| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
De Architectura és un llibre cabdal de l'a … De Architectura és un llibre cabdal de l'arquitectura romana, escrit per Marc Vitruvi Pol·lió vers l'any 20 aC, recollint la seva experiència professional al final de la seva vida. Segons tots els indicis, va escriure l'obra en una data posterior al 27 aC, quan August fou proclamat emperador, ja que el compendi de llibres pretenia servir de referència al Cèsar perquè pogués jutjar els diversos edificis erigits i aquells que pogués erigir en el futur; i abans de l'11 aC, perquè esmenta com a viva Octàvia, la germana d'August, que va morir en aquest any. És el tractat sobre arquitectura més antic que es conserva i va ser pres pels arquitectes renaixentistes com a referència de primera mà per al coneixement de les manifestacions arquitectòniques de l'antiguitat grecollatina. D'ell només han arribat els seus texts, ja que les il·lustracions originals, a les que durant els llibres fa constant referència, s'han perdut. El seu tractat constitueix un compendi d'altres texts, moltes vegades monogràfics sobre edificis hel·lenístics, als autors dels quals, especialment a Hermògenes, menciona amb freqüència, però també documenta alguns aspectes de la tradició arquitectònica de la República i dels inicis de l'imperi, amb una especial atenció als problemes constructius i tècnica de l'arquitectura. constructius i tècnica de l'arquitectura.
, De architectura es un tratado sobre arquit … De architectura es un tratado sobre arquitectura escrito por Marco Vitruvio, probablemente hacia el año 15 a. C.,. Es el texto más antiguo que se conserva sobre la materia y fue tomado por los arquitectos renacentistas como referencia de primera mano para el conocimiento de las manifestaciones arquitectónicas de la antigüedad grecolatina. De él solo nos han llegado los textos, habiéndose perdido las ilustraciones originales.dose perdido las ilustraciones originales.
, 建筑十书（De architectura )是一本建筑学著作。这本书由古罗马建筑师和 … 建筑十书（De architectura )是一本建筑学著作。这本书由古罗马建筑师和军事工程师维特鲁威撰写，献给他的赞助人凯撒·奥古斯都皇帝，作为建筑项目的指南。这是唯一一部从古代流传下来的关于建筑的著作。文艺复兴以来，建筑十书被视为第一本建筑理论著作，也是古典建筑典籍的主要来源。它包含关于希腊和罗马建筑的各种详尽信息，以及军营、城市和大型建筑（渡槽、建筑、浴室、港口）和小型设施（机器、测量装置、仪器）结构的规划和设计说明。由于维特鲁威在、穹顶、混凝土和其他与罗马帝国建筑的创新出现之前就出版了这本书，建筑十书没有介绍任何罗马建筑设计和技术创新。马帝国建筑的创新出现之前就出版了这本书，建筑十书没有介绍任何罗马建筑设计和技术创新。
, De architectura (On architecture, publishe … De architectura (On architecture, published as Ten Books on Architecture) is a treatise on architecture written by the Roman architect and military engineer Marcus Vitruvius Pollio and dedicated to his patron, the emperor Caesar Augustus, as a guide for building projects. As the only treatise on architecture to survive from antiquity, it has been regarded since the Renaissance as the first book on architectural theory, as well as a major source on the canon of classical architecture. It contains a variety of information on Greek and Roman buildings, as well as prescriptions for the planning and design of military camps, cities, and structures both large (aqueducts, buildings, baths, harbours) and small (machines, measuring devices, instruments). Since Vitruvius published before the development of cross vaulting, domes, concrete, and other innovations associated with Imperial Roman architecture, his ten books give no information on these hallmarks of Roman building design and technology.s of Roman building design and technology.
, De architectura (en français « au sujet de … De architectura (en français « au sujet de l’architecture ») est le traité d'architecture en latin de Vitruve, écrit vers -15, et dédié à l’empereur Auguste. Ce traité expose le principe de la superposition vitruvienne des trois ordres classiques, c'est-à-dire les trois qualités de firmitas, utilitas, et venustas — autrement dit forte (ou pérenne), utile et belle ; et celui selon lequel l’architecture est une imitation de la nature. Ces principes formeront la base de ce que l’on appellera par la suite la conception classique de l’architecture.la conception classique de l’architecture.
, «Де́сять книг про архітекту́ру» (лат. De a … «Де́сять книг про архітекту́ру» (лат. De architectura libri decem) — трактат про архітектуру римського архітектора Марка Вітрувія Полліона. Він є єдиною збереженою античною роботою про архітектуру й однією з перших латинською мовою. За свідченнями самого Вітрувія, на момент написання трактату латинською були написані всього чотири книги про архітектуру: Фуфіція, Теренція Варрона та ще дві Публія Септимія. Книга присвячена імператору Августу як знак подяки за надану ним допомогу.сту як знак подяки за надану ним допомогу.
, De Architectura Libri Decem (em português: … De Architectura Libri Decem (em português: Dez Livros sobre a Arquitetura) é um tratado escrito em latim sobre a arquitetura e a atividade do arquiteto. O título costuma ser referido apenas como Sobre a arquitetura ou Da arquitetura. A obra é de autoria do romano Marco Vitrúvio Polião, e foi escrita no século I a.C. Está dividida em dez volumes, cada qual abordando um aspeto específico da arquitetura. Possui grande importância histórica pois é o único tratado clássico sobre o tema que sobreviveu até aos dias atuais. Além disto, foi o único conhecido pelos estudiosos da Renascença, influenciando a arquitetura produzida no período e não só, fundamentada em três princípios:
* "Utilitas" (comodidade e função);
* "Firmitas" (solidez); e
* "Venustas" (beleza).itas" (solidez); e
* "Venustas" (beleza).
