| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Ressentiment är ett begrepp, som först inf … Ressentiment är ett begrepp, som först infördes av filosofen Søren Kierkegaard, för att senare hos Nietzsche beskriva ett känsloläge hos individer, som anser sig förorättade eller underlägsna. Det uttrycks sällan öppet och yttrar sig i avundsjukt förakt för mäktiga, rika eller friska människor och ibland i en uppvärdering av fattiga och svaga. Det kallas då ressentimentsdriven avundsjuka eller ressentimentsdrivet komplex. Ressentiment uppkommer hos disponerade personer efter motgångar och misslyckanden och utgör en öm punkt (komplex) som leder till överstarka reaktioner på liknande upplevelser. Sådana kan fungera som nyckelupplevelser och utlösa vanföreställningar som till exempel att vara förföljd av omgivningen. exempel att vara förföljd av omgivningen.
, Ressentiment /rəsɑ̃timɑ̃/ (in italiano ris … Ressentiment /rəsɑ̃timɑ̃/ (in italiano risentimento) è una parola francese utilizzata nelle scienze umane, filosofia, storia, sociologia e psicologia. Nel contesto predetto, ressentiment indica un senso di risentimento ed ostilità rivolto contro quello che ciascuno identifica quale causa della propria frustrazione, e pertanto un'attribuzione di biasimo (ad un soggetto esterno, surrettiziamente additato quale "colpevole") per la propria frustrazione. Il senso di debolezza o inferiorità e forse di invidia nel prospettarsi predetta "causa" (impersonificata) fa nascere un sistema di valori rifiutante/giustificante, o moralità, che attacca o confuta/rimuove la fonte percepita della frustrazione del soggetto. L'ego crea un nemico, per isolarsi dal senso di colpa. Espressione acquisita in molte lingue per le sue valenze filosofiche e psicologiche, ressentiment non può essere sostituito con il vocabolo corrispondente italiano, e nemmeno in francese possiede la stessa portata semantica del (pure ortograficamente identico) termine del linguaggio comune. Anche se quest'ultimo si riferisce ugualmente ad un senso di frustrazione diretto ad una fonte percepita, nella lingua (e nella coscienza) comune non si istituisce alcun nesso tra senso d'inferiorità e creazione di una moralità. Pertanto, anche in questa voce useremo la dicitura ressentiment per mantenere tale distinzione.ssentiment per mantenere tale distinzione.
, Ресентимент (фр. ressentiment /rəsɑ̃timɑ̃/ … Ресентимент (фр. ressentiment /rəsɑ̃timɑ̃/ «обурення, злопам'ятність, озлоблення») — почуття ворожості до того, що суб'єкт вважає причиною своїх невдач («ворога»), безсила заздрість, «тяжке усвідомлення марності спроб підвищити свій статус в житті або в суспільстві»[неавторитетне джерело]. Відчуття слабкості або неповноцінності, а також заздрості стосовно до «ворога» приводить до формування системи цінностей, яка заперечує систему цінностей «ворога». Суб'єкт створює образ «ворога», щоб позбутися почуття провини за власні невдачі. Поняття ресентименту вперше було введено німецьким філософом Ф. Ніцше в його роботі «До генеалогії моралі». На думку цього філософа, ресентимент є визначальною характеристикою моралі рабів, яка протистоїть моралі панів. Ресентимент, за Ніцше, діяльно проявляє себе в «повстанні рабів»: «Повстання рабів у моралі починається з того, що ressentiment сам стає творчим та породжує цінності…», — цими словами, власне, і вводиться поняття ресентименту. Ресентимент є складнішим поняттям, ніж заздрість або ворожість. Феномен ресентименту полягає в сублімації почуття неповноцінності в особливу систему моралі.неповноцінності в особливу систему моралі.
