| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
《流数法》（英語：Method of Fluxions）是由艾萨克·牛顿在1671年 … 《流数法》（英語：Method of Fluxions）是由艾萨克·牛顿在1671年完成的数学作品，在牛顿去世后的1736年公开发表。 流数是牛顿对于导数的称法。由于伦敦大瘟疫，1665至1667年剑桥大学暂时关闭，牛顿遂在伍尔索普庄园完成了流数法的发明，但当时他没有公开发表此方法（无独有偶，他的著作《自然哲学的数学原理》里的研究成果也是在这个时间完成的，但此后多年一直在牛顿的笔记中）。牛顿发明微分学基础之后7年（1666年牛顿残存的文稿有写到诸如「流数」、「流数法」的字样），即1673年左右，德国数学家莱布尼兹独立发明了另一个形式的微积分。然而莱布尼兹在1684年就发表了他关于微分学的发现，比牛顿在1693年正式发表流数法形式的微积分早九年。现代使用的微积分符号主要来自莱布尼兹。不过在物理学中，例如力学和电路分析，目前仍经常使用牛顿符号体系中用的来表示变量对时间的导数。 牛顿的《流数法》是在他死后正式出版的。但在莱布尼兹发表微积分之后，两位数学家就关于"谁先发明微积分"爆发了一场激烈的争论，也因此牛顿也不再隐瞒他对于流数法的了解。关于"谁先发明微积分"爆发了一场激烈的争论，也因此牛顿也不再隐瞒他对于流数法的了解。
, Il Methodus fluxionum et serierum infinita … Il Methodus fluxionum et serierum infinitarum (talvolta citato anche come Tractatus de Methodis Serierum et Fluxionum, in inglese "The Method of Fluxions and Infinite Series", in italiano "Il metodo delle flussioni e delle serie infinite") è un libro di Isaac Newton. Completato nel 1671 ma pubblicato solo nel 1736, dopo la morte dello scienziato inglese, il libro tratta del metodo scoperto da Newton per l'integrazione e la derivazione ("flussione" è il termine con cui l'autore chiamava una "derivata") e originariamente da lui sviluppato presso Woolsthorpe Manor, durante la chiusura dell'Università di Cambridge avvenuta in concomitanza con l'epidemia di peste che colpì Londra dal 1665 al 1667. Newton scelse tuttavia di non rendere inizialmente note le sue scoperte, proprio come accadde con quelle che saranno poi da lui rese note nell'opera Philosophiae Naturalis Principia Mathematica, pubblicato nel 1687, e che furono sviluppate sempre nello stesso periodo a Woolsthorpe Manor. Gottfried Leibniz sviluppò indipendentemente il suo metodo di calcolo attorno al 1673, 7 anni dopo che, come si vede da alcuni documenti risalente al 1666, Newton aveva sviluppato le basi per il calcolo differenziale, quali ad esempio "il metodo delle flussioni e dei fluenti". Tuttavia Leibniz pubblicò le sue scoperte sul calcolo differenziale nel 1684, nove anni prima che Newton pubblicasse ufficialmente la sua notazione per il calcolo delle flussioni nel 1693. La notazione di calcolo oggi utilizzata è per lo più quella di Leibniz, anche se la notazione di Newton per la derivazione rispetto al tempo, , è ancora di uso corrente in tutta la meccanica e l'analisi dei circuiti elettrici. Newton in un ritratto di Sir Godfrey Kneller, 1702 Il Methodus fluxionum et serierum infinitarum fu ufficialmente pubblicato, tradotto in inglese, solo dopo la morte di Newton. Tuttavia, a causa dell'aspra contesa che si era venuta a creare tra Newton e Leibniz in seguito alle pubblicazioni di quest'ultimo sul proprio metodo di calcolo e riguardante chi avesse per primo sviluppato il calcolo differenziale, il matematico inglese aveva reso note molte parti del proprio lavoro sulle flussioni già diversi prima. lavoro sulle flussioni già diversi prima.