, De architectura (Nederlands: Over architec … De architectura (Nederlands: Over architectuur) is een verhandeling over architectuur geschreven door de Romeinse architect Vitruvius en opgedragen aan zijn beschermheer, de keizer Caesar Augustus, als een gids voor bouwprojecten. Het werk is een van de belangrijkste bronnen van de moderne kennis van de Romeinse manier van bouwen, alsmede de planning en het ontwerp van constructies, zowel grote (aquaducten, gebouwen, baden, havens) als kleine (machines, meetapparatuur, instrumenten). Hij is ook de voornaamste bron van het beroemde verhaal van Archimedes en zijn Eureka-ervaring.al van Archimedes en zijn Eureka-ervaring.
, «Де́сять книг об архитекту́ре» (лат. De ar … «Де́сять книг об архитекту́ре» (лат. De architectura libri decem) — трактат об архитектуре прославившегося этой работой древнеримского архитектора Марка Витрувия Поллиона. Трактат является единственной сохранившейся античной работой об архитектуре и одной из первых на латинском языке. По свидетельству самого Витрувия, ко времени его написания на латинском существовало всего четыре книги по архитектуре: Фуфиция, Теренция Варрона и две — Публия Септимия. Книга посвящена императору Августу как знак благодарности за оказанную им помощь. Во введении к трактату, фактически являющемся посвящением императору, Витрувий превозносит достоинства, величие и мудрость Цезаря. Трактат написан по разным данным между 16 и 13 годами до н. э. Открытым остаётся вопрос, написан ли знаменитый трактат об архитектуре одним человеком или он представляет собой компиляцию, составленную последующими библиотекарями и переписчиками. По признанию самого Витрувия, он пользовался сочинениями тридцати семи древних авторов, ныне утраченными, в частности Пифея.оров, ныне утраченными, в частности Пифея.
, De Architectura (euskaraz Arkitekturaz) ed … De Architectura (euskaraz Arkitekturaz) edo Arkitekturaren 10 liburuak ezagutzen den arkitektura tratatu zaharrena da, garai klasikotik iritsi zaigun tratatu bakarra, Vitruvio arkitekto, idazle eta teorialari erromatarrak idatzia K.a. I. mendean. Idatzi hau, garai klasikoko pentsaeraren eta bizitzaren inguruaren adierazle da. Antzinate klasikoan idatzitako tratatu honek ondoren garatuko den arkitektura tratatuen eta pentsakeraren oinarriak ezarriko ditu. Vitruviok giza gorputzaren neurriak behatu eta aztertu ondoren, proportzio hauek arkitekturekin uztartu zituen. Hirien eta hauen arkitekturen neurri zehatzak emateaz gain, garaiko diskurtso politiko eta sozialaren isla da, azkenean, arkitektura praktika honek azpimarratzen zituen arauak gizartean oinarritutako arau politiko eta moralak adierazten zituelako. Vitruviorentzat edertasun kanona, giza proportzioen antolaera armoniotsuan datza. Gizakien proportzio orekatsu hau, garaiko eraikinetan isladatu behar zirela aldarrikatu zuen. Bere tratatuaren lehenengo liburuan, Vitruvio, arkitektura eta arkitektoaren izaera liberalaz mintzatzen da. Teorialari honen ustez, arkitekturak alde praktikoa izateaz gain alde teorikoa bazuen. Hori dela eta, arkitekto on batek garaiko Trivium (Hizkuntz jasoak, Historia, Filosofia..) eta Cuadrivium-ak (Artimetika, Geometria, Optila, Astronomia..) menperatu behar zituen. Ideia hauek, Cuattrocento eta Cinquecento-ko Italiako pentsalari eta humanistetan sakonki errotu ziren. Modu honetan, Vitruvioren Arkitekturaren hamar liburuak errenazimendu garaian, artista askorentzako funtsezko iturri bilakatu zen. Hala nola: Brunelleschi, Alberti, Leonardo Da Vinci... tratatu hau abiapuntutzat hartuko zuten beraien arkitektura eta pinturaren lenguai artistikoa garatzerako orduan. Liburu honetan agertzen diren ideiak oso aipagarriak eta baliagarriak dira. Hala ere, ideiarik azpimarragarriena, aldez aurretik aipatutako eraikuntzetan giza proportzio harmoniotsuen uztartzearen beharrarena izango zen. Hamar liburuetatik hirugarren liburuarenlehenengo kapituluan azaltzen da ideia hau:. “Etzanda dagoen gizon batek besoak eta hankak izar baten modura luzatzen baditu eta zilborraren erdian konpas batekin borobil bat marrazten bada, gorputz-adar guztiek marraztutako zirkuluan modu perfektu batean bat etortzen direla ikusiko da. Berdina gertatuko litzateke etzanda dagoen gizon horren inguruan karratu bat marraztu ezkero; oinplantetik burugaineraino eta hanketatik besoetarainoko distantzia karratu perfektu bat sortuko duela ikusiko da”. Hori dela eta, esan genezake K.a. I mendean idatzitako tratatu honek, Antzinate Klasikoko arkitektura eta pentsakera ezagutzeko iturri ezinbestekoa izateaz gain, ondorengo garaietan garatuko den pentsakeran izugarrizko pisua izan zuen. Esan bezala, Brunelleschi, Alberti, Leonardo Da Vinci.. bezalako genioek Vitruviok zabaldutako bidetik abiatuz ondorengo garaietan garatuko den arkitektuaren inguruko pentsakera baldintzatuko du.aren inguruko pentsakera baldintzatuko du.
