| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
ケクロプス（古希: Κέκροψ, Kekrops）とはギリシア神話の人物である。主に、
* アテーナイの初代の王
* エレクテウスの子 の2名が知られており、いずれもアテーナイの王である。以下に説明する。
, Dans la mythologie grecque, Cécrops (en grec ancien Κέκρωψ / Kékrôps), fils d'Érechthée et de Praxithée, est le septième roi légendaire d'Athènes grâce à son allié Xouthos. Il est marié à , avec qui il conçoit Pandion qui régna après lui sur Athènes.
, Kekrops (latin: Cecrops) var i grekisk myt … Kekrops (latin: Cecrops) var i grekisk mytologi den förste kungen av Aten och den andre kungen av Attika. Enligt sagan var han en autokton, det vill säga född ur jorden. Hans överkropp var människa och den nedre hälften orm eller drake. Kekrops introducerade civilisationen i Aten och införde bland annat äktenskap, egendomsrätt, oblodiga offer och bruket att begrava de döda. Han styrde Aten mellan 1556 f.Kr. och 1506 f.Kr och var en och hero då han lärde invånarna att läsa och skriva. Han införde även ett ordnat samhällsskick bland Attikas vilda urinvånare. Under Kekrops styre blev Athena skyddsgudinna över Attika efter en tävling mot Poseidon som Kekrops var domare i. Tävlingen gick ut på att de båda skulle skänka en gåva till stadens invånare och Kekrops skulle välja vilken av gåvorna de föredrog. Poseidon stötte sin treudd i marken så att en källa öppnade sig. Vattnet var salt och inte särskilt användbart, medan Athena slog till en sten med sin lans så att ett olivträd plötsligt visade sig. Kekrops beslutade att ta olivträdet som gåva eftersom det kunde ge trä, olja och mat, och förklarade Athena som deras beskyddare. Poseidon beslutade ändå att skänka sin gåva, som egentligen hade missförståtts då han menade att den skulle representera havets kraft. Han byggde Kekropia(Akropolis) och delade Attika i 12 distrikt; Kekropia, Tetrapolis, Epakria, Dekelea, Eleusis, Aphidna, Thorikos, Brauron, Kytheros, Sphettos, Kephisia and Phaleron. Cecrops gifte sig med dotter Aglauros, som han fick tre döttrar tillsammans med; Herse, Pandrosus och Aglaurus. Dessa fick en låda med den föräldralöse Erichthonius. De tittade och blev skräckslagna av två ormar som Athena hade placerat för att vakta barnet. De flydde i skräck från Akropolis och sprang tills de dog. Kekrops tron övertogs av hans son Kekrops II.rops tron övertogs av hans son Kekrops II.
, 케크롭스 1세(Cecrops, 그리스어: Κέκρωψ, Kékrōps)는 아테네의 전설적인 왕(재위: ~ )이었다. 이집트 출신이었다.
, Cécrope II foi um rei mitológico de Atenas.
, كيكروبس Κέκροψ هو الأول بين الملوك الأسطور … كيكروبس Κέκροψ هو الأول بين الملوك الأسطوريين لإقليم أتيكا، وهو مؤسس الشكل السياسي للمنطقة، ويقال أنه قسم السكان لاثني عشر قسما وأنه نظم القانون والزواج والأملاك، وكذلك أسس نمطا جديدا من العبادة. وكان منها تقديم أضاحي بلا دم ودفن الموتى وكذلك نسب اختراع الكتابة له، ويقال أنه كان حكما خلال خلاف حدث بين بوسيدون وأثينا على ملكية أتيكا، وفضل الإلهة التي زرعت أول شجرة زيتون، ورأى أن هذا أفضل من حصان (أو ماء) أخرجه بوزيدون من صخرة أكروبوليس بضربة من رمحه ذو الثلاث شعب. وكأحد السكان الأصليين لأتيكا، كان كيكروبس يصور بنصفه العلوي كإنسان والسفلي كتنين، ويقال أنه كان زوج أثينا وأنه كان والدنين، ويقال أنه كان زوج أثينا وأنه كان والد
, Kekrops II (bahasa Yunani Kuno: Κέκρωψ) me … Kekrops II (bahasa Yunani Kuno: Κέκρωψ) merupakan seorang putra legendaris atau semi-legendaris Pandion I dan mewarisi takhta Athena dari saudaranya Erechtheus. Kekrops konon membagi wilayahnya menjadi dua belas distrik; Strabo yang menugaskan Kekropeia, , Epacria, , Eleusina, , , , , Sphettus, dan . Di masing-masing distrik ada sebuah kota atas desa, di mana ia mengenalkan sebuah bentuk agama, mendirikan altar kepada para dewa, dan menyebabkan keadilan diberikan sesuai dengan beberapa undang-undang yang dipersyaratkan. Setelah berkuasa selama empat puluh tahun, ia digulingkan oleh dan , dan melarikan diri ke atau Aegialea di mana ia akan meninggal. Kekrops digantikan oleh putranya, di Athena (meskipun Pandion II juga dikatakan adalah keponakannya, putra Erechtheus).an adalah keponakannya, putra Erechtheus).
, Ο Κέκρωψ ήταν ο πρώτος μυθικός βασιλιάς στ … Ο Κέκρωψ ήταν ο πρώτος μυθικός βασιλιάς στην Αρχαία Αθήνα η οποία πήρε προς τιμήν του το όνομα "Κεκρωπία" - το προηγούμενο όνομά της ήταν "Ακταία". Θεωρείται ιδρυτής και πρώτος βασιλιάς στην πόλη, αν και υπήρχε προκάτοχος του στην Αττική ο βασιλιάς Ακταίος. Ο Κέκρωψ θεωρείται ο αρχαίος ήρωας που δίδαξε στους κατοίκους της Αττικής τον γάμο, τη γραφή, το διάβασμα, τις τέχνες και τις τελετές ταφής. Ο Στράβων γράφει ότι το όνομα του δεν είναι Ελληνικό, ο θρύλος ωστόσο λέει ότι γεννήθηκε από την Αττική γη, γι'αυτό παριστάνεται από τη μέση και κάτω ως φίδι και αποκαλείται "διφυής". Ο Διόδωρος Σικελιώτης σχετίζει τη διπλή του φύση με την εξήγηση ότι ήταν, από τους γονείς του, μισός Έλληνας και μισός βάρβαρος. Άλλοι συγγραφείς σχετίζουν τη διπλή του φύση με τον γάμο επειδή θεωρείται ο ιδρυτής του θεσμού. Ο Κέκρωψ παντρεύτηκε την κόρη του Ακταίου, την Άγλαυρο, και διαδέχθηκε στον θρόνο τον πεθερό του. Γιος τους πιθανότατα ήταν ο Ερυσίχθονας ο Αθηναίος. Ο Ερυσίχθονας πέθανε ωστόσο πρόωρα και άτεκνος, οπότε τον Κέκροπα διαδέχθηκε στον θρόνο ο Κραναός που ήταν εκείνη την εποχή ο πλουσιότερος κάτοικος των Αθηνών. Οι κόρες του Κέκροπος ήταν η Έρση, η Πάνδροσος και η Ἄγλαυρος. Ο μελλοντικός βασιλιάς Εριχθόνιος δόθηκε ως βρέφος στις κόρες του Κέκροπος να το μεγαλώσουν. Όταν όμως άνοιξαν το καλάθι είδαν το βρέφος ανάμεσα σε φίδια και από τον τρόμο τους έπεσαν από την Ακρόπολη και αυτοκτόνησαν, σύμφωνα με τον θρύλο, ο οποίος θέλει επίσης η μία από τις κόρες του να μεταμορφώνεται σε πέτρα. τις κόρες του να μεταμορφώνεται σε πέτρα.
