| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
Il Calcolatore della quinta generazione (i … Il Calcolatore della quinta generazione (in inglese FGCS, Fifth Generation Computer Systems) è un'innovativa architettura di supercomputer presentata a Tokyo nell'ottobre del 1981 dal Japan Information Processing Development Center (JIPDEC).Nonostante il progetto fosse estremamente ambizioso esso destò l'interesse degli enti governativi di diversi paesi del mondo, che avviarono parallelamente progetti di ricerca analoghi. Il modello teorico per un calcolatore della quinta generazione comprendeva uno spazio di memoria dell'ordine di 1000 gigabyte, un'interfaccia utente in grado di comprendere la lingua parlata, e un forte parallelismo hardware e software. I diversi moduli erano interconnessi per realizzare un'intelligenza artificiale. Da tale architettura è stato astratto in ambiente accademico il modello del sistema esperto. I requisiti di prestazione di questo ipotetico calcolatore venivano espressi in "LIPS" (Logical Inferences Per Second). La definizione quinta generazione derivava dalla convinzione che questo tipo di calcolatori avrebbe comportato un notevole "salto in avanti": i computer funzionanti a valvole termoioniche appartengono alla prima generazione; quelli attivati da transistor e diodi alla seconda; i circuiti integrati e i microprocessori identificano rispettivamente la terza e la quarta. Al tempo era opinione comune che mentre in passato era aumentato il numero di circuiti logici di una singola CPU, la quinta generazione per raggiungere potenze di calcolo significative avrebbe dovuto puntare su grosse quantità di microprocessori in parallelo. quantità di microprocessori in parallelo.
, The Fifth Generation Computer Systems (FGC … The Fifth Generation Computer Systems (FGCS) was a 10-year initiative begun in 1982 by Japan's Ministry of International Trade and Industry (MITI) to create computers using massively parallel computing and logic programming. It aimed to create an "epoch-making computer" with supercomputer-like performance and to provide a platform for future developments in artificial intelligence. FGCS was ahead of its time and a commercial failure. FGCS contributed greatly to the field of concurrent logic programming. The term "fifth generation" was intended to convey the system as being advanced. In the history of computing hardware, computers using vacuum tubes were called the first generation; transistors and diodes, the second; integrated circuits, the third; and those using microprocessors, the fourth. Whereas previous computer generations had focused on increasing the number of logic elements in a single CPU, the fifth generation, it was widely believed at the time, would instead turn to massive numbers of CPUs for added performance.ive numbers of CPUs for added performance.
, A computação da quinta geração ou computad … A computação da quinta geração ou computador da quinta geração, deve o seu nome a um projecto gigantesco de pesquisa governamental e industrial no Japão durante a década 80 do século XX. O projecto tinha como principal objectivo a criação de um computador que “marcasse uma época” com performance semelhante a um supercomputador e capacidade prática de inteligência artificial. O termo “quinta geração” tencionava convencionar o novo sistema como sendo um salto para além das máquinas já existentes.alto para além das máquinas já existentes.
, 第五代電腦（第五世代コンピュータ）是日本通商產業省（現稱經濟產業省）於1982年的一個大型研發計畫，其目的為開發一部劃時代的電腦，利用大量平行計算，使它擁有超級電腦的運算效能和可用的人工智能能力。名字中的「第五代」用於指明它將會是具劃時代意義的電腦。
, 第五世代コンピュータ（だいごせだいコンピュータ）計画とは、当時の通商産業省（現経済産 … 第五世代コンピュータ（だいごせだいコンピュータ）計画とは、当時の通商産業省（現経済産業省）所管の新世代コンピュータ技術開発機構（ICOT）が、1982年から1992年にかけて進めた国家プロジェクトである。いわゆる人工知能コンピュータの開発が目的にされており、総額で540億円の国家予算が投入されている。非ノイマン型計算ハードウェア、知識情報処理ソフトウェア、並行論理プログラミング言語がプロジェクトの三本柱とされた。このプロジェクトの結果には賛否両論があるが、実用的なアプリケーションの生産段階まで進捗できなかったという点で概ね否定的に論評される傾向がある。他方で論理プログラミング研究による学術振興をもたらして情報工学の後進育成に寄与したとする肯定的な見方もあるが、国際学会では日本の研究成果が注目されたとは言い難く、日本が特に研究したPrologのISO規格化の際にもそれほど大きな影響力を持てなかった。 第五世代とはICOTが定義した電子計算機の分類に由来しており、第一世代（真空管）、第二世代（トランジスタ）、第三世代（集積回路）、第四世代（大規模集積回路）に続く、人工知能対応の次世代技術を意味していた。積回路）、第四世代（大規模集積回路）に続く、人工知能対応の次世代技術を意味していた。
