| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Історія обчислень довша, ніж історія обчислювальної техніки і сучасних обчислювальних технологій і включає в себе історію методів, які можна було використовувати маючи ручку та папір або крейду і дошку.
, Analyse is een tak van de wiskunde die ont … Analyse is een tak van de wiskunde die ontwikkeld is uit de rekenkunde en de meetkunde. Analyse is het vakgebied dat zich bezighoudt met eigenschappen van functies, zoals extreme waarden, stationaire punten, asymptoten, krommen, hellingen van raaklijnen en door krommen omsloten oppervlaktes. Kernbegrippen van de analyse vormen de afgeleiden, integralen en limieten. Zie analyse (wiskunde) voor een overzicht van de hedendaagse analyse. De ontwikkeling van de analyse wordt aan Leibniz en Newton toegeschreven. Ook Barrow, Descartes, de Fermat, Hudde en Huygens hebben eraan gewerkt. Een van de belangrijkste redenen om analyse te ontwikkelen was om het raaklijnprobleem op te lossen, d.w.z het construeren van de raaklijn in een punt aan een kromme c.q. het berekenen van de helling ervan. Dit artikel geeft een overzicht van de geschiedenis van de analyse.rzicht van de geschiedenis van de analyse.
, L'histoire du calcul infinitésimal remonte … L'histoire du calcul infinitésimal remonte à l'Antiquité. Sa création est liée à une polémique entre deux mathématiciens : Isaac Newton et Gottfried Wilhelm Leibniz. Néanmoins, on retrouve chez des mathématiciens plus anciens les prémices de ce type de calcul : Archimède, Thābit ibn Qurra, Pierre de Fermat et Isaac Barrow notamment. La notion de nombre dérivé a vu le jour au XVIIe siècle dans les écrits de Leibniz et de Newton qui le nomme fluxion et qui le définit comme « le quotient ultime de deux accroissements évanescents ». Le domaine mathématique de l'analyse numérique connut dans la seconde moitié du XVIIe siècle une avancée prodigieuse grâce aux travaux de Newton et de Leibniz en matière de calcul différentiel et intégral, traitant notamment de la notion d'infiniment petit et de son rapport avec les sommes dites intégrales. C'est cependant Blaise Pascal qui, dans la première moitié du XVIIe siècle, a le premier mené des études sur la notion de tangente à une courbe – lui-même les appelait « touchantes ». Le marquis de l'Hospital contribue à diffuser le calcul différentiel de Leibniz à la fin du XVIIe siècle grâce à son livre sur l'analyse des infiniment petits. John Wallis, mathématicien anglais (surtout connu pour la suite d'intégrales qui portent son nom), contribue également à l'essor de l'analyse différentielle. Néanmoins cette théorie tout juste éclose n'est pas encore, à l'époque, pourvue de toute la rigueur mathématique qu'elle aurait exigée, et notamment la notion d'infiniment petit introduite par Newton, qui tient plus de l'intuitif, et qui pourrait engendrer des erreurs dès lors que l'on ne s'entend pas bien sur ce qui est ou non négligeable. C'est au XVIIIe siècle que d'Alembert introduit la définition plus rigoureuse du nombre dérivé en tant que limite du taux d'accroissement – sous une forme semblable à celle qui est utilisée et enseignée de nos jours. Cependant, à l'époque de d'Alembert, c'est la notion de limite qui pose un problème : n'est pas encore construit formellement (voir Construction des nombres réels). C'est seulement avec les travaux de Weierstrass au milieu du XIXe siècle que le concept de dérivée sera entièrement formalisé. C'est à Lagrange (fin du XVIIIe siècle) qu'est due la notation , dès lors usuelle, pour désigner le nombre dérivé de en . C'est aussi lui qui définit le nom de « dérivée » pour désigner ce concept mathématique.e » pour désigner ce concept mathématique.