, دي أركيتيكتورا (بالإنجليزية: De architectu … دي أركيتيكتورا (بالإنجليزية: De architectura) (عن العمارة، نُشرت تحت عنوان عشرة كتب عن العمارة) هي دراسة عن العمارة كتبها المعمار الروماني والمهندس الحربي ماركوس فيترفيوس بوليو كدليل لمشاريع البناء وأهداها إلى حاكمه الإمبراطور قيصر أغسطس.وقد اعتبرت هذه الدراسة ومنذ عصر النهضة، الكتاب الأول عن نظرية العمارة، ومصدرا رئيسيا لقوانين العمارة الكلاسيكية، فهي الدراسة الوحيدة من نوعها من العصور القديمة التي بقيت محفوظة حتى وقتنا هذا. تشمل الدراسة معلومات متنوعة عن المباني الرومانية، كما تحوي دليلا جاهزا لتخطيط وتصميم المعسكرات الحربية، المدن، وكل من المنشآت الكبيرة كالقنوات والمباني والحمامات والمرافئ، والإنشاءات الصغيرة كالآلات ووسائط القياس وأدوات العمل. لا تعطي كتب فيتروفيوس العشرة أي فكرة عن أي من العقود المتقاطعة، أو القباب أو الخرسانة أو أي من الابتكارات المتعلقة بالثورة المعمارة الرومانية اللاحقة، حيث أنها كتبت قبل هذه المنجزات التقنية والتصميمية للعمارة الرومانية.جزات التقنية والتصميمية للعمارة الرومانية.
, De architectura (Sull'architettura) è un t … De architectura (Sull'architettura) è un trattato latino scritto da Marco Vitruvio Pollione intorno al 15 a.C. È l'unico testo sull'architettura giunto integro dall'antichità e divenne il fondamento teorico dell'architettura occidentale, dal Rinascimento fino alla fine del XIX secolo.L'opera costituisce inoltre una delle fonti principali della moderna conoscenza sui metodi costruttivi degli antichi romani, come pure della progettazione di strutture, sia grandi (acquedotti, edifici, bagni, porti) che piccole (macchine, strumenti di misurazione, utensili).hine, strumenti di misurazione, utensili).
, De architectura (bahasa Inggris: On archit … De architectura (bahasa Inggris: On architecture, diterbitkan sebagai Sepuluh Buku tentang Arsitektur) adalah sebuah risalah tentang arsitektur yang ditulis oleh Arsitek Romawi dan insinyur militer Marcus Vitruvius Pollio dan didedikasikan untuk pelindungnya, kaisar Augustus Caesar, sebagai panduan untuk membangun proyek-proyek. Sebagai satu-satunya risalah tentang arsitektur yang bertahan dari zaman dahulu, hal ini telah dianggap (sejak masa Renaissance) sebagai buku pertama tentang teori arsitektur, serta sumber utama pada canon Arsitektur Klasik. Buku ini berisi berbagai informasi tentang bangunan Yunani dan Romawi, serta resep untuk perencanaan dan desain dari kamp-kamp militer, kota, dan struktur bangunan baik yang besar (seperti saluran air, bangunan, mandi, pelabuhan) dan bangunan kecil (seperti mesin, alat ukur, instrumen). Semenjak Vitruvius menerbitkan buku ini sebelum pengembangan lintas kubah, kubah, beton, dan inovasi lainnya yang berhubungan dengan arsitektur Kekaisaran Romawi, sepuluh buku ini tidak dianggap sebagai sumber informasi tentang keunggulan dari desain Romawi dalam bidang bangunan dan teknologi.omawi dalam bidang bangunan dan teknologi.
