| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
述語論理（じゅつごろんり、英: predicate logic）とは、数理論理学にお … 述語論理（じゅつごろんり、英: predicate logic）とは、数理論理学における記号的形式体系群を指す用語で、一階述語論理、二階述語論理、、無限論理などが含まれる。これらの形式体系の特徴は、論理式に含まれる変数を量化できる点である。一般的な量化子として、 全称量化子 ∀ と存在量化子 ∃ とがある。変数は議論領域の要素、関係、関数などである。例えば、関数記号に対する存在量化は「ある関数が存在する」という修飾として解釈される。述語論理の基礎は、ゴットロープ・フレーゲとチャールズ・サンダース・パースがそれぞれ独自に生み出し発展させた。 述語論理と言った場合、一階述語論理を指すこともある。述語論理の公理化された形態を述語計算と呼び、述語論理は非形式的でより直観的なものとする見方もある。 様相作用素と量化子を併用する論理も述語論理の一種とされる。これについては様相論理を参照。作用素と量化子を併用する論理も述語論理の一種とされる。これについては様相論理を参照。
, Para o termo específico, ver Lógica de pri … Para o termo específico, ver Lógica de primeira ordem Na lógica matemática, a lógica de predicados é um termo genérico para sistemas formais simbólicos como lógica de primeira ordem, lógica de segunda ordem, many-sorted logic ou infinitary logic. Este sistema formal se distingue de outros sistemas em que suas fórmulas contêm variáveis que podem ser quantificadas. Dois quantificadores comuns são: os quantificadores existencial ∃ ("existe um") e universal ∀ ("para todo"). As variáveis poderiam ser elementos no domínio do discurso, ou talvez as relações ou funções sobre este universo. Por exemplo, um quantificador existencial sobre um símbolo de função poderia ser interpretado como um modificador "Existe uma função". No uso informal, o termo "lógica de predicados" ocasionalmente se refere à lógica de primeira ordem. Alguns autores consideram que o cálculo de predicados seja a forma axiomática da lógica de predicados, e a lógica de predicados para ser derivado de uma informal, num desenvolvimento mais intuitivo. Na lógica de predicados também se incluem lógicas misturando operadores modais e quantificadores. Ver lógica modal, Saul Kripke, fórmulas Barcan Marcus, A. N. Prior e .e, fórmulas Barcan Marcus, A. N. Prior e .
, Die Prädikatenlogiken (auch Quantorenlogik … Die Prädikatenlogiken (auch Quantorenlogiken) bilden eine Familie logischer Systeme, die es erlauben, in der Praxis und in der Theorie vieler Wissenschaften wichtige Bereiche durch Argumente zu formalisieren und sie auf ihre Gültigkeit zu überprüfen. Auf Grund dieser Eigenschaft spielt die Prädikatenlogik eine große Rolle in der Logik sowie in Mathematik, Informatik, Linguistik und Philosophie. Gottlob Frege und Charles Sanders Peirce entwickelten unabhängig voneinander die Prädikatenlogik. Frege entwickelte und formalisierte sein System in der 1879 erschienenen Begriffsschrift. Ältere logische Systeme, zum Beispiel die traditionelle Begriffslogik, sind hinsichtlich ihrer Ausdrucksstärke echte Teilmengen der Prädikatenlogik. Sie lassen sich vollständig in diese übersetzen.ssen sich vollständig in diese übersetzen.