, Kalkulua (hasiera batean kalkulu infinites … Kalkulua (hasiera batean kalkulu infinitesimal deiturikoa) limiteak, jarraitutasuna, deribatuak, integralak eta serie infinituak oinarri dituen matematikaren adarra da. Kalkuluaren elementu asko Antzinako Grezian agertu ziren lehenik, baita Txinan eta Ekialde Ertainean ere. Geroago, Erdi Aroko Europan eta Indian ekarpenak egin ziren. XVII. mendearen amaieran Isaac Newtonek eta Gottfried Wilhelm Leibnizek kalkulu infinitesimala biziki garatu zuten, bakoitza bere aldetik. Banakako garapen honek Leibniz-Newtonen kalkulu-eztabaida eragin zuen. Kalkuluaren garapena eta zientzietan izandako erabilera hedatu egin ziren hurrengo mendeetan zehar. Gaur egun, kalkulua natur zientzia eta ingeniaritza askotan erabiltzen da, bai eta gizarte-zientzietan ere.ltzen da, bai eta gizarte-zientzietan ere.
, 无穷小演算（英語：Infinitesimal calculus）是微积分学的早期名称 … 无穷小演算（英語：Infinitesimal calculus）是微积分学的早期名称，在17世纪60年代由莱布尼茨和牛顿基于巴罗和笛卡尔等数学家的工作各自独立发展出来。它包括了微分演算和积分演算，分别用来指微分学和积分学的技术。无穷小演算以后发展为标准微积分及非标准分析等形式不一但彼此等价的体系。 在早期微积分中，无穷小量的使用被认为是不严格的，被一些作者严厉地批评，其中最有名的包括米歇尔·罗尔和贝克莱主教。后者在1734年的著作《分析家》中称它为“已死量的幽灵”。 一些数学家，如麦克劳林，试图去证明使用无穷小量在定理上的完备性。但直到150年后，才由柯西和威尔斯特拉斯完成了这一证明，结束了只能使用模糊的概念去定义无穷小量的历史。才由柯西和威尔斯特拉斯完成了这一证明，结束了只能使用模糊的概念去定义无穷小量的历史。
, El càlcul, conegut als inicis de la seva h … El càlcul, conegut als inicis de la seva història com a càlcul infinitesimal, és una disciplina matemàtica centrada en límits, continuïtat, derivades, integrals i sèries infinites. Isaac Newton i Gottfried Wilhelm Leibniz van desenvolupar de manera independent la teoria del càlcul infinitesimal al final del segle XVII; tant Leibniz com Newton van afirmar que l'altre li havia robat l'obra, i la controvèrsia del càlcul Leibniz-Newton va continuar fins a la mort de Leibniz el 1716.ntinuar fins a la mort de Leibniz el 1716.
, التفاضل والتكامل، المعروف في تاريخه المبكر … التفاضل والتكامل، المعروف في تاريخه المبكر باسم حساب التفاضل والتكامل اللانهائي، هو مجال رياضي يركز على النهايات، والاستمرارية، والمشتقات، التكاملات، والسلسلة اللانهائية. طور إسحاق نيوتن وغوتفريد لايبنتس بشكل مستقل نظرية حساب التفاضل والتكامل غير المحدود في أواخر القرن السابع عشر. بحلول نهاية القرن السابع عشر، ادعى كل باحث أن الآخر سرق عمله، واستمر الجدل حول حساب التفاضل والتكامل لايبنتس-نيوتن حتى وفاة لايبنتس في عام 1716.ايبنتس-نيوتن حتى وفاة لايبنتس في عام 1716.
, Calculus, originally called infinitesimal … Calculus, originally called infinitesimal calculus, is a mathematical discipline focused on limits, continuity, derivatives, integrals, and infinite series. Many elements of calculus appeared in ancient Greece, then in China and the Middle East, and still later again in medieval Europe and in India. Infinitesimal calculus was developed in the late 17th century by Isaac Newton and Gottfried Wilhelm Leibniz independently of each other. An argument over priority led to the Leibniz–Newton calculus controversy which continued until the death of Leibniz in 1716. The development of calculus and its uses within the sciences have continued to the present day.ciences have continued to the present day.
, Анализ бесконечно малых — историческое наз … Анализ бесконечно малых — историческое название математического анализа, раздела высшей математики, изучающего пределы, производные, интегралы и бесконечные ряды, и составляющего важную часть современного математического образования. Состоит из двух основных частей: дифференциального исчисления и интегрального исчисления, которые связаны между собой формулой Ньютона — Лейбница.ы между собой формулой Ньютона — Лейбница.
