing_factor +
, http://dbpedia.org/resource/Coordination_number +
, http://dbpedia.org/resource/Malleability +
, http://dbpedia.org/resource/William_Hume-Rothery +
, http://dbpedia.org/resource/Thermal_conductivity +
, http://dbpedia.org/resource/Electrum +
, http://dbpedia.org/resource/Aromaticity +
, http://dbpedia.org/resource/Electronegativity +
, http://dbpedia.org/resource/Metallurgy +
, http://dbpedia.org/resource/Ductility +
, http://dbpedia.org/resource/Electron_pair +
, http://dbpedia.org/resource/Diamond +
, http://dbpedia.org/resource/Phase_diagram +
, http://dbpedia.org/resource/Indium_tin_oxide +
, http://dbpedia.org/resource/Chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Magnitude_%28vector%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Group_12_element +
, http://dbpedia.org/resource/Solubility +
, http://dbpedia.org/resource/Electron_deficiency +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_orbitals +
, http://dbpedia.org/resource/Momentum_space +
, http://dbpedia.org/resource/Cation +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Metals +
, http://dbpedia.org/resource/Graphene +
, http://dbpedia.org/resource/Superconductivity +
, http://dbpedia.org/resource/Ovalene +
, http://dbpedia.org/resource/Metal +
, http://dbpedia.org/resource/Atoms +
, http://dbpedia.org/resource/Wave_vector +
, http://dbpedia.org/resource/Electron_shielding +
, http://dbpedia.org/resource/Metal_cluster +
, http://dbpedia.org/resource/Plasmon_frequency +
, http://dbpedia.org/resource/Neon +
, http://dbpedia.org/resource/Dual_polarisation_interferometry +
, http://dbpedia.org/resource/File:Metallic_Bonding_Example.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Light +
, http://dbpedia.org/resource/Nearly-free_electron_model +
, http://dbpedia.org/resource/Silver +
, http://dbpedia.org/resource/Lustre_%28mineralogy%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Law_of_multiple_proportions +
, http://dbpedia.org/resource/Intermetallics +
, http://dbpedia.org/resource/Naphthalene +
, http://dbpedia.org/resource/Acids +
, http://dbpedia.org/resource/Conformational_change +
, http://dbpedia.org/resource/Phase_%28matter%29 +
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Efn +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Essay-like +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Annotated_link +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Clarify +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Distinguish +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Chemical_bonds +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Pp-semi-indef +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Use_dmy_dates +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Notelist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Atomic_radius +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Chem +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Unreferenced_section +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Metals +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_bonding +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Metallic_bonding?oldid=1097434186&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Metallic_Bonding_Example.svg +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Metallic_bonding +
|
| owl:differentFrom |
http://dbpedia.org/resource/Metallophilic_interaction +
|
| owl:sameAs |
http://nn.dbpedia.org/resource/Metallbinding +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Liaison_m%C3%A9tallique +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D8%B1%D8%A7%D8%A8%D8%B7%D8%A9_%D9%81%D9%84%D8%B2%D9%8A%D8%A9 +
, http://es.dbpedia.org/resource/Enlace_met%C3%A1lico +
, http://ast.dbpedia.org/resource/Enllaz_met%C3%A1licu +
, http://dbpedia.org/resource/Metallic_bonding +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Metallisidos +
, http://www.wikidata.org/entity/Q191390 +
, http://vi.dbpedia.org/resource/Li%C3%AAn_k%E1%BA%BFt_kim_lo%E1%BA%A1i +
, http://pa.dbpedia.org/resource/%E0%A8%A7%E0%A8%BE%E0%A8%A4%E0%A8%B5%E0%A9%80_%E0%A8%AC%E0%A9%B0%E0%A8%A7%E0%A8%A8 +
, http://sr.dbpedia.org/resource/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B0 +
, http://mk.dbpedia.org/resource/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0 +