, Компью́теры пя́того поколе́ния (яп. 第五世代コン … Компью́теры пя́того поколе́ния (яп. 第五世代コンピュータ) — в соответствии с идеологией развития компьютерных технологий, после четвёртого поколения, построенного на сверхбольших интегральных схемах, ожидалось создание следующего поколения, ориентированного на распределённые вычисления, одновременно считалось, что пятое поколение станет базой для создания устройств, способных к имитации мышления. Широкомасштабная правительственная программа в Японии по развитию компьютерной индустрии и искусственного интеллекта была предпринята в 1980-е годы. Целью программы было создание «эпохального компьютера» с производительностью суперкомпьютера и мощными функциями искусственного интеллекта. Начало разработок — 1982, конец разработок — 1992, стоимость разработок — 57 млрд ¥ (порядка 500 млн $). Программа закончилась провалом, так как не опиралась на чёткие научные методики, более того, даже её промежуточные цели оказались недостижимы в технологическом плане. В настоящий момент термин «пятое поколение» является неопределённым и применяется во многих смыслах, например, при описании систем облачных вычислений., при описании систем облачных вычислений.
, Комп'ютери п'ятого покоління (яп. 第五 世代 コ … Комп'ютери п'ятого покоління (яп. 第五 世代 コ ン ピ ュ ー タ) — відповідно до ідеології розвитку комп'ютерних технологій, після четвертого покоління, побудованого на надвеликих інтегральних схемах, очікувалося створення наступного покоління, орієнтованого на розподілені обчислення, одночасно вважалося, що п'яте покоління стане базою для створення пристроїв, здатних до імітації мислення. Широкомасштабна урядова програма в Японії з розвитку комп'ютерної індустрії та штучного інтелекту була зроблена в 1980-і роки. Метою програми було створення «епохального комп'ютера» з продуктивністю суперкомп'ютера і потужними функціями штучного інтелекту. Початок розробок — 1982, кінець розробок — 1992 року, вартість розробок — 57 млрд ¥ (близько 500 млн $). Програма закінчилася провалом, тому що не спиралася на чіткі наукові методики, більш того, навіть її проміжні цілі виявилися недосяжними в технологічному плані. На даний момент термін «п'яте покоління» є невизначеним і застосовується в багатьох сенсах, наприклад, при описі систем хмарних обчислень.иклад, при описі систем хмарних обчислень.
, مصطلح حواسيب الجيل الخامس : يعني هي الحواس … مصطلح حواسيب الجيل الخامس : يعني هي الحواسيب التي بدا صناعتها من عام 1991 حتى الآن وهي تحتوي على الذكاء الاصطناعي وظهرت فيها الاقراص المدمجة DVD, CD وهي تحتوي على رقائق الدوائر المتكاملة الكبيرة وتحتوي على انظمة التشغيل المتداولة الآن يتم الآن تصنيع الملايين منها بسبب ذكائها وقلة الاخطاء فيها ; وهي بالاحرى معالجات تعالج البيانات ، ومنها LAPTOP و توجد معالجات مثل معالجت إنتل وصنعت بعض معالجاتها على مبدا الجيل الخامس من المعالجات في الجيل الخامس عرضت أول صفحة إنترنت في أغسطس من عام 1991م، وظهر الواقع الافتراضي (Virtual Reality) و الوسائط المتعددة (Multimedia). [باجنيد] و الوسائط المتعددة (Multimedia). [باجنيد]
, La quinta generación de computadoras, tamb … La quinta generación de computadoras, también conocida por sus siglas en inglés, FGCS (de Fifth Generation Computer Systems), fue un proyecto hecho por Japón que comenzó en 1981. Su objetivo era el desarrollo de una nueva clase de computadoras que utilizarían técnicas y tecnologías de inteligencia artificial tanto en el plano del hardware como del software, usando el lenguaje PROLOG al nivel del lenguaje de máquina y serían capaces de resolver problemas complejos, como la traducción automática de una lengua natural a otra (del japonés al inglés, por ejemplo). Como unidad de medida del rendimiento y prestaciones de estas computadoras se empleaba la cantidad de LIPS (Logical Inferences Per Second) capaz de realizar durante la ejecución de las distintas tareas programadas. Para su desarrollo se emplearon diferentes tipos de arquitecturas VLSI (Very Large Scale Integration). El proyecto duró once años, pero no obtuvo los resultados esperados: las computadoras actuales siguieron así, ya que hay muchos casos en los que, o bien es imposible llevar a cabo una paralelización del mismo, o una vez llevado a cabo esta, no se aprecia mejora alguna, o en el peor de los casos, se produce una pérdida de rendimiento. Hay que tener claro que para realizar un programa paralelo debemos, para empezar, identificar dentro del mismo partes que puedan ser ejecutadas por separado en distintos procesadores. Además las demás generaciones casi ya no se usan, es importante señalar que un programa que se ejecuta de manera secuencial, debe recibir numerosas modificaciones para que pueda ser ejecutado de manera paralela, es decir, primero sería interesante estudiar si realmente el trabajo que esto conlleva se ve compensado con la mejora del rendimiento de la tarea después de paralelizarla.ento de la tarea después de paralelizarla.