, طريقة التدفقات هو كتاب لإسحاق نيوتن. تم ال … طريقة التدفقات هو كتاب لإسحاق نيوتن. تم الانتهاء من الكتاب في عام 1671، ونشر في عام 1736. التدفقات هو مصطلح نيوتن للمشتق. قام في الأصل بتطوير الطريقة في وولستوربي مانور أثناء اقفال جامعة كامبريدج خلال الطاعون الكبير في لندن من عام 1665 إلى 1667، لكنه لم يختار أن يجعل اكتشافاته معروفة (على نحو مماثل، تم تطوير النتائج التي توصل إليها والتي أصبحت في نهاية المطاف في كتابه الأصول الرياضية للفلسفة الطبيعية في هذا الوقت ومخفية عن العالم في مذكرات نيوتن لسنوات عديدة). طور غوتفريد لايبنتس شكل حساب التفاضل والتكامل الخاص به بشكل مستقل حوالي عام 1673، بعد 7 سنوات من تطوير نيوتن لأساس التفاضل والتكامل، كما يظهر في المستندات الباقية على للآن مثل «طريقة التدفقات والطلاقة...» من عام 1666. ومع ذلك نشر لايبنتس اكتشافه للتفاضلية. حساب التفاضل والتكامل في عام 1684، قبل تسع سنوات من نشر نيوتن رسميًا شكل تدوينه الخاص بحساب التفاضل والتكامل جزئيًا خلال 1693. تدوين التفاضل والتكامل المستخدم اليوم هو في الغالب تدوين لايبنتس، على الرغم من تدوين نيوتن للنقاط التفاضلية  للدلالة على المشتقات فيما يتعلق بالوقت لا يزال قيد الاستخدام الحالي في جميع فروع الميكانيكا وتحليل الدوائر الكهربائية.فروع الميكانيكا وتحليل الدوائر الكهربائية.
, Metoda fluksji (łac. De Methodis Serierum … Metoda fluksji (łac. De Methodis Serierum et Fluxionum, ang. Method of Fluxions) – traktat matematyczny Isaaca Newtona, który służył jako najwcześniejsze pisemne sformułowanie współczesnego rachunku różniczkowego. Książkę ukończono w 1671 r., a opublikowano w 1736 r. Mianem Fluxion Newton określał pochodną. Metodę opracował w Woolsthorpe Manor w czasie zamknięcia Uniwersytetu w Cambridge podczas wielkiej zarazy w Londynie w latach 1665-1667, ale nie zdecydował się na opublikowanie swoich prac (podobnie jego odkrycia, które wydane zostały w Philosophiae Naturalis Principia Mathematica, zostały opracowane w tym czasie i ukryte przed światem w notatkach Newtona przez wiele lat). Gottfried Leibniz niezależnie opracował swoją formę rachunku różniczkowego około 1673 r., 7 lat po tym, jak Newton opracował podstawy, co wiemy z zachowanych dokumentów, takich jak „the method of fluxions and fluents...” z 1666 r. Leibniz jednak opublikował swoje wyniki w 1684 r., dziewięć lat przed opublikowaniem przez Newtona swoich w innej niż Leibniza notacji w 1693 r.. Obecnie stosowana notacja rachunku różniczkowego to głównie notacja Leibniza, chociaż notacja kropkowa Newtona do oznaczania pochodnych w odniesieniu do czasu jest nadal używana w mechanice i analizie obwodów. Method of Fluxions Newtona formalnie opublikowano pośmiertnie, ale po opublikowaniu swoich prac przez Leibniza między dwoma matematykami wybuchła zaciekła rywalizacja o to, kto pierwszy opracował rachunek, co skłoniło Newtona do ujawnienia swoich prac na temat pochodnych.jawnienia swoich prac na temat pochodnych.
