| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
White armour, or alwyte armour, was a form … White armour, or alwyte armour, was a form of plate armour worn in the Late Middle Ages characterized by full-body steel plate without a surcoat. Around 1420 the surcoat, or "coat of arms" as it was known in England, began to disappear, in favour of uncovered plate. Areas not covered by plate were protected by mail sewn to the gambeson underneath. During the fifteenth century national styles of armour emerged. 'White armour' was a term used synonymously with Italian design, which was innovative in expanding the use of plate armour to cover joints that had been previously protected by mail. The descriptive term white armour referred both to the absence of a surcoat and the absence of decorative trimmings: the rival German style was fluted, both for aesthetic reasons and for structural advantage in resisting crushing blows. Unlike its predecessors, white armour had a very plain and simple finish, as opposed to intricate patterns or symbols emblazoned on its plates. White armour was also exclusively worn by nobles, or those with money, as full plate armour was extremely expensive to create. Suits of white armour were composed of a helmet, a gorget (or bevor), pauldrons with gardbraces in Italian and French armour to cover the armpits, or besagews (also known as rondels) which were mostly used in Gothic Armour, couters, vambraces, gauntlets, a cuirass (back and breastplate) with a fauld, tassets and a culet, a mail skirt, cuisses, poleyns, greaves, and sabatons. Unlike its predecessors, white armour provided almost complete invulnerability to all sword strikes except a strong thrust from the tip. Additionally, since white armour was a later version of plate armour, it was fairly light and provided its wearer a comfortable range of motion. These two approaches to armouring remained recognizable throughout the fifteenth century. Eventually each borrowed the other's innovations. By the early sixteenth century the distinction became obsolete. Black and white armour is a different term, for late 16th and 17th century armour that uses a contrast between highly burnished "white" and unpolished "black" areas for decorative effect in large bold patterns over the armour.ct in large bold patterns over the armour.
, Белый доспех (итал. bianco armatura, старо … Белый доспех (итал. bianco armatura, староангл. alwyte armour) — ранний стиль полного латного доспеха, получивший распространение в начале XV века сначала в Италии, а затем и практически по всей Европе. Предполагал открытое ношение доспеха, без надоспешной одежды (сюрко и т. п.) или обтяжки тканью (как на бригандинах и некоторых ранних кирасах). До XV века корпусный доспех, как правило, имел обтяжку тканью либо носился под специальной надоспешной одеждой — сюрко, и подобной. С 1420 года начинает получать распространение, изначально в Италии, так называемый белый доспех, который отличался от прежних вариантов ранних лат как конструкцией, так и иной эстетикой — он носился открыто и сам служил в качестве декоративного элемента. Период 1420—1485 годов в оружиеведении называется «периодом без сюрко», поскольку в это время из-за распространения белого доспеха надоспешная одежда становится исключительно редкой. Ранние латы, называемые белый доспех, обнаруживают сходство как с миланским доспехом, так и кастен-брустом, при этом по внешнему виду они больше похожи на миланский доспех, а по устройству соединения нагрудника кирасы с её напузником на кастен-бруст. В миланском доспехе напузник находится поверх нагрудника, в белом же доспехе напузник (если был) находился, как и в кастен-брусте под нагрудником. При этом кираса в зависимости от региона могла быть как пузатой, подобно миланскому доспеху, так и с отвисшей грудью (выпуклой снизу), подобно кастен-брусту, но без угловатостей присущих кастен-брусту. Латная юбка была похожа на миланскую, но часто без набедренных щитков (tassets), в некоторых вариантах обнаруживая сходство с короткими вариантами юбок кастен-бруста. В отличие и от миланских доспехов, и от кастен-брустов, белый доспех носился не с латными рукавицами, а с латными перчатками. В качестве шлема обычно носился — надёжный шлем, опирающийся на плечи, характерный как для кастен-брустов так и для миланских доспехов в стиле итал. alla francese (а-ля французский). Но при этом забрало грандбацинета нередко имело не классическую круглую форму, а остроносую форму хундсгугеля в сочетании опять же с заострённым затылком, вместо округлого. Полных ранних лат до наших дней не дошло, а отдельные сохранившиеся части, могут трактоваться и как детали ранних миланских доспехов.ся и как детали ранних миланских доспехов.
