| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Ізабелла Баварська або Ізабо (1371, Мюнхен … Ізабелла Баварська або Ізабо (1371, Мюнхен — 24 вересня 1435, Париж) — , дружина Карла VI, з 1403 року періодично управляла країною. Після того як Карл VI став страждати від нападів божевілля, влада фактично перейшла до королеви, яка виявилася нездатною проводити тверду політичну лінію і кидалася від одного придворного угруповання до іншого. Ізабелла була вкрай непопулярна в народі, особливо через своє марнотратство. У 1420 році вона підписала в Труа договір з англійцями, визнавши спадкоємцем французької корони англійського короля Генріха V через шлюб Генріха з Катериною (молодшою дочкою Ізабелли). У художній літературі має стійку репутацію розпусниці, хоча сучасні дослідники вважають, що багато в чому така репутація могла бути результатом пропаганди.путація могла бути результатом пропаганди.
, Elisabet Bavariakoa (c. 1370 - Paris, 1435 … Elisabet Bavariakoa (c. 1370 - Paris, 1435eko irailaren 24a) Karlos VI.a Frantziakoaren emaztea eta Frantziako erregina ezkontidea izan zen. Wittelsbacheko etxeko kidea izan zen. eta alaba izan zen. Hamabost edo hamasei urterekin Karlos VI.a Frantziakoarekin ezkondu zen. Karlos VII.a Frantziakoaren ama izan zen. Bere senarraren gaixotasun mentalaren ondorioz, Isabeau Frantziako erregeordea izan zen behin baino gehiagotan. Botere hutsuneak gerra zibila eragin zuen Armañarren eta Borgoñarren artean. Bere seme Karlos oinordetzarik gabe utzi zuten eta sinatu zen, errege ingelesa Frantziako tronuaren oinordeko izendatzen zuena Karlos VI.a Frantziakoa hil ondoren. Isabeauk bere azken urteak bizi izan zuen ingelesek okupatutako Parisen.i izan zuen ingelesek okupatutako Parisen.
, Изабе́лла Бава́рская (Елизаве́та Бава́рска … Изабе́лла Бава́рская (Елизаве́та Бава́рская, Изабо́; фр. Isabeau de Bavière, нем. Elisabeth von Bayern, ок. 1370 года, Мюнхен — 24 сентября 1435 года, Париж) — королева Франции, жена Карла VI Безумного, с 1403 года периодически управляла государством. После того как Карл VI стал страдать от приступов умопомешательства и власть фактически перешла к королеве, Изабелла оказалась неспособной проводить твёрдую политическую линию и металась от одной придворной группировки к другой. Королева была крайне непопулярна в народе, особенно из-за своей расточительности. В 1420 году она подписала договор в Труа, признав наследником французской короны английского короля Генриха V. В художественной литературе имеет стойкую репутацию распутницы, хотя современные исследователи считают, что во многом это могло быть результатом пропаганды.гом это могло быть результатом пропаганды.
, Isabeau dari Bayern (juga Elisabeth dari B … Isabeau dari Bayern (juga Elisabeth dari Bayern-Ingolstadt; skt. 1370 – 24 September 1435) merupakan seorang Ratu Prancis sebagai istri Raja Charles VI, mereka menikah pada tahun 1385. Ia berasal dari keluarga Wangsa Wittelsbach yang kuno dan bergengsi, putri sulung Adipati Stephan III dari Bayern-Ingolstadt dan Taddea Visconti dari Milan. Isabeau dikirim ke Prancis ketika ia berusia sekitar 15 atau 16 tahun, atas persetujuan raja Prancis muda yang sangat menyukainya dan setuju untuk menikah dengannya tiga hari kemudian setelah pertemuan mereka. Pada tahun 1389, Isabeau mendapatkan upacara pemahkotaan yang mewah pada saat memasuki Paris. Charles menderita serangan pertama penyakit mental progresif yang berlangsung seumur hidupnya pada tahun 1392, dan dipaksa untuk mengundurkan diri sementara dari pemerintahan. Episode ini terjadi dengan frekuensi yang meningkat setelah itu, meninggalkan istana yang dipecah oleh faksi-faksi politik dan menikmati kemewahan sosial. Pada tahun 1393 mengadakan pesta dengan salah satu pelayan Isabeau, sebuah peristiwa yang kemudian dikenal sebagai yang berakhir dengan sebuah tragedi dengan Raja yang hampir tewas terbakar. Meskipun Raja menuntut penghapusan Isabeau dari kehadirannya selama ia sakit, ia konsisten memberikan wewenangnya kepada Isabeau untuk bertindak atas namanya dan memberikannya peran wali kepada (ahli waris), dan memberinya kedudukan di dewan kabupaten, yang kekuatannya kurang lebih seperti Ratu pada abad pertengahan. Penyakit Charles menciptakan kekosongan kekuasaan yang akhirnya menimbulkan Perang Saudara Armagnac–Bourgogne di antara para pendukung saudara Charles, , dan para adipati Bourgogne. Isabeau bergeser kesetiaan di antara faksi-faksi tersebut, dan memilih partai yang lebih menguntungkan bagi ahli waris kerajaan. Ketika ia memilih Armagnac, menuduhnya telah berjinah dengan Louis dari Orléans; ketika ia berpihak dengan Bourguignons, Armagnac menyingkirkannya dari Paris dan memenjarakannya. Pada tahun 1407, Jean sans Peur membunuh Orléans, dan menimbulkan perselisihan dinatara faksi-faksi tersebut. Perang berakhir ketika putra sulungnya Charles membunuh Jean sans Peur pada tahun 1419, sebuah tindakan yang menyebabkannya turun dari takhta. Isabeau menghadiri penandatanganan pada tahun 1421, di mana Prancis menyita pengendalian kepada Inggris. Isabeau tinggal di wilayah kekuasaan Inggris di Paris sampai ia meninggal pada tahun 1435. Meskipun diperjuangkan oleh penulis kontemporer Christine de Pizan, Ratu Isabeau dianggap sebagai seorang wanita pemboros dan tidak bertanggung jawab. Pada akhir abad ke-20 dan awal abad ke-21 beberapa sejarawan memeriksa ulang sejarah yang luas yang ditulis selama hidupnya, dan menyimpulkan bahwa banyak dari reputasi negatifnya ditangguhkan dan kemungkinan besar merupakan hasil dari propaganda politik yang ditulis oleh para penulis sejarah kontemporer.lis oleh para penulis sejarah kontemporer.