, Метод флюксій (Method of Fluxions) — книга … Метод флюксій (Method of Fluxions) — книга Ісаака Ньютона. Вона була завершена в 1671 році, а опублікована в 1736 році. Флюксія — термін Ньютона для диференціального розрахунку (фелюент — його ж термін для інтегрального розрахунку). Спочатку цей метод був розроблений у садибі Вулсторп (Woolsthorpe Manor) впродовж того часу, коли Кембридж був зачиненим, у зв'язку з тим, що на вулицях Лондону «ходила» Велика Лондонська чума (від 1665 до 1667). Але висновки Ньютона вирішили залишити невідомими для загалу (аналогічно, свої висновки, які в кінцевому підсумку стали книгою Philosophiae Naturalis Principia Mathematica, були розроблені тоді ж і приховані від світу в примітках Ньютона протягом багатьох років). Готфрід Лейбніц розробив свої обчислення протягом 1673 року і опублікував їх у 1684 році, за п'ятдесят років до Ньютона. Сьогодні в основному використовуються обчислення Лейбніца, хоча позначення Ньютона для похідної , використовувалась раніше, а також використовується зараз у механіці та аналізі схем. «Метод флюксій» Ньютона офіційно був опублікований посмертно, але при цьому, після опублікування обчислень Лейбніца, вибухнуло гостре суперництво між двома математиками щодо того, хто першим зробив розрахунки.и щодо того, хто першим зробив розрахунки.
, Method of Fluxions (lateinisch: De Methodi … Method of Fluxions (lateinisch: De Methodis Serierum et Fluxionum) ist ein Buch von Isaac Newton. Das Buch wurde 1671 fertiggestellt und 1736 von Henry Woodfall, dem Vater von Henry Sampson Woodfall, veröffentlicht. Es umfasst 339 Seiten. Fluxion ist Newtons Bezeichnung für eine Ableitung. Ursprünglich entwickelte er die Methode in Woolsthorpe Manor während der Schließung von Cambridge während der Großen Pest in London von 1665 bis 1667, entschied sich aber nicht dafür, seine Erkenntnisse bekannt zu machen (in ähnlicher Weise wurden seine Erkenntnisse, aus denen schließlich die Philosophiae Naturalis Principia Mathematica hervorgingen, zu dieser Zeit entwickelt und viele Jahre lang in Newtons Notizen vor der Welt verborgen). Gottfried Leibniz entwickelte seine Form der Infinitesimalrechnung unabhängig um 1673, sieben Jahre nachdem Newton die Grundlagen der Differentialrechnung entwickelt hatte, wie aus überlieferten Dokumenten wie der „Methode der Fluxions und Fluents...“ von 1666 hervorgeht. Leibniz hingegen veröffentlichte seine Entdeckung der Differentialrechnung im Jahr 1684, neun Jahre bevor Newton seine Form der Fluxionsnotation der Differentialrechnung im Jahr 1693 formell veröffentlichte. Die heute gebräuchliche Notation der Differentialrechnung ist größtenteils die von Leibniz, obwohl Newtons Punktnotation für die Differenzierung zur Bezeichnung von Ableitungen nach der Zeit immer noch in der gesamten Mechanik und der Netzwerkanalyse verwendet wird. Newtons Methode der Fluxions wurde offiziell erst postum veröffentlicht, aber nach Leibniz' Veröffentlichung der Infinitesimalrechnung entbrannte zwischen den beiden Mathematikern eine erbitterte Rivalität darüber, wer die Infinitesimalrechnung zuerst entwickelt hatte, was Newton dazu veranlasste, seine Arbeit an den Fluxions offenzulegen.seine Arbeit an den Fluxions offenzulegen.
, El Método de las fluxiones y series infini … El Método de las fluxiones y series infinitas (Methodus fluxionum et serierum infinitorum) es una obra de Sir Isaac Newton que fue terminada en 1671, aunque su publicación no fue hasta 1736. Newton expone en este libro los fundamentos de un nuevo tipo de matemáticas: «las razones primeras y últimas de cantidades» como el mismo las llamó, esto es: el cálculo infinitesimal (calculus); ideado simultáneamente por el matemático coetáneo alemán Gottfried Leibniz. Newton introduce en sus métodos infinitesimales el concepto de fluxión, decidido a aplicar al álgebra la «doctrina de las fracciones decimales porque esta aplicación abre el camino para llegar a descubrimientos más importantes y más difíciles». También trata sobre las sucesiones infinitas en el nuevo análisis y su aplicación y los principios del cálculo diferencial e integral. Su método permite determinar los máximos y mínimos de relaciones, las tangentes a diferentes curvas, y su radio de curvatura, puntos de inflexión y cambio de concavidad, así como el área y longitud. Newton también explica cómo encontrar de forma aproximada las raíces de una ecuación.rma aproximada las raíces de una ecuación.