, Cècrops (Cecrops, Kékrops, Κέκρωψ) fou un … Cècrops (Cecrops, Kékrops, Κέκρωψ) fou un mític primer rei de l'Àtica. Va néixer de la mateixa terra de l'Àtica, que a partir del seu nom es digué Cecròpia, i abans el país s'havia anomenat "Acte". Per tant la seva mare va ser Gea, la Terra. Es va casar amb Agraulos, filla d'Acteu, que és presentat de vegades com el primer rei de l'Àtica. Va tenir quatre fills, un noi, Erisícton, i tres noies, Aglauros, Herse i Pàndrosos, relacionades amb el mite d'Erictoni, quan Atena els va confiar el nen acabat de néixer. Habitualment, el trobem representat amb un cos humà que acaba amb la cua d'una serp, cosa que indicava que era fill de la terra. Durant el seu regnat els déus es van disputar les ciutats sobre les quals volien estendre el seu domini. Atenes era desitjada a la vegada per la deessa Atena i Posidó. Aquest déu es va presentar a l'Àtica, i amb un cop de trident va fer sorgir un mar "d'aigua salada" al mig de l'Acròpoli. Després arribà Atena, que, posant Cècrops per testimoni, va plantar una olivera al turó. Zeus, per resoldre la qüestió, va nomenar uns àrbitres, que es diu que van ser Cècrops i Crànau o de vegades els mateixos dotze déus olímpics. Els àrbitres es van pronunciar a favor d'Atena, perquè Cècrops va donar testimoni que la deessa havia estat la primera en plantar una olivera a Atenes. Posidó, encoleritzat, va enviar una inundació que va cobrir l'Àtica. Cècrops va tenir un regnat pacífic, i es diu que llavors sorgí la civilització a l'Àtica, organitzant i donant les primeres lleis als seus pobles. Va ensenyar als homes a construir ciutats i a enterrar els morts. De vegades se li atribueix la invenció de l'escriptura. li atribueix la invenció de l'escriptura.
, O nome Cécrope ou Cécrops (em grego clássi … O nome Cécrope ou Cécrops (em grego clássico: Κέκροψ) significa "face com cauda" e diz-se que este mítico rei grego, nascido da própria Terra, tinha a sua metade superior com forma humana e a sua metade inferior com forma de serpente ou com cauda de peixe. A maioria dos analistas antigos classifica Cécrope como autóctone ou filho da Terra (Gaia), mas Higino, em outra parte, diz que ele era filho de Vulcano e Jerônimo de Estridão que ele era egípcio. Ele foi o fundador e o primeiro rei de Atenas, embora precedido na região pelo rei Acteu da Ática. Cécrope governou Atenas de 1558 a 1 508 a.C., pelos cálculos de Jerônimo de Estridão. Cécrope foi um herói cultural, ensinando, aos atenienses, o casamento, a leitura, a escrita e o cerimonial de sepultamento. Durante o seu governo, Atena tornou-se a padroeira da cidade numa competição com Posídon que Cécrope julgou. Eles concordaram que cada um daria aos atenienses um presente e Cécrope escolheria qual dos dois presentes era melhor. Posídon bateu na rocha da acrópole com o seu tridente e uma fonte emergiu; a água era salgada e não foi julgada muito útil, enquanto que Atena bateu na rocha com a sua lança e uma oliveira emergiu. Cécrope julgou que a oliveira era o presente melhor porque produzia madeira, óleo e comida, e conseqüentemente aceitou Atena como a padroeira da cidade. Posídon, num raro espetáculo de magnanimidade, decidiu doar o seu presente desprezado, se bem que a sua natureza inicialmente foi mal-compreendida: isso significava representar a força do mar, que Atenas foi exercer gloriosamente no futuro. A acrópole foi também conhecida como Cecropia em sua homenagem. Cécrope I casou-se com Aglauro, filha de Acteu, com quem teve três filhas, Herse, Pândroso e Aglauro, e um filho, Erisictão. A elas, foi dada uma caixa ou jarro contendo o infante Erictônio guardado despercebido. Elas olharam, e apavoraram-se pelas duas serpentes que Atena deixara dentro guardando a criança. Elas correram em terror e saíram da acrópole em direção a suas mortes. Algumas explicações dizem que uma das irmãs foi transformada em pedra. Erisictão morreu antes de Cécrope, e ele foi sucedido por Cranau, o mais poderoso dos atenienses. Os analistas antigos consideram que este rei é diferente de outro rei de Atenas, Cécrope II, mas Isaac Newton, em sua análise da cronologia antiga, considerou que houve apenas um rei Cécrope, um dos pastores do Egito (os hicsos); ele construiu a Cecropia em 1 080 a.C. e foi sucedido por Cranau em 1 045 a.C.C. e foi sucedido por Cranau em 1 045 a.C.
, Kekrops I. (altgriechisch Κέκροψ Kékrops, … Kekrops I. (altgriechisch Κέκροψ Kékrops, deutsch ‚der Geschwänzte‘, lateinisch Cecrops) ist eine Gestalt der griechischen Mythologie und gilt als der zweite mythische König von Attika und Begründer der Dynastie der Kekropiden. Er war nach der Sage ein Autochthone, also von der Erde geboren ohne leibliche Eltern. Seine Gestalt dachte man sich als halb Mann, halb Drache. So zeigt ihn ein Vasenbild des Nationalmuseums in Palermo. Vasenbild des Nationalmuseums in Palermo.