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Archimedes_pi.svg?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
https://archive.org/details/historyofcalculu0000boye +
, http://www-groups.dcs.st-and.ac.uk/~history/HistTopics/The_rise_of_calculus.html +
, http://www.economics.soton.ac.uk/staff/aldrich/Calculus%20and%20Analysis%20Earliest%20Uses.htm +
, https://books.google.com/books%3Fid=UdGBy8iLpocC&pg=PA46 +
, http://cudl.lib.cam.ac.uk/collections/newton +
, http://www.wdl.org/en/item/4327/ +
, https://books.google.com/books%3Fid=UdGBy8iLpocC +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
746117
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
48106
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1122673077
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Joseph_Louis_Lagrange +
, http://dbpedia.org/resource/Johann_van_Waveren_Hudde +
, http://dbpedia.org/resource/Derivative +
, http://dbpedia.org/resource/Potential_function_%28disambiguation%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Curve +
, http://dbpedia.org/resource/Method_of_indivisibles +
, http://dbpedia.org/resource/Geometric_sequence +
, http://dbpedia.org/resource/Francois-Joseph_Servois +
, http://dbpedia.org/resource/Empiricism +
, http://dbpedia.org/resource/George_Boole +
, http://dbpedia.org/resource/Christoph_Gudermann +
, http://dbpedia.org/resource/Frullani_integral +
, http://dbpedia.org/resource/Differential_of_a_function +
, http://dbpedia.org/resource/Acoustics +
, http://dbpedia.org/resource/Polymath +
, http://dbpedia.org/resource/Plagiarism +
, http://dbpedia.org/resource/Hermann_von_Helmholtz +
, http://dbpedia.org/resource/Fluxion +
, http://dbpedia.org/resource/Abraham_Robinson +
, http://dbpedia.org/resource/Economics +
, http://dbpedia.org/resource/Cycloid +
, http://dbpedia.org/resource/Eugenio_Beltrami +
, http://dbpedia.org/resource/Euler_integral_%28disambiguation%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Ordinate +
, http://dbpedia.org/resource/File:Archimedes_pi.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Hermann_Grassmann +
, http://dbpedia.org/resource/Infinitesimal_calculus +
, http://dbpedia.org/resource/Cavalieri%27s_principle +
, http://dbpedia.org/resource/Sharaf_al-D%C4%ABn_al-T%C5%ABs%C4%AB +
, http://dbpedia.org/resource/Bernhard_Riemann +
, http://dbpedia.org/resource/Politics +
, http://dbpedia.org/resource/Definite_integral +
, http://dbpedia.org/resource/Johannes_Kepler +
, http://dbpedia.org/resource/Kerala_school_of_astronomy_and_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Rolle%27s_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/Oxford_Calculators +
, http://dbpedia.org/resource/Heinrich_Rudolf_Hertz +
, http://dbpedia.org/resource/Edwin_Bailey_Elliott +
, http://dbpedia.org/resource/Differential_equation +
, http://dbpedia.org/resource/Bernard_Bolzano +
, http://dbpedia.org/resource/Madhava_of_Sangamagrama +
, http://dbpedia.org/resource/Adequality +
, http://dbpedia.org/resource/Zu_Chongzhi +
, http://dbpedia.org/resource/Chinese_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Autodidactic +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Inverse_function +
, http://dbpedia.org/resource/Complex_number +
, http://dbpedia.org/resource/Integral +
, http://dbpedia.org/resource/Tangent +
, http://dbpedia.org/resource/Electricity +
, http://dbpedia.org/resource/Quadrature_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Cambridge +
, http://dbpedia.org/resource/The_Quadrature_of_the_Parabola +
, http://dbpedia.org/resource/Zeno_of_Elea +
, http://dbpedia.org/resource/Leonhard_Euler +
, http://dbpedia.org/resource/Theory_of_elasticity +
, http://dbpedia.org/resource/Heat +
, http://dbpedia.org/resource/Convex_function +
, http://dbpedia.org/resource/Johann_Bernoulli +
, http://dbpedia.org/resource/Non-standard_calculus +
