| http://dbpedia.org/ontology/abstract
|
An antrustion (Latin: antrustio, plural an … An antrustion (Latin: antrustio, plural antrustiones) was a member of the bodyguard or military household of the Merovingian kings of the Franks. The bodyguard itself is called the trustis (French: truste), a Frankish word with a Latin ending, possibly signifying comfort, aid, fidelity, trust (compare Old High German trost). An alternative etymology relates it to proto-Germanic *druhtiz, warband, whence old high German truht and perhaps Slavonic druzhina. Information about the antrustions is derived from one of the formulae of Marculfus and from various provisions of the Salic law. Anyone desiring to enter the antrustions had to present himself armed at the royal palace, and there, with his hands in those of the king, take a special oath or trustis and fidelitas, in addition to the oath of fidelity sworn by every subject at the king's accession. This done, he was considered to be in truste dominica and bound to the provide the services this involved. In return for these, the antrustion enjoyed certain advantages, entitled to royal assistance and protection; his wergeld was three times that of an ordinary Frank; the slayer of a Frank was paid compensation of 200 solidi, that of an antrustion had to find 600. The antrustion was always of Frankish descent, and only in certain exceptional cases were Gallo-Romans admitted into the group. These Gallo-Romans then took the name of convivae regis, and the wergeld of 300 solidi was three times that of a homo romanus. The antrustions, belonging as they did to one body, had strictly defined responsibilities towards one another; e.g., one antrustion was forbidden to bear witness against another under penalty of 15 solidi compensation. The antrustions seem to have played an important part at the time of Clovis. Apparently they formed the army that conquered the land, an army composed chiefly of Franks, with a few Gallo-Romans who had taken the side of Clovis. After the conquest, the role of the antrustions became less important. For each expedition, the king raised an army of citizens in which the Gallo-Romans mingled more and more with the Franks; they only kept one small permanent body which acted as their bodyguard (trustis dominica). Some members were assigned other tasks, such as that of forming garrisons in frontier towns. The institution seems to have disappeared during the anarchy with which the 8th century opened. It has wrongly been held to be the origin of vassalage. Only the king had antrustions; while every lord could have vassals. The antrustions were a military institution; vassalage was a social institution with complicated origins.cial institution with complicated origins.
, Антрустионы (позднелат. antrustiones, от д … Антрустионы (позднелат. antrustiones, от древне-верхненем. truht, латинизир. trustis — дружина, свита) — дружинники франкских королей (при первых Меровингах). Салическая правда рассматривает антрустионов как привилегированную группу, по-видимому, возникшей из родовой знати. За убийство антрустиона род убийцы выплачивал роду убитого в 3 раза больший вергельд, чем за убийство простого франка. Исчезли как сословие в VIII веке, предположительно влившись в сословие профессиональных конных вассалов milites, предшественников рыцарей.ассалов milites, предшественников рыцарей.
, Антрустіони (лат. antrustio, мн. antrustio … Антрустіони (лат. antrustio, мн. antrustiones) — дружинники французьких королів з династії Меровінгів, привілейована група франкського суспільства. До VIII століття назва виходить з вжитку. Сам особистий охоронець називається trustis (фр. truste), франкське слово з латинським закінченням, можливо, що означає комфорт, допомогу, вірність, довіру (порівняйте давньоверхньонімецьку trost). Альтернативна етимологія пов'язує його з протогерманським *druhtiz, бойовий загін, звідки давьноверхньонімецький truht та, можливо, слов'янська дружина. Інформація про антрустіони отримана з однієї з формул Маркульфа і з різних положень Салічного закону. Здається, антрустіони відігравали важливу роль за часів Хлодвіга. Очевидно, вони сформували армію, яка завойовувала землю, армію, складену переважно франками, з кількома галло-римлянами, які стали на сторону Хлодвіга. Після завоювання роль антрустіонів стала менш важливою. Деяким членам було доручено інші завдання, наприклад, створення гарнізонів у прикордонних містах. Установа, схоже, зникла під час анархії, з якою почалося 8 століття.д час анархії, з якою почалося 8 століття.
, Trustis (o truste) era un termine utilizza … Trustis (o truste) era un termine utilizzato nell'esercito germanico che indicava un gruppo di guardie scelte armate che avevano giurato fedeltà al dux (re o aristocratici).Dal libro di Marculfo Monaco, che visse nel secolo VII, si evincono due definizioni: «Eius derivatio ex vocabulo Trustis est, quod fidelitatem, seu vassallagium significat (...) Trustis autem fidelitatem, et vassallagium cum iuramento promissum significat».Il termine germanico ha evidenti assonanze con l'odierno trust inglese.nti assonanze con l'odierno trust inglese.
