| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
鐒（拼音：láo，注音：ㄌㄠˊ；英語：Lawrencium），是一種人工合成的化學元 … 鐒（拼音：láo，注音：ㄌㄠˊ；英語：Lawrencium），是一種人工合成的化學元素，其化學符號为Lr，原子序數为103，是第11個超鈾元素，也是最後一個錒系元素，有時也算作第七週期首個過渡金屬。鐒是一種極具放射性的金屬元素，其最長壽的同位素鐒-266的半衰期達11小時，不過壽命較短的鐒-260（半衰期2.7分鐘）反而較常使用於化學用途，因為它可以較大規模地生產。如同所有原子序超過100的元素（即超鐨元素，transfermium element），鐒無法通過中子捕獲生成，只能在粒子加速器中，由粒子撞擊較輕之元素生成。由於鐒無法大量生產且其所有同位素的半衰期都很短，在基礎科學研究之外沒有任何用途。 鐒是在1961年，由阿伯特·吉奧索等人在美国加利福尼亚柏克萊的中，利用硼轰击锎合成。其名称来自美国物理学家欧内斯特·劳伦斯。 化學實驗已証實了鐒的特性為鎦的較重同系物，具有+3氧化態。因此，它可以被歸類為第7週期的第一個過渡金屬。然而，鐒的電子組態為s2p構型而非其同系物鎦的s2d構型。這意味著鐒在元素週期表中的位置可能比預期的更具波動性。 原子序大於鐒的元素稱為超重元素，皆為壽命短暫、放射性極高的人工合成元素。具波動性。 原子序大於鐒的元素稱為超重元素，皆為壽命短暫、放射性極高的人工合成元素。
, اللورنسيوم هو أحد العناصر الاصطناعية الموجودة في الجدول الدوري وله الرمز Lr ورقم ذري 103. وهو عنصر بعد-اليورانيوم ونشيط إشعاعيا, كما أنه له فترة عمر نصف صغيرة ويتم تصنيعه من الكاليفورنيوم ولا يعرف له استخدامات حتى الآن.
, Lorens (Lr, łac. lawrencium), dawniej ozna … Lorens (Lr, łac. lawrencium), dawniej oznaczany także Lw – syntetyczny pierwiastek chemiczny, nieposiadający stabilnych izotopów i niewystępujący w przyrodzie. Nazwa pochodzi od nazwiska fizyka Ernesta O. Lawrence’a. Zgodnie z terminologią IUPAC lorens jest zaliczany do aktynowców. Także zgodnie z terminologią IUPAC należy on do bloku d, przez co jest jedynym aktynowcem z okresu 7, który nie należy do bloku f. Poprzez przynależność do bloku d, należy on do grupy skandowców. Według , konfiguracja elektronowa lorensu w stanie podstawowym powinna posiadać jeden elektron na podpowłoce 6d. Jednakże ze względu na efekty relatywistyczne przewiduje się, że w stanie podstawowym lorens posiada jeden elektron na podpowłoce 7p. Rzeczywista konfiguracja nie została dotąd zbadana, ze względu na krótki czas życia znanych izotopów.ędu na krótki czas życia znanych izotopów.
, Is é an láirinciam dúil cheimiceach uimhir … Is é an láirinciam dúil cheimiceach uimhir a 103, agus is í an tsiombail cheimiceach a sheasann dó ná Lr. Ceann de na hachtanóidigh é, agus mar sin, is dúil throm thrasúránach é. Ba é an fisiceoir Albert Ghiorso ba thúisce a chruthaigh adaimh láirinciam, ar an 14 Feabhra 1961. Fuair an dúil a hainm ón tsaotharlann ina raibh Ghiorso agus a fhoireann ag obair, mar atá, Saotharlann Náisiúnta Lawrence Berkeley in Ollscoil California. Is í an teicníocht a bhí in úsáid ag Ghiorso agus a chuid cúntóirí ná targaid trí mhilleagram a raibh trí iseatóp calafoirniam inti a bhombardú le núicléis bhóróin ar cuireadh luas fúthu i Luasaire Líneach na dTromian (Heavy-Ion Linear Accelerator). Ghiorso agus a fhoireann a cheap an t-ainm don láirinciam, agus is é an giorrúchán a mhol siad ná Lw; bhí Cumann Idirnáisiúnta na gCeimiceoirí (IUPAC) sásta leis an ainm, ach d'athraigh an cumann an tsiombail cheimiceach go Lr. Níl ach iseatóip radaighníomhacha ag an láirinciam. Is é an ceann is cobhsaí atá ann ná láirinciam a 262, ach tagann an meath radaighníomhach ar an gceann sin féin sách sciobtha, nó tá sé timpeall ar 3.6 uair an chloig ar leathré. Mar sin, níl sé furasta taighde a dhéanamh ar shaintréithe ceimiceacha an láirinciam, ach is é an tátal a bhaineann na ceimiceoirí as go bhfuil sé cosúil go leor leis an lúitéitiam atá suite os a chionn i dtábla peiriadach na ndúl. Bhí na saineolaithe in ann ocsaíd láirinciam Lr2O3 a tháirgeadh, rud a thugann le fios gurb é +3 an uimhir ocsaídiúcháin is coitianta atá ag an láirinciam ina chuid comhdhúl. Ní thagann sin aniar aduaidh ar aon duine, ós é seo an uimhir ocsaídiúcháin is tipiciúla ag na lantanóidigh agus ag na hachtanóidigh araon.ntanóidigh agus ag na hachtanóidigh araon.