, http://dbpedia.org/resource/Democritus +
, http://dbpedia.org/resource/James_Gregory_%28astronomer_and_mathematician%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Spherical_harmonic +
, http://dbpedia.org/resource/Euler +
, http://dbpedia.org/resource/Isaac_Barrow +
, http://dbpedia.org/resource/Roshdi_Rashed +
, http://dbpedia.org/resource/Light +
, http://dbpedia.org/resource/Sophie_Germain +
, http://dbpedia.org/resource/Cavalieri%27s_quadrature_formula +
, http://dbpedia.org/resource/File:Gottfried_Wilhelm_Leibniz%2C_Bernhard_Christoph_Francke.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Otto_Hesse +
, http://dbpedia.org/resource/Symbol +
, http://dbpedia.org/resource/De_analysi_per_aequationes_numero_terminorum_infinitas +
, http://dbpedia.org/resource/Logic +
, http://dbpedia.org/resource/Abacus +
, http://dbpedia.org/resource/Category:History_of_calculus +
, http://dbpedia.org/resource/Karl_Weierstrass +
, http://dbpedia.org/resource/Ratio +
, http://dbpedia.org/resource/Methodological +
, http://dbpedia.org/resource/Opticks +
, http://dbpedia.org/resource/Gregoire_de_Saint-Vincent +
, http://dbpedia.org/resource/Gamma_function +
, http://dbpedia.org/resource/Philosophi%C3%A6_Naturalis_Principia_Mathematica +
, http://dbpedia.org/resource/Exponential_function +
, http://dbpedia.org/resource/Instantaneous_velocity +
, http://dbpedia.org/resource/Augustin_Louis_Cauchy +
, http://dbpedia.org/resource/Liu_Hui +
, http://dbpedia.org/resource/Calculus_%28medicine%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Charles_James_Hargreave +
, http://dbpedia.org/resource/Monadology +
, http://dbpedia.org/resource/Quarterly_Journal_of_Speech +
, http://dbpedia.org/resource/Rational_function +
, http://dbpedia.org/resource/Sphere +
, http://dbpedia.org/resource/Ibn_al-Haytham +
, http://dbpedia.org/resource/Ren%C3%A9_Descartes +
, http://dbpedia.org/resource/Magnitude_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Greek_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Jakob_Bernoulli +
, http://dbpedia.org/resource/Adrien-Marie_Legendre +
, http://dbpedia.org/resource/Jupiter +
, http://dbpedia.org/resource/Fluent_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Mikhail_Vasilievich_Ostrogradsky +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematics_education +
, http://dbpedia.org/resource/Analytic_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Fundamental_theorem_of_calculus +
, http://dbpedia.org/resource/Method_of_exhaustion +
, http://dbpedia.org/resource/Blaise_Pascal +
, http://dbpedia.org/resource/Potential +
, http://dbpedia.org/resource/Long_s +
, http://dbpedia.org/resource/Analytical_Society +
, http://dbpedia.org/resource/The_Method_of_Mechanical_Theorems +
, http://dbpedia.org/resource/Geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Hugo_Gyld%C3%A9n +
, http://dbpedia.org/resource/Wilhelm_Eduard_Weber +
, http://dbpedia.org/resource/Joseph_Ludwig_Raabe +
, http://dbpedia.org/resource/Propositional_calculus +
, http://dbpedia.org/resource/File:GodfreyKneller-IsaacNewton-1689.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Law +
, http://dbpedia.org/resource/Tangent_problem +
, http://dbpedia.org/resource/A._A._de_Sarasa +
, http://dbpedia.org/resource/Leonhard_Sohncke +
, http://dbpedia.org/resource/Taylor_series +
, http://dbpedia.org/resource/Carl_Friedrich_Gauss +
, http://dbpedia.org/resource/Zeno%27s_paradoxes +
, http://dbpedia.org/resource/William_Thomson%2C_1st_Baron_Kelvin +
, http://dbpedia.org/resource/Paraboloid +
, http://dbpedia.org/resource/Process_calculus +
, http://dbpedia.org/resource/John_Strutt%2C_3rd_Baron_Rayleigh +
, http://dbpedia.org/resource/Hellenistic +
, http://dbpedia.org/resource/Michel_Rolle +
, http://dbpedia.org/resource/Motion_%28physics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Giovanni_Antonio_Amedeo_Plana +