, V matematice a logice se pojmem predikátov … V matematice a logice se pojmem predikátová logika označuje formální odvozovací systém používaný k popisu matematických teorií a vět. Predikátová logika je rozšířením výrokové logiky. Na rozdíl od výrokové logiky má bohatší vyjadřovací schopnost. Predikátová logika si všímá struktury vět. V každé větě rozlišuje individua, o kterých se něco predikuje. Predikát je chápán jako vlastnost nebo vztah. Vztahy výrokové logiky platí i v rámci predikátové logiky. Do výrokové logiky přidává kvantifikátory a vztah predikát – individuum. Individuum je prvek z nějaké množiny (univerza) a predikát je relace na této množině. Existuje mnoho druhů predikátové logiky. Predikátová logika prvního řádu obsahuje pouze jeden druh proměnných pro individua. Mohou jimi být přirozená čísla, , prvky, atd. Jako zvláštní případ logiky prvního řádu existuje také predikátová logika prvního řádu s více druhy proměnných pro individua, jimiž jsou body, přímky, roviny atd. Dále existuje , která má dva druhy proměnných: jedny pro individua a druhé pro množiny individuí, predikáty a funkce. Predikátová logika prvního řádu má dokazovací systémy, které jsou korektní a zároveň úplné. Pro logiky vyšších řádů to neplatí. Korektností se rozumí, že každá formule dokazatelná z axiomů (předpokladů) je tautologií. Úplností se rozumí, že každá tautologie je dokazatelná z axiomů. Predikátová logika je také bezesporná, z čehož plyne její obecná nerozhodnutelnost.čehož plyne její obecná nerozhodnutelnost.
, La lògica de predicats consisteix a fer de … La lògica de predicats consisteix a fer derivacions amb les regles bàsiques i amb regles derivades i a més suposa un domini previ de la lògica proposicional o d'enunciats, així que abans de provar aquest lògica heu d'anar a practicar la lògica d'enunciats primer.Per què es proposa una lògica de predicats, quan en teníem una d'enunciats prou ben definida? Doncs perquè la lògica d'enunciats no aprofundeix prou i no sap decidir en alguns casos com el següent: 1.
* Tot grec és europeu. 2.
* Tot atenenc és grec. 3.
* ⊦ Tot atenenc és europeu.c és grec. 3.
* ⊦ Tot atenenc és europeu.
, Στη μαθηματική λογική, κατηγορηματική λογι … Στη μαθηματική λογική, κατηγορηματική λογική είναι ο γενικός όρος για τα συμβολικά τυπικά συστήματα όπως η λογική πρώτου βαθμού, η , η λογική πολλών ειδών (many-sorted logic), ή η . Αυτό το τυπικό σύστημα διαφοροποιείται από άλλα τυπικά συστήματα στο ότι οι του περιέχουν μεταβλητές που μπορεί να είναι (quantified). Δύο συνηθισμένοι ποσοτικοί τελεστές είναι ο "" και ο "". Οι μεταβλητές μπορούν να είναι στοιχεία σε κάποιο χώρο, ή πιθανώς σχέσεις ή συναρτήσεις πάνω στο χώρο. Για παράδειγμα, ο υπαρξιακός τελεστής σε ένα σύμβολο συνάρτησης ερμηνεύεται ως "υπάρχει κάποια συνάρτηση". Ανεπίσημα, λέγοντας "κατηγορηματική λογική" πολλοί αναφέρονται στη λογική πρώτου βαθμού.λλοί αναφέρονται στη λογική πρώτου βαθμού.
, Логіка предикатів — це розділ класичної си … Логіка предикатів — це розділ класичної символічної логіки, що вивчає суб'єктно-предикатну структуру висловлювань, на підставі чого визначають значення істинності висловлювань; по-іншому — це дедуктивна теорія, яка моделює процес виведення одних висловлювань із інших, враховуючи їх структуру. Логіку предикатів трактують як розширення логіки висловлювань через виявлення внутрішньої структури висловлювань і введення нових термінів та системи аксіом.введення нових термінів та системи аксіом.