, Lawrencium is a synthetic chemical element … Lawrencium is a synthetic chemical element with the symbol Lr (formerly Lw) and atomic number 103. It is named in honor of Ernest Lawrence, inventor of the cyclotron, a device that was used to discover many artificial radioactive elements. A radioactive metal, lawrencium is the eleventh transuranic element and the last member of the actinide series. Like all elements with atomic number over 100, lawrencium can only be produced in particle accelerators by bombarding lighter elements with charged particles. Fourteen isotopes of lawrencium are currently known; the most stable is 266Lr with half-life 11 hours, but the shorter-lived 260Lr (half-life 2.7 minutes) is most commonly used in chemistry because it can be produced on a larger scale. Chemistry experiments confirm that lawrencium behaves as a heavier homolog to lutetium in the periodic table, and is a trivalent element. It thus could also be classified as the first of the 7th-period transition metals: however, its electron configuration is anomalous for its position in the periodic table, having an s2p configuration instead of the s2d configuration of its homolog lutetium. This means that lawrencium may be more volatile than expected for its position in the periodic table and have a volatility comparable to that of lead. In the 1950s, 1960s, and 1970s, many claims of the synthesis of lawrencium of varying quality were made from laboratories in the Soviet Union and the United States. The priority of the discovery and therefore the name of the element was disputed between Soviet and American scientists, and while the International Union of Pure and Applied Chemistry (IUPAC) initially established lawrencium as the official name for the element and gave the American team credit for the discovery, this was reevaluated in 1997, giving both teams shared credit for the discovery but not changing the element's name.overy but not changing the element's name.
, O laurêncio ou lawrêncio (nome dado em hom … O laurêncio ou lawrêncio (nome dado em homenagem a Ernest O. Lawrence) é um elemento químico sintético, símbolo Lr, número atômico 103 (103 prótons e 103 elétrons) e com massa atómica [262] u. É um elemento radioativo, de curta-duração, transurânico, último elemento do grupo dos actinídeos apesar de estar no bloco d. Este elemento foi sintetizado a partir do califórnio com íons de Boro, em 1961 no laboratório Berkeley, Califórnia, Estados Unidos, por uma equipe de cientistas liderada por Albert Ghiorso.de cientistas liderada por Albert Ghiorso.
, Laŭrencio estas kemia elemento en la perio … Laŭrencio estas kemia elemento en la perioda tabelo kiu havas la simbolon Lr kaj la atomnumeron 103. Ĝi estas nomita honore al Ernest Lawrence, inventinto de la ciklotrono. Ĝi estas radioaktivega metalo kaj la lasta elemento de la aktinoidoj, pro tio ĝi estas do posturania elemento. Oni povas sintezi laŭrencion el kalifornio.ni povas sintezi laŭrencion el kalifornio.
, Lawrencium ist ein ausschließlich künstlic … Lawrencium ist ein ausschließlich künstlich erzeugtes chemisches Element mit dem Elementsymbol Lr und der Ordnungszahl 103. Im Periodensystem steht es in der Gruppe der Actinoide (7. Periode, f-Block) und zählt auch zu den Transuranen. Lawrencium ist ein radioaktives Metall, welches aber aufgrund der geringen zur Verfügung stehenden Mengen bisher nicht als Metall dargestellt wurde. Es wurde 1961 entdeckt, als man Californium mit Bor-Kernen beschoss. Dieses Element wurde nach Ernest Lawrence benannt. Er ist der Erfinder des Zyklotrons, eines Teilchenbeschleunigers, der eine wichtige Voraussetzung zur Entdeckung vieler Transuran-Elemente war. Der Name wurde 1994 endgültig von der IUPAC bestätigt.de 1994 endgültig von der IUPAC bestätigt.
, Il laurenzio o laurencio è l'elemento chim … Il laurenzio o laurencio è l'elemento chimico della tavola periodica che ha come simbolo Lr e come numero atomico il 103. Il precedente simbolo Lw venne cambiato in Lr nel 1963. È un elemento sintetico, radioattivo, a vita breve, transuranico, appartenente alle terre rare. Il laurenzio viene sintetizzato dal californio e non possiede applicazioni pratiche.rnio e non possiede applicazioni pratiche.
, Lawrencium (chemická značka Lr) je patnáct … Lawrencium (chemická značka Lr) je patnáctým (posledním) členem z řady aktinoidů, jedenáctým transuranem, silně radioaktivní kovový prvek, připravovaný uměle (v přírodě se nevyskytuje) ozařováním jader kalifornia. Lawrencium je radioaktivní kovový prvek, který doposud nebyl izolován v dostatečně velkém množství, aby bylo možno určit všechny jeho fyzikální konstanty. Vyzařuje α a γ záření a je silným zdrojem neutronů, proto je nutno s ním manipulovat za dodržování bezpečnostních opatření pro práci s radioaktivními materiály. O jeho sloučeninách a jejich chemickém chování je známo velmi málo.ich chemickém chování je známo velmi málo.
, Лоуре́нсій (Lr) — штучно одержаний радіоак … Лоуре́нсій (Lr) — штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, актиноїд, символ Lr, атомний номер 103, атомна маса 262.11. Дуже короткоживучий. Найстабільніший ізотоп — 260Lr — має період напіврозпаду 3 ± 0,5 хвилини. Період напіврозпаду ізотопу 256Lr близько 30 с. Електронна конфігурація [Rn] 5f146d17s2; період 7, група 3, f-блок (актиноїд). Ступінь окиснення +3. Проста речовина — лоуренсій. Метал, т. пл. 1627 °С. Отримано бомбардуванням ізотопів каліфорнію йонами 10В та 11В.ням ізотопів каліфорнію йонами 10В та 11В.
, Lawrensium (pengucapan: /ləˈrɛnsiəm/) adalah unsur kimia yang berlambang Lr (sebelumnya Lw) dan memiliki nomor atom 103. Unsur ini merupakan unsur sintetik yang radioaktif. Isotop Lawrensium yang paling stabil adalah 266Lr.
, Το χημικό στοιχείο λωρένσιο είναι μέταλλο με ατομικό αριθμό 103 και ατομικό βάρος 262.
, Le lawrencium est un élément chimique, de … Le lawrencium est un élément chimique, de symbole Lr (anciennement Lw jusqu'en 1963) et de numéro atomique 103. Produit artificiellement en 1961 par Albert Ghiorso, Torbjørn Sikkeland, Almon E. Larsh et Robert M. Latimer (États-Unis), il porte le nom d'Ernest Orlando Lawrence, qui découvrit le principe du cyclotron en 1929. Son point de fusion prédit est d'environ 1 627 °C.t de fusion prédit est d'environ 1 627 °C.