, The Method of Fluxions and infinite Series … The Method of Fluxions and infinite Series (que es podria traduir com El Mètode de les Fluxions i les sèries infinides) és un llibre d'Isaac Newton. El llibre es va acabar d'escriure el 1671, i es va publicar el 1736. «Fluxions» és el terme que fa servir Newton per al càlcul diferencial (fluents era el seu terme per càlcul integral). Originalment va desenvolupar el mètode a durant el tancament de la Universitat de Cambridge durant la gran plaga de Londres de 1665 a 1667, però va decidir donar a conèixer els seus descobriments (de forma similar, els seus descobriments que finalment varen conformar Philosophiae Naturalis Principia Mathematica eren desenvolupats en aquesta època i amagat del món entre les notes de Newton durant molts anys). Gottfried Leibniz desenvolupava el seu càlcul al voltant de 1673, i el publicava el 1684, cinquanta anys abans de Newton. La notació de càlcul que s'utilitza avui és principalment la de Leibniz, encara que la notació de Newton per a la diferenciació per a derivades respecte del temps es continua fent servir avui en dia en mecànica. El Mètode de les Fluxions de Newton es publicava formalment de forma pòstuma, però després de la publicació de Leibniz del càlcul sorgia una rivalitat entre els dos matemàtics sobre qui havia desenvolupat el càlcul primer i així Newton ja no va amagar més el seu coneixement de les fluxions. El Mètode de fluxions esdevingué una de les obres més importants de la història de les matemàtiques i es considera l'inici del càlcul, juntament amb De analysi per aequationes numero terminorum infinitas.r aequationes numero terminorum infinitas.
, Method of Fluxions (Latin: De Methodis Ser … Method of Fluxions (Latin: De Methodis Serierum et Fluxionum) is a mathematical treatise by Sir Isaac Newton which served as the earliest written formulation of modern calculus. The book was completed in 1671, and published in 1736. Fluxion is Newton's term for a derivative. He originally developed the method at Woolsthorpe Manor during the closing of Cambridge during the Great Plague of London from 1665 to 1667, but did not choose to make his findings known (similarly, his findings which eventually became the Philosophiae Naturalis Principia Mathematica were developed at this time and hidden from the world in Newton's notes for many years). Gottfried Leibniz developed his form of calculus independently around 1673, 7 years after Newton had developed the basis for differential calculus, as seen in surviving documents like “the method of fluxions and fluents..." from 1666. Leibniz however published his discovery of differential calculus in 1684, nine years before Newton formally published his fluxion notation form of calculus in part during 1693. The calculus notation in use today is mostly that of Leibniz, although Newton's dot notation for differentiation for denoting derivatives with respect to time is still in current use throughout mechanics and circuit analysis. Newton's Method of Fluxions was formally published posthumously, but following Leibniz's publication of the calculus a bitter rivalry erupted between the two mathematicians over who had developed the calculus first, provoking Newton to reveal his work on fluxions.ing Newton to reveal his work on fluxions.
, En mathématiques, fluxion est le terme uti … En mathématiques, fluxion est le terme utilisé par le mathématicien et physicien Isaac Newton pour désigner la vitesse à laquelle une quantité variable (appelée fluente) varie au cours du temps. Cette notion est une alternative à celle des infiniment petits proposée par Leibniz pour traiter le calcul différentiel. Si désigne une quantité variable, Newton désigne par sa fluxion. Le but du calcul différentiel selon Newton consiste en la comparaison des fluxions entre elles et en leur traitement. Si et sont deux quantités variables, le quotient n'est autre que le de Leibniz, « quotient ultime de deux accroissements évanescents »[réf. nécessaire], et correspond, au sens moderne, à la dérivée de la fonction par rapport à la variable .de la fonction par rapport à la variable .