, Resentyment – pojęcie filozoficzne, oznacz … Resentyment – pojęcie filozoficzne, oznaczające zjawisko tworzenia iluzorycznych wartości oraz ocen moralnych jako rekompensaty własnych niemocy i ograniczeń. Teorię resentymentu sformułował niemiecki filozof Fryderyk Nietzsche. Pojęcie resentymentu jest ilustrowane znaną bajką Ezopa o lisie i kwaśnych winogronach. Lis, który nie zdołał dosięgnąć winogron, odchodzi mówiąc, że I tak były kwaśne.on, odchodzi mówiąc, że I tak były kwaśne.
, ルサンチマン（仏: ressentiment、 (フランス語発音: [rəsɑ̃ti … ルサンチマン（仏: ressentiment、 (フランス語発音: [rəsɑ̃timɑ̃]) ）は、弱者が敵わない強者に対して内面に抱く、「憤り・怨恨・憎悪・非難・嫉妬」といった感情。そこから、弱い自分は「善」であり、強者は「悪」だという「価値の転倒」のこと。 フリードリヒ・ニーチェはキリスト教の起源をユダヤ人の支配者ローマ人に対するルサンチマンであるとし、キリスト教の本質はルサンチマンから生まれたゆがんだ価値評価にあるとした。「貧しき者こそ幸いなり」「現世では苦しめられている弱者こそ来世では天国に行き、現世での強者は地獄に落ちる」といった弱いことを肯定・欲望否定・現実の生を楽しまないことを「善い」とするキリスト教の原罪の価値観・考え方、禁欲主義、現世否定主義につながっていったキリスト教的道徳はルサンチマンの産物と主張した。実際に憎悪やねたみが、キリスト教をつくり上げてしまう程の創造的な力に変換された歴史がある。憎悪やねたみが、キリスト教をつくり上げてしまう程の創造的な力に変換された歴史がある。
, El ressentiment (pronunciación en francés: … El ressentiment (pronunciación en francés: /rəsɑ̃timɑ̃/), en filosofía y psicología, es una de las formas de resentimiento u hostilidad. Es la palabra francesa para resentimiento (del prefijo de intensidad re- y sentir: experimentar una impresión, placer o dolor espiritual). El ressentiment es un sentimiento de hostilidad dirigido a lo que la persona identifica como la causa de su frustración, es decir, una transferencia de la culpa de su propia frustración. El sentimiento de debilidad o inferioridad y quizás envidia frente a la "causa" genera un de justificación y rechazo, o moral, que ataca o rechaza la causa percibida de su propia frustración. El yo crea un enemigo para protegerse a sí mismo de la culpa.go para protegerse a sí mismo de la culpa.
, Ressentiment is een oorspronkelijk uit het … Ressentiment is een oorspronkelijk uit het Frans afkomstige term die gebruikt wordt in de psychologie en filosofie. In het dagelijkse taalgebruik bedoelt men er haat of wrok mee. In de filosofie werd de term geïntroduceerd door de Duitse filosoof Friedrich Nietzsche (1844-1900). In de reactie van de filosoof Max Scheler (1874-1928) op het werk van Nietzsche speelt de notie van ressentiment een centrale rol.e notie van ressentiment een centrale rol.
, 르상티망 (ressentiment) (프랑스어 발음: [rɛsɑ̃timɑ̃ … 르상티망 (ressentiment) (프랑스어 발음: [rɛsɑ̃timɑ̃])은 원한 (resentment)의 프랑스어 번역이다. (라틴어 집중 접두사에서 다시, 그리고 감정을 "느낌"). 철학과 심리학에서는 실존주의 철학자들에게 특별히 관심 있었던 개념이다. 실존주의자들에 따르면, 좌절감은 좌절감의 원인, 즉 자신의 좌절에 대한 책임 부여로 확인되는 것에 대한 적대감이다. "원인"에 직면한 약점이나 열등감, 그리고 질투심은 불만의 원인을 공격하거나 부정하는 거부/정당화 가치 체계 또는 도덕성을 만든다. 이 가치 체계는 선망의 원천을 객관적으로 열등한 것으로 식별함으로써 자신의 약점을 정당화하는 수단으로 사용되며, 분개한 사람이 자신의 불안정과 결함을 극복하지 못하게 하는 방어 기제로 작용한다. 자아는 자신을 보잘것없는 것으로부터 단절시키기 위해 적을 만든다.작용한다. 자아는 자신을 보잘것없는 것으로부터 단절시키기 위해 적을 만든다.
