| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
The Karpenko-Karyi State Museum-Reserve "K … The Karpenko-Karyi State Museum-Reserve "Khutir Nadia" is a national historic site of Ukraine that was established on a territory of estate that belonged to , the playwright and theatrical figure of the late 19th - early 20th century. The small complex is located 29 km (18 mi) west of Kropyvnytskyi (former Kirovohrad, Yelizavetgrad, Lyzavethrad) in a village of Mykolayivka and not far from the major european route E50.not far from the major european route E50.
, «Хутор Надежда» — государственный заповедн … «Хутор Надежда» — государственный заповедник-музей И. К. Карпенко-Карого (Тобилевича). Как и музейно-природный заповедник «Тобилевичи» является филиалом Кировоградского областного краеведческого музея. Создан на территории усадьбы, принадлежавшей выдающемуся драматургу, театральному деятелю конца XIX — начала XX века Ивану Карпенко-Карому (Тобилевичу). Усадьба заложена в 1871 году отцом драматурга Карпом Тобилевичем и названа именем его жены — Надежды Тарковской. Впоследствии И. Карпенко-Карый выбирает усадьбу постоянным местом жительства. Сначала семья Тобилевичей вела здесь скромное собственное хозяйство. С того времени сохранились «Дом Отца» и старая чумацкая криница. После возвращения из трёхлетней политической ссылки, весной 1887 года Иван Карпович поселяется на хуторе и решает превратить его в живописный уголок родной природы — по его собственному выражению «оазис в степи». На хуторе Надежда им написано 11 пьес из 18, которые вошли в золотой фонд национальной классической драматургии. Это «Сто тысяч», «Хозяин», здесь же были написаны им исторические драмы «Савва Чалый», «Гандзя» и другие. В усадьбе в разное время проживали Николай Садовский, Панас Саксаганский, М. Садовская-Барилотти. Здесь встречались талантливые художники М. Заньковецкая, М. Кропивницкий, М. Старицкий и многие другие известные театральные деятели, писатели и художники. В комплекс усадьбы входят: родительский дом, мемориальный дом, помещение литературно-мемориального музея, парк - памятник садово-паркового искусства «Хутор Надежда» (площадью 11 га) и пруд. Установлен памятник-бюст И. Карпенко-Карого. Сейчас здесь постоянно проводятся традиционные театральные праздника «Сентябрьские самоцветы». Неподалеку от хутора, на Карлюжинском кладбище, похоронен Иван Карпович, а также члены его семьи. В 1956 году «Хутор Надежда» объявлен государственным заповедником-музеем. С тех пор заведение работает на правах отдела Кировоградского областного краеведческого музея. Его уникальность отмечена многими выдающимися деятелями украинской культуры, среди которых Юрий Яновский, Пётр Панч, Олесь Гончар, Александр Корнейчук и другие. В 1970 году во время празднования 125-летия со дня рождения Ивана Карповича Тобилевича (Карпенко-Карого), при участии самых выдающихся современных украинских писателей и деятелей театра был учреждён ежегодный праздник театрального искусства «Сентябрьские самоцветы», который с 1990 года стал всеукраинским. В 1982 году, к 100-летию основания украинского Театра корифеев, восстановлен дом драматурга, который был разрушен в 1944 году. Накануне празднования 150-летнего юбилея драматурга в нём открыта новая театрально-литературная и мемориальная экспозиция. В заповеднике-музее «Хутор Надежда» экспонируется около 2 тысяч предметов, значительная часть которых передана семьёй Тобилевичей-Тарковских. Ежегодно «Хутор Надежда» посещают более 4 тысяч гостей из разных регионов Украины и зарубежья. Общее количество сотрудников музея составляет 13 человек.о сотрудников музея составляет 13 человек.