, إيزابو الباڤارية (بالفرنسية: Isabeau de Ba … إيزابو الباڤارية (بالفرنسية: Isabeau de Bavière) (1370م-1435م)، وإسمها الحقيقي هو إليزابيث، وهي قرينة شارل السادس ملك فرنسا. وُلدت سنة 1370م من أسرة ڤيتّلسْباخ التي كانت تحكم باڤاريا آنذاك، وهي ابنة ستيفن الثالث دوق بافاريا وتاديا فيسكونتي من ميلانو. تزوجت من الملك شارل السادس عام 1385م بعمر 15 سنة، وواجهت عدة صعوبات في حياتها بسبب حكم زوجها. وتوفيت في 24 سبتمبر 1435م في باريس في مملكة فرنسا.ي 24 سبتمبر 1435م في باريس في مملكة فرنسا.
, Isabela Bavorská (německy Elisabeth von Ba … Isabela Bavorská (německy Elisabeth von Bayern, francouzsky Isabeau de Bavière, 1371? Mnichov – 29. září 1435 Paříž) byla francouzská královna jako manželka Karla VI. z rodu Valois. Na rozdíl od svého manžela, kterého francouzský lid i přes jeho psychickou chorobu miloval, byla po celý svůj život pro své poddané nenáviděnou cizinkou. Měla zásadní podíl na uzavření smlouvy z Troyes, která byla pro Francii zvláště potupnou., která byla pro Francii zvláště potupnou.
, Isabeau of Bavaria (or Isabelle; also Elis … Isabeau of Bavaria (or Isabelle; also Elisabeth of Bavaria-Ingolstadt; c. 1370 – September 1435) was Queen of France from 1385 to 1422. She was born into the House of Wittelsbach as the only daughter of Duke Stephen III of Bavaria-Ingolstadt and Taddea Visconti of Milan. At age 15 or 16, Isabeau was sent to France to marry the young King Charles VI; the couple wed three days after their first meeting. Isabeau was honored in 1389 with a lavish coronation ceremony and entry into Paris. In 1392, Charles suffered the first attack of what was to become a lifelong and progressive mental illness, resulting in periodic withdrawal from government. The episodes occurred with increasing frequency, leaving a court both divided by political factions and steeped in social extravagances. A 1393 masque for one of Isabeau's ladies-in-waiting—an event later known as Bal des Ardents—ended in disaster with the King almost burning to death. Although the King demanded Isabeau's removal from his presence during his illness, he consistently allowed her to act on his behalf. In this way she became regent to the Dauphin of France (heir apparent), and sat on the regency council, allowing far more power than was usual for a medieval queen. Charles' illness created a power vacuum that eventually led to the Armagnac–Burgundian Civil War between supporters of his brother, Duke Louis I of Orléans, and the royal dukes of Burgundy. Isabeau shifted allegiances as she chose the most favorable paths for the heir to the throne. When she followed the Armagnacs, the Burgundians accused her of adultery with Louis of Orléans; when she sided with the Burgundians, the Armagnacs removed her from Paris and she was imprisoned. In 1407, John the Fearless, duke of Burgundy, assassinated Orléans, sparking hostilities between the factions. The war ended soon after Isabeau's eldest son, Charles, had John the Fearless assassinated in 1419—an act that saw him disinherited. Isabeau attended the 1420 signing of the Treaty of Troyes, which decided that the English king should inherit the French crown after the death of her husband, Charles VI. She lived in English-occupied Paris until her death in 1435. Isabeau was popularly seen as a spendthrift and irresponsible philanderess. In the late 20th and early 21st centuries historians re-examined the extensive chronicles of her lifetime, concluding that many unflattering elements of her reputation were unearned and stemmed from factionalism and propaganda. stemmed from factionalism and propaganda.
, Isabella di Baviera-Ingolstadt, nota anche … Isabella di Baviera-Ingolstadt, nota anche come Isabeau di Baviera (1370 circa – 24 settembre 1435), fu regina consorte di Francia dal 1385 al 1422. Appartenente al casato di Wittelsbach, era la secondogenita di Stefano III di Baviera-Ingolstadt e di Taddea Visconti, figlia di Bernabò. Divenne regina di Francia come moglie di Carlo VI di Valois, che sposò il 17 luglio 1385, tre giorni dopo il loro primo incontro. Isabella fu onorata da una grandiosa cerimonia d'incoronazione, avvenuta a Parigi nel 1389. Nel 1392, il marito ebbe il primo attacco di quella che sarebbe divenuta una malattia mentale permanente e progressiva, con conseguente ritiro periodico dalle mansioni governative. Verificandosi gli squilibri mentali con frequenza crescente e sempre più intensa, portarono la corte a dividersi in fazioni politiche. La regina, divenuta suo malgrado reggente del regno per conto del marito e dell'erede al trono, dovette, durante la guerra civile tra Armagnacchi e Borgognoni, destreggiarsi fra i sostenitori del cognato Luigi d'Orléans e i duchi di Borgogna. Cercando di conservare il potere per l'erede al trono, la regina cambiò varie volte alleanze tra le due fazioni: quando si schierò con gli Armagnacchi, i Borgognoni l'accusarono di adulterio con Luigi d'Orléans, quando passò dalla parte dei Borgognoni, gli Armagnacchi l'arrestarono e l'imprigionarono a Tours. Nel 1407 Giovanni, duca di Borgogna, fece assassinare il duca d'Orléans, scatenando le ostilità armate tra le fazioni. Nel 1419 il Delfino Carlo fece uccidere il duca di Borgogna, azione che lo fece diseredare dal padre. Malvista tra la gente nel 1420, Isabella sostituì il re nella firma del trattato di Troyes con gli inglesi, riconoscendo re Enrico V d'Inghilterra come erede alla corona di Francia. La sovrana visse nella Parigi occupata dagli inglesi fino alla morte, sopraggiunta nel 1435. Nella storiografia e nella narrativa francese, Isabella di Baviera ha la reputazione di una delle regine più malvagie della storia, patendo l'immagine di lussuriosa, adultera, intrigante, dedita a mode costose e stravaganti. A partire dal tardo XX secolo gli studiosi hanno iniziato a mettere in discussione queste accuse ritenendole il risultato della propaganda misogina e xenofoba di cui la regina fu oggetto in vita.ofoba di cui la regina fu oggetto in vita.