, Ке́кроп, Ке́кропс (др.-греч. Κέκροψ) — кул … Ке́кроп, Ке́кропс (др.-греч. Κέκροψ) — культурный герой греческой мифологии. По преданию, основатель и первый царь Аттики, рождённый Геей, по менее популярной версии, сын Гефеста. Современник Триопа, при нём погиб Фаэтон и произошёл Девкалионов потоп. Считался автохтоном, рождённым из земли, и представлялся с двумя змеиными туловищами вместо обеих ног. Страбон считал имя «Кекропс» варварским. Генезис Кекропса мог уходить в Египет, в город Саис. Диодор настаивает, на том, что афиняне являются колонистами, вышедшими из Саиса в Египте, выведенными Кекропсом. Аналогично Диодору, Страбон говорит о том же. Платон поведывает нам рассказ, из уст египетских жрецовː "В начале египетской дельты, где река Нил разделяется, есть некий район, который называется районом Саис, и великий город этого района также называется Саис. Этот город от которого произошел царь Амасис. У граждан есть божество, которое есть их основательница: она называется на египетском языке Нейт, что утверждается им предстояло быть тем же, кого эллины называли Афиной. Так вот, граждане этот город очень любят афиняне, и говорят, что они в некотором роде родственные им" Изображается в облике змея. Он построил афинский акрополь, названный им Кекропией (греч. Κεκροπία). Имел две природы и первым установил брак между мужчиной и женщиной. Правил ещё до того, как люди получили в дар от богов вино, но уже почитал богов и приносил им жертвенные возлияния, используя для этого обычную воду. По мнению комедиографа Эвбула, возможно, поэтому помещён на небо в созвездии Водолей. Согласно Филохору, когда на Аттику нападали карийцы и беотийцы, Кекропс поселил жителей, живших до этого разбросанно по полям, в 12 городах: Кекропия, Тетраполь, Эпакрия, Декелея, Элевсин, Афидна, Форик, Браврон, Кифер, Сфетт, Кефисия. Кроме того, был благочестив настолько, что первым назвал Зевса Верховным и вместо кровавых жертв сжигал на жертвенном огне ячменные лепешки. Первым совершил жертвоприношение Афине. При нём произошёл спор между Посейдоном и Афиной за обладание Аттикой, а Кекропс, по одной из версий мифа, был судьёй в этом споре. Состязаясь в дарах жителям Аттики, Посейдон ударил своим трезубцем по скале, и из неё забила ключом морская вода, а в том месте, куда ударила копьём Афина, выросло оливковое дерево. Кекропс отдал предпочтение Афине, и город отошёл под её покровительство и назван её именем. По другим версиям этого же мифа (например, Овидий), спор разрешал Зевс, дав им в качестве судей не Кекропса и Краная, и не Эрисихтона, а двенадцать олимпийских богов. Кекропс же лишь засвидетельствовал, что Афина первой вырастила там оливу. По позднейшей версии, при нём произошло голосование по данному вопросу, и одной женщиной оказалось больше. Миф о споре Афины с Посейдоном за обладание Аттикой был популярнейшим аттическим мифом, и сцена из него была изображена на западном фронтоне Парфенона. Об источнике морской воды на акрополе Афин и о священной оливе упоминают Страбон, Павсаний и Геродот. Был женат Аглавре, дочери Актея. Кекропс и Аглавра I — родители Эрисихтона и трёх дочерей: Аглавры II, Герсы и Пандросы, которые считались богинями росы и отвратительницами засухи. Афина передала им в закрытом ящике младенца Эрихтония, змеевидного сына земли, взяв с сестёр клятву, что они не откроют ящик. (Есть мнение, что историки создали копию Кекропса для пополнения царского списка Афин.) Герса и Аглавра нарушили клятву и, из любопытства, открыли его. Увидев младенца, тело которого переходило в змеиный хвост, они в ужасе бросились со скалы в пропасть и погибли. По его имени афиняне называли себя поэтически кекропидами (греч. Κέκροπίδαι), свою страну и свой город — Кекроповыми; по нему же была названа одна из 10 Клисфеновых фил (административных единиц деления Афин), Кекропида (Κέκροπίς). Его гробница в акрополе, в храме Афины. Изображение героя-эпонима находилось в Афинах и в Дельфах. Полузмей Кекропс, несомненно, служил олицетворением местного населения Аттики. Позднейшие мифы, сформировавшиеся к V в. до н. э., в которых афиняне пытались обосновать свои претензии на господство в тех землях, где их первый царь якобы основывал города, вызвали дупликацию образов целого ряда героев аттических мифов (см. Пандион, Эрехтей) в том числе и Кекропса, считавшегося в различных источниках не предшественником, а сыном Эрехтея или отождествлявшегося с Эрихфонием. Кекропсу стали приписывать и введение культуры, в результате чего некоторые древние писатели стали искать его место происхождения в египетском городе Саис. По некоторым, он изобрел письменность. Кекропс упоминается также в некоторых местностях Беотии и Евбеи. Согласно одной версии, когда Кекропс властвовал над Беотией, то основал там города Элевсин и Афины на реке Тритон, позднее уничтоженные наводнением. В Галиарте (Беотия) было святилище «Кекропа, сына Пандиона». Кекропс является одним из главных действующих лиц кантаты Доменико Чимарозы «Основание Афин» (итал. Atene edificata), написанной по заказу Екатерины II.icata), написанной по заказу Екатерины II.
, En la mitología griega Cécrope era el nomb … En la mitología griega Cécrope era el nombre del séptimo rey de Atenas, hijo de Erecteo y Praxitea, y distinto, por tanto, del primer rey de la ciudad, que tenía el mismo nombre y con el que algunos autores le confunden. Cuando Erecteo murió, sus cuatro hijos (Cécrope, , Metión y Orneo) se disputaron la sucesión. Siendo nombrado árbitro Juto, el hijo del patriarca Helén, se inclinó a favor de Cécrope. A pesar de haber elegido al primogénito, esta decisión fue muy discutida, y Juto tuvo que exiliarse a la ciudad de Egíalo. Tras un reinado de cuarenta años, la presión ejercida por Metión y Orneo, que no habían cesado nunca de querer matarle, obligó a Cécrope a huir, primero a Mégara y luego a Eubea. Allí se le unió su otro hermano, Pandoro, y juntos fundaron una colonia. Cécrope casó con , hija de y hermana de Dédalo, con la que tuvo a Pandión, que fue sobre el que recayó el trono de Atenas tras la huida de su padre.trono de Atenas tras la huida de su padre.
, 케크롭스 2세(Cecrops II)는 아테네의 왕으로 판디온 1세의 반전설적인 아들, 또는 손자였다. 그리고 그는 그의 형제 에렉테우스로부터 아테네의 왕좌를 계승하였다. 다른 전설에는 에렉테우스가 그의 아버지라고도 한다. 에렉테우스 사후 그의 사위 크수토스가 왕위를 계승하였다는 이온의 신화도 존재하여 전설들 간에 앞뒤가 맞지 않는다. 그는 그의 아들 판디온 2세에게 왕위를 넘겨주었다.
, Cecrope (in greco antico: Κέκρωψ, Kèkrōps) … Cecrope (in greco antico: Κέκρωψ, Kèkrōps) è un personaggio della mitologia greca e nome del settimo mitologico re di Atene, figlio di Eretteo e Prassitea. Succedette al trono del padre Eretteo. Sposò Metiadusa, figlia di Eupalamo e cognata di Dedalo, dalla quale ebbe Pandione che si insediò sul trono dopo la fuga del padre. insediò sul trono dopo la fuga del padre.
, Кекропс (Кекропс II, др.-греч. Κέκρωψ Β') … Кекропс (Кекропс II, др.-греч. Κέκρωψ Β') — персонаж древнегреческой мифологии. Царь Афин. Сын Эрехтея и Праксифеи. Ксуф в споре сыновей Эрехтея о власти выбрал царем Кекропса. Женился на Метиадусе, дочери Эвпалама, и родил Пандиона II. Посвятил изображение Гермеса из дерева в храм Афины Полиады. Переселился на Эвбею. Его сменил Пандион II.В связи с небольшим числом сведений об этом царе выдвигалось предположение, что вначале Кекропс был один, а затем для упорядочения родословной его пришлось «раздвоить».ения родословной его пришлось «раздвоить».