, 『建築について』（De architectura デ・アーキテクチュラ、On arc … 『建築について』（De architectura デ・アーキテクチュラ、On architecture 『建築論』、Ten Books on Architecture 『建築十書』）は、古代ローマのArchitectus（建築をはじめ、土木、機械などの制作を指導する技術者）であるウィトルウィウスによって著された、architectura（建築ほかの諸技術）について書かれた10の論文である。皇帝アウグストゥスに捧げられた。 日本では森田慶一の翻訳が『ウィトル-ウィウス建築書』として刊行されている。 建築に関する古代の包括的な論文として唯一今日まで残るものである。ルネサンス以来、建築理論に関する最古の本、そして正統な古典建築に関する主要な資料とみなされてきた 。それはギリシャとローマの建物、そして軍事キャンプ、都市、そして大小の建築（水路、建物、浴室、港）と小さな構築物（機械、測定装置、計器）の計画と設計のための処方箋に関する様々な情報を含んでいる 。ウィトルウィウスはヴォールト、ドーム、コンクリート、その他のローマ建築に関連する革新的技術を記述しており、ローマの建築設計と技術に関する情報源となっている 。 ウィトルウィウスはまた建築の比例との関わりで人体の理想的なプロポーションを論じている（第3書）。これをもとにルネサンス期のレオナルド・ダ・ヴィンチによって「ウィトルウィウス的人体図」（Homo Vitruvianus）が描かれた。によって「ウィトルウィウス的人体図」（Homo Vitruvianus）が描かれた。
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/De_architectura.jpg?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Vitruvius/home.html +
, https://penelope.uchicago.edu/Thayer/L/Roman/Texts/Vitruvius/1%2A.html%233.2 +
, http://roderic.uv.es/handle/10550/43 +
, http://store.doverpublications.com/0486206459.html +
, http://architectura.cesr.univ-tours.fr/Traite/Notice/ENSBA188A7.asp +
, http://www.fh-augsburg.de/~harsch/Chronologia/Lsante01/Vitruvius/vit_ar01.html +
, http://hdl.handle.net/10550/16856 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
1972288
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageInterLanguageLink
|
http://de.dbpedia.org/resource/Vitruv +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
28505
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1123247944
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Albertus_Magnus +
, http://dbpedia.org/resource/Aristotle +
, http://dbpedia.org/resource/Florence +
, http://dbpedia.org/resource/Priene +
, http://dbpedia.org/resource/Henry_Wotton +
, http://dbpedia.org/resource/Water_wheels +
, http://dbpedia.org/resource/National_Museum_of_Wales +
, http://dbpedia.org/resource/Archimedes +
, http://dbpedia.org/resource/Lead +
, http://dbpedia.org/resource/Archimedes%27_screw +
, http://dbpedia.org/resource/Woodcut +
, http://dbpedia.org/resource/Peutinger_Table +
, http://dbpedia.org/resource/Plato +
, http://dbpedia.org/resource/Pulleys +
, http://dbpedia.org/resource/Leonardo_da_Vinci +
, http://dbpedia.org/resource/Barbegal +
, http://dbpedia.org/resource/Essex +
, http://dbpedia.org/resource/Phocaea +
, http://dbpedia.org/resource/Hermeneutics +
, http://dbpedia.org/resource/Hero_of_Alexandria +
, http://dbpedia.org/resource/Artisan +
, http://dbpedia.org/resource/Pneumatics +
, http://dbpedia.org/resource/Automaton +
, http://dbpedia.org/resource/Venice +
, http://dbpedia.org/resource/Salomon_de_Caus +
, http://dbpedia.org/resource/Niccol%C3%B2_Acciaioli +
, http://dbpedia.org/resource/Measurement +
, http://dbpedia.org/resource/Canon_%28basic_principle%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Middle_Ages +
, http://dbpedia.org/resource/Fulling +
, http://dbpedia.org/resource/Aeolipile +
, http://dbpedia.org/resource/Building_material +
, http://dbpedia.org/resource/Vitruvius +
, http://dbpedia.org/resource/Hoist_%28device%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Verona +
, http://dbpedia.org/resource/Hierapolis_sawmill +
, http://dbpedia.org/resource/St._Thomas_Aquinas +
, http://dbpedia.org/resource/Einhard +
, http://dbpedia.org/resource/Teos +
, http://dbpedia.org/resource/Stereographic_projection +
, http://dbpedia.org/resource/Myus +
, http://dbpedia.org/resource/Hypocaust +
, http://dbpedia.org/resource/Lime_%28material%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Project_Gutenberg +
, http://dbpedia.org/resource/Sundial +
, http://dbpedia.org/resource/Urban_planning +
, http://dbpedia.org/resource/Pont_du_Gard +
, http://dbpedia.org/resource/Dolaucothi +
, http://dbpedia.org/resource/Frontinus +
, http://dbpedia.org/resource/Proportion_%28architecture%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Architect +
, http://dbpedia.org/resource/Corinthian_order +
, http://dbpedia.org/resource/Claude_Perrault +
, http://dbpedia.org/resource/Aqueducts_of_Rome +
, http://dbpedia.org/resource/Civil_engineer +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Military_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Inigo_Jones +
, http://dbpedia.org/resource/Doric_order +
, http://dbpedia.org/resource/Ancient_Rome +
, http://dbpedia.org/resource/Carolingian_Renaissance +
, http://dbpedia.org/resource/Water_mill +
, http://dbpedia.org/resource/Caria +
, http://dbpedia.org/resource/File:Pont_du_Gard_BLS.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Astronomy +
, http://dbpedia.org/resource/Ionic_order +
, http://dbpedia.org/resource/Geometry +
, http://dbpedia.org/resource/File:VitruviusTenBooksMHMorgan1914p295.gif +
, http://dbpedia.org/resource/Plumb_line +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_concrete +
, http://dbpedia.org/resource/William_of_Malmesbury +
, http://dbpedia.org/resource/File:De_architectura.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Crane_%28machine%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Jean_de_Montreuil +
, http://dbpedia.org/resource/Soil_rebound +
, http://dbpedia.org/resource/Public_bath +
, http://dbpedia.org/resource/File:Ballista.gif +
, http://dbpedia.org/resource/Charlemagne +
, http://dbpedia.org/resource/Force_pump +
, http://dbpedia.org/resource/Miletus +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_technology +
, http://dbpedia.org/resource/Subsidence +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Roman_siege_engines +
, http://dbpedia.org/resource/File:Greekhse1.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/File:Archscrew2.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_sundials +
, http://dbpedia.org/resource/File:Hypocaustum.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Surveyor_%28surveying%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Ancient_Roman_siege_warfare +
, http://dbpedia.org/resource/Primitive_hut +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_villa +
, http://dbpedia.org/resource/Wiktionary:commodity +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Construction +
, http://dbpedia.org/resource/John_Shute_%28architect%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Ancient_Roman_military_technology +
, http://dbpedia.org/resource/Abbey_library_of_Saint_Gall +
, http://dbpedia.org/resource/Lebedos +