, ( 1차 논리를 가리킬 때 간단히 술어 논리라고 일컫기도 한다.) 술어 논리 … ( 1차 논리를 가리킬 때 간단히 술어 논리라고 일컫기도 한다.) 술어 논리(述語論理, 영어: predicate logic) 또는 함수 논리(函數論理) 또는 양화 논리(量化論理)는 명제에 존재하는 '주어'와 '술어'의 구조로부터 '주어'가 될 수 있는 대상에 대해 한정 기호를 사용하는 논리이다. 따라서 명제 논리와는 달리 명제의 내부 구조 분석에 의한 추론 규칙을 다룰 수 있다. 1차 논리 · 2차 논리 · 고차 논리 따위가 있으며, 특히 수학의 기초를 이루는 1차 논리에서는 완전성, 건전성과 같은 여러 주요한 성질들이 성립한다. 술어 논리는 유럽의 고틀로프 프레게와 미국의 찰스 샌더스 퍼스에 의해 각각 독자적으로 창안되었다. 프레게의 초기 술어 논리는 여러 논리학자들에게 큰 영향을 주어 이후 20세기에 철저한 논리주의의 발전 속에 술어 계산(predicate calculus)으로서 형식화되었다.발전 속에 술어 계산(predicate calculus)으로서 형식화되었다.
, Predicatenlogica is wiskundig-formele logica waarin expliciet predicaten voorkomen, waarmee eigenschappen van en relaties tussen verzamelingen objecten worden beschreven. Vaak wordt vooral de eerste-orde-predicatenlogica bedoeld.
, Predikatlogik är en del av den matematiska … Predikatlogik är en del av den matematiska logiken. Medan man i satslogiken bara kan sätta samman färdiga satser till mer komplicerade satser (exempelvis bilda , om och är satser), kan man i predikatlogiken resonera om företeelser och deras egenskaper. För att uttrycka A och B, kan man i predikatlogiken använda predikat. Exempelvis kan representera är udda så att betyder är udda. Man kan också bilda flerställiga relationer , exempelvis för att representera relationen större än. I mängdteori kan hela matematiken formuleras med hjälp av predikatlogik med en enda relation , som uttrycker att en mängd är element i en annan. Samma logiska operationer som finns i satslogiken finns även i predikatlogiken. Dessutom finns all- och existens-kvantorer som uttrycker att något gäller för alla respektive för något objekt.
* innebär att alla har egenskapen .
* innebär att något har egenskapen . Antag att vi vill uttala oss om att om någonting har två specifika egenskaper, så har det den andra av dessa egenskaper. Vi kan symbolisera det på följande sätt: . Det läses: för varje x gäller, att om x har egenskapen P, och x har egenskapen Q, så har x egenskapen Q. Ett annat exempel är , som säger: för alla x gäller, att för alla y gäller, att om x är lika med y, så har x egenskapen P, om och endast om y har egenskapen P. Vad detta betyder är egentligen att om x och y betecknar samma föremål, så är egenskaperna för x och y lika. Att man kan formulera predikatlogiken så att den blir fullständig bevisades av Kurt Gödel i hans doktorsavhandling.es av Kurt Gödel i hans doktorsavhandling.
, 在数理逻辑中，谓词逻辑（英語：predicate logic）是符号形式系统的通用术语，比如一阶逻辑，二阶逻辑、或等等。
, Predikata logiko estas la ĝenerala termino … Predikata logiko estas la ĝenerala termino por logiko-sistemoj, kiuj havas predikatojn por aserti ecojn de objektoj aŭ rilatojn inter objektoj, kaj kvantizantojn por esprimi ekzemple ke iun econ havas ĉiuj aŭ neniuj objektoj. Tiaj sistemoj permesas la formaligon de multaj specoj de argumentoj kaj tial ludas gravan rolon en la logiko, la matematiko, la komputoscienco, la lingvoscienco kaj la filozofio. Inter la sistemoj de predikata logiko troviĝas interalie la , la , kaj . Gottlob Frege kaj Charles Sanders Peirce elpensis la predikatan logikon sendepende unu de la alia. Frege formaligis sian sistemon en sia de 1879.e formaligis sian sistemon en sia de 1879.