, http://dbpedia.org/resource/Neoclassical_economics +
, http://dbpedia.org/resource/On_the_Sphere_and_Cylinder +
, http://dbpedia.org/resource/John_Wallis +
, http://dbpedia.org/resource/Isaac_Newton +
, http://dbpedia.org/resource/Real_number +
, http://dbpedia.org/resource/Niels_Henrik_Abel +
, http://dbpedia.org/resource/Gabriel_Lam%C3%A9 +
, http://dbpedia.org/resource/Franz_Ernst_Neumann +
, http://dbpedia.org/resource/Moscow_Mathematical_Papyrus +
, http://dbpedia.org/resource/Heuristics +
, http://dbpedia.org/resource/Antoine_Arbogast +
, http://dbpedia.org/resource/File:Leibniz-Acta-1684-NovaMethodus.png +
, http://dbpedia.org/resource/Trait%C3%A9_des_Sinus_du_Quarte_Cercle +
, http://dbpedia.org/resource/Method_of_Indivisibles +
, http://dbpedia.org/resource/File:Leibniz%2C_Gottfried_Wilhelm_von_%E2%80%93_Nova_methodus_pro_maximis_et_minimis_-_Acta_Eruditorum_-_Tabula_XII_-_Graphs%2C_1684.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Jean_Claude_Saint-Venant +
, http://dbpedia.org/resource/Charles_Leudesdorf +
, http://dbpedia.org/resource/Friedrich_Wilhelm_Franz_Meyer +
, http://dbpedia.org/resource/Leslie_Ellis +
, http://dbpedia.org/resource/George_Green_%28mathematician%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Physics +
, http://dbpedia.org/resource/Infinitesimal +
, http://dbpedia.org/resource/Hyperbolic_logarithm +
, http://dbpedia.org/resource/Leibnizian_analytical_calculus +
, http://dbpedia.org/resource/Methodus_Fluxionum_et_Serierum_Infinitarum +
, http://dbpedia.org/resource/Oscar_Xavier_Schl%C3%B6milch +
, http://dbpedia.org/resource/Arithmetic_sequence +
, http://dbpedia.org/resource/Analytic_continuation +
, http://dbpedia.org/resource/Leibniz%E2%80%93Newton_calculus_controversy +
, http://dbpedia.org/resource/Jean_Baptiste_Joseph_Fourier +
, http://dbpedia.org/resource/Felicific_calculus +
, http://dbpedia.org/resource/Evangelista_Torricelli +
, http://dbpedia.org/resource/Complex_plane +
, http://dbpedia.org/resource/Factorial +
, http://dbpedia.org/resource/Alfred_Clebsch +
, http://dbpedia.org/resource/Hermann_Hankel +
, http://dbpedia.org/resource/Vilhelm_Bjerknes +
, http://dbpedia.org/resource/James_MacCullagh +
, http://dbpedia.org/resource/Trapezoidal_rule +
, http://dbpedia.org/resource/Mean_speed_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/Bonaventura_Cavalieri +
, http://dbpedia.org/resource/Integral_calculus +
, http://dbpedia.org/resource/Leopold_Kronecker +
, http://dbpedia.org/resource/Nicole_Oresme +
, http://dbpedia.org/resource/Continuity_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Babylon +
, http://dbpedia.org/resource/File:Parabolic_segment_and_inscribed_triangle.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Wikt:calx +
, http://dbpedia.org/resource/Binomial_theorem +
, http://dbpedia.org/resource/File:Alhazen-cropped.png +
, http://dbpedia.org/resource/Gustav_Kirchhoff +
, http://dbpedia.org/resource/Rudolf_Lipschitz +
, http://dbpedia.org/resource/Peter_Gustav_Lejeune_Dirichlet +
, http://dbpedia.org/resource/Natural_logarithm +
, http://dbpedia.org/resource/File:Maria_Gaetana_Agnesi.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Elwin_Bruno_Christoffel +
, http://dbpedia.org/resource/Antiderivative +
, http://dbpedia.org/resource/Archimedes_use_of_infinitesimals +
, http://dbpedia.org/resource/Method_of_Fluxions +
, http://dbpedia.org/resource/Calculus_of_finite_differences +
, http://dbpedia.org/resource/Gottfried_Wilhelm_Leibniz +
, http://dbpedia.org/resource/John_von_Neumann +
, http://dbpedia.org/resource/Fourth_power +
, http://dbpedia.org/resource/Equation +
, http://dbpedia.org/resource/Gilles_Deleuze +
, http://dbpedia.org/resource/Function_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Rudolf_Julius_Emanuel_Clausius +
, http://dbpedia.org/resource/Joseph_Liouville +