, Lawrentzioa elementu kimiko sintetiko bat da, Lr ikurra eta103 zenbaki atomikoa dituena. Bere isotoporik egonkorrena 4 ordu inguruko erdibizitza duen 262Lr da. Lawrentzioa kaliforniotik abiatuta sintetizatzen da eta ez dauka erabilera ezagunik.
, 로렌슘(문화어: 로렌시움←영어: lawrencium 로렌시엄[*], 독일어: … 로렌슘(문화어: 로렌시움←영어: lawrencium 로렌시엄[*], 독일어: Lawrencium 로렌치움[*])은 화학 원소로 기호는 Lr(←라틴어: lawrencium 라브렝키움[*]), 원자 번호는 103이다. 짧은 반감기를 가지는 방사성 초우라늄 악티늄족 원소로 캘리포늄에 붕소이온을 부딪쳐서 만들었다고 생각했지만 사실 이 물질은 동위체(258,259)의 혼합물이었다고 전해진다. 이 물질은 연구용 용도에 한정되며, 연구용의 것은 더 값싸게 얻을 수 있는 아메리슘에 산소 원자핵을 쪼이는 방법을 채택한다. 더 값싸게 얻을 수 있는 아메리슘에 산소 원자핵을 쪼이는 방법을 채택한다.
, Lawrencium is een scheikundig element met symbool Lr en atoomnummer 103. Het is een vermoedelijk zilverwit of grijs actinide.
, Лоуре́нсий (химический символ — Lr, от анг … Лоуре́нсий (химический символ — Lr, от англ. Lawrencium) — химический элемент 3-й группы (по устаревшей классификации — побочной подгруппы третьей группы, IIIB) седьмого периода периодической системы химических элементов Д. И. Менделеева, с атомным номером 103. Относится к семейству актиноидов.ром 103. Относится к семейству актиноидов.
, El lawrencio o laurencio es un elemento s … El lawrencio o laurencio es un elemento sintético radiactivo de la tabla periódica de los elementos cuyo símbolo es Lr (anteriormente Lw) y su número atómico es 103. En la tabla periódica, se sitúa en el bloque d y en el período 7, y es el último elemento y el más pesado de la serie de los actínidos. Experimentos químicos confirmaron que el lawrencio se comporta homólogamente al lutecio y es químicamente similar a otros actínidos. El lawrencio fue sintetizado por primera vez por el equipo de física nuclear del Laboratorio Nacional Lawrence Berkeley de la Universidad de California, dirigido por Albert Ghiorso. Los primeros átomos de lawrencio fueron producidos al bombardear un blanco de tres miligramos, compuesto de tres isótopos de californio con núcleos de boro-10 y boro-11 del Acelerador lineal de iones pesados. El equipo sugirió para el elemento el nombre lawrencio, en honor al físico estadounidense Ernest O. Lawrence, y el símbolo «Lw», pero la IUPAC cambió el símbolo a «Lr» en 1963. Todos los isótopos del lawrencio son radiactivos; su isótopo más estable conocido es 266Lr, con un periodo de semidesintegración de aproximadamente 11 horas. Todos los demás isótopos, excepto 260Lr, 261Lr, 262Lr, se desintegran con una vida menor a un minuto.esintegran con una vida menor a un minuto.
, Lawrencium, tidigare lawrentium, är ett sy … Lawrencium, tidigare lawrentium, är ett syntetiskt radioaktivt grundämne som tillhör aktiniderna. Lawrencium är en transuran. Dess mest stabila kända isotop är 262Lr, med en halveringstid på ungefär 3,6 timmar. Grundämnet är uppkallat efter den amerikanske fysikern Ernest Lawrence. Lawrencium finns inte i naturen utan framställdes första gången 1961 i USA i den ringa mängden 3 miljondels gram genom beskjutning av californium med borjoner.m beskjutning av californium med borjoner.
, ローレンシウム（英: lawrencium [ləˈrɛnsiəm]）は、原子番号103の元素。元素記号は Lr。アクチノイド系列最後の元素。超ウラン元素である。安定同位体は存在せず、半減期もほとんどの同位体で3分未満と短い。一番半減期が長いのは（半減期3.6時間）である。 ローレンシウムは重イオン線型加速器で、カリホルニウムから生成される。同位体に関しては、ローレンシウムの同位体を参照。
, El lawrenci és un element sintètic de la t … El lawrenci és un element sintètic de la taula periòdica que pertany a la sèrie dels actinoides, el símbol del qual és el Lr i el seu nombre atòmic és 103. Fou sintetitzat per primera vegada el 1961 per un equip estatunidenc liderat per Albert Ghiorso a la Universitat de Califòrnia a Berkeley.a la Universitat de Califòrnia a Berkeley.