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageID
|
347832
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageLength
|
18193
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageRevisionID
|
1124864798
|
| http://dbpedia.org/ontology/wikiPageWikiLink
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Research_projects +
, http://dbpedia.org/resource/European_Computer%E2%80%90Industry_Research_Centre +
, http://dbpedia.org/resource/Massively_parallel +
, http://dbpedia.org/resource/OpenCL +
, http://dbpedia.org/resource/Integrated_circuit +
, http://dbpedia.org/resource/Artificial_intelligence +
, http://dbpedia.org/resource/Clock_speed +
, http://dbpedia.org/resource/GUI +
, http://dbpedia.org/resource/Consumer_electronics +
, http://dbpedia.org/resource/Thinking_Machines_Corporation +
, http://dbpedia.org/resource/Intel +
, http://dbpedia.org/resource/Vacuum_tube +
, http://dbpedia.org/resource/Microprocessor +
, http://dbpedia.org/resource/Munich +
, http://dbpedia.org/resource/Automated_theorem_prover +
, http://dbpedia.org/resource/Dataflow +
, http://dbpedia.org/resource/CLIPS +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Parallel_computing +
, http://dbpedia.org/resource/Knowledge_representation +
, http://dbpedia.org/resource/Web_Ontology_Language +
, http://dbpedia.org/resource/IBM_7090 +
, http://dbpedia.org/resource/Definite_clause +
, http://dbpedia.org/resource/Cell_%28microprocessor%29 +
, http://dbpedia.org/resource/VLSI +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Supercomputing_in_Japan +
, http://dbpedia.org/resource/Category:History_of_artificial_intelligence +
, http://dbpedia.org/resource/Ehud_Shapiro +
, http://dbpedia.org/resource/Horn_clauses +
, http://dbpedia.org/resource/Knowledge_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Databases +
, http://dbpedia.org/resource/Indeterminacy_in_concurrent_computation +
, http://dbpedia.org/resource/Artificial_Intelligence +
, http://dbpedia.org/resource/Internet +
, http://dbpedia.org/resource/Microelectronics_and_Computer_Technology_Corporation +
, http://dbpedia.org/resource/Japanese_language +
, http://dbpedia.org/resource/Private_industry +
, http://dbpedia.org/resource/Automotive +
, http://dbpedia.org/resource/Workstation +
, http://dbpedia.org/resource/Logic_programming +
, http://dbpedia.org/resource/KL1 +
, http://dbpedia.org/resource/Software_engineering +
, http://dbpedia.org/resource/Prolog +
, http://dbpedia.org/resource/IBM_407 +
, http://dbpedia.org/resource/Computer_architecture +
, http://dbpedia.org/resource/Supertanker +
, http://dbpedia.org/resource/First-generation_programming_language +
, http://dbpedia.org/resource/Game_console +
, http://dbpedia.org/resource/HELIC-II +
, http://dbpedia.org/resource/Siemens +
, http://dbpedia.org/resource/International_Computers_Limited +
, http://dbpedia.org/resource/Graphics_card +
, http://dbpedia.org/resource/Strategic_Computing_Initiative +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Classes_of_computers +
, http://dbpedia.org/resource/Massively_parallel_computing +
, http://dbpedia.org/resource/Groupe_Bull +
, http://dbpedia.org/resource/Assembly_language +
, http://dbpedia.org/resource/Ministry_of_International_Trade_and_Industry +
, http://dbpedia.org/resource/Parallel_computing +
, http://dbpedia.org/resource/Legal_reasoning_system +
, http://dbpedia.org/resource/Filesystem +