, http://dbpedia.org/resource/File:Hyperbola_E.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Christiaan_Huygens +
, http://dbpedia.org/resource/Numerical_digit +
, http://dbpedia.org/resource/Metaphysics +
, http://dbpedia.org/resource/Abscissa +
, http://dbpedia.org/resource/Derivative_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Diminutive +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_logarithms +
, http://dbpedia.org/resource/James_Clerk_Maxwell +
, http://dbpedia.org/resource/Eduard_Heine +
, http://dbpedia.org/resource/Pierre_de_Fermat +
, http://dbpedia.org/resource/Eudoxus_of_Cnidus +
, http://dbpedia.org/resource/Calculus +
, http://dbpedia.org/resource/Pierre-Simon_Laplace +
, http://dbpedia.org/resource/Archimedes +
, http://dbpedia.org/resource/Leibniz_and_Newton_calculus_controversy +
, http://dbpedia.org/resource/Maria_Gaetana_Agnesi +
, http://dbpedia.org/resource/Exponentiation +
, http://dbpedia.org/resource/Eug%C3%A8ne_Charles_Catalan +
, http://dbpedia.org/resource/Integer +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Sim%C3%A9on_Denis_Poisson +
, http://dbpedia.org/resource/Augustin-Jean_Fresnel +
, http://dbpedia.org/resource/Augustin-Louis_Cauchy +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematical_analysis +
, http://dbpedia.org/resource/David_Bierens_de_Haan +
, http://dbpedia.org/resource/Astronomy +
, http://dbpedia.org/resource/Latin +
, http://dbpedia.org/resource/Carl_Gustav_Jakob_Jacobi +
, http://dbpedia.org/resource/Limit_%28mathematics%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Infinite_series +
, http://dbpedia.org/resource/Calculus_of_variations +
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:C. +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Rp +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_thesis +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_journal +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Main +
, http://dbpedia.org/resource/Template:See_also +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:History_of_science +
, http://dbpedia.org/resource/Template:In_lang +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_book +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Wikiquotes +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:History_of_calculus +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Discipline +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/History_of_calculus?oldid=1122673077&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Alhazen-cropped.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Maria_Gaetana_Agnesi.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Parabolic_segment_and_inscribed_triangle.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Gottfried_Wilhelm_Leibniz%2C_Bernhard_Christoph_Francke.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Hyperbola_E.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Archimedes_pi.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/GodfreyKneller-IsaacNewton-1689.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Leibniz%2C_Gottfried_Wilhelm_von_%E2%80%93_Nova_methodus_pro_maximis_et_minimis_-_Acta_Eruditorum_-_Tabula_XII_-_Graphs%2C_1684.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Leibniz-Acta-1684-NovaMethodus.png +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/History_of_calculus +
|
| owl:sameAs |
http://hi.dbpedia.org/resource/%E0%A4%95%E0%A5%88%E0%A4%B2%E0%A4%95%E0%A5%81%E0%A4%B2%E0%A4%B8_%E0%A4%95%E0%A4%BE_%E0%A4%87%E0%A4%A4%E0%A4%BF%E0%A4%B9%E0%A4%BE%E0%A4%B8 +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_calculus +
, http://eu.dbpedia.org/resource/Kalkuluaren_historia +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E6%97%A0%E7%A9%B7%E5%B0%8F%E6%BC%94%E7%AE%97 +