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
74970
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
131
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRedirects
|
http://dbpedia.org/resource/First-order_logic +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1033585715
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/First-order_logic +
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:R_to_related_topic +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Redirect_category_shell +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Wikidata_redirect +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Term +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Predicate_logic?oldid=1033585715&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Predicate_logic +
|
| owl:sameAs |
http://mk.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BA%D0%B0 +
, http://et.dbpedia.org/resource/Predikaatloogika +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E8%BF%B0%E8%AA%9E%E8%AB%96%E7%90%86 +
, http://eo.dbpedia.org/resource/Predikata_logiko +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D8%AD%D8%B3%D8%A7%D8%A8_%D9%85%D8%AD%D9%85%D9%88%D9%84%D8%A7%D8%AA +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%AA%D7%97%D7%A9%D7%99%D7%91_%D7%94%D7%A4%D7%A8%D7%93%D7%99%D7%A7%D7%98%D7%99%D7%9D +
, http://sw.cyc.com/concept/Mx4rvpWBupwpEbGdrcN5Y29ycA +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.02p0wbc +
, http://sk.dbpedia.org/resource/Predik%C3%A1tov%C3%A1_logika +
, https://global.dbpedia.org/id/3F5z3 +
, http://hu.dbpedia.org/resource/Els%C5%91rend%C5%B1_logika +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2 +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%98%D1%81%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2 +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Predikaattilogiikka +
, http://cs.dbpedia.org/resource/Predik%C3%A1tov%C3%A1_logika +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Predikatlogik +
, http://simple.dbpedia.org/resource/Predicate_logic +
, http://no.dbpedia.org/resource/Predikatlogikk +
, http://d-nb.info/gnd/4046974-8 +
, http://ca.dbpedia.org/resource/L%C3%B2gica_de_predicats +
, http://www.wikidata.org/entity/Q35148 +
, http://el.dbpedia.org/resource/%CE%9A%CE%B1%CF%84%CE%B7%CE%B3%CE%BF%CF%81%CE%B7%CE%BC%CE%B1%CF%84%CE%B9%CE%BA%CE%AE_%CE%BB%CE%BF%CE%B3%CE%B9%CE%BA%CE%AE +
, http://lt.dbpedia.org/resource/Predikat%C5%B3_logika +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E8%B0%93%E8%AF%8D%E9%80%BB%E8%BE%91 +
, http://pt.dbpedia.org/resource/L%C3%B3gica_de_predicados +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EC%88%A0%EC%96%B4_%EB%85%BC%EB%A6%AC +
, http://da.dbpedia.org/resource/Pr%C3%A6dikatslogik +
, http://af.dbpedia.org/resource/Predikaatlogika +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Predicatenlogica +
, http://de.dbpedia.org/resource/Pr%C3%A4dikatenlogik +
, http://kk.dbpedia.org/resource/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8B%D2%9B_%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BA%D0%B0 +
, http://yago-knowledge.org/resource/Predicate_logic +
, http://dbpedia.org/resource/Predicate_logic +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/class/yago/Know-how105616786 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Method105660268 +
, http://dbpedia.org/class/yago/WikicatSystemsOfFormalLogic +
, http://dbpedia.org/class/yago/Logic105664069 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Ability105616246 +
, http://dbpedia.org/class/yago/PsychologicalFeature100023100 +
, http://dbpedia.org/class/yago/System105661996 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Cognition100023271 +
, http://dbpedia.org/class/yago/Abstraction100002137 +
|
| rdfs:comment |
Predikata logiko estas la ĝenerala termino … Predikata logiko estas la ĝenerala termino por logiko-sistemoj, kiuj havas predikatojn por aserti ecojn de objektoj aŭ rilatojn inter objektoj, kaj kvantizantojn por esprimi ekzemple ke iun econ havas ĉiuj aŭ neniuj objektoj. Tiaj sistemoj permesas la formaligon de multaj specoj de argumentoj kaj tial ludas gravan rolon en la logiko, la matematiko, la komputoscienco, la lingvoscienco kaj la filozofio. Inter la sistemoj de predikata logiko troviĝas interalie la , la , kaj . logiko troviĝas interalie la , la , kaj .