, http://dbpedia.org/resource/Cesare_Cesariano +
, http://dbpedia.org/resource/Machines +
, http://dbpedia.org/resource/Catapult +
, http://dbpedia.org/resource/Niccoli +
, http://dbpedia.org/resource/File:De_Architectura027.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Ancient_Roman_architecture +
, http://dbpedia.org/resource/File:1_Fragment_%C3%A9cliptique.png +
, http://dbpedia.org/resource/Fra_Giovanni_Giocondo +
, http://dbpedia.org/resource/Fra_Giovanni_Sulpitius +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_Silchester +
, http://dbpedia.org/resource/S:Ten_Books_on_Architecture +
, http://dbpedia.org/resource/Erythrae +
, http://dbpedia.org/resource/Eureka_%28word%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_architecture +
, http://dbpedia.org/resource/Marcus_Terentius_Varro +
, http://dbpedia.org/resource/Manuscript +
, http://dbpedia.org/resource/Aristoxenus +
, http://dbpedia.org/resource/File:Da_Vinci_Vitruve_Luc_Viatour.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Chius +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Architectural_treatises +
, http://dbpedia.org/resource/Agatharchus +
, http://dbpedia.org/resource/Hugo_of_St._Victor +
, http://dbpedia.org/resource/Ballistae +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_siege_engines +
, http://dbpedia.org/resource/Giovanni_de_Dondi +
, http://dbpedia.org/resource/Xenia_%28Greek%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Renaissance +
, http://dbpedia.org/resource/Category:1st-century_BC_Latin_books +
, http://dbpedia.org/resource/Ctesibius +
, http://dbpedia.org/resource/Rio_Tinto_%28river%29 +
, http://dbpedia.org/resource/File:De_Architectura030.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_temple +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Latin_military_books +
, http://dbpedia.org/resource/Anaphoric_clock +
, http://dbpedia.org/resource/Colophon_%28city%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Orders_of_architecture +
, http://dbpedia.org/resource/File:WaterwheelsSp.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_aqueduct +
, http://dbpedia.org/resource/Filippo_Brunelleschi +
, http://dbpedia.org/resource/Peter_the_Deacon +
, http://dbpedia.org/resource/Vincent_of_Beauvais +
, http://dbpedia.org/resource/Plaster +
, http://dbpedia.org/resource/Basilica_of_San_Lorenzo%2C_Florence +
, http://dbpedia.org/resource/Harvard_University +
, http://dbpedia.org/resource/Baths_of_Caracalla +
, http://dbpedia.org/resource/Hermann_of_Reichenau +
, http://dbpedia.org/resource/Caesar_Augustus +
, http://dbpedia.org/resource/Scientific_discipline +
, http://dbpedia.org/resource/Fuel_efficiency +
, http://dbpedia.org/resource/Bernward_of_Hildesheim +
, http://dbpedia.org/resource/Asia_Minor +
, http://dbpedia.org/resource/Lead_poisoning +
, http://dbpedia.org/resource/Hrabanus_Maurus +
, http://dbpedia.org/resource/Athenian +
, http://dbpedia.org/resource/Calleva_Atrebatum +
, http://dbpedia.org/resource/Civil_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Palladio +
, http://dbpedia.org/resource/Jean-Baptiste_Colbert +
, http://dbpedia.org/resource/British_Library +
, http://dbpedia.org/resource/Leon_Battista_Alberti +
, http://dbpedia.org/resource/Petrarch +
, http://dbpedia.org/resource/Mytilene +
, http://dbpedia.org/resource/Dominican_friar +
, http://dbpedia.org/resource/Stucco +
, http://dbpedia.org/resource/Siege_engine +
, http://dbpedia.org/resource/Body_proportions +
, http://dbpedia.org/resource/Pavement_%28architecture%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Central_heating +
, http://dbpedia.org/resource/Ephesus +
, http://dbpedia.org/resource/Boccaccio +
, http://dbpedia.org/resource/Filippo_Villani +
, http://dbpedia.org/resource/Bronze +
, http://dbpedia.org/resource/British_Museum +
, http://dbpedia.org/resource/Smyrna +
, http://dbpedia.org/resource/Architecture +
, http://dbpedia.org/resource/Water_clock +
, http://dbpedia.org/resource/Bramante +
, http://dbpedia.org/resource/Vitruvian_Man +
, http://dbpedia.org/resource/Poggio_Bracciolini +
, http://dbpedia.org/resource/Science +
, http://dbpedia.org/resource/Morris_H._Morgan +
, http://dbpedia.org/resource/Humanism +
, http://dbpedia.org/resource/Steam_engine +
, http://dbpedia.org/resource/Baths_of_Diocletian +
, http://dbpedia.org/resource/Roman_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Civil_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Samos +
, http://dbpedia.org/resource/Cement +
, http://dbpedia.org/resource/Astrology +
, http://dbpedia.org/resource/Alcuin +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Latin_prose_texts +
, http://dbpedia.org/resource/Como +
, http://dbpedia.org/resource/Clazomenae +
, http://dbpedia.org/resource/Villa +
, http://dbpedia.org/resource/Reverse_overshot_water-wheel +
|
| http://dbpedia.org/property/b
|
no
|
| http://dbpedia.org/property/commons
|
Category:De Architectura
|
| http://dbpedia.org/property/d
|
no
|
| http://dbpedia.org/property/display
|
Ten Books on Architecture
|
| http://dbpedia.org/property/n
|
no
|
| http://dbpedia.org/property/name
|
Ten Books on Architecture
|
| http://dbpedia.org/property/no
|
20239
|
| http://dbpedia.org/property/q
|
Vitruvius#De architectura
|
| http://dbpedia.org/property/s
|
Ten Books on Architecture
|
| http://dbpedia.org/property/species
|
no
|
| http://dbpedia.org/property/v
|
no
|
| http://dbpedia.org/property/voy
|
no
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:By_whom +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Portal +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Spaced_ndash +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Librivox_book +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:In_lang +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Mathematical_art +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Gutenberg +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Convert +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Clear +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:ISBN +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Annotated_link +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cn +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Roman +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Citation_needed +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Sister_project_links +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Numbered_list +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Italic_title +