, Elisabet de Baviera (1371 - París 1435), princesa de Baviera i reina consort de França (1385-1422).
, 巴伐利亚的伊萨博（法语：Isabeau de Bavière，德语：Isabeau de Bavière，1371年－1435年9月24日），是维特尔斯巴赫王朝的公主，1385年至1422年为法国国王查理六世的王后。查理七世的母亲。
, Isabel da Baviera, também referida como Is … Isabel da Baviera, também referida como Isabel de Wittelsbach-Ingolstádio ou de Wittelsbach-Ingolstadt (em francês: Isabelle de Bavière, Isabeau de Bavière; em alemão: Elisabeth von Wittelsbach-Ingolstadt; c. 1370 — 24 de setembro de 1435) foi rainha da França como esposa do rei Carlos VI, com quem se casou em 1385. Nasceu na antiga e prestigiosa Casa de Wittelsbach, filha mais velha do duque Estêvão III da Baviera-Ingolstádio e Tadeia Visconti de Milão. Isabel foi enviada à França quando tinha cerca de 15 ou 16 anos, sob aprovação do jovem rei francês; os dois se casaram três dias depois de seu primeiro encontro. Em 1389, Isabel foi homenageada com uma cerimônia luxuosa de entrada e coroação em Paris. Carlos sofreu o primeiro ataque de sua vida, uma doença mental progressiva em 1392, e foi forçado a retirar-se temporariamente do governo. Estes acontecimentos ocorreram com uma frequência cada vez maior, deixando uma corte dividida por facções políticas e mergulhada em extravagâncias sociais. Uma mascarada em 1393 para uma de suas damas de companhia — um evento posteriormente conhecido como Baile dos Ardentes — terminou em desastre com o rei quase queimado até a morte. Embora o monarca tenha exigido a retirada de Isabel da sua presença durante seus ataques de doença, sempre lhe permitiu autoridade para agir em seu nome, e concedeu-lhe o papel de regente para o Delfim de França (seu herdeiro), dando-lhe um lugar no conselho de regência, muito mais poder do que era habitual para uma rainha medieval. A enfermidade de Carlos criou um vazio no poder que levou à guerra civil dos Armagnacs e Borguinhões entre os partidários de seu irmão, Luís de Orleães, e os duques reais de Borgonha. Isabel trocou alianças entre as facções, a escolha de rumos que acreditava mais favoráveis para o herdeiro do trono. Quando optou por seguir os Armagnacs, os Borguinhões acusaram-na de adultério com Luís de Orleães; quando tomou o partido dos Borguinhões, os Armagnacs tiraram-na de Paris e prenderam-na. Em 1407 João sem Medo assassinou o duque de Orleães, provocando hostilidades entre as facções. A guerra terminou logo após o filho mais velho da rainha, Carlos, assassinar João sem Medo em 1419 — um ato que o levou a ser deserdado. Isabel esteve presente na assinatura do Tratado de Troyes, em 1421, no qual foi acordado que o rei inglês herdaria a coroa francesa após a morte de seu marido, Carlos VI. Ela viveu na Paris ocupada pelos ingleses até sua morte em 1435. Embora defendida pela autora contemporânea Cristina de Pisano, a rainha Isabel foi vista como uma perdulária e amante irresponsável. No final do século XX e início do século XXI historiadores reexaminaram as extensas crônicas escritas durante sua vida, concluindo que muito de sua reputação negativa era imerecida e, provavelmente, o resultado de propaganda política.mente, o resultado de propaganda política.
, Isabella van Beieren (Frans: Isabeau de Ba … Isabella van Beieren (Frans: Isabeau de Bavière) (München, ca.1371 — Parijs, 24 september 1435) was door haar huwelijk met Karel VI koningin van Frankrijk van 1385 tot 1422. Zij was de dochter van Stefanus III van Beieren, hertog van Beieren-Ingolstadt en van Taddea Visconti, en trouwde op 17 juli 1385, slechts veertien jaar oud, met Karel VI, een huwelijk dat voorlopig een formaliteit bleef. Pas op 20 juni 1389 deed Isabella haar intocht in Parijs, vergezeld door de dames van de Franse Pairs de France, die haar bij de grens hadden opgewacht. Nadat Karel VI in 1392, op een zomerdag in Le Mans, een eerste aanval van zijn geestesziekte had gekregen, spande Isabella zich met alle middelen in om de kwaal van haar man af te wenden, zij het zonder enig resultaat. De evolutie van de ziekte dreef het koningspaar verder uiteen, totdat in 1394 elke vorm van samenleven onmogelijk was geworden. Men vreesde immers dat de koning tijdens een van zijn aanvallen de hand aan zijn vrouw zou slaan. De ziekte van Karel VI maakte hem onbekwaam tot regeren, en het land vergleed in anarchie. Er woedde een verbeten machtsstrijd tussen de Bourguignons, aangevoerd door de hertogen van Bourgondië, Filips de Stoute, oom van Karel VI, en de Armagnacs, aangevoerd door de hertogen van Orléans, de jongere broer van Karel, Lodewijk I van Orléans. Koningin Isabella koos aanvankelijk het kamp van de Bourguignons, maar viel steeds meer voor de charmes van haar zwager Lodewijk I van Orléans, die openlijk haar minnaar werd. Toen deze echter vermoord werd door de nieuwe hertog van Bourgondië, Jan zonder Vrees, laaide de burgeroorlog in alle hevigheid op, en zag Isabella zich genoodzaakt met haar kinderen Parijs te verlaten. Nadat op 25 oktober 1415 de Armagnacs bij Azincourt een zware nederlaag leden tegen het leger van koning Hendrik V van Engeland, trad Yolande van Aragón, koningin van Sicilië en hertogin van Anjou, steeds meer op de voorgrond. Dauphin Karel van Ponthieu ging met hen mee naar de Provence. Zij had in 1413 haar dochter Maria van Anjou uitgehuwelijkt aan prins Karel, de derde zoon van Isabella van Beieren, en hem daarvoor aan de invloed van zijn moeder onttrokken. Op 20 mei 1420 werd het Verdrag van Troyes bezegeld, waarbij Frankrijk aan Engeland werd uitgeleverd; koningin Isabella, door het verdrag aangesteld tot gevolmachtigd regentes, bewoog haar zwakzinnige echtgenoot ertoe hun dochter Catharina uit te huwelijken aan Hendrik V, die daardoor koning van Frankrijk zou worden na Karels dood, hetgeen erop neerkwam dat Karel VI en Isabella met dit verdrag hun eigen zoon onterfden. Het huwelijk vond reeds plaats op 2 juni. Maar Hendrik V overleed, kort nadat hij vader was geworden, op 31 augustus 1422. Isabella van Beieren verloor geleidelijk al haar prestige; omdat de toenmalige hertog van Bourgondië, Filips de Goede, opnieuw met haar gebroken had en de Engelse bezetters met minachting op haar neerkeken, deed zij afstand van het regentschap, ten voordele van de Engelse hertog Jan van Bedford, broer van Hendrik V. Tot overmaat overleed toen ook Karel VI. Isabella’s zoon Karel greep zijn kans en eiste het koningschap voor zich op, want de zoon en rechtmatige opvolger van Hendrik V was nog een kind van één jaar. Isabella kon niet beletten dat haar zoon, door de interventie van Jeanne d'Arc, op 17 juli 1429 te Reims als Karel VII tot koning van Frankrijk werd gekroond. Overtuigd dat zij op het goede politieke paard had gewed, woonde zij echter op 16 december 1431 de kroning van haar kleinzoon Hendrik VI bij in de Notre-Dame van Parijs.endrik VI bij in de Notre-Dame van Parijs.