, Fluxionsmetoden var Newtons metod för räkn … Fluxionsmetoden var Newtons metod för räkning med derivator. Samtidigt utvecklade Leibniz oberoende av Newton en annan metod som ledde till modern matematisk analys. Denna artikel om matematisk analys saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. kan hjälpa till genom att lägga till den.
|
| http://dbpedia.org/ontology/numberOfPages
|
339
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/The_method_of_fluxions_and_infinite_series_cover.jpg?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
https://archive.org/details/methodoffluxions00newt +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
252953
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
5661
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1102551395
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Newton%27s_notation +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Books_by_Isaac_Newton +
, http://dbpedia.org/resource/Fluxion_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/1736_in_science +
, http://dbpedia.org/resource/Newton_v._Leibniz_calculus_controversy +
, http://dbpedia.org/resource/Calorimetry +
, http://dbpedia.org/resource/Category:1671_books +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Mathematics_books +
, http://dbpedia.org/resource/Joseph_Raphson +
, http://dbpedia.org/resource/Woolsthorpe_Manor +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematical_Analysis +
, http://dbpedia.org/resource/List_of_Rees%27s_Cyclop%C3%A6dia_articles +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Books_published_posthumously +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_calculus +
, http://dbpedia.org/resource/Internet_Archive +
, http://dbpedia.org/resource/Charles_Hayes_%28mathematician%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Gottfried_Leibniz +
, http://dbpedia.org/resource/William_Lax +
, http://dbpedia.org/resource/Leonhard_Euler +
, http://dbpedia.org/resource/Isaac_Barrow +
, http://dbpedia.org/resource/Calculus +
, http://dbpedia.org/resource/Newton%27s_method +
, http://dbpedia.org/resource/John_Colson +
, http://dbpedia.org/resource/Circuit_analysis +
, http://dbpedia.org/resource/Limit_of_a_function +
, http://dbpedia.org/resource/Isaac_Newton +
, http://dbpedia.org/resource/Fluent_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Category:History_of_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Category:1736_in_science +
, http://dbpedia.org/resource/Non-standard_analysis +
, http://dbpedia.org/resource/Category:1736_books +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Differential_calculus +
, http://dbpedia.org/resource/1736_in_Great_Britain +
, http://dbpedia.org/resource/Mechanics +
, http://dbpedia.org/resource/Derivative +
, http://dbpedia.org/resource/Philosophiae_Naturalis_Principia_Mathematica +
, http://dbpedia.org/resource/Great_Plague_of_London +
, http://dbpedia.org/resource/Leibniz%E2%80%93Newton_calculus_controversy +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Mathematics_literature +
, http://dbpedia.org/resource/Quadrature_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/John_Landen +
, http://dbpedia.org/resource/Time_in_physics +
, http://dbpedia.org/resource/Notation +
, http://dbpedia.org/resource/Infinitesimal +
, http://dbpedia.org/resource/George_Berkeley +
, http://dbpedia.org/resource/University_of_Cambridge +
|
| http://dbpedia.org/property/author
|
Isaac Newton
|
| http://dbpedia.org/property/caption
|
Cover of book published in 1736
|
| http://dbpedia.org/property/genre
|
Mathematics
|
| http://dbpedia.org/property/language
|
English
|
| http://dbpedia.org/property/name
|
Method of Fluxions
|
| http://dbpedia.org/property/pages
|
339
|
| http://dbpedia.org/property/pubDate