, 無名怨憤（法語：Ressentiment），是尼采著作中的一个关键概念，指经济上处于低水平的阶层对经济上处于高水平的阶层普遍抱有的一种积怨。或因自卑、压抑而引起的一种愤慨。
, Ressentiment (IPA: [ʁɛsɑ̃tiˈmɑ̃ː], ) ist e … Ressentiment (IPA: [ʁɛsɑ̃tiˈmɑ̃ː], ) ist ein Lehnwort aus dem Französischen und bedeutet hier so viel wie „heimlicher Groll“ oder in der Übertragung von Theodor Lessing „Rückschlagsgefühl“. Der Duden definiert das Ressentiment als eine „auf Vorurteilen, einem Gefühl der Unterlegenheit, Neid o. Ä. beruhende gefühlsmäßige, oft unbewusste Abneigung“. Dem Ressentiment liegt regelmäßig das Gefühl dauernder Ohnmacht gegenüber erlittener Niederlage oder persönlichen Zurückgesetztseins zugrunde. Es findet sich sowohl individualpsychologisch wie in sozialpsychologisch-historischer Ausprägung. In der Philosophie ist das Ressentiment Gegenstand der .phie ist das Ressentiment Gegenstand der .
, In philosophy and psychology, ressentiment … In philosophy and psychology, ressentiment (/rəˌsɒ̃.tiˈmɒ̃/; French pronunciation: [ʁə.sɑ̃.ti.mɑ̃]) is one of the forms of resentment or hostility. The concept was of particular interest to some 19th century thinkers, most notably Friedrich Nietzsche. According to their use, ressentiment is a sense of hostility directed toward an object that one identifies as the cause of one's frustration, that is, an assignment of blame for one's frustration. The sense of weakness or inferiority complex and perhaps even jealousy in the face of the "cause" generates a rejecting/justifying value system, or morality, which attacks or denies the perceived source of one's frustration. This value system is then used as a means of justifying one's own weaknesses by identifying the source of envy as objectively inferior, serving as a defense mechanism that prevents the resentful individual from addressing and overcoming their insecurities and flaws. The ego creates an enemy in order to insulate itself from culpability.order to insulate itself from culpability.
, Ресентиме́нт (фр. ressentiment /rəsɑ̃timɑ̃ … Ресентиме́нт (фр. ressentiment /rəsɑ̃timɑ̃/ «негодование, злопамятность, озлобление») — чувство враждебности к тому, кого субъект считает причиной своих неудач («врагом»), бессильная зависть, «тягостное сознание тщетности попыток повысить свой статус в жизни или в обществе». Чувство слабости или неполноценности, а также зависти по отношению к «врагу» приводит к формированию системы ценностей, которая отрицает систему ценностей «врага». Субъект создает образ «врага», чтобы избавиться от чувства вины за собственные неудачи. Понятие ресентимента впервые было введено немецким философом Фридрихом Ницше в его работе «К генеалогии морали». По мысли этого философа, ресентимент является определяющей характеристикой морали рабов, которая противостоит морали господ. Ресентимент, по Ницше, деятельно проявляет себя в «восстании рабов»: «Восстание рабов в морали начинается с того, что ressentiment сам становится творческим и порождает ценности…», — этими словами, собственно, и вводится понятие ресентимента. Ресентимент является более сложным понятием, чем зависть или неприязнь. Феномен ресентимента заключается в сублимации чувства неполноценности в особую систему морали. По мнению воспитанного в традициях ортодоксального иудаизма Макса Шелера, не знавшего русского языка и всю жизнь прожившего в Германии, примеры ресентимета следует искать в русской литературе: Ни одна литература так не переполнена ресентиментом, как молодая русская литература. Книги Достоевского, Гоголя, Толстого просто кишат героями, заряженными ресентиментом. Такое положение вещей — следствие многовекового угнетения народа самодержавием и невозможности из-за отсутствия парламента и свободы печати дать выход чувствам, возникающим под давлением авторитета В частности Макса Шеллера активно цитировал Бачинин, называя выразителями ресентимента в русской литературе героев «Записок из подполья», Раскольников и Смердяков у Достоевского; и Матвеев, называя выразителем ресентимента Шарикова из «Собачьего сердца».сентимента Шарикова из «Собачьего сердца».