|
| http://dbpedia.org/ontology/thumbnail
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/96904536.thumb3.jpeg?width=300 +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageExternalLink
|
https://web.archive.org/web/20181010070007/http:/www.nndc.bnl.gov/chart/%7Curl-status=dead +
, http://www.periodicvideos.com/videos/103.htm +
, http://www.nndc.bnl.gov/chart/%7Ctitle=Chart +
, http://periodic.lanl.gov/103.shtml +
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
17746
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
39421
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1124861502
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/X-ray +
, http://dbpedia.org/resource/Valence_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/United_States +
, http://dbpedia.org/resource/Fermium +
, http://dbpedia.org/resource/Fluoride +
, http://dbpedia.org/resource/Acetate +
, http://dbpedia.org/resource/Melting_point +
, http://dbpedia.org/resource/Half-life +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Synthetic_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Lutetium +
, http://dbpedia.org/resource/Hydrochloric_acid +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_nucleus +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_number +
, http://dbpedia.org/resource/Chelating_agent +
, http://dbpedia.org/resource/Cyclotron +
, http://dbpedia.org/resource/Celsius +
, http://dbpedia.org/resource/Particle_accelerator +
, http://dbpedia.org/resource/Hydroxide +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Mass_number +
, http://dbpedia.org/resource/Platinum +
, http://dbpedia.org/resource/World_Scientific +
, http://dbpedia.org/resource/Radium +
, http://dbpedia.org/resource/Americium +
, http://dbpedia.org/resource/Metallic_radius +
, http://dbpedia.org/resource/Group_3_element +
, http://dbpedia.org/resource/Hexagonal_close-packed +
, http://dbpedia.org/resource/Albert_Ghiorso +
, http://dbpedia.org/resource/Periodic_trend +
, http://dbpedia.org/resource/Dubnium +
, http://dbpedia.org/resource/Transition_metal +
, http://dbpedia.org/resource/Solvent_extraction +
, http://dbpedia.org/resource/Isotopes_of_lawrencium +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_physics +
, http://dbpedia.org/resource/Metal_carbonyl +
, http://dbpedia.org/resource/Kelvin +
, http://dbpedia.org/resource/Neutron +
, http://dbpedia.org/resource/Thenoyltrifluoroacetone +
, http://dbpedia.org/resource/HOMO/LUMO +
, http://dbpedia.org/resource/Scandium +
, http://dbpedia.org/resource/Decay_energy +
, http://dbpedia.org/resource/Nitrogen +
, http://dbpedia.org/resource/Joint_Institute_for_Nuclear_Research +
, http://dbpedia.org/resource/Synthetic_element +
, http://dbpedia.org/resource/Oxygen +
, http://dbpedia.org/resource/Actinide_concept +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Actinides +
, http://dbpedia.org/resource/Berkelium +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_orbital +
, http://dbpedia.org/resource/Transuranic_element +
, http://dbpedia.org/resource/Lanthanide +
, http://dbpedia.org/resource/Einsteinium +
, http://dbpedia.org/resource/Standard_electrode_potential +
, http://dbpedia.org/resource/Homology_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Radioactive +
, http://dbpedia.org/resource/Journal_of_Physics:_Conference_Series +
, http://dbpedia.org/resource/Curium +
, http://dbpedia.org/resource/Rutherfordium +
, http://dbpedia.org/resource/Glenn_T._Seaborg +
, http://dbpedia.org/resource/Actinium +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_elements_with_hexagonal_close-packed_structure +
, http://dbpedia.org/resource/International_Union_of_Pure_and_Applied_Chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Metal +
, http://dbpedia.org/resource/Isotope +
, http://dbpedia.org/resource/Sublimation_%28phase_transition%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Tennessine +
, http://dbpedia.org/resource/Boron +
, http://dbpedia.org/resource/Redox +
, http://dbpedia.org/resource/Aufbau_principle +
, http://dbpedia.org/resource/Volt +
, http://dbpedia.org/resource/Springer_Science%2BBusiness_Media +
, http://dbpedia.org/resource/Nobelium +
, http://dbpedia.org/resource/Valence_electron +
, http://dbpedia.org/resource/Bulk_modulus +
, http://dbpedia.org/resource/Methyl_isobutyl_ketone +
, http://dbpedia.org/resource/Enthalpy +
, http://dbpedia.org/resource/Transactinide +
, http://dbpedia.org/resource/Plutonium +
, http://dbpedia.org/resource/Alpha_particle +
, http://dbpedia.org/resource/Californium +
, http://dbpedia.org/resource/Bent_molecular_geometry +
, http://dbpedia.org/resource/Aqueous_phase +
, http://dbpedia.org/resource/Atomic_volume +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Lawrencium +
, http://dbpedia.org/resource/Transfermium_wars +
, http://dbpedia.org/resource/Chemical_symbol +
, http://dbpedia.org/resource/Soviet_Union +
, http://dbpedia.org/resource/Lanthanum_dihydride +
, http://dbpedia.org/resource/Organic_phase +
, http://dbpedia.org/resource/File:96904536.thumb3.jpeg +
, http://dbpedia.org/resource/Elution +
, http://dbpedia.org/resource/Heat_of_vaporization +
, http://dbpedia.org/resource/File:F-block_elution_sequence.png +
, http://dbpedia.org/resource/Ammonium_%CE%B1-hydroxyisobutyrate +
, http://dbpedia.org/resource/Enthalpy_of_adsorption +
, http://dbpedia.org/resource/Aqueous_solution +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Transition_metals +
, http://dbpedia.org/resource/File:First_Ionization_Energy_blocks.svg +
, http://dbpedia.org/resource/Alpha_decay +
, http://dbpedia.org/resource/Seaborgium +
, http://dbpedia.org/resource/Nuclear_isomer +
, http://dbpedia.org/resource/Geneva +
, http://dbpedia.org/resource/Decay_chain +
, http://dbpedia.org/resource/Congener_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Term_symbol +
, http://dbpedia.org/resource/Barium +
, http://dbpedia.org/resource/Acid +
, http://dbpedia.org/resource/Picometer +
, http://dbpedia.org/resource/Mendelevium +
, http://dbpedia.org/resource/Quartz +
, http://dbpedia.org/resource/Steam +
, http://dbpedia.org/resource/Electron_configuration +
, http://dbpedia.org/resource/Decay_product +
, http://dbpedia.org/resource/Periodic_table +
, http://dbpedia.org/resource/Alkali_metal +
, http://dbpedia.org/resource/Extraction_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Enthalpy_of_hydration +
, http://dbpedia.org/resource/PH +
, http://dbpedia.org/resource/Chlorine +
, http://dbpedia.org/resource/IUPAC +
, http://dbpedia.org/resource/Yttrium +