, V matematice a logice se pojmem predikátov … V matematice a logice se pojmem predikátová logika označuje formální odvozovací systém používaný k popisu matematických teorií a vět. Predikátová logika je rozšířením výrokové logiky. Na rozdíl od výrokové logiky má bohatší vyjadřovací schopnost. Predikátová logika si všímá struktury vět. V každé větě rozlišuje individua, o kterých se něco predikuje. Predikát je chápán jako vlastnost nebo vztah. Dále existuje , která má dva druhy proměnných: jedny pro individua a druhé pro množiny individuí, predikáty a funkce. Predikátová logika je také bezesporná, z čehož plyne její obecná nerozhodnutelnost.čehož plyne její obecná nerozhodnutelnost.
, ( 1차 논리를 가리킬 때 간단히 술어 논리라고 일컫기도 한다.) 술어 논리 … ( 1차 논리를 가리킬 때 간단히 술어 논리라고 일컫기도 한다.) 술어 논리(述語論理, 영어: predicate logic) 또는 함수 논리(函數論理) 또는 양화 논리(量化論理)는 명제에 존재하는 '주어'와 '술어'의 구조로부터 '주어'가 될 수 있는 대상에 대해 한정 기호를 사용하는 논리이다. 따라서 명제 논리와는 달리 명제의 내부 구조 분석에 의한 추론 규칙을 다룰 수 있다. 1차 논리 · 2차 논리 · 고차 논리 따위가 있으며, 특히 수학의 기초를 이루는 1차 논리에서는 완전성, 건전성과 같은 여러 주요한 성질들이 성립한다. 술어 논리는 유럽의 고틀로프 프레게와 미국의 찰스 샌더스 퍼스에 의해 각각 독자적으로 창안되었다. 프레게의 초기 술어 논리는 여러 논리학자들에게 큰 영향을 주어 이후 20세기에 철저한 논리주의의 발전 속에 술어 계산(predicate calculus)으로서 형식화되었다.발전 속에 술어 계산(predicate calculus)으로서 형식화되었다.
, Predikatlogik är en del av den matematiska … Predikatlogik är en del av den matematiska logiken. Medan man i satslogiken bara kan sätta samman färdiga satser till mer komplicerade satser (exempelvis bilda , om och är satser), kan man i predikatlogiken resonera om företeelser och deras egenskaper. För att uttrycka A och B, kan man i predikatlogiken använda predikat. Exempelvis kan representera är udda så att betyder är udda. Man kan också bilda flerställiga relationer , exempelvis för att representera relationen större än. I mängdteori kan hela matematiken formuleras med hjälp av predikatlogik med en enda relation , som uttrycker att en mängd är element i en annan. Samma logiska operationer som finns i satslogiken finns även i predikatlogiken. Dessutom finns all- och existens-kvantorer som uttrycker att något gäller för alla respm uttrycker att något gäller för alla resp
, Στη μαθηματική λογική, κατηγορηματική λογι … Στη μαθηματική λογική, κατηγορηματική λογική είναι ο γενικός όρος για τα συμβολικά τυπικά συστήματα όπως η λογική πρώτου βαθμού, η , η λογική πολλών ειδών (many-sorted logic), ή η . Αυτό το τυπικό σύστημα διαφοροποιείται από άλλα τυπικά συστήματα στο ότι οι του περιέχουν μεταβλητές που μπορεί να είναι (quantified). Δύο συνηθισμένοι ποσοτικοί τελεστές είναι ο "" και ο "". Οι μεταβλητές μπορούν να είναι στοιχεία σε κάποιο χώρο, ή πιθανώς σχέσεις ή συναρτήσεις πάνω στο χώρο. Για παράδειγμα, ο υπαρξιακός τελεστής σε ένα σύμβολο συνάρτησης ερμηνεύεται ως "υπάρχει κάποια συνάρτηση".ερμηνεύεται ως "υπάρχει κάποια συνάρτηση".