, http://dbpedia.org/resource/Japan_Information_Processing_Development_Center +
, http://dbpedia.org/resource/Parallel_Inference_Machine +
, http://dbpedia.org/resource/MGTP +
, http://dbpedia.org/resource/AMD_K10 +
, http://dbpedia.org/resource/Intel_Core +
, http://dbpedia.org/resource/Database +
, http://dbpedia.org/resource/Concurrent_logic_programming +
, http://dbpedia.org/resource/Kronos_%28computer%29 +
, http://dbpedia.org/resource/IBM_650 +
, http://dbpedia.org/resource/Third-generation_programming_language +
, http://dbpedia.org/resource/Concurrent_constraint_logic_programming +
, http://dbpedia.org/resource/Machine_language +
, http://dbpedia.org/resource/CUDA +
, http://dbpedia.org/resource/Diode +
, http://dbpedia.org/resource/High-level_programming_language +
, http://dbpedia.org/resource/Interpreter_%28computing%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Low-level_programming_language +
, http://dbpedia.org/resource/Multi-core +
, http://dbpedia.org/resource/History_of_computing_hardware +
, http://dbpedia.org/resource/COBOL +
, http://dbpedia.org/resource/Second-generation_programming_language +
, http://dbpedia.org/resource/C_%28programming_language%29 +
, http://dbpedia.org/resource/Category:MITI_projects +
, http://dbpedia.org/resource/Knowledge_base +
, http://dbpedia.org/resource/Lisp_machine +
, http://dbpedia.org/resource/Bioinformatics +
, http://dbpedia.org/resource/European_Strategic_Program_on_Research_in_Information_Technology +
, http://dbpedia.org/resource/Fourth-generation_programming_language +
, http://dbpedia.org/resource/X86 +
, http://dbpedia.org/resource/Logic_programming_language +
, http://dbpedia.org/resource/FORTRAN +
, http://dbpedia.org/resource/Alvey +
, http://dbpedia.org/resource/Process-oriented_programming +
, http://dbpedia.org/resource/Moore%27s_Law +
, http://dbpedia.org/resource/Information_technology +
, http://dbpedia.org/resource/Inference +
, http://dbpedia.org/resource/Transistor +
, http://dbpedia.org/resource/Database_management_system +
, http://dbpedia.org/resource/CPU_power_dissipation +
|
| http://dbpedia.org/property/date
|
July 2022
|
| http://dbpedia.org/property/reason
|
which project exactly?
|
| http://dbpedia.org/property/wikiPageUsesTemplate
|
http://dbpedia.org/resource/Template:Reflist +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Confused +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Citation_needed +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Cn +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Which +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Short_description +
, http://dbpedia.org/resource/Template:Tone +
|
| http://purl.org/dc/terms/subject
|
http://dbpedia.org/resource/Category:Research_projects +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Supercomputing_in_Japan +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Classes_of_computers +
, http://dbpedia.org/resource/Category:MITI_projects +
, http://dbpedia.org/resource/Category:Parallel_computing +
, http://dbpedia.org/resource/Category:History_of_artificial_intelligence +
|
| http://www.w3.org/ns/prov#wasDerivedFrom
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Fifth_Generation_Computer_Systems?oldid=1124864798&ns=0 +
|
| http://xmlns.com/foaf/0.1/isPrimaryTopicOf
|
http://en.wikipedia.org/wiki/Fifth_Generation_Computer_Systems +
|
| owl:sameAs |
http://pt.dbpedia.org/resource/Computa%C3%A7%C3%A3o_da_quinta_gera%C3%A7%C3%A3o +