, Isabel de Baviera (en alemán, Elisabeth vo … Isabel de Baviera (en alemán, Elisabeth von Bayern; Múnich, 28 de abril de 1370-París, 24 de septiembre de 1435) fue reina consorte de Francia después de casarse el 17 de julio de 1385 con el rey Carlos VI de Francia. Durante la guerra de los Cien Años, desempeñó un importante papel en la guerra civil entre los y los Armagnacs.la guerra civil entre los y los Armagnacs.
, Isabella av Bayern, även Isabella av Bayer … Isabella av Bayern, även Isabella av Bayern-Ingolstadt, i Frankrike kallad Isabeau, född Elisabet von Bayern 1371, död i Paris 29 september 1435, var en fransk drottning, gift 1385 med kung Karl VI av Frankrike. Hon var Frankrikes ställföreträdande regent under sin makes sjukdom mellan 1392 och 1422: mellan 1393 och 1403 med fullmakt att agera i monarkens ställe, och från 1403 som president för regentrådet. 1417–1418 var hon ensam regent. Isabella slöt Fördraget i Troyes 1420.nt. Isabella slöt Fördraget i Troyes 1420.
, Izabela z Bawarii, niem. Isabella von Baye … Izabela z Bawarii, niem. Isabella von Bayern, fr. Isabeau de Bavière (ur. 1371, zm. 24 września 1435) – królowa i regentka Francji. Jej ojcem był Stefan III, książę Bawarii (wnuk cesarza Ludwika IV i Elżbiety Sycylijskiej – córki króla Sycylii – Fryderyka III). Jej matką była Taddea Visconti (córka Bernabò Viscontiego, pana Mediolanu i Beatrice Reginy della Scala). 17 lipca 1385 poślubiła w Amiens króla Karola VI Szalonego i została królową Francji. Izabela nie była popularną władczynią, ale miała bardzo duży wpływ na rządy Francją. Jej mąż miał stale ataki szaleństwa, a począwszy od 1392 cierpiał prawdopodobnie na ataki schizofrenii. Izabela rządziła krajem w jego imieniu i sama nazwała się regentką. Do łoża męża wysłała Odette de Champdivers (która stała się stałą kochanką Karola VI), a ten z łatwością zaakceptował nowy stan rzeczy – nigdy nie lubił pojawiać się publicznie i był wdzięczny żonie, że tak często go zastępuje. Izabela i Karol mieli 12 dzieci, ale większość z nich nie przeżyła dzieciństwa. Izabela nie była przywiązana do swoich dzieci. Swojego syna – Karola VII darzyła nieukrywaną niechęcią, kiedy objął on rządy Izabela przeniosła się na terytoria kontrolowane przez Anglików i już więcej nie wywierała wpływu na politykę. Zmarła w Paryżu w 1435 i została pochowana w bazylice Saint-Denis. została pochowana w bazylice Saint-Denis.
, Isabeau de Bavière (ou Isabelle de Bavière … Isabeau de Bavière (ou Isabelle de Bavière), née Isabeau de Wittelsbach-Ingolstadt (en haut-allemand : Elisabeth von Wittelsbach-Ingolstadt), née vers 1370 à Munich, dans le duché de Bavière-Landshut, et morte le 24 septembre 1435 à Paris, dans le royaume de France, est reine de France du 17 juillet 1385 au 21 octobre 1422 en tant qu'épouse de Charles VI. Issue de la puissante maison de Wittelsbach-Ingolstadt, elle est la fille aînée du duc Étienne III de Bavière et de son épouse Taddea Visconti, originaire d'une éminente famille noble qui règne sur la ville italienne de Milan. À environ quinze ans, Isabeau de Bavière est envoyée en France pour y épouser le roi Charles VI, avec lequel elle convole quelques jours après leur première rencontre. Le couronnement d'Isabeau de Bavière est fastueusement organisé en 1389 et est suivi de son entrée triomphale à Paris. En 1392, Charles VI souffre de sa première crise de folie, qui l'écarte progressivement des affaires gouvernementales. Ces épisodes de démence apparaissent de manière irrégulière et sèment la confusion au sein de la cour. Le tristement célèbre « Bal des ardents », organisé par la reine en 1393, manque de provoquer la mort du roi, et fragilise encore son équilibre mental. Malgré ses demandes récurrentes pour écarter son épouse, Charles l'autorise fréquemment à agir en son nom. Isabeau devient de ce fait une régente officieuse au nom des dauphins, ses quatre fils qui deviennent successivement héritiers du trône (Charles + 1401, Louis + 1415, Jean + 1417, et le futur Charles VII), et prend part au conseil