, Le ressentiment désigne, en philosophie et … Le ressentiment désigne, en philosophie et en psychologie, une forme de rancune mêlée d'hostilité envers ce qui est identifié comme la cause d'un tort subi ou d'une frustration. Un sentiment de faiblesse ou d'infériorité ou de jalousie face à cette « cause » conduit à la rejeter ou à l'attaquer. Le ressentiment pousse parfois à désigner des boucs émissaires, selon une logique analysée notamment par René Girard (1982).analysée notamment par René Girard (1982).
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
https://www.jstor.org/stable/10.1086/670390%3Fseq=1%23metadata_info_tab_contents +
, http://archive-ouverte.unige.ch/unige:103621 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
3271906
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
13094
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1120362532
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Morality +
, http://dbpedia.org/resource/Stephen_Mulhall +
, http://dbpedia.org/resource/Resentment +
, http://dbpedia.org/resource/Master%E2%80%93slave_morality +
, http://dbpedia.org/resource/Psychology +
, http://dbpedia.org/resource/Inferiority_complex +
, http://dbpedia.org/resource/Psychological_projection +
, http://dbpedia.org/resource/Atonement_in_Christianity +
, http://dbpedia.org/resource/On_the_Genealogy_of_Morals +
, http://dbpedia.org/resource/Keith_Ansell-Pearson +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Social_concepts +
, http://dbpedia.org/resource/Generation +
, http://dbpedia.org/resource/Gilles_Deleuze +
, http://dbpedia.org/resource/Philosophy +
, http://dbpedia.org/resource/Defense_mechanism +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Hatred +
, http://dbpedia.org/resource/Beyond_Good_and_Evil +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Existentialist_concepts +
, http://dbpedia.org/resource/Frustration +
, http://dbpedia.org/resource/German_language +
, http://dbpedia.org/resource/Individuality +
, http://dbpedia.org/resource/Ressentiment_%28Scheler%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Two_Ages:_A_Literary_Review +
, http://dbpedia.org/resource/Human_ego +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Philosophy_of_Friedrich_Nietzsche +
, http://dbpedia.org/resource/On_the_Genealogy_of_Morality +
, http://dbpedia.org/resource/Category:S%C3%B8ren_Kierkegaard +
, http://dbpedia.org/resource/Max_Weber +
, http://dbpedia.org/resource/Nietzsche_and_Philosophy +
, http://dbpedia.org/resource/Jealousy +
, http://dbpedia.org/resource/Peter_Sloterdijk +
, http://dbpedia.org/resource/Existentialism +
, http://dbpedia.org/resource/Helmut_Schoeck +
, http://dbpedia.org/resource/Fiona_Hughes_%28academic%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Friedrich_Nietzsche +
, http://dbpedia.org/resource/Present_age +
, http://dbpedia.org/resource/Ren%C3%A9_Girard +
, http://dbpedia.org/resource/Human_nature +
, http://dbpedia.org/resource/Max_Scheler +
, http://dbpedia.org/resource/Scapegoating +
, http://dbpedia.org/resource/S%C3%B8ren_Kierkegaard +
, http://dbpedia.org/resource/Walter_Kaufmann_%28philosopher%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Leveling_%28philosophy%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Cause +
, http://dbpedia.org/resource/Hostility +
, http://dbpedia.org/resource/Categories_%28Aristotle%29 +
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Unreferenced_section +
, http://dbpedia.org/resource/Template:IPA-fr +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Citation_needed +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Italic_title +
, http://dbpedia.org/resource/Template:IPAc-en +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Over-quotation +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Existentialist_concepts +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Hatred +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Social_concepts +
, http://dbpedia.org/resource/Category:S%C3%B8ren_Kierkegaard +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Philosophy_of_Friedrich_Nietzsche +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Forms +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Ressentiment?oldid=1120362532&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Ressentiment +