, http://th.dbpedia.org/resource/%E0%B8%9E%E0%B8%B1%E0%B8%99%E0%B8%98%E0%B8%B0%E0%B9%82%E0%B8%A5%E0%B8%AB%E0%B8%B0 +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E9%87%91%E5%B1%9E%E9%94%AE +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Metaalbinding +
, http://sl.dbpedia.org/resource/Kovinska_vez +
, http://sk.dbpedia.org/resource/Kovov%C3%A1_v%C3%A4zba +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%A7%D7%A9%D7%A8_%D7%9E%D7%AA%D7%9B%D7%AA%D7%99 +
, http://d-nb.info/gnd/4169574-4 +
, http://de.dbpedia.org/resource/Metallische_Bindung +
, http://oc.dbpedia.org/resource/Ligam_metallic +
, http://bg.dbpedia.org/resource/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%80%D1%8A%D0%B7%D0%BA%D0%B0 +
, http://kk.dbpedia.org/resource/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D1%8B%D2%9B_%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%8B%D1%81 +
, http://sw.dbpedia.org/resource/Muungo_metali +
, http://ta.dbpedia.org/resource/%E0%AE%AE%E0%AE%BE%E0%AE%B4%E0%AF%88%E0%AE%AA%E0%AF%8D_%E0%AE%AA%E0%AE%BF%E0%AE%A3%E0%AF%88%E0%AE%AA%E0%AF%8D%E0%AE%AA%E0%AF%81 +
, http://ms.dbpedia.org/resource/Ikatan_logam +
, http://it.dbpedia.org/resource/Legame_metallico +
, http://tr.dbpedia.org/resource/Metalik_ba%C4%9F +
, http://bs.dbpedia.org/resource/Metalna_veza +
, http://eo.dbpedia.org/resource/Metala_krado +
, http://id.dbpedia.org/resource/Ikatan_logam +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D1%8C +
, http://ga.dbpedia.org/resource/Nascadh_miotalach +
, http://cs.dbpedia.org/resource/Kovov%C3%A1_vazba +
, http://hu.dbpedia.org/resource/F%C3%A9mes_k%C3%B6t%C3%A9s +
, http://simple.dbpedia.org/resource/Metallic_bond +
, http://pt.dbpedia.org/resource/Liga%C3%A7%C3%A3o_met%C3%A1lica +
, http://eu.dbpedia.org/resource/Lotura_metaliko +
, http://az.dbpedia.org/resource/Metal_rabit%C9%99si +
, http://hr.dbpedia.org/resource/Metalna_veza +
, http://sq.dbpedia.org/resource/Lidhja_metalike +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Metallbindning +
, http://sh.dbpedia.org/resource/Metalna_veza +
, https://global.dbpedia.org/id/qKvM +
, http://ro.dbpedia.org/resource/Leg%C4%83tur%C4%83_metalic%C4%83 +
, http://cv.dbpedia.org/resource/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B0_%C3%A7%D1%8B%D1%85%C4%83%D0%BD%D1%83 +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Wi%C4%85zanie_metaliczne +
, http://et.dbpedia.org/resource/Metalliline_side +
, http://el.dbpedia.org/resource/%CE%9C%CE%B5%CF%84%CE%B1%CE%BB%CE%BB%CE%B9%CE%BA%CF%8C%CF%82_%CE%B4%CE%B5%CF%83%CE%BC%CF%8C%CF%82 +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.04_dv +
, http://yago-knowledge.org/resource/Metallic_bonding +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Enlla%C3%A7_met%C3%A0l%C2%B7lic +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EA%B8%88%EC%86%8D_%EA%B2%B0%ED%95%A9 +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D9%BE%DB%8C%D9%88%D9%86%D8%AF_%D9%81%D9%84%D8%B2%DB%8C +
, http://ckb.dbpedia.org/resource/%D8%A8%DB%95%D9%86%D8%AF%DB%8C_%DA%A9%D8%A7%D9%86%D8%B2%D8%A7%DB%8C%DB%8C +
, http://no.dbpedia.org/resource/Metallbinding +
, http://bn.dbpedia.org/resource/%E0%A6%A7%E0%A6%BE%E0%A6%A4%E0%A6%AC_%E0%A6%AC%E0%A6%A8%E0%A7%8D%E0%A6%A7%E0%A6%A8 +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E9%87%91%E5%B1%9E%E7%B5%90%E5%90%88 +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/class/yago/Abstraction100002137 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Part113809207 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatMetals +
, http://dbpedia.org/class/yago/Matter100020827 +
, http://dbpedia.org/class/yago/ChemicalElement114622893 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Substance100019613 +
, http://dbpedia.org/class/yago/PhysicalEntity100001930 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Relation100031921 +
, http://dbpedia.org/class/yago/MetallicElement114625458 +
|
| rdfs:comment |
Is cineál nasctha cheimicigh é nascadh mio … Is cineál nasctha cheimicigh é nascadh miotalach a eascraíonn as an bhfórsa tarraingteach leictreastatach idir leictreoin sheolta (i bhfoirm néal leictreon de leictreoin dílogánanta ) agus iain mhiotail luchtaithe go dearfach. D'fhéadfadh a rá gur ag comhroinnt leictreon saor i measc struchtúr d'iain (caitiain) luchtaithe go deimhneach ata i gceist. Is cúis le nascadh miotalach go leor airíonna fisiciúla atá ag miotail, mar shampla righneas, insínteacht, seoltacht theirmeach agus friotachas agus seoltacht leicteach, teimhneacht agus loinnir .acht leicteach, teimhneacht agus loinnir .