|
| http://dbpedia.org/property/wikt
|
no
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Civil_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Latin_prose_texts +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Roman_siege_engines +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Ancient_Roman_siege_warfare +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Ancient_Roman_architecture +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Ancient_Roman_military_technology +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Latin_military_books +
, http://dbpedia.org/resource/Category:1st-century_BC_Latin_books +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Architectural_treatises +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Military_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Construction +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Treatise +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/De_architectura?oldid=1123247944&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/1_Fragment_%C3%A9cliptique.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/WaterwheelsSp.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Ballista.gif +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Archscrew2.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/De_Architectura030.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/VitruviusTenBooksMHMorgan1914p295.gif +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Greekhse1.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Pont_du_Gard_BLS.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Da_Vinci_Vitruve_Luc_Viatour.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/De_Architectura027.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/De_architectura.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Hypocaustum.jpg +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/De_architectura +
|
| owl:sameAs |
http://d-nb.info/gnd/4099392-9 +
, http://io.dbpedia.org/resource/De_Architectura +
, http://ia.dbpedia.org/resource/De_architectura +
, http://d-nb.info/gnd/1087994918 +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%A2%D7%9C_%D7%90%D7%95%D7%93%D7%95%D7%AA_%D7%94%D7%90%D7%93%D7%A8%D7%99%D7%9B%D7%9C%D7%95%D7%AA +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E3%83%87%E3%83%BB%E3%82%A2%E3%83%BC%E3%82%AD%E3%83%86%E3%82%AF%E3%83%81%E3%83%A5%E3%83%A9 +
, http://yago-knowledge.org/resource/De_architectura +
, http://oc.dbpedia.org/resource/De_architectura +
, http://id.dbpedia.org/resource/De_Architectura +
, http://it.dbpedia.org/resource/De_architectura +
, http://sl.dbpedia.org/resource/De_architectura +
, http://viaf.org/viaf/7811161881907134100006 +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D8%AF%D8%B1_%D8%A8%D8%A7%D8%A8_%D9%85%D8%B9%D9%85%D8%A7%D8%B1%DB%8C +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D8%AF%D9%8A_%D8%A3%D8%B1%D9%83%D9%8A%D8%AA%D9%8A%D8%AA%D9%88%D8%B1%D8%A7 +
, http://viaf.org/viaf/8365159477882427990000 +
, http://pt.dbpedia.org/resource/De_architectura +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E5%BB%BA%E7%AD%91%E5%8D%81%E4%B9%A6 +
, http://viaf.org/viaf/6520159478125127990009 +
, http://viaf.org/viaf/59144648447357207529 +
, http://ca.dbpedia.org/resource/De_Architectura_Libri_X +
, http://es.dbpedia.org/resource/De_architectura +
, https://global.dbpedia.org/id/H1Si +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%94%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3_%D0%BE%D0%B1_%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B5 +
, http://dbpedia.org/resource/De_architectura +
, http://de.dbpedia.org/resource/De_architectura +
, http://viaf.org/viaf/189159477772427990001 +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%94%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D1%83 +
, http://www.wikidata.org/entity/Q1232238 +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.06b0yg +
, http://viaf.org/viaf/182669421 +
, http://fr.dbpedia.org/resource/De_architectura +
, http://no.dbpedia.org/resource/De_architectura +
, http://bg.dbpedia.org/resource/%D0%94%D0%B5%D1%81%D0%B5%D1%82_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0 +
, http://la.dbpedia.org/resource/De_architectura_%28Vitruvius%29 +
, http://eu.dbpedia.org/resource/De_architectura +
, http://nl.dbpedia.org/resource/De_architectura +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/class/yago/Object100002684 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Product104007894 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Device103183080 +
, http://dbpedia.org/ontology/Book +
, http://dbpedia.org/class/yago/Motor103789946 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatBooks +
, http://dbpedia.org/class/yago/PhysicalEntity100001930 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Artifact100021939 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Machine103699975 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Creation103129123 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatArchitectureBooks +
, http://dbpedia.org/class/yago/Book106410904 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Instrumentality103575240 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatLatinMilitaryBooks +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatRomanSiegeEngines +
, http://dbpedia.org/class/yago/Wikicat1st-centuryBCBooks +
, http://dbpedia.org/class/yago/Work104599396 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Publication106589574 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Engine103287733 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Whole100003553 +
|
| rdfs:comment |
«Де́сять книг про архітекту́ру» (лат. De a … «Де́сять книг про архітекту́ру» (лат. De architectura libri decem) — трактат про архітектуру римського архітектора Марка Вітрувія Полліона. Він є єдиною збереженою античною роботою про архітектуру й однією з перших латинською мовою. За свідченнями самого Вітрувія, на момент написання трактату латинською були написані всього чотири книги про архітектуру: Фуфіція, Теренція Варрона та ще дві Публія Септимія. Книга присвячена імператору Августу як знак подяки за надану ним допомогу.сту як знак подяки за надану ним допомогу.