, http://kn.dbpedia.org/resource/%E0%B2%90%E0%B2%A6%E0%B2%A8%E0%B3%87_%E0%B2%AA%E0%B3%80%E0%B2%B3%E0%B2%BF%E0%B2%97%E0%B3%86%E0%B2%AF/%E0%B2%A4%E0%B2%B2%E0%B3%86%E0%B2%AE%E0%B2%BE%E0%B2%B0%E0%B2%BF%E0%B2%A8_%E0%B2%97%E0%B2%A3%E0%B2%95 +
, http://dbpedia.org/resource/Fifth_Generation_Computer_Systems +
, http://ja.dbpedia.org/resource/%E7%AC%AC%E4%BA%94%E4%B8%96%E4%BB%A3%E3%82%B3%E3%83%B3%E3%83%94%E3%83%A5%E3%83%BC%E3%82%BF +
, http://ru.dbpedia.org/resource/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%8B_%D0%BF%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F +
, http://sl.dbpedia.org/resource/Ra%C4%8Dunalnik_pete_generacije +
, http://ar.dbpedia.org/resource/%D8%A3%D9%86%D8%B8%D9%85%D8%A9_%D8%AD%D8%A7%D8%B3%D9%88%D8%A8_%D8%A7%D9%84%D8%AC%D9%8A%D9%84_%D8%A7%D9%84%D8%AE%D8%A7%D9%85%D8%B3 +
, http://it.dbpedia.org/resource/Calcolatore_della_quinta_generazione +
, http://zh.dbpedia.org/resource/%E7%AC%AC%E4%BA%94%E4%BB%A3%E9%9B%BB%E8%85%A6 +
, http://www.wikidata.org/entity/Q110952894 +
, http://uk.dbpedia.org/resource/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F +
, http://es.dbpedia.org/resource/Quinta_generaci%C3%B3n_de_computadoras +
, https://global.dbpedia.org/id/5MJSX +
, http://bs.dbpedia.org/resource/Peta_generacija_ra%C4%8Dunara +
|
| rdfs:comment |
Компью́теры пя́того поколе́ния (яп. 第五世代コン … Компью́теры пя́того поколе́ния (яп. 第五世代コンピュータ) — в соответствии с идеологией развития компьютерных технологий, после четвёртого поколения, построенного на сверхбольших интегральных схемах, ожидалось создание следующего поколения, ориентированного на распределённые вычисления, одновременно считалось, что пятое поколение станет базой для создания устройств, способных к имитации мышления. В настоящий момент термин «пятое поколение» является неопределённым и применяется во многих смыслах, например, при описании систем облачных вычислений., при описании систем облачных вычислений.
, A computação da quinta geração ou computad … A computação da quinta geração ou computador da quinta geração, deve o seu nome a um projecto gigantesco de pesquisa governamental e industrial no Japão durante a década 80 do século XX. O projecto tinha como principal objectivo a criação de um computador que “marcasse uma época” com performance semelhante a um supercomputador e capacidade prática de inteligência artificial. O termo “quinta geração” tencionava convencionar o novo sistema como sendo um salto para além das máquinas já existentes.alto para além das máquinas já existentes.
, مصطلح حواسيب الجيل الخامس : يعني هي الحواس … مصطلح حواسيب الجيل الخامس : يعني هي الحواسيب التي بدا صناعتها من عام 1991 حتى الآن وهي تحتوي على الذكاء الاصطناعي وظهرت فيها الاقراص المدمجة DVD, CD وهي تحتوي على رقائق الدوائر المتكاملة الكبيرة وتحتوي على انظمة التشغيل المتداولة الآن يتم الآن تصنيع الملايين منها بسبب ذكائها وقلة الاخطاء فيها ; وهي بالاحرى معالجات تعالج البيانات ، ومنها LAPTOP و توجد معالجات مثل معالجت إنتل وصنعت بعض معالجاتها على مبدا الجيل الخامس من المعالجات في الجيل الخامس عرضت أول صفحة إنترنت في أغسطس من عام 1991م، وظهر الواقع الافتراضي (Virtual Reality) و الوسائط المتعددة (Multimedia). [باجنيد] و الوسائط المتعددة (Multimedia). [باجنيد]