, Ligação metálica é uma ligação química de … Ligação metálica é uma ligação química de átomos caracterizada normalmente por um subnível eletrônico s completo e um d incompleto pelo qual os elétrons fluem livremente através de uma estrutura cristalina definida. Em relação às condições normais de temperatura e pressão, a ligação metálica confere a substância um alto ponto de fusão e vaporização e usualmente apresenta uma densidade superior a outras ligações químicas. Tal ligação também fornece outras propriedades tais como maleabilidade, ductibilidade, brilho e alta condutividade elétrica mesmo quando no estado líquido.e elétrica mesmo quando no estado líquido.
, الرابطة الفلزية هي رابطة كيميائية تحصل بين … الرابطة الفلزية هي رابطة كيميائية تحصل بين عنصرين من الفلزات، وهي قوى التجاذب الكهربائي الناتجة بين الأيونات الموجبة وهذه الالكترونات السالبة بالرابطة الفلزية وهي التي تربط البلورة الفلزية (المعدنية) بالكامل. عندما ترتبط الفلزات مع بعضها البعض فانها لا تكتسب التركيب الإلكتروني للغازات النبيلة، فمن السهل أن تفقد ذرات الفلزات مثل الصوديوم والبوتاسيوم الكترونات تكافؤها لتصبح ايونات موجبة لأن سالبيتها الكهربائية منخفضة. قوة الرابطةتتأثر قوة الرابطة الفلزية بعدة عوامل هي:طةتتأثر قوة الرابطة الفلزية بعدة عوامل هي:
, Il legame metallico è un caso particolare di legame delocalizzato e consiste in un'attrazione elettrostatica che si instaura tra gli elettroni di valenza e gli ioni positivi metallici.
, Als metallische Bindungen oder Metallbindu … Als metallische Bindungen oder Metallbindungen bezeichnet man die chemische Bindungen, die in Metallen und in Legierungen vorliegen. Diese Bindungsart ist durch das Vorhandensein von frei beweglichen (delokalisierten) Elektronen gekennzeichnet. Die Elektronen sind frei beweglich in einem Metallgitter, gebildet aus den als dichte Kugelpackung angeordneten Metallkationen, die sich leicht gegeneinander verschieben lassen. Diese Anordnung der Elementarteilchen ist für die makroskopischen Eigenschaften der Metalle d. h. für die elektrische Leitfähigkeit, für den metallischen Glanz und die Duktilität (Schmiedbarkeit bzw. Verformbarkeit) verantwortlich und wird durch elektrostatische Anziehungskräfte zwischen Metallionen und freien Elektronen stabilisiert.lionen und freien Elektronen stabilisiert.
, Une liaison métallique est une liaison chi … Une liaison métallique est une liaison chimique résultant de l'action d'un fluide d'électrons délocalisés unissant des atomes ionisés positivement. Les matériaux métalliques purs ou alliés sont caractérisés par un continuum de niveaux d'énergie entre la bande de valence, occupée par les électrons de valence, et la bande de conduction, occupée par les électrons libres, de sorte que ces derniers sont injectés thermiquement depuis la bande de valence par-delà le niveau de Fermi, assurant la formation d'une liaison métallique délocalisée dans tout le volume du métal. délocalisée dans tout le volume du métal.