, Білий обладунок (італ. bianco armatura, ст … Білий обладунок (італ. bianco armatura, староангл. alwyte armour) — це ранній стиль повного латного обладунку, що набув поширення на початку XV століття спочатку в Італії, а потім і практично по всій Європі. Припускав відкрите носіння обладунку, без надобладункового одягу (сюрко і т.п.), або обтягування тканиною (як на бригантинах і деяких ранніх кірасах). До XV століття корпусний обладунок, як правило, мав обтяжку тканиною або носився під спеціальним надобладунковим одягом — сюрко, і подібним. З 1420 року почав стрімко поширюватися, спочатку в Італії, так званий білий обладунок, який відрізнявся від колишніх варіантів ранніх лат як конструкцією, так і іншою естетикою — він носився відкрито і слугував в якості декоративного елемента. Період 1420-1485 років в зброєзнавстві називається «періодом без сюрко», оскільки в цей час через поширення білого обладунку надобладунковий одяг стає виключною рідкістю. Ранні лати, звані білими обладунками, мають схожість як з міланським обладунком, так і кастенбрустом, при цьому за зовнішнім виглядом вони більше схожі на міланський обладунок, а по з'єднанню нагрудника кіраси з її напузником на кастенбруст. У міланському обладунку напузник знаходиться поверх нагрудника, в білому ж обладунку напузник (якщо був) знаходився, як і в кастенбрусті під нагрудником. При цьому кіраса в залежності від регіону могла бути як пузатої, подібно міланському обладунку, так і з відвислими грудьми (опуклими знизу), подібно кастенбрусту, але без кутовності властивих кастанбрусту. Латна спідниця була схожа на міланську, але часто без стегнових щитків (tassets), в деяких варіантах виявляючи схожість з короткими варіантами спідниць кастенбрусту. На відміну і від міланських обладунків, і від кастенбрустів, білий обладунок носився ні з панцерними рукавицями, а з панцерними рукавичками. В якості шолому зазвичай носився — це надійний шолом, який мав опору на плечі, характерний як для кастенбрустів так і для міланських обладунків в стилі італ. alla francese (а-ля французький). Але при цьому забороло грандбацинета нерідко мало не класичну круглу форму, а гостроносу форму хундсгугеля в поєднанні знову ж із загостреною потилицею, замість округлої. Повних ранніх лат до наших днів не дійшло, а окремі збережені частини, можуть трактуватися і як деталі ранніх міланських обладунків. і як деталі ранніх міланських обладунків.
, Zbroja biała – rodzaj zbroi płytowych używ … Zbroja biała – rodzaj zbroi płytowych używanych w późnym średniowieczu, charakteryzujących się odkrytą powierzchnią blach (nie pokrytych materiałem, jak np. w zbroi krytej czy brygantynie). Zbroje białe najczęściej wykańczano poprzez polerowanie, a odsłonięta powierzchnia metalu umożliwiała stosowanie dodatkowych technik zdobniczych jak np. wytrawianie, rytowanie, inkrustowanie.np. wytrawianie, rytowanie, inkrustowanie.
|
| rdfs:comment |
White armour, or alwyte armour, was a form … White armour, or alwyte armour, was a form of plate armour worn in the Late Middle Ages characterized by full-body steel plate without a surcoat. Around 1420 the surcoat, or "coat of arms" as it was known in England, began to disappear, in favour of uncovered plate. Areas not covered by plate were protected by mail sewn to the gambeson underneath. These two approaches to armouring remained recognizable throughout the fifteenth century. Eventually each borrowed the other's innovations. By the early sixteenth century the distinction became obsolete.h century the distinction became obsolete.
, Белый доспех (итал. bianco armatura, старо … Белый доспех (итал. bianco armatura, староангл. alwyte armour) — ранний стиль полного латного доспеха, получивший распространение в начале XV века сначала в Италии, а затем и практически по всей Европе. Предполагал открытое ношение доспеха, без надоспешной одежды (сюрко и т. п.) или обтяжки тканью (как на бригандинах и некоторых ранних кирасах). Полных ранних лат до наших дней не дошло, а отдельные сохранившиеся части, могут трактоваться и как детали ранних миланских доспехов.ся и как детали ранних миланских доспехов.
, Білий обладунок (італ. bianco armatura, ст … Білий обладунок (італ. bianco armatura, староангл. alwyte armour) — це ранній стиль повного латного обладунку, що набув поширення на початку XV століття спочатку в Італії, а потім і практично по всій Європі. Припускав відкрите носіння обладунку, без надобладункового одягу (сюрко і т.п.), або обтягування тканиною (як на бригантинах і деяких ранніх кірасах). Повних ранніх лат до наших днів не дійшло, а окремі збережені частини, можуть трактуватися і як деталі ранніх міланських обладунків. і як деталі ранніх міланських обладунків.
, Zbroja biała – rodzaj zbroi płytowych używ … Zbroja biała – rodzaj zbroi płytowych używanych w późnym średniowieczu, charakteryzujących się odkrytą powierzchnią blach (nie pokrytych materiałem, jak np. w zbroi krytej czy brygantynie). Zbroje białe najczęściej wykańczano poprzez polerowanie, a odsłonięta powierzchnia metalu umożliwiała stosowanie dodatkowych technik zdobniczych jak np. wytrawianie, rytowanie, inkrustowanie.np. wytrawianie, rytowanie, inkrustowanie.
|