royal, y détenant pendant presque trente ans une autorité jusque-là inégalée pour une reine de France. La maladie de Charles VI crée un vide politique qui aboutit finalement à la guerre civile entre Armagnacs et Bourguignons entre les partisans de son frère Louis Ier d'Orléans et les partisans des ducs de Bourgogne. Dans l'intérêt des dauphins, Isabeau change régulièrement d'alliance avec les deux factions : lorsqu'elle rejoint les Armagnacs, les Bourguignons l'accusent d'adultère avec le duc d'Orléans, tandis qu'elle est chassée de Paris et emprisonnée par les Armagnacs lorsqu'elle traite avec les Bourguignons. En 1407, le duc Jean Ier de Bourgogne ordonne l'assassinat de Louis d'Orléans, ce qui déclenche les hostilités entre les deux partis. La situation se complexifie en 1419, quand, à l'instigation des Armagnacs, le dauphin Charles orchestre l'assassinat du duc de Bourgogne. L'assassinat de son allié sur ordre de son propre fils provoque la rupture définitive entre Isabeau de Bavière et ce dernier. La reine négocie dès lors avec le roi Henri V d'Angleterre, qui a profité du conflit entre les Armagnacs et les Bourguignons pour réinitialiser en 1415 la guerre de Cent Ans et entamer une conquête méthodique du Nord du royaume de France. Les tractations entre Henri V, Isabeau et les Bourguignons aboutissent en 1420 à la signature du traité de Troyes, qui prive le dauphin de ses droits au trône et promet à Henri V la couronne de France à la mort de Charles VI. Après le trépas de son époux en 1422, Isabeau de Bavière s'établit définitivement à Paris, désormais aux mains des Anglais, et mène une existence retirée jusqu'à sa mort en 1435. De son vivant déjà, Isabeau de Bavière a été sévèrement critiquée pour son train de vie dispendieux et ses infidélités supposées. Son règne, commencé sous les meilleurs auspices, est effectivement l'un des plus sombres de l'Histoire du royaume de France, qui n'est sauvé du désastre qu'après la patiente reconquête menée par son fils Charles VII et ses officiers. Jusqu'au XIXe siècle, l'historiographie a fait d'Isabeau l'archétype de la mauvaise reine. Pourtant, depuis le XXe siècle, les historiens ont réexaminé les différentes descriptions contemporaines de son règne et concluent que, même si son action à la tête du royaume a été catastrophique, de nombreux éléments de sa réputation sont exagérés et proviennent de l'ambiance factieuse et de la propagande conçue par les partisans de Charles VII.e conçue par les partisans de Charles VII.
, イザボー・ド・バヴィエール（フランス語: Isabeau de Bavière, 1370年頃 - 1435年9月24日）は、フランス王シャルル6世の妃。シャルル7世の母。ヴィッテルスバッハ家のバイエルン公（バイエルン＝インゴルシュタット公）シュテファン3世の長女。曽祖父は神聖ローマ皇帝ルートヴィヒ4世。結婚前はドイツ名でエリーザベト・フォン・バイエルン（Elisabeth von Bayern）と呼ばれていた。フランス語形はエリザベート・ド・バヴィエール（Elisabeth de Bavière）。
, Isabeau de Bavière (* wohl 1370 wahrschein … Isabeau de Bavière (* wohl 1370 wahrscheinlich in München als Elisabeth von Bayern; † 30. September 1435 in Paris) war eine Prinzessin von Bayern aus dem Hause der Wittelsbacher. Am 17. Juli 1385 wurde sie in Amiens mit dem ebenfalls noch jugendlichen französischen König Karl VI. verheiratet und war bis zu dessen Tod 1422 Königin von Frankreich.zu dessen Tod 1422 Königin von Frankreich.
, 이자보 드 바비에르(Isabeau de Bavière, 1370년? ~ 14 … 이자보 드 바비에르(Isabeau de Bavière, 1370년? ~ 1435년 9월 24일)은 프랑스의 군주 샤를 6세의 왕비이다. 비텔스바흐 가의 바이에른 공 의 딸로 독일식 이름은 엘리자베트 폰 바이에른(Elisabeth von Bayern)이다. 1385년 7월 17일 아미엥 대성당에서 샤를 6세와 결혼하여 20년간 12명의 자녀를 두었으나 남편의 정신병으로 인해 결혼 생활은 순탄하지 않았다. 당초 샤를 6세는 아내를 열렬히 사랑했으나 이후 정신착란과 망상에 시달리게 되자 왕비를 알아보지 못했으며 그녀를 무척 혐오했다. 그러나 아직 샤를 6세의 정신병이 심해지기 전인 1417년, 이미 샤를 6세는 왕비의 애인이라는 소문이 돌았던 루이 드 보스르동(Louis de Bosredon)을 죽이고 왕비를 궁에서 내쫓았다. 공식적인 이유는 왕비의 시녀의 방탕함이었으나 사치와 난잡한 행동을 즐긴 왕비의 행동이 실제 원인이었다. 이자보는 정치적인 분별력이 없었으며 자신 및 바이에른의 친정에 재물을 빼돌리는 데에 골몰했다. 시동생인 오를레앙 공 루이와 불륜 관계에 있었다는 설도 있지만 확실하지는 않다. 남편이 암살된 후에는 아르마냐크 백작에 의해 추방되어 아르마냐크파와 대립하던 부르고뉴 공작 장 1세과 결탁했다. 1420년 트루아 조약에 서명하여 자신의 딸 카트린느와 결혼한 헨리 5세의 프랑스 왕위계승권을 인정했다. 이 조약에도 불구하고 아들 샤를은 아르마냐크파와 함께 전쟁을 계속하여 1422년 프랑스의 왕위에 올랐다.를은 아르마냐크파와 함께 전쟁을 계속하여 1422년 프랑스의 왕위에 올랐다.