, De Architectura Libri Decem (em português: … De Architectura Libri Decem (em português: Dez Livros sobre a Arquitetura) é um tratado escrito em latim sobre a arquitetura e a atividade do arquiteto. O título costuma ser referido apenas como Sobre a arquitetura ou Da arquitetura. A obra é de autoria do romano Marco Vitrúvio Polião, e foi escrita no século I a.C. Está dividida em dez volumes, cada qual abordando um aspeto específico da arquitetura.
* "Utilitas" (comodidade e função);
* "Firmitas" (solidez); e
* "Venustas" (beleza).itas" (solidez); e
* "Venustas" (beleza).
, «Де́сять книг об архитекту́ре» (лат. De ar … «Де́сять книг об архитекту́ре» (лат. De architectura libri decem) — трактат об архитектуре прославившегося этой работой древнеримского архитектора Марка Витрувия Поллиона. Трактат является единственной сохранившейся античной работой об архитектуре и одной из первых на латинском языке. По свидетельству самого Витрувия, ко времени его написания на латинском существовало всего четыре книги по архитектуре: Фуфиция, Теренция Варрона и две — Публия Септимия. Книга посвящена императору Августу как знак благодарности за оказанную им помощь. Во введении к трактату, фактически являющемся посвящением императору, Витрувий превозносит достоинства, величие и мудрость Цезаря. Трактат написан по разным данным между 16 и 13 годами до н. э.азным данным между 16 и 13 годами до н. э.
, De architectura (On architecture, publishe … De architectura (On architecture, published as Ten Books on Architecture) is a treatise on architecture written by the Roman architect and military engineer Marcus Vitruvius Pollio and dedicated to his patron, the emperor Caesar Augustus, as a guide for building projects. As the only treatise on architecture to survive from antiquity, it has been regarded since the Renaissance as the first book on architectural theory, as well as a major source on the canon of classical architecture. It contains a variety of information on Greek and Roman buildings, as well as prescriptions for the planning and design of military camps, cities, and structures both large (aqueducts, buildings, baths, harbours) and small (machines, measuring devices, instruments). Since Vitruvius published before the developnce Vitruvius published before the develop
, De Architectura és un llibre cabdal de l'a … De Architectura és un llibre cabdal de l'arquitectura romana, escrit per Marc Vitruvi Pol·lió vers l'any 20 aC, recollint la seva experiència professional al final de la seva vida. Segons tots els indicis, va escriure l'obra en una data posterior al 27 aC, quan August fou proclamat emperador, ja que el compendi de llibres pretenia servir de referència al Cèsar perquè pogués jutjar els diversos edificis erigits i aquells que pogués erigir en el futur; i abans de l'11 aC, perquè esmenta com a viva Octàvia, la germana d'August, que va morir en aquest any.mana d'August, que va morir en aquest any.
, De architectura es un tratado sobre arquit … De architectura es un tratado sobre arquitectura escrito por Marco Vitruvio, probablemente hacia el año 15 a. C.,. Es el texto más antiguo que se conserva sobre la materia y fue tomado por los arquitectos renacentistas como referencia de primera mano para el conocimiento de las manifestaciones arquitectónicas de la antigüedad grecolatina. De él solo nos han llegado los textos, habiéndose perdido las ilustraciones originales.dose perdido las ilustraciones originales.
, De architectura (Sull'architettura) è un t … De architectura (Sull'architettura) è un trattato latino scritto da Marco Vitruvio Pollione intorno al 15 a.C. È l'unico testo sull'architettura giunto integro dall'antichità e divenne il fondamento teorico dell'architettura occidentale, dal Rinascimento fino alla fine del XIX secolo.L'opera costituisce inoltre una delle fonti principali della moderna conoscenza sui metodi costruttivi degli antichi romani, come pure della progettazione di strutture, sia grandi (acquedotti, edifici, bagni, porti) che piccole (macchine, strumenti di misurazione, utensili).hine, strumenti di misurazione, utensili).
, De Architectura (euskaraz Arkitekturaz) ed … De Architectura (euskaraz Arkitekturaz) edo Arkitekturaren 10 liburuak ezagutzen den arkitektura tratatu zaharrena da, garai klasikotik iritsi zaigun tratatu bakarra, Vitruvio arkitekto, idazle eta teorialari erromatarrak idatzia K.a. I. mendean. Idatzi hau, garai klasikoko pentsaeraren eta bizitzaren inguruaren adierazle da. Antzinate klasikoan idatzitako tratatu honek ondoren garatuko den arkitektura tratatuen eta pentsakeraren oinarriak ezarriko ditu.eta pentsakeraren oinarriak ezarriko ditu.
, De architectura (en français « au sujet de … De architectura (en français « au sujet de l’architecture ») est le traité d'architecture en latin de Vitruve, écrit vers -15, et dédié à l’empereur Auguste. Ce traité expose le principe de la superposition vitruvienne des trois ordres classiques, c'est-à-dire les trois qualités de firmitas, utilitas, et venustas — autrement dit forte (ou pérenne), utile et belle ; et celui selon lequel l’architecture est une imitation de la nature. Ces principes formeront la base de ce que l’on appellera par la suite la conception classique de l’architecture.la conception classique de l’architecture.