, 在数理逻辑中，谓词逻辑（英語：predicate logic）是符号形式系统的通用术语，比如一阶逻辑，二阶逻辑、或等等。
, 述語論理（じゅつごろんり、英: predicate logic）とは、数理論理学にお … 述語論理（じゅつごろんり、英: predicate logic）とは、数理論理学における記号的形式体系群を指す用語で、一階述語論理、二階述語論理、、無限論理などが含まれる。これらの形式体系の特徴は、論理式に含まれる変数を量化できる点である。一般的な量化子として、 全称量化子 ∀ と存在量化子 ∃ とがある。変数は議論領域の要素、関係、関数などである。例えば、関数記号に対する存在量化は「ある関数が存在する」という修飾として解釈される。述語論理の基礎は、ゴットロープ・フレーゲとチャールズ・サンダース・パースがそれぞれ独自に生み出し発展させた。 述語論理と言った場合、一階述語論理を指すこともある。述語論理の公理化された形態を述語計算と呼び、述語論理は非形式的でより直観的なものとする見方もある。 様相作用素と量化子を併用する論理も述語論理の一種とされる。これについては様相論理を参照。作用素と量化子を併用する論理も述語論理の一種とされる。これについては様相論理を参照。
, Логіка предикатів — це розділ класичної си … Логіка предикатів — це розділ класичної символічної логіки, що вивчає суб'єктно-предикатну структуру висловлювань, на підставі чого визначають значення істинності висловлювань; по-іншому — це дедуктивна теорія, яка моделює процес виведення одних висловлювань із інших, враховуючи їх структуру. Логіку предикатів трактують як розширення логіки висловлювань через виявлення внутрішньої структури висловлювань і введення нових термінів та системи аксіом.введення нових термінів та системи аксіом.
, Die Prädikatenlogiken (auch Quantorenlogik … Die Prädikatenlogiken (auch Quantorenlogiken) bilden eine Familie logischer Systeme, die es erlauben, in der Praxis und in der Theorie vieler Wissenschaften wichtige Bereiche durch Argumente zu formalisieren und sie auf ihre Gültigkeit zu überprüfen. Auf Grund dieser Eigenschaft spielt die Prädikatenlogik eine große Rolle in der Logik sowie in Mathematik, Informatik, Linguistik und Philosophie.k, Informatik, Linguistik und Philosophie.
, La lògica de predicats consisteix a fer de … La lògica de predicats consisteix a fer derivacions amb les regles bàsiques i amb regles derivades i a més suposa un domini previ de la lògica proposicional o d'enunciats, així que abans de provar aquest lògica heu d'anar a practicar la lògica d'enunciats primer.Per què es proposa una lògica de predicats, quan en teníem una d'enunciats prou ben definida? Doncs perquè la lògica d'enunciats no aprofundeix prou i no sap decidir en alguns casos com el següent: 1.
* Tot grec és europeu. 2.
* Tot atenenc és grec. 3.
* ⊦ Tot atenenc és europeu.c és grec. 3.
* ⊦ Tot atenenc és europeu.
, Predicatenlogica is wiskundig-formele logica waarin expliciet predicaten voorkomen, waarmee eigenschappen van en relaties tussen verzamelingen objecten worden beschreven. Vaak wordt vooral de eerste-orde-predicatenlogica bedoeld.
, Para o termo específico, ver Lógica de pri … Para o termo específico, ver Lógica de primeira ordem Na lógica matemática, a lógica de predicados é um termo genérico para sistemas formais simbólicos como lógica de primeira ordem, lógica de segunda ordem, many-sorted logic ou infinitary logic. Este sistema formal se distingue de outros sistemas em que suas fórmulas contêm variáveis que podem ser quantificadas. Dois quantificadores comuns são: os quantificadores existencial ∃ ("existe um") e universal ∀ ("para todo"). As variáveis poderiam ser elementos no domínio do discurso, ou talvez as relações ou funções sobre este universo. Por exemplo, um quantificador existencial sobre um símbolo de função poderia ser interpretado como um modificador "Existe uma função".o como um modificador "Existe uma função".
|
| rdfs:label |
Κατηγορηματική λογική
, Predikata logiko
, Логіка предикатів
, Predicate logic
, Predikatlogik
, Lógica de predicados
, Prädikatenlogik
, Lògica de predicats
, Predikátová logika
, Исчисление предикатов
, Predicatenlogica
, 述語論理
, 谓词逻辑
, 술어 논리
|