, «Ху́тір Наді́я» — державний заповідник-муз … «Ху́тір Наді́я» — державний заповідник-музей І. К. Карпенка-Карого (Тобілевича). Як і музейно-природничий заповідник «Тобілевичі» є філією Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. Створений на території садиби, що належала визначному драматургу, театральному діячеві кінця XIX — початку XX ст. Іванові Карпенку-Карому (Тобілевичу). Садибу закладено в 1871 році батьком драматурга Карпом Тобілевичем і названо іменем його дружини — Надії Тарковської. Згодом І. Карпенко-Карий обирає садибу постійним місцем проживання. Спочатку сім'я Тобілевичів вела тут скромне власне господарство. З того часу збереглися «Батькова хата» і стара чумацька криниця. Після повернення з трирічного політичного заслання, навесні 1887 року Іван Карпович оселяється на хуторі та вирішує перетворити його на мальовничий куточок рідної природи — за його власним висловом «оазис в степу». На хуторі Надія ним написано 11 п'єс із 18, які увійшли в золотий фонд національної класичної драматургії. Це «Сто тисяч», «Хазяїн», тут же були написані ним історичні драми «Сава Чалий», «Гандзя» та інші. У садибі в різний час проживали Микола Садовський, Панас Саксаганський, М. Садовська-Барілотті. Тут зустрічалися талановиті митці М. Заньковецька, М. Кропивницький, М. Старицький та багато інших відомих театральних діячів, письменників і художників.Із восьмирічного віку на хуторі виховувався молодший брат Надії Карлівни - Олександр, батько відомого російського поета Арсенія Тарковського і дід режисера Андрія Тарковського, який зайняв чільне місце в історії світового кіномистецтва. Народивши сімох дітей, Надія Карлівна померла зовсім молодою — у 30 років. До комплексу садиби входять: батьківська хата, меморіальний будинок, приміщення літературно-меморіального музею, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Хутір Надія» (площею 11 га) і ставок. Встановлено пам'ятник-погруддя І. Карпенка-Карого. Нині тут постійно проводяться традиційні театральні свята «Вересневі самоцвіти». Хутір Надія часто називають «Меккою українського театру». Туди часто приїздили друзі, товариші по сцені й однодумці Тобілевичів. Кожен почесний гість мав посадити там своє дерево. Як наголошує Ігор Шаров і нині височать дуби, посаджені корифеями українського театру, а також руками багатьох видатних діячів культури, які відвідували хутір у різний час, зокрема і під час щорічного Всеукраїнського театрального свята «Вересневі самоцвіти». З декоративними та фруктовими насадженнями чергуються мальовничі галявини з природним травостоєм. Окрасою парку є Калинова алея, котра за життя Івана Карповича була улюбленим місцем його прогулянок. Неподалік від хутора, на Карлюжинському кладовищі, похований Іван Карпович, а також члени його родини. 1956 року «Хутір Надія» оголошено державним заповідником-музеєм. Відтоді заклад працює на правах відділу Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. Його унікальність відзначена багатьма видатними діячами української культури, серед яких Юрій Яновський, Петро Панч, Олесь Гончар, Олександр Корнійчук та іншими. У 1970 році, під час святкування 125-річчя від дня народження Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого), за участі найвидатніших сучасних українських письменників та діячів театру започатковано щорічне свято театрального мистецтва — «Вересневі самоцвіти», яке з 1990 року стало Всеукраїнським. У 1982 році, до 100-річчя заснування українського Театру корифеїв, відновлено будинок драматурга, що був зруйнований 1944 року. Напередодні відзначення 150-річного ювілею драматурга в ньому відкрито нову театрально-літературну і меморіальну експозицію. У заповіднику-музеї «Хутір Надія» експонується бл. 2 тисяч предметів, значна частина яких передана сім'єю Тобілевичів-Тарковських. Щорічно «Хутір Надія» відвідують понад 4 тисячі гостей з різних регіонів України та зарубіжжя. В Національній бібліотеці імені Ярослава Мудрого створено колекцію документальних джерел, що висвітлюють життєвий і творчий шлях І. Карпенка-Карого і вміщують в собі дослідження та монографії, статті та спогади, зокрема і спогади дружини Івана Карповича, актриси, перекладачки і письменниці Софії Тобілевич.https://elib.nlu.org.ua/catalogue.html?catalogue=207 Загальна кількість співробітників музею складає 13 осіб.ість співробітників музею складає 13 осіб.
|