, Kekrops (bahasa Yunani: Κέκρωψ) adalah sal … Kekrops (bahasa Yunani: Κέκρωψ) adalah salah satu raja Athena dalam mitologi Yunani. menurut Strabo, namanya tidak berasal dari bahasa Yunani melainkan dari bahasa barbar. Kekrops dilahirkan langsung dari bumi dengan badan setengah manusia dan setengah ular. Dia adalah pendiri dan raja pertama Athena. Kekrops mengajarkan rakyat Athena membaca, tata cara menikah, dan tata cara penguburan. Dalam masa pemerintahannya, Athena menjadi dewi pelindung kota Athena setelah melalui persaingan dengan Poseidon. Mereka akan memberi hadiah untuk rakyat Athena dan Kekrops akan memilih salah satu hadiah tersebut. Poseidon menancapkan trisulanya pada sebuah batu dan air memancar keluar; air tersebut asin dan tidak banyak berguna sedangkan Athena membenturkan tombaknya ke tanah dan tumbuhlah pohon zaitun. Kekrops memutuskan bahwa zaitun jauh lebih bermanfaat dan dengan demikian memilih dewi Athena sebagai pelindung kota Athena. Akropolis dikenal sebagai Kekropia untuk menghormatinya. Kekrops memiliki tiga orang anak: Herse, Pandrosos dan Agraulos. kepada mereka dia memberikan sebuah kotak berisi bayi Erikhthonios untuk dijaga. Mereka mengintip isinya dan terkejut setelah melihat dua ekor ular bersama bayi tersebut, mereka berlari ketakutan dan mejatuhkan diri dari Akropolis hingga mati. Versi lainnya megatakan mereka berubah menjadi batu. Kekrops menikah dengan Agraulos, anak Aktaios. Kekrops digantikan oleh Kranaos. Aktaios. Kekrops digantikan oleh Kranaos.
, Кекропс (грец. Κέκροψ) — міфічний цар Афін … Кекропс (грец. Κέκροψ) — міфічний цар Афін, давньоаттичне божество землі, являв собою напівлюдину-напівзмія. Вважався сином Геї, який народився після потопу (див. Девкаліон), що знищив більшу частину людей. Пізніші перекази називають його батьківщиною Єгипет.рекази називають його батьківщиною Єгипет.
, Greziar mitologian Zekrope II.a Atenaseko … Greziar mitologian Zekrope II.a Atenaseko zazpigarren erregearen izena zen, Erekteo I.a eta Praxitearen semea, eta, beraz, hiriko lehen erregea izan zen ezberdina, izen bera zuena eta norekin egileren batzuk nahasten duten. Erekteo hil zenean, bere lau semeek (Zekrope, Pandoro, eta ) oinordekotza lehiatu zuten. Helenen seme zen Juto epaile izendatua, honek Zekroperen alde egin zuen, garai hartan bere koinatua zena ( ezkondua zegoen, errege berriaren arreba). Seme nagusia aukeratu zuen arren, erabaki hau oso eztabaidatua izan zen eta Jutok hirira erbesteratu behar izan zuen. Berrogei urteko erregealdi baten ondoren, Metionek eta Orneok eginiko presioaren ondorioz, beti Zekrope hil nahian aritu zirenak, Zekropek ihes egin behar izan zuen, lehenik Megarara eta ondoren Eubeara. Han bere beste anaia zen Pandoro batu zitzaion eta elkarrekin kolonia bat sortu zuten. Zekrope ezkondu zen, alaba eta Dedaloren arreba zena, honekin izan zuelarik, Zekroperen oinordeko bihurtu zena honek ihes egin ondoren.deko bihurtu zena honek ihes egin ondoren.
, Кекропс II (грец. Κέκρωψ Β') — персонаж да … Кекропс II (грец. Κέκρωψ Β') — персонаж давньогрецької міфології, цар Афін. Син Ерехтея і Праксіфеї. Ксуф під час суперечки синів Ерехтея через владу над Аттикою обрав царем Кекропса . Дружиною Кекропса була , дочка Евпалама, яка народила Пандіона II . За переказом, Кекропс II присвятив зображення Гермеса з дерева в храм Афіни Поліади . Пізніше переселився в Евбею . Його змінив Пандіон II.еселився в Евбею . Його змінив Пандіон II.
, Cècrops (en grec antic Κέκροψ, "Kékrops") … Cècrops (en grec antic Κέκροψ, "Kékrops") va ser el setè rei llegendari o semi-llegendari d'Atenes. En el seu regnat va tenir lloc la gesta de Perseu que va matar Medusa i va alliberar Andròmeda. Cècrops era fill de Pandíon, rei d'Atenes i possiblement de Zeuxipe, i per tant germà d'Erecteu, Butes, Procne i Filomela. En algunes tradicions, els seus pares eren Erecteu i la nàiade Praxítea i, per tant, era germà de Pandoros, Mecíon, Procris, Creüsa, Ctònia i Oritia. Cècrops es va casar amb Metiadusa, amb qui va tenir un fill, Pandíon, que el va succeir.tenir un fill, Pandíon, que el va succeir.
, Cecrope (in greco antico: Κέκροψ, Kèkrops) è considerato il primo mitico re di Atene o il secondo, che avrebbe governato per 50 anni.
, Cecrops (/ˈsiːkrɒps/; Ancient Greek: Κέκρο … Cecrops (/ˈsiːkrɒps/; Ancient Greek: Κέκροψ, Kékrops; gen.: Κέκροπος) was a mythical king of Attica which derived from him its name Cecropia, having previously borne the name of Acte or Actice (from Actaeus). He was the founder and the first king of Athens itself though preceded in the region by the earth-born king Actaeus of Attica. Cecrops was a culture hero, teaching the Athenians marriage, reading and writing, and ceremonial burial.eading and writing, and ceremonial burial.
, Kekrops, gr. Κέκροψ – w mitologii greckiej … Kekrops, gr. Κέκροψ – w mitologii greckiej półczłowiek, półwąż, syn Gai. Był pierwszym, mitycznym królem Attyki. Założył miasto Kekropię, późniejsze Ateny. Za jego panowania Atena i Posejdon prowadzili spór o władzę nad Attyką i o jego rozstrzygnięcie zwrócili się do Kekropsa. Posejdon w celu przypodobania się Kekropsowi sprawił, że na Akropolu wytrysnęła słona woda, natomiast Atena posadziła drzewa oliwne. Kekrops rozstrzygnął spór na korzyść Ateny, co straszliwie rozgniewało Posejdona, który zesłał na Attykę potop. Wprowadził kult Ateny i Zeusa, monogamię oraz palenie zwłok. Wynalazł pismo, ustanowił rytuał zawierania małżeństw i zniósł ofiary z ludzi. Miał jednego syna – i trzy córki: Aglauros, i .jednego syna – i trzy córki: Aglauros, i .