|
1736
|
| http://dbpedia.org/property/publisher
|
Henry Woodfall
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Isaac_Newton +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Infobox_book +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Commons_category +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Div_col +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Div_col_end +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
|
| http://purl.org/dc/elements/1.1/publisher
|
Henry Woodfall
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:1671_books +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Mathematics_literature +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Books_by_Isaac_Newton +
, http://dbpedia.org/resource/Category:1736_in_science +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Mathematics_books +
, http://dbpedia.org/resource/Category:History_of_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Category:1736_books +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Books_published_posthumously +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Differential_calculus +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Method_of_Fluxions?oldid=1102551395&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/The_method_of_fluxions_and_infinite_series_cover.jpg +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Method_of_Fluxions +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/name
|
Method of Fluxions
|
| owl:sameAs |
http://pl.dbpedia.org/resource/Metoda_fluksji +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.01ljg7 +
, http://pt.dbpedia.org/resource/Method_of_Fluxions +
, http://dbpedia.org/resource/Method_of_Fluxions +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E6%B5%81%E6%95%B0%E6%B3%95 +
, http://www.wikidata.org/entity/Q3074567 +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Method_of_Fluxions +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D8%B7%D8%B1%D9%8A%D9%82%D8%A9_%D8%A7%D9%84%D8%AA%D8%AF%D9%81%D9%82%D8%A7%D8%AA +
, http://it.dbpedia.org/resource/Methodus_fluxionum_et_serierum_infinitarum +
, http://de.dbpedia.org/resource/Method_of_Fluxions +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4_%D1%84%D0%BB%D1%8E%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9 +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Method_of_Fluxions +
, http://ur.dbpedia.org/resource/%D9%81%D9%84%DA%A9%D8%B3_%D8%A2%DB%8C%D9%86%D8%B2_%DA%A9%D8%A7_%D8%B7%D8%B1%DB%8C%D9%82%DB%81 +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Fluxionsmetoden +
, https://global.dbpedia.org/id/2rK8S +
, http://es.dbpedia.org/resource/M%C3%A9todo_de_las_fluxiones +
, http://vi.dbpedia.org/resource/Method_of_Fluxions +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Fluxion_%28analyse%29 +
|
| rdf:type |
http://www.wikidata.org/entity/Q386724 +
, http://www.wikidata.org/entity/Q234460 +
, http://www.wikidata.org/entity/Q571 +
, http://dbpedia.org/ontology/Book +
, http://purl.org/ontology/bibo/Book +
, http://schema.org/Book +
, http://schema.org/CreativeWork +
, http://dbpedia.org/ontology/Work +
, http://dbpedia.org/ontology/WrittenWork +
|
| rdfs:comment |
The Method of Fluxions and infinite Series … The Method of Fluxions and infinite Series (que es podria traduir com El Mètode de les Fluxions i les sèries infinides) és un llibre d'Isaac Newton. El llibre es va acabar d'escriure el 1671, i es va publicar el 1736. El Mètode de les Fluxions de Newton es publicava formalment de forma pòstuma, però després de la publicació de Leibniz del càlcul sorgia una rivalitat entre els dos matemàtics sobre qui havia desenvolupat el càlcul primer i així Newton ja no va amagar més el seu coneixement de les fluxions.ar més el seu coneixement de les fluxions.