, http://dbpedia.org/resource/Electronvolt +
, http://dbpedia.org/resource/Relativistic_quantum_chemistry +
, http://dbpedia.org/resource/Chemical_element +
, http://dbpedia.org/resource/Period_7_element +
, http://dbpedia.org/resource/The_Periodic_Table_of_Videos +
, http://dbpedia.org/resource/File:Ernest_Lawrence.jpg +
, http://dbpedia.org/resource/P-block +
, http://dbpedia.org/resource/Lanthanide_contraction +
, http://dbpedia.org/resource/Lead +
, http://dbpedia.org/resource/Ionic_radius +
, http://dbpedia.org/resource/Volatility_%28chemistry%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Dubna +
, http://dbpedia.org/resource/Lanthanum +
, http://dbpedia.org/resource/Thallium +
, http://dbpedia.org/resource/Delocalized_electron +
, http://dbpedia.org/resource/Ernest_Lawrence +
, http://dbpedia.org/resource/Thorium +
, http://dbpedia.org/resource/Actinide +
, http://dbpedia.org/resource/Milligram +
, http://dbpedia.org/resource/Superheavy_element +
, http://dbpedia.org/resource/Erbium +
, http://dbpedia.org/resource/Lawrence_Berkeley_National_Laboratory +
|
| http://dbpedia.org/property/b
|
−0.07
|
| http://dbpedia.org/property/book
|
Lawrencium
, Chemical elements
, Group 3 elements
, Period 7 elements
, Actinides
|
| http://dbpedia.org/property/commons
|
y
|
| http://dbpedia.org/property/p
|
+0.08
|
| http://dbpedia.org/property/portal
|
Chemistry
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Nuclide +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Good_article +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Chem2 +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Main +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Notelist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Infobox_lawrencium +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Subject_bar +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_book +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Transcluded_section +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Periodic_table_%28navbox%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Template:NUBASE2016 +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Su +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Authority_control +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_journal +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Val +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cite_web +
|
| http://dbpedia.org/property/wikt
|
y
|
| http://dbpedia.org/property/wiktSearch
|
lawrencium
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_elements_with_hexagonal_close-packed_structure +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Synthetic_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Chemical_elements +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Actinides +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Transition_metals +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Lawrencium +
|
| http://purl.org/linguistics/gold/hypernym
|
http://dbpedia.org/resource/Element +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Lawrencium?oldid=1124861502&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/depiction
|
http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Ernest_Lawrence.jpg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/First_Ionization_Energy_blocks.svg +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/F-block_elution_sequence.png +
, http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/96904536.thumb3.jpeg +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Lawrencium +
|
| owl:sameAs |
http://my.dbpedia.org/resource/%E1%80%9C%E1%80%B1%E1%80%AC%E1%80%BA%E1%80%9B%E1%80%94%E1%80%BA%E1%80%85%E1%80%AE%E1%80%9A%E1%80%99%E1%80%BA +
, http://ka.dbpedia.org/resource/%E1%83%9A%E1%83%9D%E1%83%A3%E1%83%A0%E1%83%94%E1%83%9C%E1%83%A1%E1%83%98%E1%83%A3%E1%83%9B%E1%83%98 +
, http://ca.dbpedia.org/resource/Lawrenci +
, http://id.dbpedia.org/resource/Lawrensium +
, http://scn.dbpedia.org/resource/Laurenziu +
, http://nn.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://he.dbpedia.org/resource/%D7%9C%D7%95%D7%A8%D7%A0%D7%A6%D7%99%D7%95%D7%9D +
, http://et.dbpedia.org/resource/Lavrentsium +
, http://sah.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B8%D1%83%D0%BC +
, http://cs.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D9%84%D9%88%D8%B1%D9%86%D8%B3%D9%8A%D9%88%D9%85 +
, http://ur.dbpedia.org/resource/%D9%84%D8%A7%D8%B1%D9%86%D8%B3%DB%8C%D9%85 +
, http://commons.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://sa.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B2%E0%A4%B0%E0%A5%87%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://da.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://be.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%B0%D1%9E%D1%80%D1%8D%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9 +
, https://global.dbpedia.org/id/pkjw +
, http://www.wikidata.org/entity/Q1905 +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%BE%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9 +
, http://ta.dbpedia.org/resource/%E0%AE%87%E0%AE%B2%E0%AE%BE%E0%AE%B0%E0%AF%86%E0%AE%A9%E0%AF%8D%E0%AE%9A%E0%AE%BF%E0%AE%AF%E0%AE%AE%E0%AF%8D +
, http://fr.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%BE%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://cv.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%BE%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://sh.dbpedia.org/resource/Lorencijum +
, http://hr.dbpedia.org/resource/Lorensij +
, http://la.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://d-nb.info/gnd/4166972-1 +
, http://pt.dbpedia.org/resource/Laur%C3%AAncio +
, http://sv.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://pnb.dbpedia.org/resource/%D9%84%D8%A7%D8%B1%D9%86%D8%B3%DB%8C%D9%85 +
, http://eu.dbpedia.org/resource/Lawrentzio +
, http://gl.dbpedia.org/resource/Laurencio +
, http://ia.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://nl.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://tg.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%BE%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://yo.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://ms.dbpedia.org/resource/Lawrensium +
, http://tr.dbpedia.org/resource/Lavrensiyum +
, http://fa.dbpedia.org/resource/%D9%84%D8%A7%D8%B1%D9%86%D8%B3%DB%8C%D9%85 +
, http://sk.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://qu.dbpedia.org/resource/Lawrensyu +