, 『建築について』（De architectura デ・アーキテクチュラ、On arc … 『建築について』（De architectura デ・アーキテクチュラ、On architecture 『建築論』、Ten Books on Architecture 『建築十書』）は、古代ローマのArchitectus（建築をはじめ、土木、機械などの制作を指導する技術者）であるウィトルウィウスによって著された、architectura（建築ほかの諸技術）について書かれた10の論文である。皇帝アウグストゥスに捧げられた。 日本では森田慶一の翻訳が『ウィトル-ウィウス建築書』として刊行されている。 建築に関する古代の包括的な論文として唯一今日まで残るものである。ルネサンス以来、建築理論に関する最古の本、そして正統な古典建築に関する主要な資料とみなされてきた 。それはギリシャとローマの建物、そして軍事キャンプ、都市、そして大小の建築（水路、建物、浴室、港）と小さな構築物（機械、測定装置、計器）の計画と設計のための処方箋に関する様々な情報を含んでいる 。ウィトルウィウスはヴォールト、ドーム、コンクリート、その他のローマ建築に関連する革新的技術を記述しており、ローマの建築設計と技術に関する情報源となっている 。連する革新的技術を記述しており、ローマの建築設計と技術に関する情報源となっている 。
, 建筑十书（De architectura )是一本建筑学著作。这本书由古罗马建筑师和 … 建筑十书（De architectura )是一本建筑学著作。这本书由古罗马建筑师和军事工程师维特鲁威撰写，献给他的赞助人凯撒·奥古斯都皇帝，作为建筑项目的指南。这是唯一一部从古代流传下来的关于建筑的著作。文艺复兴以来，建筑十书被视为第一本建筑理论著作，也是古典建筑典籍的主要来源。它包含关于希腊和罗马建筑的各种详尽信息，以及军营、城市和大型建筑（渡槽、建筑、浴室、港口）和小型设施（机器、测量装置、仪器）结构的规划和设计说明。由于维特鲁威在、穹顶、混凝土和其他与罗马帝国建筑的创新出现之前就出版了这本书，建筑十书没有介绍任何罗马建筑设计和技术创新。马帝国建筑的创新出现之前就出版了这本书，建筑十书没有介绍任何罗马建筑设计和技术创新。
, De architectura (Nederlands: Over architec … De architectura (Nederlands: Over architectuur) is een verhandeling over architectuur geschreven door de Romeinse architect Vitruvius en opgedragen aan zijn beschermheer, de keizer Caesar Augustus, als een gids voor bouwprojecten. Het werk is een van de belangrijkste bronnen van de moderne kennis van de Romeinse manier van bouwen, alsmede de planning en het ontwerp van constructies, zowel grote (aquaducten, gebouwen, baden, havens) als kleine (machines, meetapparatuur, instrumenten). Hij is ook de voornaamste bron van het beroemde verhaal van Archimedes en zijn Eureka-ervaring.al van Archimedes en zijn Eureka-ervaring.
, دي أركيتيكتورا (بالإنجليزية: De architectu … دي أركيتيكتورا (بالإنجليزية: De architectura) (عن العمارة، نُشرت تحت عنوان عشرة كتب عن العمارة) هي دراسة عن العمارة كتبها المعمار الروماني والمهندس الحربي ماركوس فيترفيوس بوليو كدليل لمشاريع البناء وأهداها إلى حاكمه الإمبراطور قيصر أغسطس.وقد اعتبرت هذه الدراسة ومنذ عصر النهضة، الكتاب الأول عن نظرية العمارة، ومصدرا رئيسيا لقوانين العمارة الكلاسيكية، فهي الدراسة الوحيدة من نوعها من العصور القديمة التي بقيت محفوظة حتى وقتنا هذا. تشمل الدراسة معلومات متنوعة عن المباني الرومانية، كما تحوي دليلا جاهزا لتخطيط وتصميم المعسكرات الحربية، المدن، وكل من المنشآت الكبيرة كالقنوات والمباني والحمامات والمرافئ، والإنشاءات الصغيرة كالآلات ووسائط القياس وأدوات العمل. لا تعطي كتب فيتروفيوس العشرة أي فكرة عن أي من العقود المتقاطعة، أو القباب أو الخرسانة أو أي من الابتكارات المتعلقة بالثورة المعمارة الرومانية كارات المتعلقة بالثورة المعمارة الرومانية
, De architectura (bahasa Inggris: On archit … De architectura (bahasa Inggris: On architecture, diterbitkan sebagai Sepuluh Buku tentang Arsitektur) adalah sebuah risalah tentang arsitektur yang ditulis oleh Arsitek Romawi dan insinyur militer Marcus Vitruvius Pollio dan didedikasikan untuk pelindungnya, kaisar Augustus Caesar, sebagai panduan untuk membangun proyek-proyek. Sebagai satu-satunya risalah tentang arsitektur yang bertahan dari zaman dahulu, hal ini telah dianggap (sejak masa Renaissance) sebagai buku pertama tentang teori arsitektur, serta sumber utama pada canon Arsitektur Klasik. Buku ini berisi berbagai informasi tentang bangunan Yunani dan Romawi, serta resep untuk perencanaan dan desain dari kamp-kamp militer, kota, dan struktur bangunan baik yang besar (seperti saluran air, bangunan, mandi, pelabuhan) dan bangunan kbangunan, mandi, pelabuhan) dan bangunan k
|
| rdfs:label |
Десять книг про архітектуру
, 建筑十书
, De architectura
, De Architectura Libri X
, デ・アーキテクチュラ
, De Architectura
, Десять книг об архитектуре
, دي أركيتيتورا
|