, Метод флюксій (Method of Fluxions) — книга … Метод флюксій (Method of Fluxions) — книга Ісаака Ньютона. Вона була завершена в 1671 році, а опублікована в 1736 році. Флюксія — термін Ньютона для диференціального розрахунку (фелюент — його ж термін для інтегрального розрахунку). Спочатку цей метод був розроблений у садибі Вулсторп (Woolsthorpe Manor) впродовж того часу, коли Кембридж був зачиненим, у зв'язку з тим, що на вулицях Лондону «ходила» Велика Лондонська чума (від 1665 до 1667). Але висновки Ньютона вирішили залишити невідомими для загалу (аналогічно, свої висновки, які в кінцевому підсумку стали книгою Philosophiae Naturalis Principia Mathematica, були розроблені тоді ж і приховані від світу в примітках Ньютона протягом багатьох років). Готфрід Лейбніц розробив свої обчислення протягом 1673 року і опублікував їх у 1684 році, м 1673 року і опублікував їх у 1684 році,
, Metoda fluksji (łac. De Methodis Serierum … Metoda fluksji (łac. De Methodis Serierum et Fluxionum, ang. Method of Fluxions) – traktat matematyczny Isaaca Newtona, który służył jako najwcześniejsze pisemne sformułowanie współczesnego rachunku różniczkowego. Książkę ukończono w 1671 r., a opublikowano w 1736 r. Mianem Fluxion Newton określał pochodną. Metodę opracował w Woolsthorpe Manor w czasie zamknięcia Uniwersytetu w Cambridge podczas wielkiej zarazy w Londynie w latach 1665-1667, ale nie zdecydował się na opublikowanie swoich prac (podobnie jego odkrycia, które wydane zostały w Philosophiae Naturalis Principia Mathematica, zostały opracowane w tym czasie i ukryte przed światem w notatkach Newtona przez wiele lat). Gottfried Leibniz niezależnie opracował swoją formę rachunku różniczkowego około 1673 r., 7 lat po tym, jak Newton o około 1673 r., 7 lat po tym, jak Newton
, طريقة التدفقات هو كتاب لإسحاق نيوتن. تم ال … طريقة التدفقات هو كتاب لإسحاق نيوتن. تم الانتهاء من الكتاب في عام 1671، ونشر في عام 1736. التدفقات هو مصطلح نيوتن للمشتق. قام في الأصل بتطوير الطريقة في وولستوربي مانور أثناء اقفال جامعة كامبريدج خلال الطاعون الكبير في لندن من عام 1665 إلى 1667، لكنه لم يختار أن يجعل اكتشافاته معروفة (على نحو مماثل، تم تطوير النتائج التي توصل إليها والتي أصبحت في نهاية المطاف في كتابه الأصول الرياضية للفلسفة الطبيعية في هذا الوقت ومخفية عن العالم في مذكرات نيوتن لسنوات عديدة). طور غوتفريد لايبنتس شكل حساب التفاضل والتكامل الخاص به بشكل مستقل حوالي عام 1673، بعد 7 سنوات من تطوير نيوتن لأساس التفاضل والتكامل، كما يظهر في المستندات الباقية على للآن مثل «طريقة التدفقات والطلاقة...» من عام 1666. ومع ذلك نشر لايبنتس اكتشافه للتفاضلية. حساب التفاضل والتكامل في عام 1684، قبل تسع سنوات من نشر نيوتن رسميًا شكل تدوينبل تسع سنوات من نشر نيوتن رسميًا شكل تدوين
, En mathématiques, fluxion est le terme uti … En mathématiques, fluxion est le terme utilisé par le mathématicien et physicien Isaac Newton pour désigner la vitesse à laquelle une quantité variable (appelée fluente) varie au cours du temps. Cette notion est une alternative à celle des infiniment petits proposée par Leibniz pour traiter le calcul différentiel.ibniz pour traiter le calcul différentiel.
, Method of Fluxions (lateinisch: De Methodi … Method of Fluxions (lateinisch: De Methodis Serierum et Fluxionum) ist ein Buch von Isaac Newton. Das Buch wurde 1671 fertiggestellt und 1736 von Henry Woodfall, dem Vater von Henry Sampson Woodfall, veröffentlicht. Es umfasst 339 Seiten. Fluxion ist Newtons Bezeichnung für eine Ableitung. Ursprünglich entwickelte er die Methode in Woolsthorpe Manor während der Schließung von Cambridge während der Großen Pest in London von 1665 bis 1667, entschied sich aber nicht dafür, seine Erkenntnisse bekannt zu machen (in ähnlicher Weise wurden seine Erkenntnisse, aus denen schließlich die Philosophiae Naturalis Principia Mathematica hervorgingen, zu dieser Zeit entwickelt und viele Jahre lang in Newtons Notizen vor der Welt verborgen). Gottfried Leibniz entwickelte seine Form der Infinitesimalrechnunckelte seine Form der Infinitesimalrechnun
, Method of Fluxions (Latin: De Methodis Ser … Method of Fluxions (Latin: De Methodis Serierum et Fluxionum) is a mathematical treatise by Sir Isaac Newton which served as the earliest written formulation of modern calculus. The book was completed in 1671, and published in 1736. Fluxion is Newton's term for a derivative. He originally developed the method at Woolsthorpe Manor during the closing of Cambridge during the Great Plague of London from 1665 to 1667, but did not choose to make his findings known (similarly, his findings which eventually became the Philosophiae Naturalis Principia Mathematica were developed at this time and hidden from the world in Newton's notes for many years). Gottfried Leibniz developed his form of calculus independently around 1673, 7 years after Newton had developed the basis for differential calculus, ased the basis for differential calculus, as
, Fluxionsmetoden var Newtons metod för räkn … Fluxionsmetoden var Newtons metod för räkning med derivator. Samtidigt utvecklade Leibniz oberoende av Newton en annan metod som ledde till modern matematisk analys. Denna artikel om matematisk analys saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. kan hjälpa till genom att lägga till den.