|
| owl:sameAs |
http://rdf.freebase.com/ns/m.092kcb +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Ressentiment +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Resentyment +
, http://dbpedia.org/resource/Ressentiment +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Ressentiment +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E3%83%AB%E3%82%B5%E3%83%B3%E3%83%81%E3%83%9E%E3%83%B3 +
, https://global.dbpedia.org/id/aBZD +
, http://de.dbpedia.org/resource/Ressentiment +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Ressentiment +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 +
, http://d-nb.info/gnd/4177871-6 +
, http://bg.dbpedia.org/resource/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 +
, http://www.wikidata.org/entity/Q1588077 +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EB%A5%B4%EC%83%81%ED%8B%B0%EB%A7%9D +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E6%97%A0%E5%90%8D%E6%80%A8%E6%84%A4 +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Kauna_%28filosofia%29 +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 +
, http://hy.dbpedia.org/resource/%D5%8C%D5%A5%D5%BD%D5%A5%D5%B6%D5%BF%D5%AB%D5%B4%D5%A5%D5%B6%D5%BF +
, http://es.dbpedia.org/resource/Ressentiment +
, http://az.dbpedia.org/resource/Resentiment +
, http://it.dbpedia.org/resource/Ressentiment +
, http://yago-knowledge.org/resource/Ressentiment +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D9%85%D9%82%D8%B5%D8%B1%D8%AA%D8%B1%D8%A7%D8%B4%DB%8C +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/class/yago/WikicatEmotions +
, http://dbpedia.org/class/yago/Feeling100026192 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Emotion107480068 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Attribute100024264 +
, http://dbpedia.org/class/yago/State100024720 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Idea105833840 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Content105809192 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Concept105835747 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Cognition100023271 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatSocialConcepts +
, http://dbpedia.org/ontology/ChemicalCompound +
, http://dbpedia.org/class/yago/PsychologicalFeature100023100 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatPhilosophicalConcepts +
, http://dbpedia.org/class/yago/Abstraction100002137 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatExistentialistConcepts +
|
| rdfs:comment |
Ressentiment /rəsɑ̃timɑ̃/ (in italiano ris … Ressentiment /rəsɑ̃timɑ̃/ (in italiano risentimento) è una parola francese utilizzata nelle scienze umane, filosofia, storia, sociologia e psicologia. Nel contesto predetto, ressentiment indica un senso di risentimento ed ostilità rivolto contro quello che ciascuno identifica quale causa della propria frustrazione, e pertanto un'attribuzione di biasimo (ad un soggetto esterno, surrettiziamente additato quale "colpevole") per la propria frustrazione. Il senso di debolezza o inferiorità e forse di invidia nel prospettarsi predetta "causa" (impersonificata) fa nascere un sistema di valori rifiutante/giustificante, o moralità, che attacca o confuta/rimuove la fonte percepita della frustrazione del soggetto. L'ego crea un nemico, per isolarsi dal senso di colpa.n nemico, per isolarsi dal senso di colpa.
, Ресентимент (фр. ressentiment /rəsɑ̃timɑ̃/ … Ресентимент (фр. ressentiment /rəsɑ̃timɑ̃/ «обурення, злопам'ятність, озлоблення») — почуття ворожості до того, що суб'єкт вважає причиною своїх невдач («ворога»), безсила заздрість, «тяжке усвідомлення марності спроб підвищити свій статус в житті або в суспільстві»[неавторитетне джерело]. Відчуття слабкості або неповноцінності, а також заздрості стосовно до «ворога» приводить до формування системи цінностей, яка заперечує систему цінностей «ворога». Суб'єкт створює образ «ворога», щоб позбутися почуття провини за власні невдачі.збутися почуття провини за власні невдачі.