, Η Ισαβέλλα της Βαυαρίας, (Γερμανική γλώσσα … Η Ισαβέλλα της Βαυαρίας, (Γερμανική γλώσσα: Isabel von Bayern-Ingolstadt, περί το 1370 - 24 Σεπτεμβρίου 1435), γνωστή και ως Ιζαμπώ της Βαυαρίας, από τον Οίκο του Βίττελσμπαχ ήταν κόρη του Δούκα της Βαυαρίας. Έγινε βασίλισσα της Γαλλίας (1385-1422) μετά το γάμο της με τον βασιλιά της Γαλλίας Κάρολο ΣΤ΄, μέλους του Οίκου των Βαλουά. Έπαιξε κύριο ρόλο στις κρατικές υποθέσεις στα άσχημα χρόνια της βασιλείας του ψυχοπαθούς συζύγου της. Ήταν κόρη του Στεφάνου Γ΄ της Βαυαρίας-Ίνγκολστατ και της Ταντέα Βισκόντι, κόρης του Μπερναμπό, Κυρίου του Μιλάνου. Σε ηλικία 15-16 ετών η Ισαβέλλα απεστάλη στην αυλή του Γάλλου βασιλιά Καρόλου ΣΤ΄, το ζεύγος αρραβωνιάστηκε τρεις μέρες μετά την πρώτη τους συνάντηση. Η Ισαβέλλα τιμήθηκε με μια λαμπρή στέψη με την είσοδο της στο Παρίσι. Ο Κάρολος ΣΤ΄ υπέφερε συνεχώς από βαριές ψυχικές ασθένειες με αποτέλεσμα να αποχωρεί τακτικά από τη διακυβέρνηση της χώρας, τα επεισόδια ήταν συχνά και ακολουθούσαν σκληροί ανταγωνισμοί στα μέλη της οικογένειας του. Ένα θανατηφόρο ατύχημα από φωτιά που συνέβη στον «χορό των καιόμενων ανδρών» (1393) είχε σαν αποτέλεσμα των θάνατο τεσσάρων ανδρών, ο βασιλιάς μόλις γλύτωσε τον θάνατο. Ο Κάρολος ΣΤ΄ δεν επέτρεπε στη σύζυγο του να βρίσκεται δίπλα του στις κρίσεις ασθένειας, της επέτρεπε ωστόσο να έχει ρόλο στη διακυβέρνηση της χώρας. Με τον τρόπο αυτό έγινε αντιβασίλισσα στη βασιλική αυλή στο όνομα του Δελφίνου, απέκτησε τόσο μεγάλες εξουσίες σαν βασίλισσα όσο ελάχιστες γυναίκες στην εποχή της. Η ασθένεια του Καρόλου ΣΤ΄ και οι διεκδικήσεις για την αντιβασιλεία είχαν σαν αποτέλεσμα να ξεσπάσει ο Εμφύλιος πόλεμος Βουργουνδών και Αρμανιάκ, αντίπαλοι ήταν ο μικρότερος αδελφός του βασιλιά Λουδοβίκος Α΄ της Ορλεάνης και οι Δούκες της Βουργουνδίας, ο άλλος κλάδος της οικογένειας. Η Ισαβέλλα ακολουθούσε σποραδικά τον έναν ή τον άλλον κλάδο ανάλογα με τα συμφέροντα της ίδιας και του γιου της, Καρόλου Ζ΄. Την εποχή που ακολουθούσε τους Αρμανιάκ οι Βουργουνδοί την κατηγόρησαν για μοιχεία με τον κουνιάδο της Ιωάννη, την εποχή που ακολούθησε τους Βουργουνδούς οι Αρμανιάκ τη συνέλαβαν στο Παρίσι και τη φυλάκισαν. Ο Ιωάννης Α΄ της Βουργουνδίας δολοφόνησε τον Λουδοβίκο Α΄ της Ορλεάνης (1407) με αποτέλεσμα να ακολουθήσει έκρηξη του εμφυλίου ανάμεσα στις δύο πλευρές. Ο εμφύλιος έληξε όταν οι οπαδοί του μεγαλύτερου γιου της Καρόλου Ζ΄ δολοφόνησαν τον Ιωάννη τον Άφοβο (1419), αυτό είχε σαν συνέπεια να αποκληρωθεί. Η Ισαβέλλα ήταν παρούσα στη "Συνθήκη του Τρουά" (1420) με την οποία ορίστηκε διάδοχος του Γαλλικού θρόνου ο Ερρίκος Ε΄ της Αγγλίας μετά τον θάνατο του συζύγου της Καρόλου ΣΤ΄, έζησε από τότε στο Αγγλοκρατούμενο Παρίσι μέχρι τον θάνατο της (1435). Η Ισαβέλλα έγινε διάσημη στην εποχή της για τις πολλές σπατάλες ιδιαίτερα σε θέματα φιλανθρωπίας. Οι ιστορικοί στα τέλη του 20ου και στις αρχές του 21ου αιώνα αναθεώρησαν πολλές απόψεις που είχαν για την ίδια μέχρι τότε επειδή στηρίχτηκαν στον φανατισμό και την προπαγάνδα.ίχτηκαν στον φανατισμό και την προπαγάνδα.
|
| rdfs:comment |
巴伐利亚的伊萨博（法语：Isabeau de Bavière，德语：Isabeau de Bavière，1371年－1435年9月24日），是维特尔斯巴赫王朝的公主，1385年至1422年为法国国王查理六世的王后。查理七世的母亲。
, إيزابو الباڤارية (بالفرنسية: Isabeau de Ba … إيزابو الباڤارية (بالفرنسية: Isabeau de Bavière) (1370م-1435م)، وإسمها الحقيقي هو إليزابيث، وهي قرينة شارل السادس ملك فرنسا. وُلدت سنة 1370م من أسرة ڤيتّلسْباخ التي كانت تحكم باڤاريا آنذاك، وهي ابنة ستيفن الثالث دوق بافاريا وتاديا فيسكونتي من ميلانو. تزوجت من الملك شارل السادس عام 1385م بعمر 15 سنة، وواجهت عدة صعوبات في حياتها بسبب حكم زوجها. وتوفيت في 24 سبتمبر 1435م في باريس في مملكة فرنسا.ي 24 سبتمبر 1435م في باريس في مملكة فرنسا.
, Isabella di Baviera-Ingolstadt, nota anche … Isabella di Baviera-Ingolstadt, nota anche come Isabeau di Baviera (1370 circa – 24 settembre 1435), fu regina consorte di Francia dal 1385 al 1422. Appartenente al casato di Wittelsbach, era la secondogenita di Stefano III di Baviera-Ingolstadt e di Taddea Visconti, figlia di Bernabò. Divenne regina di Francia come moglie di Carlo VI di Valois, che sposò il 17 luglio 1385, tre giorni dopo il loro primo incontro.5, tre giorni dopo il loro primo incontro.