, Antrustio (Plural Antrustiones) ist ein fr … Antrustio (Plural Antrustiones) ist ein fränkisch-lateinischer Begriff für ein fränkisches Rechtsinstitut der Merowingerzeit, der eine Gruppe von Freien bezeichnet, die nur der König für seine persönliche Gefolgschaft (fränk.-lat. trustis = „Treue“ aus altfränkisch trōst = „helfende Schar“) berufen konnte. Die Antrustiones wurden aus Freien höheren sozialen Ranges berufen und durch einen besonderen „Antrustioneneid“, den sie dem König leisteten, in dessen Dienst aufgenommen; dieser Eid hatte das Wesen eines Waffeneids unter anderem für den persönlichen Schutz des Königs. Sie wurden des Weiteren wie andere Personengruppen der fränkischen Hofhaltung, der trustis dominica, in der Lex Salica durch ein dreifach hohes Wergeld (600 Solidi) geschützt.fach hohes Wergeld (600 Solidi) geschützt.
, Chez les Francs et les Mérovingiens, l'ant … Chez les Francs et les Mérovingiens, l'antrustion (on parle aussi de leude) était un homme libre qui avait juré fidélité à la personne du roi et l'accompagnait notamment dans ses campagnes guerrières ; il appartenait à sa , c'est-à-dire sa « garde personnelle ».a , c'est-à-dire sa « garde personnelle ».
|
| rdfs:comment |
Trustis (o truste) era un termine utilizza … Trustis (o truste) era un termine utilizzato nell'esercito germanico che indicava un gruppo di guardie scelte armate che avevano giurato fedeltà al dux (re o aristocratici).Dal libro di Marculfo Monaco, che visse nel secolo VII, si evincono due definizioni: «Eius derivatio ex vocabulo Trustis est, quod fidelitatem, seu vassallagium significat (...) Trustis autem fidelitatem, et vassallagium cum iuramento promissum significat».Il termine germanico ha evidenti assonanze con l'odierno trust inglese.nti assonanze con l'odierno trust inglese.
, An antrustion (Latin: antrustio, plural an … An antrustion (Latin: antrustio, plural antrustiones) was a member of the bodyguard or military household of the Merovingian kings of the Franks. The bodyguard itself is called the trustis (French: truste), a Frankish word with a Latin ending, possibly signifying comfort, aid, fidelity, trust (compare Old High German trost). An alternative etymology relates it to proto-Germanic *druhtiz, warband, whence old high German truht and perhaps Slavonic druzhina.erman truht and perhaps Slavonic druzhina.
, Chez les Francs et les Mérovingiens, l'ant … Chez les Francs et les Mérovingiens, l'antrustion (on parle aussi de leude) était un homme libre qui avait juré fidélité à la personne du roi et l'accompagnait notamment dans ses campagnes guerrières ; il appartenait à sa , c'est-à-dire sa « garde personnelle ».a , c'est-à-dire sa « garde personnelle ».
, Антрустионы (позднелат. antrustiones, от д … Антрустионы (позднелат. antrustiones, от древне-верхненем. truht, латинизир. trustis — дружина, свита) — дружинники франкских королей (при первых Меровингах). Салическая правда рассматривает антрустионов как привилегированную группу, по-видимому, возникшей из родовой знати. За убийство антрустиона род убийцы выплачивал роду убитого в 3 раза больший вергельд, чем за убийство простого франка. Исчезли как сословие в VIII веке, предположительно влившись в сословие профессиональных конных вассалов milites, предшественников рыцарей.ассалов milites, предшественников рыцарей.
, Антрустіони (лат. antrustio, мн. antrustio … Антрустіони (лат. antrustio, мн. antrustiones) — дружинники французьких королів з династії Меровінгів, привілейована група франкського суспільства. До VIII століття назва виходить з вжитку. Сам особистий охоронець називається trustis (фр. truste), франкське слово з латинським закінченням, можливо, що означає комфорт, допомогу, вірність, довіру (порівняйте давньоверхньонімецьку trost). Альтернативна етимологія пов'язує його з протогерманським *druhtiz, бойовий загін, звідки давьноверхньонімецький truht та, можливо, слов'янська дружина.ий truht та, можливо, слов'янська дружина.
, Antrustio (Plural Antrustiones) ist ein fr … Antrustio (Plural Antrustiones) ist ein fränkisch-lateinischer Begriff für ein fränkisches Rechtsinstitut der Merowingerzeit, der eine Gruppe von Freien bezeichnet, die nur der König für seine persönliche Gefolgschaft (fränk.-lat. trustis = „Treue“ aus altfränkisch trōst = „helfende Schar“) berufen konnte. Die Antrustiones wurden aus Freien höheren sozialen Ranges berufen und durch einen besonderen „Antrustioneneid“, den sie dem König leisteten, in dessen Dienst aufgenommen; dieser Eid hatte das Wesen eines Waffeneids unter anderem für den persönlichen Schutz des Königs. Sie wurden des Weiteren wie andere Personengruppen der fränkischen Hofhaltung, der trustis dominica, in der Lex Salica durch ein dreifach hohes Wergeld (600 Solidi) geschützt.fach hohes Wergeld (600 Solidi) geschützt.
|