, 《流数法》（英語：Method of Fluxions）是由艾萨克·牛顿在1671年 … 《流数法》（英語：Method of Fluxions）是由艾萨克·牛顿在1671年完成的数学作品，在牛顿去世后的1736年公开发表。 流数是牛顿对于导数的称法。由于伦敦大瘟疫，1665至1667年剑桥大学暂时关闭，牛顿遂在伍尔索普庄园完成了流数法的发明，但当时他没有公开发表此方法（无独有偶，他的著作《自然哲学的数学原理》里的研究成果也是在这个时间完成的，但此后多年一直在牛顿的笔记中）。牛顿发明微分学基础之后7年（1666年牛顿残存的文稿有写到诸如「流数」、「流数法」的字样），即1673年左右，德国数学家莱布尼兹独立发明了另一个形式的微积分。然而莱布尼兹在1684年就发表了他关于微分学的发现，比牛顿在1693年正式发表流数法形式的微积分早九年。现代使用的微积分符号主要来自莱布尼兹。不过在物理学中，例如力学和电路分析，目前仍经常使用牛顿符号体系中用的来表示变量对时间的导数。 牛顿的《流数法》是在他死后正式出版的。但在莱布尼兹发表微积分之后，两位数学家就关于"谁先发明微积分"爆发了一场激烈的争论，也因此牛顿也不再隐瞒他对于流数法的了解。关于"谁先发明微积分"爆发了一场激烈的争论，也因此牛顿也不再隐瞒他对于流数法的了解。
, El Método de las fluxiones y series infini … El Método de las fluxiones y series infinitas (Methodus fluxionum et serierum infinitorum) es una obra de Sir Isaac Newton que fue terminada en 1671, aunque su publicación no fue hasta 1736. Newton expone en este libro los fundamentos de un nuevo tipo de matemáticas: «las razones primeras y últimas de cantidades» como el mismo las llamó, esto es: el cálculo infinitesimal (calculus); ideado simultáneamente por el matemático coetáneo alemán Gottfried Leibniz. Newton también explica cómo encontrar de forma aproximada las raíces de una ecuación.rma aproximada las raíces de una ecuación.
, Il Methodus fluxionum et serierum infinita … Il Methodus fluxionum et serierum infinitarum (talvolta citato anche come Tractatus de Methodis Serierum et Fluxionum, in inglese "The Method of Fluxions and Infinite Series", in italiano "Il metodo delle flussioni e delle serie infinite") è un libro di Isaac Newton. Completato nel 1671 ma pubblicato solo nel 1736, dopo la morte dello scienziato inglese, il libro tratta del metodo scoperto da Newton per l'integrazione e la derivazione ("flussione" è il termine con cui l'autore chiamava una "derivata") e originariamente da lui sviluppato presso Woolsthorpe Manor, durante la chiusura dell'Università di Cambridge avvenuta in concomitanza con l'epidemia di peste che colpì Londra dal 1665 al 1667.i peste che colpì Londra dal 1665 al 1667.
|
| rdfs:label |
Methodus fluxionum et serierum infinitarum
, 流数法
, Method of Fluxions
, Метод флюксій
, Fluxionsmetoden
, طريقة التدفقات
, Metoda fluksji
, Fluxion (analyse)
, Método de las fluxiones
|