, http://tt.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%BE%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://hi.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B2%E0%A5%8B%E0%A4%B0%E0%A5%87%E0%A4%A8%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://simple.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://ast.dbpedia.org/resource/Laurenciu +
, http://ceb.dbpedia.org/resource/Laurensyo +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E9%90%92 +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E3%83%AD%E3%83%BC%E3%83%AC%E3%83%B3%E3%82%B7%E3%82%A6%E3%83%A0 +
, http://jv.dbpedia.org/resource/Lawrensium +
, http://te.dbpedia.org/resource/%E0%B0%B2%E0%B0%BE%E0%B0%B0%E0%B1%86%E0%B0%A8%E0%B1%8D%E0%B0%B7%E0%B0%BF%E0%B0%AF%E0%B0%82 +
, http://sq.dbpedia.org/resource/Lawrenciumi +
, http://new.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B2%E0%A4%B0%E0%A5%87%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://bg.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%BE%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://kn.dbpedia.org/resource/%E0%B2%B2%E0%B2%BE%E0%B2%B0%E0%B3%86%E0%B2%A8%E0%B3%8D%E0%B2%B8%E0%B2%BF%E0%B2%AF%E0%B2%AE%E0%B3%8D +
, http://mn.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%BE%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B8 +
, http://lv.dbpedia.org/resource/Lourensijs +
, http://ml.dbpedia.org/resource/%E0%B4%B2%E0%B5%8B%E0%B4%B1%E0%B5%86%E0%B5%BB%E0%B4%B8%E0%B4%BF%E0%B4%AF%E0%B4%82 +
, http://pl.dbpedia.org/resource/Lorens +
, http://br.dbpedia.org/resource/Lawrensiom +
, http://gd.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://ga.dbpedia.org/resource/L%C3%A1irinciam +
, http://pms.dbpedia.org/resource/Lowrensi_%28element%29 +
, http://io.dbpedia.org/resource/Laurencio +
, http://ky.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%BE%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://ku.dbpedia.org/resource/Lawrensiy%C3%BBm +
, http://fi.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://hu.dbpedia.org/resource/Laurencium +
, http://tl.dbpedia.org/resource/Lawrensiyo +
, http://ckb.dbpedia.org/resource/%D9%84%DB%86%D8%B1%DB%8E%D9%86%D8%B3%DB%8C%DB%86%D9%85 +
, http://de.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://cy.dbpedia.org/resource/Lawrenciwm +
, http://no.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://it.dbpedia.org/resource/Laurenzio +
, http://el.dbpedia.org/resource/%CE%9B%CF%89%CF%81%CE%AD%CE%BD%CF%83%CE%B9%CE%BF +
, http://sl.dbpedia.org/resource/Lavrencij +
, http://kk.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%BE%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://uz.dbpedia.org/resource/Lourensiy +
, http://am.dbpedia.org/resource/%E1%88%8B%E1%8B%8D%E1%88%A8%E1%8A%95%E1%88%B2%E1%8B%A8%E1%88%9D +
, http://dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://li.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://hy.dbpedia.org/resource/%D4%BC%D5%B8%D5%B8%D6%82%D6%80%D5%A5%D5%B6%D5%BD%D5%AB%D5%B8%D6%82%D5%B4 +
, http://bn.dbpedia.org/resource/%E0%A6%B2%E0%A6%B0%E0%A7%87%E0%A6%A8%E0%A6%B8%E0%A6%BF%E0%A6%AF%E0%A6%BC%E0%A6%BE%E0%A6%AE +
, http://lb.dbpedia.org/resource/Lawrencium +
, http://th.dbpedia.org/resource/%E0%B8%A5%E0%B8%AD%E0%B8%A7%E0%B9%8C%E0%B9%80%E0%B8%A3%E0%B8%99%E0%B9%80%E0%B8%8B%E0%B8%B5%E0%B8%A2%E0%B8%A1 +
, http://es.dbpedia.org/resource/Lawrencio +
, http://sr.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%98%D1%83%D0%BC +
, http://war.dbpedia.org/resource/Lawrensyo +
, http://ro.dbpedia.org/resource/Lawrenciu +
, http://az.dbpedia.org/resource/Lourensium +
, http://mrj.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%BE%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%B9 +
, http://rdf.freebase.com/ns/m.025r_0l +
, http://af.dbpedia.org/resource/Lawrensium +
, http://gu.dbpedia.org/resource/%E0%AA%B2%E0%AB%8B%E0%AA%B0%E0%AB%87%E0%AA%A8%E0%AB%8D%E0%AA%B8%E0%AB%80%E0%AA%AF%E0%AA%AE +
, http://vi.dbpedia.org/resource/Lawrenci +
, http://mr.dbpedia.org/resource/%E0%A4%B2%E0%A5%89%E0%A4%B0%E0%A5%87%E0%A4%A8%E0%A5%8D%E0%A4%B8%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A4%AE +
, http://lt.dbpedia.org/resource/Laurencis +
, http://mk.dbpedia.org/resource/%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%83%D0%BC +
, http://ko.dbpedia.org/resource/%EB%A1%9C%EB%A0%8C%EC%8A%98 +
, http://arz.dbpedia.org/resource/%D9%84%D9%88%D8%B1%D9%86%D8%B3%D9%8A%D9%88%D9%85 +
, http://eo.dbpedia.org/resource/La%C5%ADrencio_%28elemento%29 +
, http://bs.dbpedia.org/resource/Lorensij +
|
| rdf:type |
http://dbpedia.org/ontology/MilitaryUnit +
|
| rdfs:comment |
Il laurenzio o laurencio è l'elemento chim … Il laurenzio o laurencio è l'elemento chimico della tavola periodica che ha come simbolo Lr e come numero atomico il 103. Il precedente simbolo Lw venne cambiato in Lr nel 1963. È un elemento sintetico, radioattivo, a vita breve, transuranico, appartenente alle terre rare. Il laurenzio viene sintetizzato dal californio e non possiede applicazioni pratiche.rnio e non possiede applicazioni pratiche.
, Lawrencium is a synthetic chemical element … Lawrencium is a synthetic chemical element with the symbol Lr (formerly Lw) and atomic number 103. It is named in honor of Ernest Lawrence, inventor of the cyclotron, a device that was used to discover many artificial radioactive elements. A radioactive metal, lawrencium is the eleventh transuranic element and the last member of the actinide series. Like all elements with atomic number over 100, lawrencium can only be produced in particle accelerators by bombarding lighter elements with charged particles. Fourteen isotopes of lawrencium are currently known; the most stable is 266Lr with half-life 11 hours, but the shorter-lived 260Lr (half-life 2.7 minutes) is most commonly used in chemistry because it can be produced on a larger scale.ause it can be produced on a larger scale.
, Lawrencium ist ein ausschließlich künstlic … Lawrencium ist ein ausschließlich künstlich erzeugtes chemisches Element mit dem Elementsymbol Lr und der Ordnungszahl 103. Im Periodensystem steht es in der Gruppe der Actinoide (7. Periode, f-Block) und zählt auch zu den Transuranen. Lawrencium ist ein radioaktives Metall, welches aber aufgrund der geringen zur Verfügung stehenden Mengen bisher nicht als Metall dargestellt wurde. Es wurde 1961 entdeckt, als man Californium mit Bor-Kernen beschoss. Dieses Element wurde nach Ernest Lawrence benannt. Er ist der Erfinder des Zyklotrons, eines Teilchenbeschleunigers, der eine wichtige Voraussetzung zur Entdeckung vieler Transuran-Elemente war. Der Name wurde 1994 endgültig von der IUPAC bestätigt.de 1994 endgültig von der IUPAC bestätigt.