, 금속결합(영어: metallic bonding, 金屬結合)은 강도, 전성, … 금속결합(영어: metallic bonding, 金屬結合)은 강도, 전성, 연성, 광택, 열전도성과 전기전도성과 같은 금속의 여러 특성을 가지게 하는 화학 결합이다. 금속결합은 금속에 고르게 퍼져있는 전자와 이온들 간의 전기적인 인력이다. 격자 모양으로 되어 있는 (+) 성질을 가진 금속 이온 사이에 자유 전자들이 공유되어 있기 때문에 녹은 염과 비교를 할 수 있다. 금속결합은 합금(순수한 금속 포함)에 서로 결합하는 원자들의 전기음성도가 다르고, 전자가 금속의 결정 구석구석 고르게 퍼져 있기 때문에 극성이 아니다. 금속원자는 에너지 준위나 주기에 관계되는 전자껍질에 약간의 전자를 가지고 있다. 그 전자들은 쉽게 원자에서 떨어져 나와 거대한 금속 양이온의 격자에 전자의 바다를 이루며 퍼질 수 있다. 전자와 금속 양이온 간의 힘은 매우 크기 때문에 결합을 끊으려면 많은 에너지가 필요하다. 그래서 금속들은 종종 높은 녹는점과 끓는점을 가진다. 이 이론은 이온 결합과 비슷하다.들은 종종 높은 녹는점과 끓는점을 가진다. 이 이론은 이온 결합과 비슷하다.
, Un enlace metálico es un enlace químico qu … Un enlace metálico es un enlace químico que mantiene unidos los átomos (Unión entre núcleos atómicos y los electrones de valencia, que se juntan alrededor de estos como una nube) de los metales entre sí. Estos átomos se agrupan de forma muy cercana unos a otros, lo que produce estructuras muy compactas. Se trata de líneas tridimensionales que adquieren estructuras tales como: la típica de empaquetamiento compacto de esferas (hexagonal compacta), cúbica centrada en las caras o la cúbica centrada en el cuerpo.s caras o la cúbica centrada en el cuerpo.
, Kovová vazba je specifický typ chemické va … Kovová vazba je specifický typ chemické vazby, která se ustavuje mezi atomy kovů. Označení kovová vazba vychází z představy moderní , podle které jsou valenční elektrony atomů tvořící kov volně sdílené mezi všemi atomy, takže kovové ionty jsou obklopeny a prostoupeny jakýmsi „elektronovým plynem“. Přítomnost takových volných elektronů velmi dobře vysvětluje vysokou tepelnou a elektrickou vodivost, kovový lesk, pravidelnou krystalickou mřížku, nízkou elektronegativitu, tvorbu kationtů, neprůhlednost a další vlastnosti kovů.tů, neprůhlednost a další vlastnosti kovů.
, Metallbindning är den typ av kemisk bindni … Metallbindning är den typ av kemisk bindning som är karakteristisk för metaller. I en metall bildar metallatomernas valenselektroner inte par, som de gör i icke-metalliska kovalenta bindningar. De är inte heller lokaliserade till bestämda atomkärnor utan rör sig fritt omkring hela strukturen. Detta är inte en helt slumpmässig rörelse eftersom elektronerna påverkas av ömsesidig repulsion och dessa elektroner sägs vara "delokaliserade". Detta kan liknas vid ett "elektronmoln" som omger en jättestruktur av positivt laddade metalljoner.estruktur av positivt laddade metalljoner.
, Lotura metalikoa lotura kimiko mota bat da … Lotura metalikoa lotura kimiko mota bat da positiboki kargatutako ioien eta konduzkio-elektroien (zeinak bat sortzen duten) sortzen dena. Deskripzio posible bat izango litzateke elektroi libreen partekatzea gertatzen dela positiboki kargaturiko ioien (katioi metalikoen) egitura hirudimentsional batean. Lotura metalikoaren ondorioz sortutako propietate fisikoak, besteak beste dira deformagarritasuna, eroale elektrikoa, bero-garraiatzaile zein bero-erresistentzia handia izatea, izatea eta edukitzea.ntzia handia izatea, izatea eta edukitzea.
, Металі́чний зв'язо́к — тип хімічного зв'яз … Металі́чний зв'язо́к — тип хімічного зв'язку, при якому валентні електрони атомів делокалізуються і починають взаємодіяти з атомними усього тіла. При встановленні металічного типу зв'язку з атомів утворюється метал, в якому позитивно заряджені іони занурені в електронний газ. Незважаючи на заряджений стан іонів, взаємодія між ними екранується рухливими електронами, й не поширюється на далекі відстані.нами, й не поширюється на далекі відстані.