, Elisabet Bavariakoa (c. 1370 - Paris, 1435 … Elisabet Bavariakoa (c. 1370 - Paris, 1435eko irailaren 24a) Karlos VI.a Frantziakoaren emaztea eta Frantziako erregina ezkontidea izan zen. Wittelsbacheko etxeko kidea izan zen. eta alaba izan zen. Hamabost edo hamasei urterekin Karlos VI.a Frantziakoarekin ezkondu zen. Karlos VII.a Frantziakoaren ama izan zen. Karlos VII.a Frantziakoaren ama izan zen.
, Izabela z Bawarii, niem. Isabella von Baye … Izabela z Bawarii, niem. Isabella von Bayern, fr. Isabeau de Bavière (ur. 1371, zm. 24 września 1435) – królowa i regentka Francji. Jej ojcem był Stefan III, książę Bawarii (wnuk cesarza Ludwika IV i Elżbiety Sycylijskiej – córki króla Sycylii – Fryderyka III). Jej matką była Taddea Visconti (córka Bernabò Viscontiego, pana Mediolanu i Beatrice Reginy della Scala). Mediolanu i Beatrice Reginy della Scala).
, Isabel da Baviera, também referida como Is … Isabel da Baviera, também referida como Isabel de Wittelsbach-Ingolstádio ou de Wittelsbach-Ingolstadt (em francês: Isabelle de Bavière, Isabeau de Bavière; em alemão: Elisabeth von Wittelsbach-Ingolstadt; c. 1370 — 24 de setembro de 1435) foi rainha da França como esposa do rei Carlos VI, com quem se casou em 1385. Nasceu na antiga e prestigiosa Casa de Wittelsbach, filha mais velha do duque Estêvão III da Baviera-Ingolstádio e Tadeia Visconti de Milão. Isabel foi enviada à França quando tinha cerca de 15 ou 16 anos, sob aprovação do jovem rei francês; os dois se casaram três dias depois de seu primeiro encontro.três dias depois de seu primeiro encontro.
, Isabel de Baviera (en alemán, Elisabeth vo … Isabel de Baviera (en alemán, Elisabeth von Bayern; Múnich, 28 de abril de 1370-París, 24 de septiembre de 1435) fue reina consorte de Francia después de casarse el 17 de julio de 1385 con el rey Carlos VI de Francia. Durante la guerra de los Cien Años, desempeñó un importante papel en la guerra civil entre los y los Armagnacs.la guerra civil entre los y los Armagnacs.
, イザボー・ド・バヴィエール（フランス語: Isabeau de Bavière, 1370年頃 - 1435年9月24日）は、フランス王シャルル6世の妃。シャルル7世の母。ヴィッテルスバッハ家のバイエルン公（バイエルン＝インゴルシュタット公）シュテファン3世の長女。曽祖父は神聖ローマ皇帝ルートヴィヒ4世。結婚前はドイツ名でエリーザベト・フォン・バイエルン（Elisabeth von Bayern）と呼ばれていた。フランス語形はエリザベート・ド・バヴィエール（Elisabeth de Bavière）。
, Isabeau of Bavaria (or Isabelle; also Elis … Isabeau of Bavaria (or Isabelle; also Elisabeth of Bavaria-Ingolstadt; c. 1370 – September 1435) was Queen of France from 1385 to 1422. She was born into the House of Wittelsbach as the only daughter of Duke Stephen III of Bavaria-Ingolstadt and Taddea Visconti of Milan. At age 15 or 16, Isabeau was sent to France to marry the young King Charles VI; the couple wed three days after their first meeting. wed three days after their first meeting.
, Ізабелла Баварська або Ізабо (1371, Мюнхен … Ізабелла Баварська або Ізабо (1371, Мюнхен — 24 вересня 1435, Париж) — , дружина Карла VI, з 1403 року періодично управляла країною. Після того як Карл VI став страждати від нападів божевілля, влада фактично перейшла до королеви, яка виявилася нездатною проводити тверду політичну лінію і кидалася від одного придворного угруповання до іншого. Ізабелла була вкрай непопулярна в народі, особливо через своє марнотратство. У 1420 році вона підписала в Труа договір з англійцями, визнавши спадкоємцем французької корони англійського короля Генріха V через шлюб Генріха з Катериною (молодшою дочкою Ізабелли). У художній літературі має стійку репутацію розпусниці, хоча сучасні дослідники вважають, що багато в чому така репутація могла бути результатом пропаганди.путація могла бути результатом пропаганди.
, Isabeau de Bavière (ou Isabelle de Bavière … Isabeau de Bavière (ou Isabelle de Bavière), née Isabeau de Wittelsbach-Ingolstadt (en haut-allemand : Elisabeth von Wittelsbach-Ingolstadt), née vers 1370 à Munich, dans le duché de Bavière-Landshut, et morte le 24 septembre 1435 à Paris, dans le royaume de France, est reine de France du 17 juillet 1385 au 21 octobre 1422 en tant qu'épouse de Charles VI. Issue de la puissante maison de Wittelsbach-Ingolstadt, elle est la fille aînée du duc Étienne III de Bavière et de son épouse Taddea Visconti, originaire d'une éminente famille noble qui règne sur la ville italienne de Milan. À environ quinze ans, Isabeau de Bavière est envoyée en France pour y épouser le roi Charles VI, avec lequel elle convole quelques jours après leur première rencontre.lques jours après leur première rencontre.
, Isabella van Beieren (Frans: Isabeau de Ba … Isabella van Beieren (Frans: Isabeau de Bavière) (München, ca.1371 — Parijs, 24 september 1435) was door haar huwelijk met Karel VI koningin van Frankrijk van 1385 tot 1422. Zij was de dochter van Stefanus III van Beieren, hertog van Beieren-Ingolstadt en van Taddea Visconti, en trouwde op 17 juli 1385, slechts veertien jaar oud, met Karel VI, een huwelijk dat voorlopig een formaliteit bleef. Pas op 20 juni 1389 deed Isabella haar intocht in Parijs, vergezeld door de dames van de Franse Pairs de France, die haar bij de grens hadden opgewacht.e, die haar bij de grens hadden opgewacht.
, Isabella av Bayern, även Isabella av Bayer … Isabella av Bayern, även Isabella av Bayern-Ingolstadt, i Frankrike kallad Isabeau, född Elisabet von Bayern 1371, död i Paris 29 september 1435, var en fransk drottning, gift 1385 med kung Karl VI av Frankrike. Hon var Frankrikes ställföreträdande regent under sin makes sjukdom mellan 1392 och 1422: mellan 1393 och 1403 med fullmakt att agera i monarkens ställe, och från 1403 som president för regentrådet. 1417–1418 var hon ensam regent. Isabella slöt Fördraget i Troyes 1420.nt. Isabella slöt Fördraget i Troyes 1420.