, 凱克洛普斯（Kékrōps），半神，雅典首任國王。希臘神話中創建的半人半蛇怪物。
, Cekropso (helene Κέκρωψ , latine Cecrops) … Cekropso (helene Κέκρωψ , latine Cecrops) estas en la helena mitologio filo de la tero, fondinto de Ateno kaj la unua atena reĝo. Li estis estaĵo, kiu naskiĝis duone homo, duone serpento. La supra parto de lia korpo estis homa, sed liaj kruroj estis kunkreskitaj en serpentan voston. Li havis tri filinojn - Aglaŭron, Herson kaj , kiuj estas tragike ligitaj kun mito pri Eriĥtonio, kies vartistino estis diino Atena. Lia origino estis malklara kaj lia patro Hefesto ne prezentis sin tiel. Eriĥtonio havis anstataŭ krurojn serpentecan voston, do estis disvastigita opinio, ke lia patro estas Cekropso. Atena la infanon metis en sanktan korbon kaj rigore ordonis al tri filinoj de Cekropso la korbon ne malfermi. La plej aĝa Aglaŭro ne kapablis bridi sian scivolon kaj la korbon malfermis. Kiam la knabinoj vidis infanon kun serpenta vosto kaj plie apud ĝi kuŝantan grandan serpenton, teruriĝis ĝismorte kaj pro panika timego ĵetis sin el Akropolo en abismon. Eriĥtonio fariĝis pli poste atena reĝo. Kiam pli poste diino Atena kaj dio Pozidono konfrontis sin pri regado super Atiko, estis Cekropso komisiita de dioj decidi, kiu al Ateno pli utilis kaj do al kiu la potenco alfalu. Li atribuis venkon al Atena, kiu al la urbo donis oleon, kontraŭe Pozidono nur ŝprucigis el la tero fonton de sala akvo. La puto onidire estas videbla ĝis nun, ĉe suda vento onidire el ĝi oni povas aŭdi bruon de surfo. Post perdita proceso estis Pozidono tiel malbonhumora, ke inundigis ebenaĵon antaŭ Ateno. Por pacigi Pozidonan koleron estis onidire atenaj virinoj senigitaj je elektadrajto kaj al viroj estis malpermesita porti nomon de sia patrino. Cekropso estigis sur (monteto de milita dio Areso) la unuan juĝorganon, nomatan ankaŭ areopago. La loko estis elektita ĉar ĉi tie Areso mortigis persvadinton de sia filino kaj poste estis amnestiita. Onidire Cekropso kontribuis al kulturigo de Atenanoj per ordono fini oferadon de homaj viktimoj al dioj.o fini oferadon de homaj viktimoj al dioj.
, En la mitología griega, Cécrope (en griego … En la mitología griega, Cécrope (en griego antiguo Κέκρωψ, Kékrops, ‘rostro con cola’) fue el primer rey que tuvo la ciudad-Estado de Atenas. Según cuentan Pausanias y Heródoto, fue conocido también como Erecteo. Se dice que nació directamente de Gea, por lo que se le cuenta como uno de los autóctonos griegos. Su nacimiento sobrenatural era la causa de que la parte inferior de su cuerpo tuviera forma de serpiente. Cécrope tuvo un largo reinado que duró 49 o 50 años, a lo largo de los cuales prodigó de buenas enseñanzas a su pueblo recién llegado al Ática. Les enseñó asimismo a construir con madera, a cultivar la viña, a enterrar a los muertos, la institución del matrimonio, e incluso se le atribuye la invención de los censos. A él se le debe igualmente la división política del Ática en doce comunidades. Cécrope instituyó el culto a Zeus Supremo, prohibió que se le ofrecieran sacrificios humanos y los sustituyó por ofrendas de tortas de cebada. La región llamada Cecropia tomó su nombre de este rey. Antes se había llamado Acte, en recuerdo del rey nacido de la tierra Acteo, el tercer rey del Ática y antecesor de Cécrope. Heredó el trono de Acteo al casarse con su hija Agraulo, con la que tuvo a Eresictón (que murió antes que su padre), Aglauro (la primera sacerdotisa de Atenea), Herse y Pándroso. Fue el primer hombre que reconoció la paternidad e intentó fomentar la monogamia. En algunas versiones épicas de su vida, Cécrope aparece como árbitro o juez en la lucha entre Atenea y Poseidón por las tierras del Ática. Ambos dioses querían ser las divinidades principales de la ciudad de Atenas, por lo que entablaron una contienda en la cual Poseidón abrió con su tridente una fuente de agua salada en la Acrópolis (versiones tardías dicen que hizo surgir un caballo), a lo que Atenea respondió plantando un olivo. Como Cécrope estuvo presente mientras la diosa plantaba el árbol, y por otra parte nadie podía probar que Poseidón fuera el que abriera la fuente, la ciudad fue adjudicada entonces a Atenea. Cécrope favoreció a Atenea y fue el primero que dedicó una estatua (de madera) a esta diosa. El cecropio era la tumba de este rey mitológico y se encontraba junto al pórtico de las cariátides, en el recinto del Erecteón, en la Acrópolis de Atenas. El nombre de Cécrope se recoge en otras partes de Grecia como fundador de ciudades como Athenae y Eleusis en Beocia o la Athenae de Eubea, si bien esto pudiera deberse a la existencia de varios personajes con el mismo nombre (véase Cécrope II) o que los habitantes de estas regiones importaran el mito de Cécrope, convertido así en un representante de la raza pelásgica. Esta sería también la explicación de las otras genealogías que se le atribuyen, y que le hacen natural de Sais (en Egipto), o hijo de Pandión I o de Erecteo y Praxitea. Cécrope recibía el epíteto de Diphyes (biforme) por su carácter híbrido entre hombre y serpiente, que podría representar asimismo su legislación sobre el matrimonio (que unía a dos seres diferentes) o el hecho de que gobernaba tanto a los colonos egipcios como a los atenienses, y hablaba el idioma de unos y otros.nses, y hablaba el idioma de unos y otros.
, Kekrops (řecky Κέκρωψ, latinsky Cecrops) j … Kekrops (řecky Κέκρωψ, latinsky Cecrops) je v řecké mytologii synem země, zakladatel Athén a první athénský král. Byl bytostí, která se zrodila jako napůl had, horní část těla měl lidskou, nohy však srostlé v hadí ocas. Měl tři dcery – , a , které se tragicky pojí k báji o Erichthoniovi. Když se později bohyně Athéna a bůh Poseidón utkali o nadvládu nad Attikou, byl Kekrops od bohů pověřen, aby rozhodl, kdo Athénám více prospěl a komu tedy moc má připadnout. Přiřkl vítězství Athéně, která dala městu olivovník, kdežto Poseidón nechal jenom vytrysknout ze země pramen slané vody, studnu je prý možné vidět dodnes, za jižního větru prý je možné slyšet z ní hluk příboje. Po prohraném sporu byl Poseidón tak rozmrzelý, že nechal mořskými vlnami zaplavit planinu před Athénami. Aby byl Poseidónův hněv usmířen, byly prý athénské ženy zbaveny práva volit a mužům bylo zakázáno nosit jméno své matky. Kekrops zřídil na Areopagu – pahorku boha války Area první soudní orgán, nazývaný rovněž areopag. Místo bylo zvoleno proto, že zde Áres zabil svůdce své dcery a poté byl omilostněn. Říká se, že Kekrops přispěl ke zkulturnění Athéňanů tím, že nařídil skoncovat s přinášením lidských obětí bohům.oncovat s přinášením lidských obětí bohům.