, http://cv.dbpedia.org/resource/%D0%92%C4%95%C3%A7%D1%81%C4%95%D1%80_%D0%BF%C4%95%D1%87%C4%95%D0%BA%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD_%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B7%C4%95%D0%BD_%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B9%C4%95 +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%94%D7%99%D7%A1%D7%98%D7%95%D7%A8%D7%99%D7%94_%D7%A9%D7%9C_%D7%94%D7%97%D7%A9%D7%91%D7%95%D7%9F_%D7%94%D7%90%D7%99%D7%A0%D7%A4%D7%99%D7%A0%D7%99%D7%98%D7%A1%D7%99%D7%9E%D7%9C%D7%99 +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Hist%C3%B2ria_del_c%C3%A0lcul +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B7_%D0%B1%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8B%D1%85 +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Histoire_du_calcul_infinit%C3%A9simal +
, https://global.dbpedia.org/id/2DF3e +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D8%AA%D8%A7%D8%B1%D9%8A%D8%AE_%D8%A7%D9%84%D8%AA%D9%81%D8%A7%D8%B6%D9%84_%D9%88%D8%A7%D9%84%D8%AA%D9%83%D8%A7%D9%85%D9%84 +
, http://bn.dbpedia.org/resource/%E0%A6%95%E0%A7%8D%E0%A6%AF%E0%A6%BE%E0%A6%B2%E0%A6%95%E0%A7%81%E0%A6%B2%E0%A6%BE%E0%A6%B8%E0%A7%87%E0%A6%B0_%E0%A6%87%E0%A6%A4%E0%A6%BF%E0%A6%B9%E0%A6%BE%E0%A6%B8 +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.0118r544 +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Geschiedenis_van_de_analyse_%28wiskunde%29 +
, http://www.wikidata.org/entity/Q2338709 +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/ontology/Sport +
|
| rdfs:comment |
Анализ бесконечно малых — историческое наз … Анализ бесконечно малых — историческое название математического анализа, раздела высшей математики, изучающего пределы, производные, интегралы и бесконечные ряды, и составляющего важную часть современного математического образования. Состоит из двух основных частей: дифференциального исчисления и интегрального исчисления, которые связаны между собой формулой Ньютона — Лейбница.ы между собой формулой Ньютона — Лейбница.
, Історія обчислень довша, ніж історія обчислювальної техніки і сучасних обчислювальних технологій і включає в себе історію методів, які можна було використовувати маючи ручку та папір або крейду і дошку.
, El càlcul, conegut als inicis de la seva h … El càlcul, conegut als inicis de la seva història com a càlcul infinitesimal, és una disciplina matemàtica centrada en límits, continuïtat, derivades, integrals i sèries infinites. Isaac Newton i Gottfried Wilhelm Leibniz van desenvolupar de manera independent la teoria del càlcul infinitesimal al final del segle XVII; tant Leibniz com Newton van afirmar que l'altre li havia robat l'obra, i la controvèrsia del càlcul Leibniz-Newton va continuar fins a la mort de Leibniz el 1716.ntinuar fins a la mort de Leibniz el 1716.
, L'histoire du calcul infinitésimal remonte … L'histoire du calcul infinitésimal remonte à l'Antiquité. Sa création est liée à une polémique entre deux mathématiciens : Isaac Newton et Gottfried Wilhelm Leibniz. Néanmoins, on retrouve chez des mathématiciens plus anciens les prémices de ce type de calcul : Archimède, Thābit ibn Qurra, Pierre de Fermat et Isaac Barrow notamment. La notion de nombre dérivé a vu le jour au XVIIe siècle dans les écrits de Leibniz et de Newton qui le nomme fluxion et qui le définit comme « le quotient ultime de deux accroissements évanescents ».time de deux accroissements évanescents ».
, التفاضل والتكامل، المعروف في تاريخه المبكر … التفاضل والتكامل، المعروف في تاريخه المبكر باسم حساب التفاضل والتكامل اللانهائي، هو مجال رياضي يركز على النهايات، والاستمرارية، والمشتقات، التكاملات، والسلسلة اللانهائية. طور إسحاق نيوتن وغوتفريد لايبنتس بشكل مستقل نظرية حساب التفاضل والتكامل غير المحدود في أواخر القرن السابع عشر. بحلول نهاية القرن السابع عشر، ادعى كل باحث أن الآخر سرق عمله، واستمر الجدل حول حساب التفاضل والتكامل لايبنتس-نيوتن حتى وفاة لايبنتس في عام 1716.ايبنتس-نيوتن حتى وفاة لايبنتس في عام 1716.