, 第五世代コンピュータ（だいごせだいコンピュータ）計画とは、当時の通商産業省（現経済産 … 第五世代コンピュータ（だいごせだいコンピュータ）計画とは、当時の通商産業省（現経済産業省）所管の新世代コンピュータ技術開発機構（ICOT）が、1982年から1992年にかけて進めた国家プロジェクトである。いわゆる人工知能コンピュータの開発が目的にされており、総額で540億円の国家予算が投入されている。非ノイマン型計算ハードウェア、知識情報処理ソフトウェア、並行論理プログラミング言語がプロジェクトの三本柱とされた。このプロジェクトの結果には賛否両論があるが、実用的なアプリケーションの生産段階まで進捗できなかったという点で概ね否定的に論評される傾向がある。他方で論理プログラミング研究による学術振興をもたらして情報工学の後進育成に寄与したとする肯定的な見方もあるが、国際学会では日本の研究成果が注目されたとは言い難く、日本が特に研究したPrologのISO規格化の際にもそれほど大きな影響力を持てなかった。 第五世代とはICOTが定義した電子計算機の分類に由来しており、第一世代（真空管）、第二世代（トランジスタ）、第三世代（集積回路）、第四世代（大規模集積回路）に続く、人工知能対応の次世代技術を意味していた。積回路）、第四世代（大規模集積回路）に続く、人工知能対応の次世代技術を意味していた。
, La quinta generación de computadoras, tamb … La quinta generación de computadoras, también conocida por sus siglas en inglés, FGCS (de Fifth Generation Computer Systems), fue un proyecto hecho por Japón que comenzó en 1981. Su objetivo era el desarrollo de una nueva clase de computadoras que utilizarían técnicas y tecnologías de inteligencia artificial tanto en el plano del hardware como del software, usando el lenguaje PROLOG al nivel del lenguaje de máquina y serían capaces de resolver problemas complejos, como la traducción automática de una lengua natural a otra (del japonés al inglés, por ejemplo). Como unidad de medida del rendimiento y prestaciones de estas computadoras se empleaba la cantidad de LIPS (Logical Inferences Per Second) capaz de realizar durante la ejecución de las distintas tareas programadas. Para su desarrotintas tareas programadas. Para su desarro
, Il Calcolatore della quinta generazione (i … Il Calcolatore della quinta generazione (in inglese FGCS, Fifth Generation Computer Systems) è un'innovativa architettura di supercomputer presentata a Tokyo nell'ottobre del 1981 dal Japan Information Processing Development Center (JIPDEC).Nonostante il progetto fosse estremamente ambizioso esso destò l'interesse degli enti governativi di diversi paesi del mondo, che avviarono parallelamente progetti di ricerca analoghi. I requisiti di prestazione di questo ipotetico calcolatore venivano espressi in "LIPS" (Logical Inferences Per Second).in "LIPS" (Logical Inferences Per Second).
, The Fifth Generation Computer Systems (FGC … The Fifth Generation Computer Systems (FGCS) was a 10-year initiative begun in 1982 by Japan's Ministry of International Trade and Industry (MITI) to create computers using massively parallel computing and logic programming. It aimed to create an "epoch-making computer" with supercomputer-like performance and to provide a platform for future developments in artificial intelligence. FGCS was ahead of its time and a commercial failure. FGCS contributed greatly to the field of concurrent logic programming.the field of concurrent logic programming.
, 第五代電腦（第五世代コンピュータ）是日本通商產業省（現稱經濟產業省）於1982年的一個大型研發計畫，其目的為開發一部劃時代的電腦，利用大量平行計算，使它擁有超級電腦的運算效能和可用的人工智能能力。名字中的「第五代」用於指明它將會是具劃時代意義的電腦。
, Комп'ютери п'ятого покоління (яп. 第五 世代 コ … Комп'ютери п'ятого покоління (яп. 第五 世代 コ ン ピ ュ ー タ) — відповідно до ідеології розвитку комп'ютерних технологій, після четвертого покоління, побудованого на надвеликих інтегральних схемах, очікувалося створення наступного покоління, орієнтованого на розподілені обчислення, одночасно вважалося, що п'яте покоління стане базою для створення пристроїв, здатних до імітації мислення. На даний момент термін «п'яте покоління» є невизначеним і застосовується в багатьох сенсах, наприклад, при описі систем хмарних обчислень.иклад, при описі систем хмарних обчислень.
|
| rdfs:label |
أنظمة حاسوب الجيل الخامس
, 第五代電腦
, Fifth Generation Computer Systems
, Комп'ютери п'ятого покоління
, Компьютеры пятого поколения
, Computação da quinta geração
, 第五世代コンピュータ
, Calcolatore della quinta generazione
, Quinta generación de computadoras
|