, Kekrops II. (altgriechisch Κέκροψ Kékrops, … Kekrops II. (altgriechisch Κέκροψ Kékrops, deutsch ‚der Geschwänzte‘, lateinisch Cecrops), König von Attika, war in der griechischen Mythologie der älteste Sohn des Erechtheus und der Praxithea. Seine Geschwister waren Orneus, Thespios, Metion, , , Alkon, , Prokris, Krëusa, Oreithyia, Chthonia, , und Merope. Nach dem Tod seines Vaters wurde er von Xuthos als dessen Nachfolger bestimmt, woraufhin Xuthos von den Brüdern des Kekrops vertrieben wurde. Er heiratete Metiadusa, die Tochter des Eupalamos. Nachfolger des Kekrops wurde sein Sohn Pandion. Ein Scholion zur Ilias bezeichnet Metion nicht als Bruder, sondern Sohn des Kekrops. Kekrops soll in dem Tempel der Athene Polias auf der Akropolis in Athen eine hölzerne Hermes-Statue geweiht haben. Er bezeichnete als erster Zeus als den Höchsten (Hypatos) der Götter. Ihm durfte man keine Lebewesen opfern. Deshalb verbrannte man auf dem Altar des Gottes Pelanoi (eine Art Kuchen).ltar des Gottes Pelanoi (eine Art Kuchen).
, Kekrops (Oudgrieks Κέκροψ) was in de Griek … Kekrops (Oudgrieks Κέκροψ) was in de Griekse mythologie een autochthonos van het landschap Attica. Hij zou de stichter van Athene zijn, waarvan de burcht ook de naam droeg van . Poseidon en Athena zouden hem vanwege zijn rechtvaardigheid tot scheidsrechter in hun strijd om Attica hebben gekozen. Zijn lichaam was half dat van een mens, half dat van een slang. Hij had drie dochters, , Pandrosos en Herse, en een zoon, Erysichthon. Athena vertrouwde aan de drie dochters haar zoontje Erichthonius toe in een gesloten mandje. Ze mochten er niet in kijken, maar Agraulos keek toch. Later werd ze door Mercurius in een steen veranderd. ze door Mercurius in een steen veranderd.
, Dans la mythologie grecque, Cécrops (en gr … Dans la mythologie grecque, Cécrops (en grec ancien Κέκροψ / Kékrops) est le fondateur mythique d'Athènes, premier roi légendaire d'Attique. La tradition est floue à son égard, flou accentué par l'existence de Cécrops fils d'Érechthée, que certains auteurs semblent parfois confondre. Sous son règne eut lieu la dispute d'Athéna et de Poséidon sur l'Aréopage.te d'Athéna et de Poséidon sur l'Aréopage.
|
| rdfs:comment |
Cècrops (Cecrops, Kékrops, Κέκρωψ) fou un … Cècrops (Cecrops, Kékrops, Κέκρωψ) fou un mític primer rei de l'Àtica. Va néixer de la mateixa terra de l'Àtica, que a partir del seu nom es digué Cecròpia, i abans el país s'havia anomenat "Acte". Per tant la seva mare va ser Gea, la Terra. Es va casar amb Agraulos, filla d'Acteu, que és presentat de vegades com el primer rei de l'Àtica. Va tenir quatre fills, un noi, Erisícton, i tres noies, Aglauros, Herse i Pàndrosos, relacionades amb el mite d'Erictoni, quan Atena els va confiar el nen acabat de néixer.na els va confiar el nen acabat de néixer.
, كيكروبس Κέκροψ هو الأول بين الملوك الأسطور … كيكروبس Κέκροψ هو الأول بين الملوك الأسطوريين لإقليم أتيكا، وهو مؤسس الشكل السياسي للمنطقة، ويقال أنه قسم السكان لاثني عشر قسما وأنه نظم القانون والزواج والأملاك، وكذلك أسس نمطا جديدا من العبادة. وكان منها تقديم أضاحي بلا دم ودفن الموتى وكذلك نسب اختراع الكتابة له، ويقال أنه كان حكما خلال خلاف حدث بين بوسيدون وأثينا على ملكية أتيكا، وفضل الإلهة التي زرعت أول شجرة زيتون، ورأى أن هذا أفضل من حصان (أو ماء) أخرجه بوزيدون من صخرة أكروبوليس بضربة من رمحه ذو الثلاث شعب. وكأحد السكان الأصليين لأتيكا، كان كيكروبس يصور بنصفه العلوي كإنسان والسفلي كتنين، ويقال أنه كان زوج أثينا وأنه كان والدنين، ويقال أنه كان زوج أثينا وأنه كان والد
, ケクロプス（古希: Κέκροψ, Kekrops）とはギリシア神話の人物である。主に、
* アテーナイの初代の王
* エレクテウスの子 の2名が知られており、いずれもアテーナイの王である。以下に説明する。
, Cecrope (in greco antico: Κέκροψ, Kèkrops) è considerato il primo mitico re di Atene o il secondo, che avrebbe governato per 50 anni.
, Kekrops (Oudgrieks Κέκροψ) was in de Griek … Kekrops (Oudgrieks Κέκροψ) was in de Griekse mythologie een autochthonos van het landschap Attica. Hij zou de stichter van Athene zijn, waarvan de burcht ook de naam droeg van . Poseidon en Athena zouden hem vanwege zijn rechtvaardigheid tot scheidsrechter in hun strijd om Attica hebben gekozen. Zijn lichaam was half dat van een mens, half dat van een slang. dat van een mens, half dat van een slang.
, O nome Cécrope ou Cécrops (em grego clássi … O nome Cécrope ou Cécrops (em grego clássico: Κέκροψ) significa "face com cauda" e diz-se que este mítico rei grego, nascido da própria Terra, tinha a sua metade superior com forma humana e a sua metade inferior com forma de serpente ou com cauda de peixe. A maioria dos analistas antigos classifica Cécrope como autóctone ou filho da Terra (Gaia), mas Higino, em outra parte, diz que ele era filho de Vulcano e Jerônimo de Estridão que ele era egípcio. A acrópole foi também conhecida como Cecropia em sua homenagem. conhecida como Cecropia em sua homenagem.
, Cècrops (en grec antic Κέκροψ, "Kékrops") … Cècrops (en grec antic Κέκροψ, "Kékrops") va ser el setè rei llegendari o semi-llegendari d'Atenes. En el seu regnat va tenir lloc la gesta de Perseu que va matar Medusa i va alliberar Andròmeda. Cècrops era fill de Pandíon, rei d'Atenes i possiblement de Zeuxipe, i per tant germà d'Erecteu, Butes, Procne i Filomela. En algunes tradicions, els seus pares eren Erecteu i la nàiade Praxítea i, per tant, era germà de Pandoros, Mecíon, Procris, Creüsa, Ctònia i Oritia. Cècrops es va casar amb Metiadusa, amb qui va tenir un fill, Pandíon, que el va succeir.tenir un fill, Pandíon, que el va succeir.
, Cecrope (in greco antico: Κέκρωψ, Kèkrōps) … Cecrope (in greco antico: Κέκρωψ, Kèkrōps) è un personaggio della mitologia greca e nome del settimo mitologico re di Atene, figlio di Eretteo e Prassitea. Succedette al trono del padre Eretteo. Sposò Metiadusa, figlia di Eupalamo e cognata di Dedalo, dalla quale ebbe Pandione che si insediò sul trono dopo la fuga del padre. insediò sul trono dopo la fuga del padre.