, Isabela Bavorská (německy Elisabeth von Ba … Isabela Bavorská (německy Elisabeth von Bayern, francouzsky Isabeau de Bavière, 1371? Mnichov – 29. září 1435 Paříž) byla francouzská královna jako manželka Karla VI. z rodu Valois. Na rozdíl od svého manžela, kterého francouzský lid i přes jeho psychickou chorobu miloval, byla po celý svůj život pro své poddané nenáviděnou cizinkou. Měla zásadní podíl na uzavření smlouvy z Troyes, která byla pro Francii zvláště potupnou., která byla pro Francii zvláště potupnou.
, Elisabet de Baviera (1371 - París 1435), princesa de Baviera i reina consort de França (1385-1422).
, Isabeau de Bavière (* wohl 1370 wahrschein … Isabeau de Bavière (* wohl 1370 wahrscheinlich in München als Elisabeth von Bayern; † 30. September 1435 in Paris) war eine Prinzessin von Bayern aus dem Hause der Wittelsbacher. Am 17. Juli 1385 wurde sie in Amiens mit dem ebenfalls noch jugendlichen französischen König Karl VI. verheiratet und war bis zu dessen Tod 1422 Königin von Frankreich.zu dessen Tod 1422 Königin von Frankreich.
, 이자보 드 바비에르(Isabeau de Bavière, 1370년? ~ 14 … 이자보 드 바비에르(Isabeau de Bavière, 1370년? ~ 1435년 9월 24일)은 프랑스의 군주 샤를 6세의 왕비이다. 비텔스바흐 가의 바이에른 공 의 딸로 독일식 이름은 엘리자베트 폰 바이에른(Elisabeth von Bayern)이다. 1385년 7월 17일 아미엥 대성당에서 샤를 6세와 결혼하여 20년간 12명의 자녀를 두었으나 남편의 정신병으로 인해 결혼 생활은 순탄하지 않았다. 당초 샤를 6세는 아내를 열렬히 사랑했으나 이후 정신착란과 망상에 시달리게 되자 왕비를 알아보지 못했으며 그녀를 무척 혐오했다. 그러나 아직 샤를 6세의 정신병이 심해지기 전인 1417년, 이미 샤를 6세는 왕비의 애인이라는 소문이 돌았던 루이 드 보스르동(Louis de Bosredon)을 죽이고 왕비를 궁에서 내쫓았다. 공식적인 이유는 왕비의 시녀의 방탕함이었으나 사치와 난잡한 행동을 즐긴 왕비의 행동이 실제 원인이었다. 이자보는 정치적인 분별력이 없었으며 자신 및 바이에른의 친정에 재물을 빼돌리는 데에 골몰했다. 시동생인 오를레앙 공 루이와 불륜 관계에 있었다는 설도 있지만 확실하지는 않다. 남편이 암살된 후에는 아르마냐크 백작에 의해 추방되어 아르마냐크파와 대립하던 부르고뉴 공작 장 1세과 결탁했다. 1420년 트루아 조약에 서명하여 자신의 딸 카트린느와 결혼한 헨리 5세의 프랑스 왕위계승권을 인정했다. 이 조약에도 불구하고 아들 샤를은 아르마냐크파와 함께 전쟁을 계속하여 1422년 프랑스의 왕위에 올랐다.를은 아르마냐크파와 함께 전쟁을 계속하여 1422년 프랑스의 왕위에 올랐다.
, Η Ισαβέλλα της Βαυαρίας, (Γερμανική γλώσσα … Η Ισαβέλλα της Βαυαρίας, (Γερμανική γλώσσα: Isabel von Bayern-Ingolstadt, περί το 1370 - 24 Σεπτεμβρίου 1435), γνωστή και ως Ιζαμπώ της Βαυαρίας, από τον Οίκο του Βίττελσμπαχ ήταν κόρη του Δούκα της Βαυαρίας. Έγινε βασίλισσα της Γαλλίας (1385-1422) μετά το γάμο της με τον βασιλιά της Γαλλίας Κάρολο ΣΤ΄, μέλους του Οίκου των Βαλουά. Έπαιξε κύριο ρόλο στις κρατικές υποθέσεις στα άσχημα χρόνια της βασιλείας του ψυχοπαθούς συζύγου της. Ήταν κόρη του Στεφάνου Γ΄ της Βαυαρίας-Ίνγκολστατ και της Ταντέα Βισκόντι, κόρης του Μπερναμπό, Κυρίου του Μιλάνου. Σε ηλικία 15-16 ετών η Ισαβέλλα απεστάλη στην αυλή του Γάλλου βασιλιά Καρόλου ΣΤ΄, το ζεύγος αρραβωνιάστηκε τρεις μέρες μετά την πρώτη τους συνάντηση. Η Ισαβέλλα τιμήθηκε με μια λαμπρή στέψη με την είσοδο της στο Παρίσι. Ο Κάρολος ΣΤ΄ υπέφερε συνεχης στο Παρίσι. Ο Κάρολος ΣΤ΄ υπέφερε συνεχ
, Isabeau dari Bayern (juga Elisabeth dari B … Isabeau dari Bayern (juga Elisabeth dari Bayern-Ingolstadt; skt. 1370 – 24 September 1435) merupakan seorang Ratu Prancis sebagai istri Raja Charles VI, mereka menikah pada tahun 1385. Ia berasal dari keluarga Wangsa Wittelsbach yang kuno dan bergengsi, putri sulung Adipati Stephan III dari Bayern-Ingolstadt dan Taddea Visconti dari Milan. Isabeau dikirim ke Prancis ketika ia berusia sekitar 15 atau 16 tahun, atas persetujuan raja Prancis muda yang sangat menyukainya dan setuju untuk menikah dengannya tiga hari kemudian setelah pertemuan mereka.ga hari kemudian setelah pertemuan mereka.
, Изабе́лла Бава́рская (Елизаве́та Бава́рская, Изабо́; фр. Isabeau de Bavière, нем. Elisabeth von Bayern, ок. 1370 года, Мюнхен — 24 сентября 1435 года, Париж) — королева Франции, жена Карла VI Безумного, с 1403 года периодически управляла государством.
|