, 金屬鍵是化學鍵中的一种，主要在金属中存在，一些原子簇化合物中也存在金属键。游離域電子 … 金屬鍵是化學鍵中的一种，主要在金属中存在，一些原子簇化合物中也存在金属键。游離域電子及排列成晶格状的金屬離子之间的静电吸引力组合而成。由于电子的自由运动，金屬鍵没有固定的方向，因而是非极性鍵。 金屬鍵決定了金屬許多物理特性，如強度、可塑性、延展性、傳導熱量、导电性、和光澤。例如一般金属的熔点、沸点随金屬鍵的强度而升高。离子半径越小，金属键越强。 金屬之間的鍵結除了金屬鍵以外，也有其他的鍵結方式，甚至是单質也不例外。例如元素態的鎵在固態及液態下有共價的原子對鍵結，這些原子對形成晶格，和其他的金屬仍以金屬鍵鍵結。另一個金屬-金屬共價鍵的例子是多原子汞陽離子Hg2+2。和其他的金屬仍以金屬鍵鍵結。另一個金屬-金屬共價鍵的例子是多原子汞陽離子Hg2+2。
, Металли́ческая связь — химическая связь ме … Металли́ческая связь — химическая связь между атомами в металлическом кристалле, возникающая за счёт перекрытия (обобществления) их валентных электронов. Металлическая связь описывается многими физическими свойствами металлов, такими как прочность, пластичность, теплопроводность, удельное электрическое сопротивление и проводимость, непрозрачность и блеск.ие и проводимость, непрозрачность и блеск.
, La metala krado estas la karakteriza mater … La metala krado estas la karakteriza materiala strukturo de metaloj. Granda parto de elementoj estas metala materio. Komuna karaktero de metaloj estas la bona elektra kaj termika kondukebleco, la metala brilo kaj bona formebleco. La elektronstrukturon karakterizas, ke sur la plej ekstera ŝelo ili havas kelkajn, relative malstriktajn elektronojn. En solida kaj likva stato ili havas nek individuajn molekulojn, nek liberajn atomojn, sed la plej malstrikte ligataj elektronoj forŝirite apartenas al ĉiuj metaljonoj. En la metalo generas la ligon la sistemo de ĉi tiuj delokiĝintaj elektronoj. Ĉi tia ligo nomiĝas metala ligo. En solida stato la metaljonoj ordigas sin en kristalan kradon, kiu nomiĝas metala krado.ristalan kradon, kiu nomiĝas metala krado.
, 金属結合（きんぞくけつごう、英: metallic bond）とは、金属で見られる化 … 金属結合（きんぞくけつごう、英: metallic bond）とは、金属で見られる化学結合である。金属原子はいくつかの電子を出して陽イオン（金属結晶の格子点に存在する正電荷を持つ金属の原子核）と、自由電子（結晶全体に広がる負電荷をもったもの）となる。規則正しく配列した陽イオンの間を自由電子が自由に動き回り、これらの間に働くクーロン力（静電気力、静電引力）で結び付けられている。一部では共有結合の一種とみなす主張があるが、原子集団である結晶場で結合電子を共有していて、典型的な共有結合は2原子間でしか共有されていないので、計算手法等が著しく異なり混乱を招くので主流ではない。π結合は分子、あるいはグラフェン内の多くの原子で結合軌道が形成されるので一種の金属結合的性質を持ち、それがグラファイト系物質の導電性の源泉となっている。 自由電子の量子力学的説明は自由電子やバンド理論を参照されたい。 一方、金属の原子核は周囲に一様に広がる自由電子ガスと相互作用しているため、原子位置のずれに対するエネルギー障壁は低く、それゆえ、金属は展性や延性が高いと考えられている。それは、電子軌道として局在性(結合異方性)の高いp、d電子ではなくs電子主体の結合だからともいえ、それが等極結合的でありながら最密充填性の高い結晶構造（面心立方、六方最密）を得る源泉ともなっている。でありながら最密充填性の高い結晶構造（面心立方、六方最密）を得る源泉ともなっている。
, Metallic bonding is a type of chemical bon … Metallic bonding is a type of chemical bonding that arises from the electrostatic attractive force between conduction electrons (in the form of an electron cloud of delocalized electrons) and positively charged metal ions. It may be described as the sharing of free electrons among a structure of positively charged ions (cations). Metallic bonding accounts for many physical properties of metals, such as strength, ductility, thermal and electrical resistivity and conductivity, opacity, and luster.ity and conductivity, opacity, and luster.