, Ο Κέκρωψ ήταν ο πρώτος μυθικός βασιλιάς στ … Ο Κέκρωψ ήταν ο πρώτος μυθικός βασιλιάς στην Αρχαία Αθήνα η οποία πήρε προς τιμήν του το όνομα "Κεκρωπία" - το προηγούμενο όνομά της ήταν "Ακταία". Θεωρείται ιδρυτής και πρώτος βασιλιάς στην πόλη, αν και υπήρχε προκάτοχος του στην Αττική ο βασιλιάς Ακταίος. Ο Κέκρωψ θεωρείται ο αρχαίος ήρωας που δίδαξε στους κατοίκους της Αττικής τον γάμο, τη γραφή, το διάβασμα, τις τέχνες και τις τελετές ταφής. Ο Στράβων γράφει ότι το όνομα του δεν είναι Ελληνικό, ο θρύλος ωστόσο λέει ότι γεννήθηκε από την Αττική γη, γι'αυτό παριστάνεται από τη μέση και κάτω ως φίδι και αποκαλείται "διφυής". Ο Διόδωρος Σικελιώτης σχετίζει τη διπλή του φύση με την εξήγηση ότι ήταν, από τους γονείς του, μισός Έλληνας και μισός βάρβαρος. Άλλοι συγγραφείς σχετίζουν τη διπλή του φύση με τον γάμο επειδή θεωρείται ο ιδρυτής του ε τον γάμο επειδή θεωρείται ο ιδρυτής του
, Kekrops (latin: Cecrops) var i grekisk myt … Kekrops (latin: Cecrops) var i grekisk mytologi den förste kungen av Aten och den andre kungen av Attika. Enligt sagan var han en autokton, det vill säga född ur jorden. Hans överkropp var människa och den nedre hälften orm eller drake. Kekrops introducerade civilisationen i Aten och införde bland annat äktenskap, egendomsrätt, oblodiga offer och bruket att begrava de döda. Han styrde Aten mellan 1556 f.Kr. och 1506 f.Kr och var en och hero då han lärde invånarna att läsa och skriva. Han införde även ett ordnat samhällsskick bland Attikas vilda urinvånare.hällsskick bland Attikas vilda urinvånare.
, Cécrope II foi um rei mitológico de Atenas.
, Dans la mythologie grecque, Cécrops (en grec ancien Κέκρωψ / Kékrôps), fils d'Érechthée et de Praxithée, est le septième roi légendaire d'Athènes grâce à son allié Xouthos. Il est marié à , avec qui il conçoit Pandion qui régna après lui sur Athènes.
, Greziar mitologian Zekrope II.a Atenaseko … Greziar mitologian Zekrope II.a Atenaseko zazpigarren erregearen izena zen, Erekteo I.a eta Praxitearen semea, eta, beraz, hiriko lehen erregea izan zen ezberdina, izen bera zuena eta norekin egileren batzuk nahasten duten. Erekteo hil zenean, bere lau semeek (Zekrope, Pandoro, eta ) oinordekotza lehiatu zuten. Helenen seme zen Juto epaile izendatua, honek Zekroperen alde egin zuen, garai hartan bere koinatua zena ( ezkondua zegoen, errege berriaren arreba). Seme nagusia aukeratu zuen arren, erabaki hau oso eztabaidatua izan zen eta Jutok hirira erbesteratu behar izan zuen. Jutok hirira erbesteratu behar izan zuen.
, Кекропс (Кекропс II, др.-греч. Κέκρωψ Β') … Кекропс (Кекропс II, др.-греч. Κέκρωψ Β') — персонаж древнегреческой мифологии. Царь Афин. Сын Эрехтея и Праксифеи. Ксуф в споре сыновей Эрехтея о власти выбрал царем Кекропса. Женился на Метиадусе, дочери Эвпалама, и родил Пандиона II. Посвятил изображение Гермеса из дерева в храм Афины Полиады. Переселился на Эвбею. Его сменил Пандион II.В связи с небольшим числом сведений об этом царе выдвигалось предположение, что вначале Кекропс был один, а затем для упорядочения родословной его пришлось «раздвоить».ения родословной его пришлось «раздвоить».
, Kekrops (bahasa Yunani: Κέκρωψ) adalah sal … Kekrops (bahasa Yunani: Κέκρωψ) adalah salah satu raja Athena dalam mitologi Yunani. menurut Strabo, namanya tidak berasal dari bahasa Yunani melainkan dari bahasa barbar. Kekrops dilahirkan langsung dari bumi dengan badan setengah manusia dan setengah ular. Dia adalah pendiri dan raja pertama Athena. Kekrops mengajarkan rakyat Athena membaca, tata cara menikah, dan tata cara penguburan. Akropolis dikenal sebagai Kekropia untuk menghormatinya. Kekrops menikah dengan Agraulos, anak Aktaios. Kekrops digantikan oleh Kranaos. Aktaios. Kekrops digantikan oleh Kranaos.
, Dans la mythologie grecque, Cécrops (en gr … Dans la mythologie grecque, Cécrops (en grec ancien Κέκροψ / Kékrops) est le fondateur mythique d'Athènes, premier roi légendaire d'Attique. La tradition est floue à son égard, flou accentué par l'existence de Cécrops fils d'Érechthée, que certains auteurs semblent parfois confondre. Sous son règne eut lieu la dispute d'Athéna et de Poséidon sur l'Aréopage.te d'Athéna et de Poséidon sur l'Aréopage.
, Cekropso (helene Κέκρωψ , latine Cecrops) … Cekropso (helene Κέκρωψ , latine Cecrops) estas en la helena mitologio filo de la tero, fondinto de Ateno kaj la unua atena reĝo. Li estis estaĵo, kiu naskiĝis duone homo, duone serpento. La supra parto de lia korpo estis homa, sed liaj kruroj estis kunkreskitaj en serpentan voston. Li havis tri filinojn - Aglaŭron, Herson kaj , kiuj estas tragike ligitaj kun mito pri Eriĥtonio, kies vartistino estis diino Atena. Lia origino estis malklara kaj lia patro Hefesto ne prezentis sin tiel. Eriĥtonio havis anstataŭ krurojn serpentecan voston, do estis disvastigita opinio, ke lia patro estas Cekropso.igita opinio, ke lia patro estas Cekropso.
, Kekrops I. (altgriechisch Κέκροψ Kékrops, … Kekrops I. (altgriechisch Κέκροψ Kékrops, deutsch ‚der Geschwänzte‘, lateinisch Cecrops) ist eine Gestalt der griechischen Mythologie und gilt als der zweite mythische König von Attika und Begründer der Dynastie der Kekropiden. Er war nach der Sage ein Autochthone, also von der Erde geboren ohne leibliche Eltern. Seine Gestalt dachte man sich als halb Mann, halb Drache. So zeigt ihn ein Vasenbild des Nationalmuseums in Palermo. Vasenbild des Nationalmuseums in Palermo.