, Analyse is een tak van de wiskunde die ont … Analyse is een tak van de wiskunde die ontwikkeld is uit de rekenkunde en de meetkunde. Analyse is het vakgebied dat zich bezighoudt met eigenschappen van functies, zoals extreme waarden, stationaire punten, asymptoten, krommen, hellingen van raaklijnen en door krommen omsloten oppervlaktes. Kernbegrippen van de analyse vormen de afgeleiden, integralen en limieten. Zie analyse (wiskunde) voor een overzicht van de hedendaagse analyse. Dit artikel geeft een overzicht van de geschiedenis van de analyse.rzicht van de geschiedenis van de analyse.
, Kalkulua (hasiera batean kalkulu infinites … Kalkulua (hasiera batean kalkulu infinitesimal deiturikoa) limiteak, jarraitutasuna, deribatuak, integralak eta serie infinituak oinarri dituen matematikaren adarra da. Kalkuluaren elementu asko Antzinako Grezian agertu ziren lehenik, baita Txinan eta Ekialde Ertainean ere. Geroago, Erdi Aroko Europan eta Indian ekarpenak egin ziren. XVII. mendearen amaieran Isaac Newtonek eta Gottfried Wilhelm Leibnizek kalkulu infinitesimala biziki garatu zuten, bakoitza bere aldetik. Banakako garapen honek Leibniz-Newtonen kalkulu-eztabaida eragin zuen.iz-Newtonen kalkulu-eztabaida eragin zuen.
, Calculus, originally called infinitesimal … Calculus, originally called infinitesimal calculus, is a mathematical discipline focused on limits, continuity, derivatives, integrals, and infinite series. Many elements of calculus appeared in ancient Greece, then in China and the Middle East, and still later again in medieval Europe and in India. Infinitesimal calculus was developed in the late 17th century by Isaac Newton and Gottfried Wilhelm Leibniz independently of each other. An argument over priority led to the Leibniz–Newton calculus controversy which continued until the death of Leibniz in 1716. The development of calculus and its uses within the sciences have continued to the present day.ciences have continued to the present day.
, 无穷小演算（英語：Infinitesimal calculus）是微积分学的早期名称 … 无穷小演算（英語：Infinitesimal calculus）是微积分学的早期名称，在17世纪60年代由莱布尼茨和牛顿基于巴罗和笛卡尔等数学家的工作各自独立发展出来。它包括了微分演算和积分演算，分别用来指微分学和积分学的技术。无穷小演算以后发展为标准微积分及非标准分析等形式不一但彼此等价的体系。 在早期微积分中，无穷小量的使用被认为是不严格的，被一些作者严厉地批评，其中最有名的包括米歇尔·罗尔和贝克莱主教。后者在1734年的著作《分析家》中称它为“已死量的幽灵”。 一些数学家，如麦克劳林，试图去证明使用无穷小量在定理上的完备性。但直到150年后，才由柯西和威尔斯特拉斯完成了这一证明，结束了只能使用模糊的概念去定义无穷小量的历史。才由柯西和威尔斯特拉斯完成了这一证明，结束了只能使用模糊的概念去定义无穷小量的历史。
|
| rdfs:label |
Історія обчислень
, Histoire du calcul infinitésimal
, 无穷小演算
, History of calculus
, تاريخ التفاضل والتكامل
, Анализ бесконечно малых
, Història del càlcul
, Geschiedenis van de analyse (wiskunde)
, Kalkuluaren historia
|
| rdfs:seeAlso |
http://dbpedia.org/resource/Indian_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Greek_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Ancient_Egyptian_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Chinese_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_mathematics +
, http://dbpedia.org/resource/Medieval_Islam +
, http://dbpedia.org/resource/Leibniz%E2%80%93Newton_calculus_controversy +
|