, 無名怨憤（法語：Ressentiment），是尼采著作中的一个关键概念，指经济上处于低水平的阶层对经济上处于高水平的阶层普遍抱有的一种积怨。或因自卑、压抑而引起的一种愤慨。
, ルサンチマン（仏: ressentiment、 (フランス語発音: [rəsɑ̃ti … ルサンチマン（仏: ressentiment、 (フランス語発音: [rəsɑ̃timɑ̃]) ）は、弱者が敵わない強者に対して内面に抱く、「憤り・怨恨・憎悪・非難・嫉妬」といった感情。そこから、弱い自分は「善」であり、強者は「悪」だという「価値の転倒」のこと。 フリードリヒ・ニーチェはキリスト教の起源をユダヤ人の支配者ローマ人に対するルサンチマンであるとし、キリスト教の本質はルサンチマンから生まれたゆがんだ価値評価にあるとした。「貧しき者こそ幸いなり」「現世では苦しめられている弱者こそ来世では天国に行き、現世での強者は地獄に落ちる」といった弱いことを肯定・欲望否定・現実の生を楽しまないことを「善い」とするキリスト教の原罪の価値観・考え方、禁欲主義、現世否定主義につながっていったキリスト教的道徳はルサンチマンの産物と主張した。実際に憎悪やねたみが、キリスト教をつくり上げてしまう程の創造的な力に変換された歴史がある。憎悪やねたみが、キリスト教をつくり上げてしまう程の創造的な力に変換された歴史がある。
, Le ressentiment désigne, en philosophie et … Le ressentiment désigne, en philosophie et en psychologie, une forme de rancune mêlée d'hostilité envers ce qui est identifié comme la cause d'un tort subi ou d'une frustration. Un sentiment de faiblesse ou d'infériorité ou de jalousie face à cette « cause » conduit à la rejeter ou à l'attaquer. Le ressentiment pousse parfois à désigner des boucs émissaires, selon une logique analysée notamment par René Girard (1982).analysée notamment par René Girard (1982).
, Resentyment – pojęcie filozoficzne, oznacz … Resentyment – pojęcie filozoficzne, oznaczające zjawisko tworzenia iluzorycznych wartości oraz ocen moralnych jako rekompensaty własnych niemocy i ograniczeń. Teorię resentymentu sformułował niemiecki filozof Fryderyk Nietzsche. Pojęcie resentymentu jest ilustrowane znaną bajką Ezopa o lisie i kwaśnych winogronach. Lis, który nie zdołał dosięgnąć winogron, odchodzi mówiąc, że I tak były kwaśne.on, odchodzi mówiąc, że I tak były kwaśne.
, El ressentiment (pronunciación en francés: … El ressentiment (pronunciación en francés: /rəsɑ̃timɑ̃/), en filosofía y psicología, es una de las formas de resentimiento u hostilidad. Es la palabra francesa para resentimiento (del prefijo de intensidad re- y sentir: experimentar una impresión, placer o dolor espiritual). El ressentiment es un sentimiento de hostilidad dirigido a lo que la persona identifica como la causa de su frustración, es decir, una transferencia de la culpa de su propia frustración. El sentimiento de debilidad o inferioridad y quizás envidia frente a la "causa" genera un de justificación y rechazo, o moral, que ataca o rechaza la causa percibida de su propia frustración. El yo crea un enemigo para protegerse a sí mismo de la culpa.go para protegerse a sí mismo de la culpa.
, Ресентиме́нт (фр. ressentiment /rəsɑ̃timɑ̃ … Ресентиме́нт (фр. ressentiment /rəsɑ̃timɑ̃/ «негодование, злопамятность, озлобление») — чувство враждебности к тому, кого субъект считает причиной своих неудач («врагом»), бессильная зависть, «тягостное сознание тщетности попыток повысить свой статус в жизни или в обществе». Чувство слабости или неполноценности, а также зависти по отношению к «врагу» приводит к формированию системы ценностей, которая отрицает систему ценностей «врага». Субъект создает образ «врага», чтобы избавиться от чувства вины за собственные неудачи.ся от чувства вины за собственные неудачи.