, Ikatan logam adalah suatu jenis ikatan kim … Ikatan logam adalah suatu jenis ikatan kimia yang melibatkan gaya tarik elektrostatik di antara elektron konduksi yang dikumpulkan di dalam suatu awan elektron (disebut juga "lautan elektron") dan ion logam bermuatan positif. Dipahami sebagai kemitraan elektron "bebas" di antara satu kisi ion bermuatan positif (kation), ikatan logam biasanya dibandingkan dengan ikatan di dalam garam lebur. Namun, pandangan ini hanya tepat untuk beberapa jenis logam saja. Dalam pandangan yang lebih ke arah mekanika kuantum, elektron konduksi membagi kepadatan mereka di antara semua atom yang berfungsi sebagai entitas netral (tidak bermuatan). Ikatan logam memainkan peran dalam berbagai sifat fisik yang dimiliki oleh sesuatu logam seperti kekuatan, duktilitas, konduktivitas termal dan listrik, serta . konduktivitas termal dan listrik, serta .
, Wiązanie metaliczne – ogólna nazwa dla wsz … Wiązanie metaliczne – ogólna nazwa dla wszelkich wiązań chemicznych występujących bezpośrednio między atomami metali. Wiązania między atomami metalu, jeśli występują w izolowanej formie (np. w związkach metaloorganicznych) są w zasadzie typowymi wiązaniami kowalencyjnymi, wyróżniają się jednak w stosunku do analogicznych wiązań między niemetalami dwiema istotnymi cechami:ędzy niemetalami dwiema istotnymi cechami:
, Ο μεταλλικός δεσμός έχει σχέση με τα κοινά … Ο μεταλλικός δεσμός έχει σχέση με τα κοινά ηλεκτρόνια των μετάλλων που δεν συγκρατούνται ισχυρά και κινούνται ελεύθερα μεταξύ των ατόμων. Αυτή η απομάκρυνση τους από τους πυρήνες, επιτρέπει στιγμιαία τη δημιουργία θετικών φορτίων στα άτομα που περισφίγγονται από τα νέφη των ελεύθερων ηλεκτρονίων.ται από τα νέφη των ελεύθερων ηλεκτρονίων.
, Metaalbinding is een vorm van binding tuss … Metaalbinding is een vorm van binding tussen atomen (eigenlijk ionen) van zwak elektronegatieve (=elektropositieve) elementen, dat zijn chemische elementen waarvan de atomen makkelijk elektronen afstaan/delen. Deze groep elementen, aan de linkerkant van het periodiek systeem gelegen, noemt men de metalen. De metaalionen in een metaalrooster delen onderling de elektronen die uit hun buitenste schil afkomstig zijn. Door het eerdergenoemde relatief elektropositieve karakter van metalen, is de aantrekking tussen de atoomkernen, die het metaalrooster vormen, en hun buitenste elektronen, gering.rmen, en hun buitenste elektronen, gering.
, Un enllaç metàl·lic és una mena d'enllaç q … Un enllaç metàl·lic és una mena d'enllaç químic típic dels elements metàl·lics i que es dona entre elements d'electronegativitat iguals o baixes. Normalment es dona entre àtoms del mateix metall o de metalls diferents. En aquest enllaç hi ha una superposició d'orbitals i els electrons de valència es mouen entre la xarxa de cations resultant, pertanyent a la vegada a diversos cations. Perquè es formi un enllaç metàl·lic cal que:
* els elements tinguin una baixa electronegativitat
* tinguin orbitals desocupatsnegativitat
* tinguin orbitals desocupats
|
| rdfs:label |
Metala krado
, Metallbindning
, Liaison métallique
, Enllaç metàl·lic
, Металлическая связь
, 金属键
, Enlace metálico
, Metallic bonding
, Kovová vazba
, Ikatan logam
, Legame metallico
, رابطة فلزية
, Metaalbinding
, Wiązanie metaliczne
, 금속 결합
, Μεταλλικός δεσμός
, Металічний зв'язок
, Metallische Bindung
, Ligação metálica
, Nascadh miotalach
, Lotura metaliko
, 金属結合
|