, Kekrops, gr. Κέκροψ – w mitologii greckiej … Kekrops, gr. Κέκροψ – w mitologii greckiej półczłowiek, półwąż, syn Gai. Był pierwszym, mitycznym królem Attyki. Założył miasto Kekropię, późniejsze Ateny. Za jego panowania Atena i Posejdon prowadzili spór o władzę nad Attyką i o jego rozstrzygnięcie zwrócili się do Kekropsa. Posejdon w celu przypodobania się Kekropsowi sprawił, że na Akropolu wytrysnęła słona woda, natomiast Atena posadziła drzewa oliwne. Kekrops rozstrzygnął spór na korzyść Ateny, co straszliwie rozgniewało Posejdona, który zesłał na Attykę potop. Wprowadził kult Ateny i Zeusa, monogamię oraz palenie zwłok. Wynalazł pismo, ustanowił rytuał zawierania małżeństw i zniósł ofiary z ludzi. Miał jednego syna – i trzy córki: Aglauros, i .jednego syna – i trzy córki: Aglauros, i .
, Kekrops II. (altgriechisch Κέκροψ Kékrops, … Kekrops II. (altgriechisch Κέκροψ Kékrops, deutsch ‚der Geschwänzte‘, lateinisch Cecrops), König von Attika, war in der griechischen Mythologie der älteste Sohn des Erechtheus und der Praxithea. Seine Geschwister waren Orneus, Thespios, Metion, , , Alkon, , Prokris, Krëusa, Oreithyia, Chthonia, , und Merope.Krëusa, Oreithyia, Chthonia, , und Merope.
, Kekrops II (bahasa Yunani Kuno: Κέκρωψ) me … Kekrops II (bahasa Yunani Kuno: Κέκρωψ) merupakan seorang putra legendaris atau semi-legendaris Pandion I dan mewarisi takhta Athena dari saudaranya Erechtheus. Kekrops konon membagi wilayahnya menjadi dua belas distrik; Strabo yang menugaskan Kekropeia, , Epacria, , Eleusina, , , , , Sphettus, dan . Di masing-masing distrik ada sebuah kota atas desa, di mana ia mengenalkan sebuah bentuk agama, mendirikan altar kepada para dewa, dan menyebabkan keadilan diberikan sesuai dengan beberapa undang-undang yang dipersyaratkan.eberapa undang-undang yang dipersyaratkan.
, 케크롭스 1세(Cecrops, 그리스어: Κέκρωψ, Kékrōps)는 아테네의 전설적인 왕(재위: ~ )이었다. 이집트 출신이었다.
, Ке́кроп, Ке́кропс (др.-греч. Κέκροψ) — кул … Ке́кроп, Ке́кропс (др.-греч. Κέκροψ) — культурный герой греческой мифологии. По преданию, основатель и первый царь Аттики, рождённый Геей, по менее популярной версии, сын Гефеста. Современник Триопа, при нём погиб Фаэтон и произошёл Девкалионов потоп. Считался автохтоном, рождённым из земли, и представлялся с двумя змеиными туловищами вместо обеих ног. Страбон считал имя «Кекропс» варварским. Платон поведывает нам рассказ, из уст египетских жрецовːает нам рассказ, из уст египетских жрецовː
, Кекропс (грец. Κέκροψ) — міфічний цар Афін … Кекропс (грец. Κέκροψ) — міфічний цар Афін, давньоаттичне божество землі, являв собою напівлюдину-напівзмія. Вважався сином Геї, який народився після потопу (див. Девкаліон), що знищив більшу частину людей. Пізніші перекази називають його батьківщиною Єгипет.рекази називають його батьківщиною Єгипет.
, En la mitología griega Cécrope era el nomb … En la mitología griega Cécrope era el nombre del séptimo rey de Atenas, hijo de Erecteo y Praxitea, y distinto, por tanto, del primer rey de la ciudad, que tenía el mismo nombre y con el que algunos autores le confunden. Cuando Erecteo murió, sus cuatro hijos (Cécrope, , Metión y Orneo) se disputaron la sucesión. Siendo nombrado árbitro Juto, el hijo del patriarca Helén, se inclinó a favor de Cécrope. A pesar de haber elegido al primogénito, esta decisión fue muy discutida, y Juto tuvo que exiliarse a la ciudad de Egíalo.tuvo que exiliarse a la ciudad de Egíalo.
, 케크롭스 2세(Cecrops II)는 아테네의 왕으로 판디온 1세의 반전설적인 아들, 또는 손자였다. 그리고 그는 그의 형제 에렉테우스로부터 아테네의 왕좌를 계승하였다. 다른 전설에는 에렉테우스가 그의 아버지라고도 한다. 에렉테우스 사후 그의 사위 크수토스가 왕위를 계승하였다는 이온의 신화도 존재하여 전설들 간에 앞뒤가 맞지 않는다. 그는 그의 아들 판디온 2세에게 왕위를 넘겨주었다.
, Kekrops (řecky Κέκρωψ, latinsky Cecrops) j … Kekrops (řecky Κέκρωψ, latinsky Cecrops) je v řecké mytologii synem země, zakladatel Athén a první athénský král. Byl bytostí, která se zrodila jako napůl had, horní část těla měl lidskou, nohy však srostlé v hadí ocas. Měl tři dcery – , a , které se tragicky pojí k báji o Erichthoniovi. Kekrops zřídil na Areopagu – pahorku boha války Area první soudní orgán, nazývaný rovněž areopag. Místo bylo zvoleno proto, že zde Áres zabil svůdce své dcery a poté byl omilostněn. Říká se, že Kekrops přispěl ke zkulturnění Athéňanů tím, že nařídil skoncovat s přinášením lidských obětí bohům.oncovat s přinášením lidských obětí bohům.
, 凱克洛普斯（Kékrōps），半神，雅典首任國王。希臘神話中創建的半人半蛇怪物。
, Cecrops (/ˈsiːkrɒps/; Ancient Greek: Κέκρο … Cecrops (/ˈsiːkrɒps/; Ancient Greek: Κέκροψ, Kékrops; gen.: Κέκροπος) was a mythical king of Attica which derived from him its name Cecropia, having previously borne the name of Acte or Actice (from Actaeus). He was the founder and the first king of Athens itself though preceded in the region by the earth-born king Actaeus of Attica. Cecrops was a culture hero, teaching the Athenians marriage, reading and writing, and ceremonial burial.eading and writing, and ceremonial burial.
, En la mitología griega, Cécrope (en griego … En la mitología griega, Cécrope (en griego antiguo Κέκρωψ, Kékrops, ‘rostro con cola’) fue el primer rey que tuvo la ciudad-Estado de Atenas. Según cuentan Pausanias y Heródoto, fue conocido también como Erecteo. Se dice que nació directamente de Gea, por lo que se le cuenta como uno de los autóctonos griegos. Su nacimiento sobrenatural era la causa de que la parte inferior de su cuerpo tuviera forma de serpiente.r de su cuerpo tuviera forma de serpiente.
, Кекропс II (грец. Κέκρωψ Β') — персонаж да … Кекропс II (грец. Κέκρωψ Β') — персонаж давньогрецької міфології, цар Афін. Син Ерехтея і Праксіфеї. Ксуф під час суперечки синів Ерехтея через владу над Аттикою обрав царем Кекропса . Дружиною Кекропса була , дочка Евпалама, яка народила Пандіона II . За переказом, Кекропс II присвятив зображення Гермеса з дерева в храм Афіни Поліади . Пізніше переселився в Евбею . Його змінив Пандіон II.еселився в Евбею . Його змінив Пандіон II.
|