, Ressentiment (IPA: [ʁɛsɑ̃tiˈmɑ̃ː], ) ist e … Ressentiment (IPA: [ʁɛsɑ̃tiˈmɑ̃ː], ) ist ein Lehnwort aus dem Französischen und bedeutet hier so viel wie „heimlicher Groll“ oder in der Übertragung von Theodor Lessing „Rückschlagsgefühl“. Der Duden definiert das Ressentiment als eine „auf Vorurteilen, einem Gefühl der Unterlegenheit, Neid o. Ä. beruhende gefühlsmäßige, oft unbewusste Abneigung“. gefühlsmäßige, oft unbewusste Abneigung“.
, Ressentiment är ett begrepp, som först inf … Ressentiment är ett begrepp, som först infördes av filosofen Søren Kierkegaard, för att senare hos Nietzsche beskriva ett känsloläge hos individer, som anser sig förorättade eller underlägsna. Det uttrycks sällan öppet och yttrar sig i avundsjukt förakt för mäktiga, rika eller friska människor och ibland i en uppvärdering av fattiga och svaga. Det kallas då ressentimentsdriven avundsjuka eller ressentimentsdrivet komplex.ndsjuka eller ressentimentsdrivet komplex.
, Ressentiment is een oorspronkelijk uit het … Ressentiment is een oorspronkelijk uit het Frans afkomstige term die gebruikt wordt in de psychologie en filosofie. In het dagelijkse taalgebruik bedoelt men er haat of wrok mee. In de filosofie werd de term geïntroduceerd door de Duitse filosoof Friedrich Nietzsche (1844-1900). In de reactie van de filosoof Max Scheler (1874-1928) op het werk van Nietzsche speelt de notie van ressentiment een centrale rol.e notie van ressentiment een centrale rol.
, 르상티망 (ressentiment) (프랑스어 발음: [rɛsɑ̃timɑ̃ … 르상티망 (ressentiment) (프랑스어 발음: [rɛsɑ̃timɑ̃])은 원한 (resentment)의 프랑스어 번역이다. (라틴어 집중 접두사에서 다시, 그리고 감정을 "느낌"). 철학과 심리학에서는 실존주의 철학자들에게 특별히 관심 있었던 개념이다. 실존주의자들에 따르면, 좌절감은 좌절감의 원인, 즉 자신의 좌절에 대한 책임 부여로 확인되는 것에 대한 적대감이다. "원인"에 직면한 약점이나 열등감, 그리고 질투심은 불만의 원인을 공격하거나 부정하는 거부/정당화 가치 체계 또는 도덕성을 만든다. 이 가치 체계는 선망의 원천을 객관적으로 열등한 것으로 식별함으로써 자신의 약점을 정당화하는 수단으로 사용되며, 분개한 사람이 자신의 불안정과 결함을 극복하지 못하게 하는 방어 기제로 작용한다. 자아는 자신을 보잘것없는 것으로부터 단절시키기 위해 적을 만든다.작용한다. 자아는 자신을 보잘것없는 것으로부터 단절시키기 위해 적을 만든다.
, In philosophy and psychology, ressentiment … In philosophy and psychology, ressentiment (/rəˌsɒ̃.tiˈmɒ̃/; French pronunciation: [ʁə.sɑ̃.ti.mɑ̃]) is one of the forms of resentment or hostility. The concept was of particular interest to some 19th century thinkers, most notably Friedrich Nietzsche. According to their use, ressentiment is a sense of hostility directed toward an object that one identifies as the cause of one's frustration, that is, an assignment of blame for one's frustration. The sense of weakness or inferiority complex and perhaps even jealousy in the face of the "cause" generates a rejecting/justifying value system, or morality, which attacks or denies the perceived source of one's frustration. This value system is then used as a means of justifying one's own weaknesses by identifying the source of envy as objectivedentifying the source of envy as objective
|
| rdfs:label |
Ressentiment
, Resentyment
, Ресентимент
, ルサンチマン
, 无名怨愤
, 르상티망
|