, ローレンシウム（英: lawrencium [ləˈrɛnsiəm]）は、原子番号103の元素。元素記号は Lr。アクチノイド系列最後の元素。超ウラン元素である。安定同位体は存在せず、半減期もほとんどの同位体で3分未満と短い。一番半減期が長いのは（半減期3.6時間）である。 ローレンシウムは重イオン線型加速器で、カリホルニウムから生成される。同位体に関しては、ローレンシウムの同位体を参照。
, El lawrenci és un element sintètic de la t … El lawrenci és un element sintètic de la taula periòdica que pertany a la sèrie dels actinoides, el símbol del qual és el Lr i el seu nombre atòmic és 103. Fou sintetitzat per primera vegada el 1961 per un equip estatunidenc liderat per Albert Ghiorso a la Universitat de Califòrnia a Berkeley.a la Universitat de Califòrnia a Berkeley.
, Lorens (Lr, łac. lawrencium), dawniej ozna … Lorens (Lr, łac. lawrencium), dawniej oznaczany także Lw – syntetyczny pierwiastek chemiczny, nieposiadający stabilnych izotopów i niewystępujący w przyrodzie. Nazwa pochodzi od nazwiska fizyka Ernesta O. Lawrence’a. Zgodnie z terminologią IUPAC lorens jest zaliczany do aktynowców. Także zgodnie z terminologią IUPAC należy on do bloku d, przez co jest jedynym aktynowcem z okresu 7, który nie należy do bloku f. Poprzez przynależność do bloku d, należy on do grupy skandowców.do bloku d, należy on do grupy skandowców.
, Lawrencium (chemická značka Lr) je patnáct … Lawrencium (chemická značka Lr) je patnáctým (posledním) členem z řady aktinoidů, jedenáctým transuranem, silně radioaktivní kovový prvek, připravovaný uměle (v přírodě se nevyskytuje) ozařováním jader kalifornia. Lawrencium je radioaktivní kovový prvek, který doposud nebyl izolován v dostatečně velkém množství, aby bylo možno určit všechny jeho fyzikální konstanty. Vyzařuje α a γ záření a je silným zdrojem neutronů, proto je nutno s ním manipulovat za dodržování bezpečnostních opatření pro práci s radioaktivními materiály. O jeho sloučeninách a jejich chemickém chování je známo velmi málo.ich chemickém chování je známo velmi málo.
, O laurêncio ou lawrêncio (nome dado em hom … O laurêncio ou lawrêncio (nome dado em homenagem a Ernest O. Lawrence) é um elemento químico sintético, símbolo Lr, número atômico 103 (103 prótons e 103 elétrons) e com massa atómica [262] u. É um elemento radioativo, de curta-duração, transurânico, último elemento do grupo dos actinídeos apesar de estar no bloco d. Este elemento foi sintetizado a partir do califórnio com íons de Boro, em 1961 no laboratório Berkeley, Califórnia, Estados Unidos, por uma equipe de cientistas liderada por Albert Ghiorso.de cientistas liderada por Albert Ghiorso.
, Lawrencium is een scheikundig element met symbool Lr en atoomnummer 103. Het is een vermoedelijk zilverwit of grijs actinide.
, Lawrencium, tidigare lawrentium, är ett sy … Lawrencium, tidigare lawrentium, är ett syntetiskt radioaktivt grundämne som tillhör aktiniderna. Lawrencium är en transuran. Dess mest stabila kända isotop är 262Lr, med en halveringstid på ungefär 3,6 timmar. Grundämnet är uppkallat efter den amerikanske fysikern Ernest Lawrence. Lawrencium finns inte i naturen utan framställdes första gången 1961 i USA i den ringa mängden 3 miljondels gram genom beskjutning av californium med borjoner.m beskjutning av californium med borjoner.
, 로렌슘(문화어: 로렌시움←영어: lawrencium 로렌시엄[*], 독일어: … 로렌슘(문화어: 로렌시움←영어: lawrencium 로렌시엄[*], 독일어: Lawrencium 로렌치움[*])은 화학 원소로 기호는 Lr(←라틴어: lawrencium 라브렝키움[*]), 원자 번호는 103이다. 짧은 반감기를 가지는 방사성 초우라늄 악티늄족 원소로 캘리포늄에 붕소이온을 부딪쳐서 만들었다고 생각했지만 사실 이 물질은 동위체(258,259)의 혼합물이었다고 전해진다. 이 물질은 연구용 용도에 한정되며, 연구용의 것은 더 값싸게 얻을 수 있는 아메리슘에 산소 원자핵을 쪼이는 방법을 채택한다. 더 값싸게 얻을 수 있는 아메리슘에 산소 원자핵을 쪼이는 방법을 채택한다.
, Лоуре́нсій (Lr) — штучно одержаний радіоак … Лоуре́нсій (Lr) — штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, актиноїд, символ Lr, атомний номер 103, атомна маса 262.11. Дуже короткоживучий. Найстабільніший ізотоп — 260Lr — має період напіврозпаду 3 ± 0,5 хвилини. Період напіврозпаду ізотопу 256Lr близько 30 с. Електронна конфігурація [Rn] 5f146d17s2; період 7, група 3, f-блок (актиноїд). Ступінь окиснення +3. Проста речовина — лоуренсій. Метал, т. пл. 1627 °С. Отримано бомбардуванням ізотопів каліфорнію йонами 10В та 11В.ням ізотопів каліфорнію йонами 10В та 11В.
, اللورنسيوم هو أحد العناصر الاصطناعية الموجودة في الجدول الدوري وله الرمز Lr ورقم ذري 103. وهو عنصر بعد-اليورانيوم ونشيط إشعاعيا, كما أنه له فترة عمر نصف صغيرة ويتم تصنيعه من الكاليفورنيوم ولا يعرف له استخدامات حتى الآن.
, Laŭrencio estas kemia elemento en la perio … Laŭrencio estas kemia elemento en la perioda tabelo kiu havas la simbolon Lr kaj la atomnumeron 103. Ĝi estas nomita honore al Ernest Lawrence, inventinto de la ciklotrono. Ĝi estas radioaktivega metalo kaj la lasta elemento de la aktinoidoj, pro tio ĝi estas do posturania elemento. Oni povas sintezi laŭrencion el kalifornio.ni povas sintezi laŭrencion el kalifornio.
, Лоуре́нсий (химический символ — Lr, от анг … Лоуре́нсий (химический символ — Lr, от англ. Lawrencium) — химический элемент 3-й группы (по устаревшей классификации — побочной подгруппы третьей группы, IIIB) седьмого периода периодической системы химических элементов Д. И. Менделеева, с атомным номером 103. Относится к семейству актиноидов.ром 103. Относится к семейству актиноидов.
, Le lawrencium est un élément chimique, de … Le lawrencium est un élément chimique, de symbole Lr (anciennement Lw jusqu'en 1963) et de numéro atomique 103. Produit artificiellement en 1961 par Albert Ghiorso, Torbjørn Sikkeland, Almon E. Larsh et Robert M. Latimer (États-Unis), il porte le nom d'Ernest Orlando Lawrence, qui découvrit le principe du cyclotron en 1929. Son point de fusion prédit est d'environ 1 627 °C.t de fusion prédit est d'environ 1 627 °C.
, El lawrencio o laurencio es un elemento s … El lawrencio o laurencio es un elemento sintético radiactivo de la tabla periódica de los elementos cuyo símbolo es Lr (anteriormente Lw) y su número atómico es 103. En la tabla periódica, se sitúa en el bloque d y en el período 7, y es el último elemento y el más pesado de la serie de los actínidos. Experimentos químicos confirmaron que el lawrencio se comporta homólogamente al lutecio y es químicamente similar a otros actínidos.es químicamente similar a otros actínidos.
, Lawrentzioa elementu kimiko sintetiko bat da, Lr ikurra eta103 zenbaki atomikoa dituena. Bere isotoporik egonkorrena 4 ordu inguruko erdibizitza duen 262Lr da. Lawrentzioa kaliforniotik abiatuta sintetizatzen da eta ez dauka erabilera ezagunik.
, 鐒（拼音：láo，注音：ㄌㄠˊ；英語：Lawrencium），是一種人工合成的化學元 … 鐒（拼音：láo，注音：ㄌㄠˊ；英語：Lawrencium），是一種人工合成的化學元素，其化學符號为Lr，原子序數为103，是第11個超鈾元素，也是最後一個錒系元素，有時也算作第七週期首個過渡金屬。鐒是一種極具放射性的金屬元素，其最長壽的同位素鐒-266的半衰期達11小時，不過壽命較短的鐒-260（半衰期2.7分鐘）反而較常使用於化學用途，因為它可以較大規模地生產。如同所有原子序超過100的元素（即超鐨元素，transfermium element），鐒無法通過中子捕獲生成，只能在粒子加速器中，由粒子撞擊較輕之元素生成。由於鐒無法大量生產且其所有同位素的半衰期都很短，在基礎科學研究之外沒有任何用途。 鐒是在1961年，由阿伯特·吉奧索等人在美国加利福尼亚柏克萊的中，利用硼轰击锎合成。其名称来自美国物理学家欧内斯特·劳伦斯。 化學實驗已証實了鐒的特性為鎦的較重同系物，具有+3氧化態。因此，它可以被歸類為第7週期的第一個過渡金屬。然而，鐒的電子組態為s2p構型而非其同系物鎦的s2d構型。這意味著鐒在元素週期表中的位置可能比預期的更具波動性。 原子序大於鐒的元素稱為超重元素，皆為壽命短暫、放射性極高的人工合成元素。具波動性。 原子序大於鐒的元素稱為超重元素，皆為壽命短暫、放射性極高的人工合成元素。
, Is é an láirinciam dúil cheimiceach uimhir … Is é an láirinciam dúil cheimiceach uimhir a 103, agus is í an tsiombail cheimiceach a sheasann dó ná Lr. Ceann de na hachtanóidigh é, agus mar sin, is dúil throm thrasúránach é. Ba é an fisiceoir Albert Ghiorso ba thúisce a chruthaigh adaimh láirinciam, ar an 14 Feabhra 1961. Fuair an dúil a hainm ón tsaotharlann ina raibh Ghiorso agus a fhoireann ag obair, mar atá, Saotharlann Náisiúnta Lawrence Berkeley in Ollscoil California. Is í an teicníocht a bhí in úsáid ag Ghiorso agus a chuid cúntóirí ná targaid trí mhilleagram a raibh trí iseatóp calafoirniam inti a bhombardú le núicléis bhóróin ar cuireadh luas fúthu i Luasaire Líneach na dTromian (Heavy-Ion Linear Accelerator). Ghiorso agus a fhoireann a cheap an t-ainm don láirinciam, agus is é an giorrúchán a mhol siad ná Lw; bhí Cumann Idiorrúchán a mhol siad ná Lw; bhí Cumann Idi
, Lawrensium (pengucapan: /ləˈrɛnsiəm/) adalah unsur kimia yang berlambang Lr (sebelumnya Lw) dan memiliki nomor atom 103. Unsur ini merupakan unsur sintetik yang radioaktif. Isotop Lawrensium yang paling stabil adalah 266Lr.
, Το χημικό στοιχείο λωρένσιο είναι μέταλλο με ατομικό αριθμό 103 και ατομικό βάρος 262.
|
| rdfs:label |
ローレンシウム
, Laurenzio
, لورنسيوم
, Lawrensium
, Lawrentzio
, Lawrencium
, Лоуренсій
, Laŭrencio (elemento)
, 로렌슘
, Λωρένσιο
, Laurêncio
, 鐒
, Láirinciam
, Lorens
, Лоуренсий
, Lawrencio
, Lawrenci
|
